Ветеринарно-санітарна експертиза рослинних продуктів в умовах агропродовольчого ринку м. Шостка

 

 

3.3.3. Експертиза олії соняшникової

Нині на ринку представлений широкий асортимент олій рослинного походження, у т.ч. і такі олії, як кокосова, кунжутна, бавовняна, пальмова, які є більш дешевими і у великій кількості можуть нанести шкоди організму людини. Тому ветеринарно-санітарна експертиза соняшникової олії домашнього виробництва, яка реалізується в умовах ринків є дуже важливою для уникнення фальсифікації дешевими оліями [44].

 

Таблиця 3.8 – Показники рослинної олії соняшникової, які не відповідали нормі

Показники	Проби
	1		2	3		4
колір	мутна	злегка мутна		мутна	злегка мутна
смак	наявний присмак гіркоти	наявний присмак гіркоти		наявний присмак гіркоти	наявний присмак гіркоти
запах	затхлий	без стороннього запаху		затхлий	без стороннього запаху
кислотне число,мг КОН/г	6,2	4,4		2,4	4,8
перекисне число, ммоль/кг	13,2	11,1		11,4	8,9
домішки кунжутної олії	–	–		–	–
домішки бавовняної олії	–	–		–	–
висновок про якість даної проби	не допускається до реалізації	не допускається до реалізації		не допускається до реалізації	не допускається до реалізації

 

Нами були проведені дослідження олії соняшникової за органолептичними та фізико-хімічними показниками (кислотне число, перекисне число), а також на фальсифікацію іншими сторонніми рослинними оліями.

В результаті проведених досліджень олії соняшникової в кількості десяти проб, було встановлено, що чотири з них є непридатними до продажу (табл.3.8). Усі досліджені проби не відповідали нормі за смаком та показником перекисного числа. Дві проби мали мутний колір та затхлий запах. Кислотне число трьох проб становило вище норми. Всі чотири проби було не допущено до реалізації.

 

3.4. Обговорення результатів власних досліджень

У лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи ринку м. Шостка  за 2008 рік надійшло 32542 кг картоплі і не допущено до продажу 211 кг; огірків надійшло 14253 кг, а вибракувано 74 кг; яблук надійшло 18845 і не допущено до продажу 42 кг, винограду надійшло 11724 кг, а вибракувано 29 кг, олії соняшникової надійшло 5217 л, не допущено до продажу 28 л.

Під час проходження практики було досліджено всього 134 проби овочів, зелені, фруктів та ягід. Результати проведених органолептичних та лабораторних досліджень цих продуктів вказують на підвищений вміст нітратів та радіоактивних речовин у багатьох пробах.

В результаті визначення нітратів у десяти пробах огірків з відкритого ґрунту та десяти пробах огірків із закритого ґрунту, було встановлено, що в обох випадках виявили підвищений вміст нітратів у дослідних пробах відповідно три і шість. В середньому у трьох (з відкритого ґрунту) пробах було перевищення на 32 %  (48 мг/кг), а у шести пробах (із закритого ґрунту) – на 17,5 % (70 мг/кг).  Більшість проб огірків  із закритого ґрунту не відповідали нормам і були вибракувані, що призвело до значних збитків.

 Внаслідок досліджень  яблук встановили, що з десяти проб, чотири мали підвищений вміст нітратів, в середньому на 18,3% (11 мг/кг) [45, 46].

При дослідженні десять проб винограду встановили, що три (№5 – 77,3, №6 – 89,4, №9 – 104,5 мг/кг) мали підвищений вміст нітратів в середньому на 50% (30 мг/кг). Норма для винограду складає 60 мг/кг [47].

Внаслідок проведених органолептичних і фізико-хімічних досліджень десяти проб сухофруктів було недопущено в реалізацію три через підвищений вміст у них радіонуклідів. Перевищення вмісту радіонуклідів було на  4,5 Бк/кг у пробі №1, 36,7 Бк/кг у пробі №2, 21,9 Бк/кг у пробі №3, що в середньому складало 7,5 % (21 Бк/кг).

Забруднення рослинних продуктів  радіонуклідами нині є  досить поширеним явищем. Особливо високий вміст радіонуклідів відмічали у дикоростучих ягодах, а саме чорниці. Норма радіонуклідів для ягід складає 500 Бк/кг. З десяти досліджених проб вісім було піддано вибраковці, через підвищений вміст радіонуклідів. Перевишення норми в середньому було на 31,2 % (156 Бк/кг). Склали акт на вибракування ягід [48].

З проведених дослідів бачимо, що проблема перевищення нітратів, а також забруднення рослин радіонуклідами є досить актуальною. Великий відсоток проб, вибракуваних через перевищення норм ще раз показує, що ветеринарно-санітарна експертиза рослинних продуктів є просто необхідною і дає можливість не допустити до столу шкідливі для здоров'я, або, навіть і небезпечні продукти.

Було досліджено по десять проб борошна пшеничного, круп (манна, перлова, кукурудзяна), бобових (горох, квасоля). В результаті експертизи було встановлено, що одна проба борошна була сірого кольору, мала затхлий запах, кислий смак, підвищену кислотність (7,1 градуси). Дві проби були неприємного затхлого запаху, цвілого смаку і забруднені шкідниками. Ще одна проба відповідала за запахом, смаком, проте була забруднена шкідниками. З десяти досліджених проб чотири не допустили в реалізацію.

З десяти проб круп чотири не відповідало показникам якості: у двох було виявлено шкідників, у двох – сторонні домішки (бур’янисте насіння, пісок). Ці проби не були допущені в реалізацію.

При дослідженні бобових (по десять проб гороху та квасолі) в одній пробі гороху та двох пробах квасолі було виявлено шкідників. Ці проби також були недопущені до реалізації. Нами були проведені дослідження олії соняшникової за органолептичними та фізико-хімічними показниками (кислотне число, перекисне число), а також на фальсифікацію іншими сторонніми рослинними оліями.

В результаті проведених досліджень олії соняшникової в кількості десяти проб, було встановлено що чотири з них є непридатними до продажу. Усі досліджені проби не відповідали нормі за смаком та показником перекисного числа. Дві проби мали мутний колір та затхлий запах. Кислотне число трьох проб становило вище норми. Всі чотири проби було не допущено до реалізації.

 

3.5. Розрахунок економічної ефективності

На ринку м. Шостка робітниками лабораторії ветсанекспертизи було вибракувано значну кількість цінних продуктів – овочів, фруктів.

Економічний аналіз ефективності ветеринарних заходів в сучасних умовах набуває важливого значення, оскільки характеризує кінцевий результат праці спеціалістів ветеринарної медицини. Він дозволяє застосовуючи систему економічних показників, розробити більш ефективні засоби по підвищенню якості продукції рослинного походження [49, 52].

Для виявлення економічних збитків від вибраковки рослинних продуктів, ми провели аналіз річного надходження на ринок продуктів рослинництва.

Так картоплі за 2008 рік надійшло 32542 кг і не допущено до продажу 211 кг; огірків надійшло 14253 кг, а вибракувано 74 кг; яблук надійшло 18845 і не допущено до продажу 42 кг, винограду надійшло 11724 кг, а вибракувано 29 кг, олії соняшникової надійшло 5217 л, не допущено до реалізації 28 л.

Економічні збитки розрахували по формулі:

Зм = Вр ґ´ (Ця – Цзя), де

Зм – збиток від зниження якості картоплі, грн.;

Вр – кількість реалізованої продукції зниженої якості, грн.;

Ця і Цзя – ціни реалізації одиниці продукції ,відповідно якісної та зниженої якості, грн.

Зк = 211 ґ´ (2,0 – 1,2) = 168,8 (грн.)

Зо = Вр ґ´ (Ця – Цзя), де

Зо – збиток від зниження якості огірків, грн.

Зо = 74 ґ´ (8 – 5,5) = 185 (грн.)

Зя = Вр ґ´ (Ця – Цзя), де

Зя – збиток від зниження якості яблук, грн.

Зя = 42 ґ´ (7 – 3.5) = 147 (грн.)

Зв = Вр ґ´ (Ця – Цзя), де

Зв – збиток від зниження якості винограду, грн.

Зв = 29 ґ´ (17 – 11 ) = 174 (грн.)

Зо = Вр ґ´ (Ця – Цзя), де

Зо – збиток від зниження якості олії соняшникової, грн.

Зв = 28 ґ´ (10 – 0 )= 280 (грн.)

З = Зк + Зо + Зя + Зв , де

З – загальна сума збитку

З = 168,8 + 185 + 147 + 174 + 280 = 954,8 грн.

Таким чином економічні збитки за 2008 рік склали 954,8 грн.

 

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

 

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів спрямованих на збереження здоров¢я і працездатності людини в процесі праці.

У 2002 році був прийнятий Закон України “Про охорону праці”, який набрав чинність з 1.01.2003 року [50]. Цим законом, вперше в Україні, було визначено принципи державної політики в галузі охорони праці, основним з яких є пріоритет життя і здоров’я працюючих у відношенні до результатів виробничої діяльності, а також конституційне право громадян нашої держави на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності. Дія даного закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і виду їх діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці:

1. Пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів діяльності підприємства, повна відповідальність власника за створення шкідливих умов праці.
2. Соціальний захист працівників, повна компенсація шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
3. Встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств незалежно від форми власності і видів їх діяльності.
4. Використання економічних методів управління охорони праці, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці.
5. Здійснення навчання населення, професійної підготовки працівників з питань охорони праці.
6. Забезпечення координаційної діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, проведення консультацій між власниками та працівниками при прийняті рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях.
7. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організацій роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці [51].

Правила охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини

Правила охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини (далі – Правила ) поширюються на лабораторії ветеринарної медицини незалежно від їх підпорядкування і форми власності, науково-дослідні лабораторії ветеринарної медицини та на лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи (далі – лабораторії).

Правила встановлюють вимоги праці щодо організації та виконання робіт у лабораторіях під час догляду за піддослідними тваринами, проведення досліджень, підготовки та виконання аналізів, розтину трупів тварин, роботи з патологічним матеріалом, патогенними культурами бактерій та вірусів, проведення дезінфекції, роботи з отруйними речовинами, сильнодіючими препаратами, кислотами, лугами, органічними розчинниками та при виконанні інших робіт у лабораторіях.

Вимоги Правил є обов’язковими для керівників, спеціалістів та технічного персоналу лабораторій, стажерів, аспірантів, осіб, відряджених для проходження курсів підвищення кваліфікації, студентів вищих та середніх спеціальних навчальних закладів під час проходження виробничої практики (далі – працівники).

Дипломна робота виконувалась в лабораторії ветсанекспертизи ринку м. Шостка Шосткінського району Сумської області.

Керівництво охороною праці в лабораторії покладено на її завідуючу. Контроль за проведенням заходів з охорони праці та дотриманням законодавства здійснюється дирекцією ринку.

В своїй діяльності вони керуються Конституцією України, Кодексом законів про працю, Законодавством про ветеринарну медицину, а також Інструкцією про умови безпеки праці ветеринарних спеціалістів лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках.

Аналіз стану охорони праці в лабораторії ветсанекспертизи на ринку м. Шостка Сумської області свідчить про те, що безпека проведення робіт забезпечується відповідно до вимог ГОСТ 12.3002-75, правил охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини та інших нормативних актів.

При влаштуванні на роботу, з кожним новоприбулим робітником проводять первинний інструктаж, про що ведеться запис у журналі реєстрації інструктажу на робочому місці. Один раз на три місяці проводиться повторний інструктаж. Також через часті порушення правил техніки безпеки та інструкцій по охороні праці проводиться нерідко позаплановий інструктаж, що реєструється в журналі форми №2, згідно НПАОП 0.00-4.12-05.

Фінансування заходів з охорони праці здійснюється за рахунок амортизаційного фонду призначеного на капітальний ремонт та за рахунок банківського кредиту і державних капіталовкладень.