Законодавство України про ветеринарну медицину

Серед винищувальних методів дезінсекції розрізняють:

Механічні способи – застосування принад-ловушок, липучок, сіток на вікнах та дверях.

Фізичні методи – застосування вогню та високих температур: біотермічне знезараження, обробка місць виплоду кип¢ятком, гарячою парою, кип¢ятіння та вижарювання посуду, спецодягу, тощо. Згубно для комах та їх яєць та личинок діє температура вище 55°C.

Біологічні методи – залучення д боротьби з комахами їх природних ворогів – птиць, мікробів (що паразитують на комахах), комах-антагоністів (золотоглазка), грибки, риб (для очистки водоймищ від личинок). Ведуться дослідження по генетичному виведенню безплідних самців, але їх застосування піднімає дуже багато спірних питань. До його методу можна віднести і біотермічне знезараження гною, при якому гинуть личинки мух, кліщі.

Хімічні методи – застосування інсектицидів – отруйних для комах речовин органічного і неорганічного походження, які мають дію:

• Контактну – викликають розлади нервової системи та розм¢якшення хітинового покриву.
• Кишкову – переважно для лижуче-гризучих комах – розлади травного тракту.
• Фумігантну – розлади дихальної системи.
• Репелентну – відлякують комах.

Найсучасніші препарати з групи піретроїдів мають тривалу залишкову дію при відносно низькій токсичності, що зумовлює їх широке застосування.

Інсектициди в більшості нерозчинні або слабо розчинні в воді, тому їх випускають у вигляді порошків, аерозолів, димів, або розчиняють у гасі, скипидарі, спирті, ацетоні і використовують у вигляді емульсій з водою. Їх наносять на шкіру тварин перед вигоном, або розбризкують в приміщенні за допомогою спеціальної техніки. Місця виплоду комах поливають емульсіями інсектицидів – частіше креоліну, нафта лізолу, три хлорофосу, поліхлорпінену – на рідкі середовища та сухе хлорне вапно – на щільні.

Використання хімічних методів дезінсекції є найбільш широковживаними. Але при застосуванні інсектицидів слід пам'ятати про те, що більшість з них не дозволяється використовувати для захисту молочної худоби та для захисту молочарень(вони мають запах, або впливають на якість молока). Застережних заходів треба вживати також при використанні інсектицидних димів і попереджати про це пасічників.

Слід відмітити, що представники одного і того ж класу можуть мати різні активні та токсичні властивості за подібної хімічної будови. Кожний препарат має характерні особливості і відрізняється від споріднених з ним рідше за спрямованістю, частіше за силою інсекто-акарицидної токсичної дій.

Інсектоакарициди повинні відповідати наступним вимогам:

• Мати специфічну дію на членистоногих на всіх стадіях розвитку при використанні навіть у мінімальних дозах;
• Мати персисту вальну властивість;
• Зберігати ефективність дії за різних метеорологічних умов4
• Мати ергономічні показники;
• Не накопичуватися у довкіллі;
• Бути не шкідливими для обслуговуючого персоналу;
• Не мати побічної віддаленої дії.

У тваринництві та ветеринарній медицині інсектоакарициди використовують шляхом обприскування, розпилення, нанесення на поверхню тіла за допомогою пуронів, купання тварин та аерозольної обробки.

У ветеринарній практиці і тваринництві пестициди використовуються у вигляді розчинів, емульсій, лосьйонів, суспензій, порошків, аерозолів, пуронів, інсектицидних мазей, інсектициднів олівців, інсекцидного мила тощо.

Речовини, які володіють інсектицидною і акарицидною дією: неонікотиноїди, фосфорорганічні, азаметіофос, диазинон, дибром, дифос; біологічно активні речовини: авермектин, аюамектин, аверсектин С, дорамектин, ивермектин; інші хімічні групи: борна кислота, бура, клозантел, креолін, фіпроніл, флуметрин; репеленти:діетілтолуамид, атрактанти, 9-трикозен, цмс-трикозен.

Правила роботи з дезінсекційними засобами

1. необхідно користуватися спецодягом (халат, гумові рукавички, взуття та ін.), що захищає шкіру; для захисту дихальних шляхів застосовують респіратори;
2. не допускати    попадання на шкіру і слизові оболонки тіла розчинів інсектицидів;
3. приготування емульсій, розфасовку порошків слід проводити поза приміщень або спеціально відведених приміщеннях при відкритих вікнах, а також під витяжною шафою, надівши рукавички, респіратори і захисні окуляри;
4. після закінчення роботи захисний       одяг зняти, укласти у валізу, обличчя і руки ретельно вимити теплою водою з милом і прополоскати рот чистою водою.
5. наприкінці робочого дня слід прийняти гігієнічний душ.