Взаємопов’язана діяльність школи і сім’ї як ефективний шлях оптимізації навчання і виховання учнів молодшого шкільного віку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Июня 2015 в 21:37, курсовая работа

Описание работы

Актуальною проблемою на сучасному етапі розбудови національної системи освіти є питання, пов’язані з визначенням методологічних орієнтирів, єдності в діяльності батьків та школи у навчально-виховному процесі учнів початкової школи.
Мета: дослідити шляхи оптимізації взаємодії школи та сім’ї у навчанні та вихованні молодших школярів.
Виходячи з мети ставимо такі завдання:
-дослідити педагогічну спадщину відомих українських вчених та вчителів-новаторів;
-необхідність практичної реалізації принципу інтегративності в навчанні та вихованні дітей;
-розкрити значення батьківського авторитету в становленні особистості дитини;

Содержание работы

ВСТУП…………………………………….……………………………….………..3
РОЗДІЛ І. СІМ’Я І ШКОЛА ЯК ГОЛОВНІ ОСЕРЕДКИ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ ДИТИНИ……………………………………………………………
1.1Сім’я як первинний колектив……………………………………………….….6
1.2Авторитет батьків як запорука успіху у вихованні дитини……………………...………………………………………………………..12
РОЗДІЛ ІІ. ВЗАЄМОДІЯ ШКОЛИ ТА СІМ’Ї ЯК ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ СУЧАСНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ…..…………………………………………………………………….….....
2.1Єдність вимог до дитини з боку педагогів та батьків,їх співробітництво…..18
2.2.Форми роботи вчителя початкових класів із батьками…………………..….26
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...33
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………

Файлы: 1 файл

Взаємопов’язана діяльність школи і сім’ї!!!.docx

— 118.41 Кб (Скачать файл)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Сім’я і школа - це берег і море. Наберезі дитина робить свої перші кроки, отримує перші уроки життя, а потім перед нею відкривається непізнане море знань, і шлях в цьому морі прокладає школа. Це не означає, що дитина повинна зовсім відірватися від берега -бо ж навіть моряки дальнього плавання завжди повертаються на берег.

Сім’я дає дитині первинну підготовку до життя, яку школа все-таки не може дати, тому що необхідний безпосередній дотик до світу близьких, які оточують дитину, світом дуже рідним, дуже потрібним, світом, до якого дитина з перших років привикає і з яким рахується. А вже потім народжується невідоме почуття самостійності, яке школа повинна підтримувати.

Соціально-економічні зміни, які відбуваються у житті нашої країни, потребують термінового перегляду засвоєних поглядів, установок не лише в області виховання підростаючого покоління, а й у взаємовідносинах усіх ланок системи соціального розвитку особистості. Насамперед це стосується взаємовідносин школи і сім’ї. Аналіз стану цих взаємин свідчить, що традиційний підхід до виховання підростаючих поколінь, через систему взаємовідносин спільних зусиль школи і сім’ї та педагогічного керівництва сімейним вихованням є надзвичайно малоефективним.

Відомо, що сім’я - природне і найбільш стійке формування людського суспільства, яка акумулює в собі всі найважливіші його ознаки. Сім’я завжди була найкращим колективним вихователем, носієм найвищих національних ідеалів.

Виховати дитину здоровою, працелюбною, справжнім громадянином -справа нелегка. Батько і мати несуть відповідальність перед суспільством за виховання дітей, за формування майбутнього громадянина. Процес виховання дітей в сім’ї знаходиться в тісному зв’язку з процесом виховання та навчання підростаючого покоління в школі. Керівна роль, при чому, належить школі, яка повинна функціонувати виховні функції і сім’ї в суспільстві.

В сім’ї дитина вперше засвоює норми моралі, навики спільної праці, формуються життєві плани дітей, естетичні ідеали, виховується любов до України.

Батьківщина починається з сім’ї і найважливіші риси та якості громадянина зароджуються в сімейному вихованні, діти -продовження не тільки нашого роду, а й нашого соціального ладу, наших завоювань і благородних намірів. І від того, які духовні цінності візьме від нас молодь, залежатиме майбутнє нашого народу і суспільства.

Яку б дорогу не вибирали наші діти, вони, безумовно, займуть належне місце в житті, якщо у них буде виховане почуття громадянської відповідальності, високі моральні якості і справжнє працелюбство.

Батьки - найкращі вихователі, а тому, насамперед, вони відповідають перед власною совістю, народом, державою за виховання своїх дітей. Саме в сім’ї складаються і поступово змінюються ті або інші життєві установки особистості, котрі й визначають сутність її духовності, її моральне обличчя.

Сьогодення вплинуло на зміст позашкільної роботи з дітьми і підлітками. Ринкові відносини, конкуренція, вільний вибір галузі діяльності сприяють посиленню потреби особистості у додатковій освіті, ранньому професійному самовизначенні. І головне -посилюється увага й зацікавленість батьків до позашкільної діяльності дітей, зростає попит на додаткові освітні послуги.

Визнаючи усе віковічне значення школи, шкільної освіти для найкращого розвитку дітей, не можна не бачити, що найкраща школа без позашкільної освіти і її допомоги не дасть великих корисних наслідків. Позашкільна освіта потрібна для культурного поступу країни як найкращий засіб до виховання гармонійно розвинутої особи-індивідуальності, а не того одноманітного гурту, який не здатен ні захистити свою волю, ні направити її на загальне добро.

Надзвичайно важливе значення для формування життєвих ставлень дитини мають передусім взаємини між самими батьками, оскільки в них віддзеркалюється загальний дух сімейних стосунків, спрямованість життєдіяльності і сім’ї, її моральна сфера.

Сім’я і школа ставить перед собою основне головне завдання - виховання всесторонньо, гармонійно розвинено, реалізувати себе в професійному, громадянському і сімейному аспектах.

Потреба в здоровому способі життя, розвинений інтелект і широкий всебічний розвиток, інтелігентність у спілкуванні, естетичне сприйняття світу - ось кінцевий результат спільної виховної діяльності сім’ї і школи. Принципи і підходи, які повинні працювати на кінцевий результат, реалізуються в школі, але необхідно, щоб все життя учня, виховуючи і розвиваюче, будувалося на єдиній основі і в стінах навчального закладу та дому.

Протиріччя у виховних підходах сім’ї і школи відтворюються на ефективності виховного процесу. Результат, на який розраховує школа і якого звичайно, повинні прагнути і ми, батьки, щоб добитися тільки нашими спільними зусиллями.

Щоб не було нещасливий дітей, перед органами освіти і молодими батьками, як і завжди, є потреба підвищити культуру сімейного й громадського виховання дітей. То ж давайте усі разом, не тільки про це говорити й писати, а й діяти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.   Державні стандарти загальної середньої освіти в Україні.- К., 1997.¾С 27.

2.   Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття”).-К.,1994.

-С 17 .

3.    Закон України “Про освіту”.-Київ, 1997.-С 16.

4.    Концепція безперервної системи національного виховання. -К., 1990. -С 47.

5.    Концепція національного виховання. -К., 1994.-С 22.

6.    Концепція середньої загальноосвітньої школи України.-К., 1994 –С 56.

7.    Концепція позакласної виховної роботи в загальноосвітній школі.-К.,

       1991.-С 32.

8.   Баранов С.П. Педагогика.С.П. Баранов,Л.Р. Болотна, В.А. Сластенин.-

       М.: Просвещение, 1987.-С 566.

9.   Ващенко Г. Виховний ідеал.Г.Ващенко - Полтава, 1992. -С 234.

10.  Ващенко Г.В. Виховний ідеал. Г.В. Ващенко.Підручник для вихователів,

учителів та українських родин. - Брюссель - Торонто - Нью -Йорк -

Лондон - Мюнхен: Видавництво Центральної управи Спілки Української

Молоді-1976. -С376.

11. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси.

О.  Вишневський - Львів, 1996-С 238.

12. Галузинський В.М. Євнух М.Б. Педагогіка: теорія та історія.

       В.М.Галузинський,М.Б Євнух. - Рівне, 1996. -С 236.

13.  ГрищенкоМ.С.Історія педагогіки / За ред.М.С.Грищенка- К.: Вища

школа, 1973. -С 468.

14.  Журавлев В.И. Педагогика.В.И Журавлев. -М.: Рос.пед. агентство,  

       1996.-С 602.

15.  Зубко О. Родина - школа майбутнього. О. Зубко,Н. Зубко-Добровольська

-Київ, 1995.-С 74.

16.ЄрмаковІ.Г.Імідж школи напорозі ХХІ століття / За ред. І.Г.Єрмакова. -

Київ, 1997. - Ч.1. –С 382.

17. ЄрмаковІ.Г.Імідж школи напорозі ХХІ століття / За ред. І.Г.Єрмакова-

Київ, 1998. - Ч.2. –С 391.

18.Клименко В. Психічний розвиток дитини: родинне виховання;

вихователям і батькам: обдарованість, здібність, талант; що визначає

життєвий шлях людини; прикрощі родинного виховання; ключі до

спільності; дзеркало для вихователів і батьків. В. Клименко -К.: Навч.

посібник, 1994. -С 320.

19.  Кравець В.П. Психологія сімейного життя. В.П. Кравець - Тернопіль,

1995.-С 421.

20.  Кузь В.Г. Основи національноговиховання. В.Г.Кузь,Ю.Д. Руденко, З.О.

Сергійчик - Умань, 1993. -С 510.

21. Лавриненко Н.М. Педагогіка соціалізму: європейські абриси. -Київ, 2000.

-С 430.

22.  Лавриненко Н.В. Роль сім’ї в трудовомувихованні.Н.В. Лавриненко,

В.С. Небоженко -  К.: Наукова думка, 1988. -С168.

23.  Макаренко А.С. Книга для батьків. Лекції про виховання дітей.А.С.

Макаренко -К.: Рад.школа, 1972.-С 427.

24.  Макаренко А.С. Книга для батьків. Про батьківський авторитет. -  К.: Рад.

       школа, 1972.-С 673.

25.  Матюша І.К. Гуманізація виховання і навчання в загальноосвітній

       школі.І.К. Матюша -К., 1996. -С 372.

26.  Мойсеюк М.Є. Педагогіка.М.Є. Мойсеюк -К.: Навч. посібник. 1996. -

С348.

27.  Подласый И.П. Педагогика. Процесы воспитания.И.П. Подласый -

Москва, 1999.-С 252.

28.  Постовий В.Г. Сучасна сім’я та її педагогіка.В.Г. Постовий -К., 1994. - С

       284.

29.  Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. О.Я. Савченко -

        Київ, 1997.-С 254.

30. Сластєнін В.,Педагогіка.В.Сластєнін,Є. Шиянов, І.В. Ісаєв

– К.:Либідь,2002.– С 560.

31.  Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. М.Г. Стельмахович -К., 1975.-С

416.

32.  Стельмахович М.Г. Теорія і практика українського національного

виховання. М.Г. Стельмахович ¾ Івано- Франківськ, 1996, -С 354.

33.Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка-К., 1997-С 231.

34.  Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка.В.О.  Сухомлинський -К.: Рад.

       школа, 1978.-С 376.

35.  Сухомлинський В.О. Вибрані твори: у 5 т.В.О. Сухомлинський -К.: Рад.

школа, 1976.

36.  Сухомлинський В.О. Вибрані твори: у 5 т.В.О. Сухомлинський -К.: Рад.

       школа, 1977.

37.  Ушинський К.Д. Про сімейне виховання.К. Д.Ушинський -К.: Рад.

        школа, 1974-С149. -/Б-ка для батьків/.

38.  Ярмаченко М.Д.Педагогіка / За ред. М.Д.Ярмаченка. -К.: Вища школа.

       Головне  видавництво, 1986 – С 471.

39.  Бондар Л. Позакласна робота з учнями в педагогічній спадщині

Сухомлинського // Початкова школа.Л. Бондар - №11. -  1997.- С.40-47. 

40.  Боришевський М.Й. Сімейне виховання як гарант моральногостановлення

особистості // Початкова школа.- №4. - 1995.-С.4 - 9.

41.  Вербицький В.В. Шляхи залучення школярів до позашкільної юннатської

роботи // Початкова школа.- №1, 1995.- С.30 -34.

42.  Вугрич В.П. Домашнізавдання батькам // Початкова школа.- №4,

       1993.-С.54 - 56.

43.  Гнатюк В.М. Позакласна робота та проблеми національного виховання

       //Директор школи. - 1999. - №5 (52).

44.  Горбач І. Підготовка майбутнього вчителя до роботи з батьками // Рідна

       школа. -№2. - 2000. - С.71 -73.

45.  Докуніна О. Виховання молодших школярів у сучасній українській сім’ї //

       Початкова  школа. - №6. - 1997. - С.6 -12.

46.  Зайчук В.О. Завдання педагогічних колективів навчально-виховних

закладів України у реформуванні позашкільної роботи // Початкова

       школа.-№1, 1995.- С.21-26.

47.  Ісатенко Т. Українська національна школа-родина - ціннісний орієнтир

суспільства // Початкова школа. - №5. -1997. - С.8 - 9.

48.  Калениченко Н. Проблема сім’ї та сімейного виховання в Україні: 20-ті

роки ХХ ст. // Шлях освіти. -1997. №4. – С. 47 -50.

49.  Калмиков Г. Про діяльність сім’ї та школи. //Початкова школа.–№9, 1998.–

С.18 –22.

50.  Мацейків Т. Українські народні традиції: виховання дітей і молоді //

Людина і світ. –1995. –Вересень. – С.26–30.

51.  Руденко Ю. Концепція формування національної свідомості особистості //

       Газета  “Освіта”. – 4–11 листопада, 1998. – С.3 –4.

52.  Скуті на В.І. За традиціями народної педагогіки // Початкова школа.- 1993.

       – №7. – С.24 –26.

53.  Стельмахович М.Г. Запобігання хибам у родинному вихованні // Все для

       вчителя.–№8, 1998.– С.48 –50.

54.  Сухомлинська О. Ідеї громадянськості й школа в Україні // Шляхи освіти–

       Київ, 1999. – №4– С.20 –25.

55.  Сухомлинська О.В. Теоретичні проблеми виховання і діяльність

позашкільних   закладів // Початкова школа.–№1, 1995.–С.28 –31.

56.  Сущенко Т.І. Фактори позашкільного виховання // Початкова школа. –

№1. –1995–С.36 –39.

57.  Фіцула М.М. Теорія виховання // Педагогіка. - Тернопіль, 1997.- С.37-39

58.  Яценко Т.О. Родинне виховання на засадах народної педагогіки

       //Педагогіка  і психологія.–№2, 1997.– С.88 –94.

59.Ягупов В.В. Педагогіка.В.В.Ягупов.Навчальний посібник-

       К .:Либідь,2002.-С 560 .

60.Шляхи оптимізації взаємодії школи та сім’ї в навчанні та вихованні

молодших школярівhttp://ua.convdocs.org/docs/index-99304.html

61. Шляхи оптимізації взаємодії школи та сім’ї в навчанні та вихованні учнів

       молодшого  шкыльного вікуhttp://studentam.net.ua/content/view/1226/100/

Информация о работе Взаємопов’язана діяльність школи і сім’ї як ефективний шлях оптимізації навчання і виховання учнів молодшого шкільного віку