Індекс фінансової глобалізації Данії

Індекс фінансової глобалізації Данії

Індекс фінансової глобалізації є найпоширенішим показником, що використовується для вимірювання де-факто фінансової глобалізації. Цей індекс обчислюється як відношення валових зовнішніх  активів і зобов'язань до ВВП. Формула розрахунку індекса фінансової глобалізації в спрощеному вигляді має такий вигляд:

, де

FA_it - зовнішні фінансові активи, що перебувають у власності резидентів країни і станом на момент часу t;

FL_it - зовнішні фінансові зобов’язання резидентів країни і станом на момент часу t;

GDP_it - ВВП країни і станом на момент часу t.

Для обчислення індексу фінансової глобалізації Данії за 2008-2012 роки використовувались дані Датського центру статистики.  Нижче приведено таблицю (в млн. DKK).

	2008	2009	2010	2011	2012
FAit	232 049	124 168	136 670	56 633	153 617
FLit	248 244	86 370	136 344	30 928	48 117
NET	480 293	210 538	273 014	87 561	201 734
GDPit	1 753 152	1 664 790	1 761 116	1 791 518	1 823 985
IFG	0,27396	0,126465	0,155023	0,048875	0,110601

 

Таким чином, Індекс фінансової глобалізації Данії у 2012 році становить 0,110601 (ВВП брав в реальних цінах). Тож можна зробити висновок, що рівень де-факто фінансової глобалізації Данії є недостатнім для рівня розвинутих країн, що говорить про певну фінансову ізоляцію. А також варто звернути увагу на динаміку індексу, яка пояснюється фінансовою кризою в Єврозоні, що наклалася на результати світової кризи.

 

Макроекономічна політика Данії

Основні макроекономічні  показники

Після довгих років стрімкого  та впевненого зростання економіка  Данії вже з 2007р. починає втрачати оберти. А криза, що розпочалася у 2008 році ще більше погіршила ситуацію, адже мало місце падіння експорту викликане зменшенням іноземного попиту та тривалих проблем у фінансовому  секторі. Номінальний ВВП Данії у 2012 році становив 313.6 млрд. доларів США. У 2010 році темп приросту номінального ВВП склав 1.6%,  у 2011 - 1.1%, а в 2012 – -0.6%, тож можна сказати, що економіка Данії вийшла зі значних мінусів після кризи, коли у 2009 році був зафіксований спад ВВП на 7,9%. ВВП Данії за паритетом купівельної спроможності (ПКС) у 2012 році склав 213.6 млрд дол. Номінальний ВВП Данії на душу населення дорівнював 38,300 дол., що є достатньо високим показником серед країн ОЕСР, і значно вище за середнє значення серед багатьох країн, вона посідає 32 місце.

Рівень безробіття станом на 2012 рік складав 6%, послідовно скорочуючись після піку в 7.5%, якого він досяг у 2009 році. Як ми бачимо на малюнку, рівень безробіття відносно загальної ситуації в країнах ОЕСР є дещо нижчим, проте повністю копіює тенденції по всіх країнах.

Інфляція у 2012 році дорівнювала  2.4 %. Протягом останніх 7 років Данія не виходила за поріг 3,5% , що є досить хорошим показником.

У 2012 році загальні доходи державного бюджету складали 17.млрд. дол./ США або 55% ВВП. Видаткова частина держбюджету становила 188.1 млрд. долл. або 57,5 % ВВП. Таким чином, у 2012 році бюджетний дефіцит дорівнював 4 % ВВП.

Державний борг Данії у 2012 році складав 46,2% від ВВП, що в порівнянні з іншими країнами ОЕСР виходить як середнє значення.

Експорт товарів та послуг у 2012 році склав 105,1 млрд дол., імпорт дорівнював 96,99 млрд дол. Таким чином, платіжний баланс Данії був позитивним та складав 8.2 млрд дол. або 2,6% ВВП. Це дало змогу частково відновити золотовалютні резерви (зросли на 7%), які були затрачені під час інтервенцій ЦБ.

Підсумовуючи короткий огляд  макроекономічних показників Данії за 2012 рік, можна сказати, що в цілому економічна ситуація в країні стабільна при низьких темпах економічного зростання. І це є головною проблемою, та метою макроекономічної політики уряду – відновити докризовий рівень економічного зростання.

Макроекономічна політика

Зосередимо увагу на таких  важливих аспектах макроекономічної політики Данії:

1. Поліпшення фінансової стабільності.

Банківська система Данії  – багато дрібних банків, та кілька значних за впливом солідних інститутів. Тому уряд вдається до різних заходів, аби підтримати банківську інфраструктуру вдається до певних вливань капіталу та ліквідності. Проте вчасно погашає  свої кредити, тим самим усуваючи моральні ризики, яких зазнали інші країни Європи. Як не дивно криза  позитивно вплинула на банківську сферу  Данії – закрилися дрібні банки, які не могли без підтримки  обслуговувати кредити, а це в  свою чергу підвищило ефективність. А крупні банки підпадають під  нагляд європейських та національних інститутів и було взято курс на більш жорсткий нагляд, прийняття  угод Базель ІІІ, нагляд над іпотечними кредитами.

2. Подальше заохочення конкуренції .

Незважаючи на деякий прогрес , є більше можливостей для конкуренції  в ряді секторів, таких як фармакологія та сфера послуг. Це стимулювало  б зростання продуктивності праці  та інновації. Зменшується кількість  установ , що беруть участь в політиці в галузі конкуренції та надається  їм більше засобів, щоб підвищити  їх ефективність.

3) Зміцнення податкової бази .

Необхідно зменшити податковий важіль, який було задіяно ще до кризи, адже в Данії одна з найбільших ставок аналогів. Послаблення оподаткування працівників та пожорсткішання оподаткування власності. Поліпшення контролю за державними витратами допоможе забезпечити довгострокову стійкість бюджету , не підвищуючи і без того високе податкове навантаження , пригальмовує економічне зростання. Це може бути досягнуто шляхом введення багаторічних програм скорочень витрат на загальному рівні уряду , що охоплюють більшість витрат , а також розширення мандата фінансового моніторингу данської економічної ради . Проведення скорочень видатків на муніципальному рівні. Щоб переконатися , що окремі муніципалітети обмежено ліміти витрат , що охоплюють всі муніципалітети , використання індивідуальних і надійних санкцій повинно бути продовжено.

4) Підвищення ефективності соціальних витрат.

Реформа програми дострокового виходу на пенсію (зменшити вік) з метою збільшити пропозицію праці і зміцнити стійкість системи соціального забезпечення. Скорочення частки працездатного населення , що одержує хвороби та допомоги по інвалідності . Влада повинна забезпечити , щоб ці переваги не провокували себе калічити. Спеціальні програми зайнятості інвалідів ( Fleksjob ) , також повинні бути переглянуті , зокрема , зробивши його більш чіткими і менш щедрими . Ефективність державних витрат на освіту та охорону здоров'я можуть бути покращені.

5) «Зелена економіка»

Підвищення енергоефективності та відповідальна підготовка до можливих змін клімату та ресурсної картини. Регулярна переоцінка національних цілей стосовно енергетики та кліматичних змін, скорочення витрат на неефективні проекти. Нейтрально жорстка політика стосовно технологій підвищить шанси ухвалення кращих технологій і знизити ризики дорогих помилок . Це відповідало б амбітні цілі Данії домагатися зниження квоти на викиди в атмосферу в майбутніх переговорах ЄС. Збільшення податків з видобутку паливних ресурсів сприятиме гармонізації прихованої ціну вуглецю і заохочувати скорочення викидів парникових газів у транспортному секторі та житловому . Політика по скороченню викидів парникових газів від сільського господарства також продовжиться.

 

Джерела.

1. OECD Economic Surveys: Denmark

2. http://www.dst.dk/en - центральний комітет статистики Данії

3. https://www.cia.gov/index.html - The World Factbook/