Модернизация автогрейдера ДЗ-141

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2013 в 16:15, курсовая работа

Описание работы

.На автогрейдері застосована гідромеханічна трансмісія, в якій замість муфти зчеплення встановлений гідротрансформатор, що дозволяє автоматично в широких межах змінювати крутний момент на колесах і їх швидкість в залежності від виникає на колесах опору. Це спрощує механічну частину трансмісії, покращує умови праці машиніста, тягові властивості автогрейдера і його прохідність, знижує динамічні навантаження в трансмісії. Застосування гідротрансформатора підвищує продуктивність автогрейдера, особливо при важких режимах роботи, хоча кілька здорожує конструкцію автогрейдер.

Содержание работы

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Огляд існуючіх конструкцій автогрейдерів
1.1 Історія розвитку грейдерів
1.2 Класифікація автогрейдерів
1.3 Область застосування та види робіт, що виконуються автогрейдерами
1.4 Основні постачальники автогрейдерів на вітчизняний ринок
1.5 Організація технічного обслуговування та ремонту автогрейдерів
1.6 Обгрунтування теми дипломного проекту
РОЗДІЛ 2. Вибір і розрахунок основних параметрів автогрейдера
2.1 Визначення зчіпної ваги, та максимальної сили тяги автогрейдера
2.2 Визначення сил тяжіння автогрейдера
2.3 Визначення потужності двигуна автогрейдера
2.4 Визначення параметрів авто грейдерного відвалу
2.5 Визначення годинної та змінної продуктивності автогрейдера
2.6 Визначення бази та колії
2.7 Підбір шин на автогрейдер
РОЗДІЛ 3. Розрахунок навантажень, що діють на автогрейдер
3.1 Визначення робочих опорів
3.2 Розрахунок потрібної сили тяги автогрейдера
3.3 Визначення необхідно потужності двигуна машини
РОЗДІЛ 4. Розрахунок на міцність автогрейдера
4.1 Визначення зовнішніх навантажень, що діють на автогрейдер
4.2 Розрахунок відвала
4.3 Розрахунок тягової рами
4.4 Розрахунок основної рами
4.5 Розрахунок ходового устаткування
РОЗДІЛ 5. Гідравлічний розрахунок

РОЗДІЛ 6. Розрахунок техніко-економічних показників автогрейдера
6.1 Витрата робочої рідини гідросистеми
6.2 Розрахунок індивідуальної норми витрати пального автогрейдера
6.3 Визначення техніко-економічних показників використання ватогрейдерів
6.3.1 Визначення планової ціни одного машино-години експлуатації техніки
6.3.2 Визначення планових економічних показників техніки за рік роботи
РОЗДІЛ 7. Охорона праці та навколишнього середовища при експлуатації автогрейдера
7.1 Техніка безпеки під час роботи автогрейдера і електрообладнання
7.2 Техніка безпеки при експлуатації грейдерів і автогрейдерів
7.2 Загальні положення по охороні праці для машиніста автогрейдера
7.4 Вимоги безпеки у аварійних ситуаціях
7.5 Вимоги безпеки після закінчення роботи
Висновок
Список використаної літератури.

Файлы: 1 файл

ДИПЛОМ.docx

— 3.17 Мб (Скачать файл)

Сутність спеціалізації  полягає в тому, що ланки здійснюють роботи лише по технічному обслуговуванню певних видів або марок машин, а кожен з членів ланки при  цьому виконує за допомогою виділених  йому коштів механізації встановлені  однотипні види робіт, складність яких відповідає присвоєному йому розряду. Спеціалізовані ланки доцільно створювати для виконання періодичних технічних  обслуговуванні (ТО-1, ТО-2 і ТО-3). В  експлуатаційних організаціях, що характеризуються наявністю змішаних парків машин, ланки  доцільно спеціалізувати на обслуговування окремих видів машин (землерийні, стрілові крани і т. д.).

Частково централізована форма організації технічного обслуговування характеризується тим, що щозмінне обслуговування виконують машиністи, які закріплені за даними машинами, а періодичні ТО і поточний ремонт - спеціалізовані бригади робітників. Недоліками цієї форми організації технічного обслуговування є зниження ефективності системи  ППР; зменшення робочого часу машини в результаті її простою при технічному обслуговуванні; значне, проти планових норм, підвищення трудових витрат на робочі операції через немеханізованого їх виконання; трудність здійснення належного  контролю за роботами з технічного обслуговування і поточного ремонту.

Децентралізована форма  технічного обслуговування характеризується тим, що всі види робіт виконують  машиністи машин. Спеціалізовані бригади  здійснюють лише поточний ремонт машин. Недоліки цієї форми організації  технічного обслуговування ті ж, що і  при частково централізованій формі. Крім того, при цій формі організації  значно збільшуються простої машин  при обслуговуванні.

Вище вказувалося, що організацію  технічного обслуговування і ремонту  будівельних машин здійснюють експлуатаційні підприємства (управління механізації), до складу яких входять стаціонарні  та пересувні майстерні. В залежності від складу парку машин стаціонарні  майстерні розвинені більшою  чи меншою мірою. Так, за наявності в  управлінні механізації великої  кількості мобільних будівельних  машин основний обсяг робіт з  технічного обслуговування і ремонту  виконується в умовах стаціонарних майстерень, які в цьому випадку  оснащені всім необхідним обладнанням  для виконання робіт. При експлуатації машин малої мобільності (екскаватори, бульдозери та ін), розосереджених на значній  відстані один від одного, істотно  важливим є використання пересувних майстерень, що входять до складу управління механізації. Сучасні майстерні  оснащуються устаткуванням (компресором, зварювальним трансформатором, Гідропрес, пароводоструйним очищувачем, ємностями  для дизельного, трансмісійного масла  і для гідрожідкості, солідолонагнітача, верстатами, інструментами, запасними  частинами, гідроманіпулятором-краном і т. д.), що забезпечує високий рівень механізації ремонтних робіт .

Для проведення робіт з  технічного обслуговування промисловістю  випускаються універсальні і спеціальні пересувні майстерні. Останні характеризуються значною різноманітністю і можуть призначатися для технічного обслуговування одного типу машин: баштових кранів, екскаваторів і т. п. Для технічного діагностування будівельних машин використовують пересувні діагностичні станції  КИ-4070А, КІ-5164 і КИ-13905, змонтовані на базі автомобіля. Станції оснащені комплексом приладів і інструментів, наявність яких дозволяє здійснювати  діагностування машин з визначенням 60 ... 130 параметрів діагностування.

Поточний ремонт будівельних  машин виконується в стаціонарних майстернях управлінь механізації  та пересувними майстернями в  умовах будівельного майданчика.

Капітальний ремонт здійснюється ремонтними заводами. В даний час  використовують два методи капітального ремонту: індивідуальний і агрегатно-вузловий. При індивідуальному методі ремонту  відремонтовані складальні одиниці  встановлюють на ту ж машину, з якою вони були зняті. При агрегатно-вузловому  методі ремонту складальні одиниці  знеособлюються. Зняті з машини складальні одиниці направляють в ремонт, а натомість їх встановлюють на машини складальні одиниці з оборотного фонду, які заздалегідь відремонтовані. Агрегатно-вузловий метод ремонту  характеризується рядом переваг. Зокрема, виключається необхідність транспортування  машин від експлуатаційного підприємства на ремонтний завод, крім цього значно скорочується час на виконання власне ремонту машин.

 

1.6 Обгрунтування  теми дипломного проекту.

 

Жодне будівництво, як правило, не обходиться без проведення земляних робіт, які є найбільш трудомісткими в загальному переліку будівельних робіт. Тому одними з перших машин, які знайшли широке застосування в будівництві це землерийні машини, були різні засоби для механізації земляних робіт. Оснащення будівельної організацій на всіх етапах розвитку машинами для земляних робіт в повній мірі визначалося можливостями будівельного і дорожнього будівництва країни.

Машини що випускаються промисловістю для земляних робіт за призначенням різні вони підрозділяються на окремі групи машин, які не завжди однакові.

Велика різноманітність машин, представлених в класифікації, обумовлено насамперед різноманіттям земляних робіт різними умовами їх виконання. Слід обмовитися, проте, що на сьогоднішній день в будівництві деякі специфічні види земляних робіт і раніше, пов'язані з великими витратами ручної праці (пристрій водовідводів, планувальні роботи, зміцнення укосів, влаштування переходів, прокладання кабелю і т.д.).

Автогрейдери являють  собою самохідні планувально-профілювальні  машини, основним робочим органом  яких є повноповоротний грейдерні  відвал з ножами, встановленими під  кутом до поздовжньої осі автогрейдера. Відвал розміщений між переднім і  заднім мостами пневмоколісного  ходового устаткування. При русі автогрейдера ножі зрізають грунт і відвал зрушує його в сторону.

Автогрейдери застосовують для планування і профілізації доріг, спорудження високих насипів  та профільних виїмок, уривки дорожнього корита і розподілу в ньому  кам'яного матеріалу, зачистки дна  каналів, планування територій, засипання  траншей, ровів, канав і ям, а також  очищення доріг, будівельних майданчиків, міських магістралей і площ від  снігу в зимовий час. Автогрейдери використовуються на грунтах I ... III категорій. При роботі автогрейдер здійснює ряд послідовних проходів: різання  грунту, його переміщення, розрівнювання  і планування поверхні споруди. Сучасні  автогрейдери конструктивно подібні  і виконані у вигляді самохідних тривісних машин з повноповоротні грейдерних відвалом, з механічною або гідромеханічної трансмісією  і гідравлічною системою управління робочими органами. Вони можуть бути використані  для киркування грунту і зношеного  полотна автомобільних доріг, а  також для перемішування грунтів  з добавками і в'язкими матеріалами  на полотні дороги. Всі робочі операції автогрейдери здійснюють при поздовжніх проходах машин за допомогою основного  робочого обладнання - (. Бульдозерного  відвалу, кирковщика, снігоочисника, змішувача  і пр) відвала з різними пристосуваннями (уширителями, подовжувачем, откосніком, кюветоочістітелем) і навісного  обладнання. Подальший розвиток конструкцій  автогрейдерів пов’язаний в першу  чергу з удосконаленням: гідромеханічних трансмісій; шарнірно-з’єднаних рам, що збільшують маневреність машини; механізмів керування відвалом, що дозволяє робити під навантаженням всі перестановки відвала, включаючи зміни кутів різання та його положень у плані; автоматичних систем керування для одержання якісних поздовжніх і поперечних профілів.

З метою підвищення поперечної стійкості на похилих поверхнях  на автогрейдерах передбачений нахил  передніх коліс, здійснюваний за допомогою  спеціально механізму. Завдяки нахилу передні колеса завжди займають вертикальне  положення на ухилах, і тому машина більш стійка проти поперечного  перекидання.

На автогрейдері застосована  гідромеханічна трансмісія, в якій замість муфти зчеплення встановлений гідротрансформатор, що дозволяє автоматично  в широких межах змінювати  крутний момент на колесах і їх швидкість в залежності від виникає  на колесах опору. Це спрощує механічну  частину трансмісії, покращує умови  праці машиніста, тягові властивості  автогрейдера і його прохідність, знижує динамічні навантаження в трансмісії. Застосування гідротрансформатора  підвищує продуктивність автогрейдера, особливо при важких режимах роботи, хоча кілька здорожує конструкцію автогрейдер.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

Вибір і розрахунок основних параметрів автогрейдера

До головних і основних параметрів автогрейдерів відносяться: вага автогрейдера та, зчіпна вага тзч ,питома потужність , потужність двигуна , висота відвала з ножем (Нв), довжина відвалу без подовжувача Lo, швидкості руху, глибина різання , продуктивність П, висота підйому відвала в транспортне положення h, кут різання ,підбір шин на автогрейдер, бічний винос відвалу l, заглиблення (опускання) відвалу нижче опорної поверхні hГ ; колісна формула; кут для зрізання відкосів між опорною поверхнею і ріжучою кромкою відвалу, винесеного за межі основної рами і нахиленого так, що один край ріжучої кромки знаходиться на опорній поверхні, а інший максимально піднятий = 0... 80°); кут нахилу відвалу або кут зарізу, аналогічний , але визначається при положенні відвала, симетричного осі автогрейдера ( = 0.. .30°);

2.1 Визначення зчіпної ваги, та максимальної сили тяги автогрейдера

Зчіпна вага автогрейдера (тзч ), є головним параметром, яким визначається тип машини. Маса легкого автогрейдера 9 т, середнього 13 т і важкого 19 т. У масі автогрейдера не враховується маса заправних матеріалів (палива, мастила і охолоджуючої рідини).

 

 кг

 

коефіцієнт яки враховує колісну схему машини, при схемі 1*2*3

 

Максимальну вільну силу тяги автогрейдера можна визначити по зчіпній вазі за формулою :

 

46.35 кВт

де  коефіцієнт зчеплення при буксуванні 18 ... 22%, = 0,45 ... 0,55

2.2 Визначення  сил тяжіння автогрейдера

Визначення сили тяжіння  автогрейдера :

 

 

де, вага автогрейдера.

Визначимо оптимальну силу тяжіння автогрейдера по заданих  площі поперечного перерізу кювета автодороги і необхідного для  створення  земляного полотна  числу проходів:

 

де, - коефіцієнт, що враховує нерівномірність перетинів стружки при послідовних проходах, m = 1,35

площа перерізу трикутного кювету, S = 2,25 h = 2.25. 0.62 = 0.81

 питомий опір грунту  різанню,  = 130 кПа

  коефіцієнт враховує  колісну формулу автогрейдера,

= 0,75 при формулі 1х2х3

  коефіцієнт  зчеплення при буксуванні коліс,   0,75

 число проходів при  влаштуванні земляного полотна  в нульових

позначках, для грунтів II категорії  = 4.

Сила тяжіння автогрейдера, яка припадає на його задній міст:

 

Сила тяжіння автогрейдера, яка припадає на його передній міст:

 

Зчіпна вага автогрейдера (вага, що доводиться на провідні колеса):

 

де коефіцієнт, що визначається колісною схемою автогрейдера, для схеми 1х2х3 0,7 ... 0,75.

2.3 Визначення  потужності двигуна автогрейдера

Потужність двигуна () на робочій швидкості при режимі максимальної тягової потужності з урахуванням коефіцієнта буксування 6 = 20% двигун повинен працювати на режимі максимальної потужності (кВт).

Потужність двигуна (кВт), необхідна для копання визначається за формулою :

 

 

де 

 

коефіцієнт опору коченню, = 0,07 ... 0,1;

 

 

 

 

100.2 кВт

Потужність двигуна, обумовлена ​​для транспортного режиму визначається за формулою :

 

де ,,

,

 

 

 

За більшим з отриманих  значень потужності підбираємо ЯМЗ-236Г6 з потужністю 110 кВт.

Питомий показник потужності визначається відношенням потужності двигуна до маси автогрейдера:

       

 

2.4 Визначення  параметрів автогрейдерного відвалу.

Висота відвалу , вимірюється хордою, проведеної через ріжучу кромку ножа і верхній край лобового листа відвала.

 

0.626 м

 

,

  площа поперечного  перерізу зрізаного (пухкого)  валика грунту, = 0,25 ;

k - коефіцієнт, що враховує  вплив форми призми волочіння, k = 1,0.

Довжиною відвалу , називається відстань, обмірювана між двома торцями. Довжина відвалу регламентується без подовжувачів, які встановлюються при проведенні певних робіт автогрейдерами.

 

 

Відвали автогрейдерів виготовляють з радіусом постійної кривизни величину якого визначають за формулою :

 

 

де, ° 

 

Глибина різання відвалу  визначається за формулою :

 

 

2.5 Визначення  годинної та змінної продуктивності  автогрейдера.

Технічний і експлуатаційний  рівень машин для земляних робіт  визначається спеціальними показниками - параметрами. Для кожної групи машин  встановлюється головний і основні  параметри. Головний параметр найбільшою мірою характеризує машину, а основні - дають уявлення про її технічний рівень.

Для оцінки експлуатаційних  якостей машини основним показником є продуктивність машини, тобто кількість  якісної продукції, що видається  машиною за певних умов за одиницю часу (наприклад, кількість вийнятого, переміщеного і покладеного грунту в , площа ущільненої поверхні в , протяжність розробленої траншеї в і т. д.).

Информация о работе Модернизация автогрейдера ДЗ-141