Злочинні наслідки

Міністерство освіти і науки, молоді та спортуУкраїни

Національний університет «Юридична академія України ім.Я.Мудрого)

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з кримінального права

на тему:

СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНІ НАСЛІДКИ ЯК ОЗНАКА ОБЄКТИВНОЇ СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ

студента ____ курсу, ___ групи заочного факультету

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ХАРКІВ

2013 рік

 

ПЛАН

Вступ

Розділ 1.Поняття суспільно небезпечних наслідків,  їх види та значення.

Розділ 2.Злочин з матеріальними та формальними складами.

Розділ 3.Причинний зв’язок між суспільно небезпечними наслідками та суспільно небезпечними діяннями.

Розділ 4.Кримінально-правове значення суспільно небезпечних наслідків.

Висновки

Список використаних джерел та літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Злочинні наслідки – це небезпечні пошкодження в суспільних відносинах. Будь-який злочин заподіює, спричиняє суспільно небезпечну шкоду. Злочин, що не спричиняє шкоди – не злочин. Злочин тому і визнається суспільно небезпечним, протиправним та караним. Нешкідливий злочин – абсурд, явище неможливе. Таким чином, злочинні наслідки – обов’язкова ознака злочину.

У злочинних наслідках важливо відрізняти їх фізичну сутність від суспільної. Фізична сутність злочинних наслідків полягає в конкретних змінах, які настають у зовнішньому світі, – вилучено у власника майно, заподіяно потерпілому тілесні ушкодження, жива людина стала мерцем і т. ін. Суспільна сутність злочинних наслідків полягає в заподіянні шкоди суспільним відносинам, в пошкодженні чи знищенні певних суспільних відносин – позбавлення власника можливості користуватися майном, погіршення здоров’я потерпілого від заподіяних йому тілесних ушкоджень тощо.

 Фізична сутність злочинних  наслідків належить до об'єктивної сторони злочину, а суспільна – до об’єкту. Але традиційно злочинні наслідки розглядаються лише при аналізі об'єктивної сторони злочину.

Щодо визначення суспільно небезпечних наслідків В.М. Кудрявцев зазначає, що суспільно небезпечні наслідки – це передбачені кримінально-правовою нормою матеріальна чи нематеріальна шкода, заподіяна злочинною дією чи бездіяльністю об’єкту посягання. А.С. Міхлін вказує, що це шкода заподіяна злочинною діяльністю людини суспільним відносинам, що охороняються кримінальним законом. Вчинювана злочином шкода за  М.І. Ковальовим може бути класифікована на два види: 1) матеріальні наслідки: фізичні – вбивство, тілесні ушкодження, проведення аборту; майнові – зменшення майна, заподіяння майнових збитків; екологічні та 2) нематеріальні наслідки: ідеологічні; політичні; моральні.

М.І. Бажанов виділяє такі види злочинних наслідків: а) матеріальні (матеріальні збитки, фізична шкода) та нематеріальні наслідки (моральна шкода); б) іноді законодавець в законі зазначає можливі реальні наслідки.

 Фесенко Є.В. вказує  на такі види злочинних наслідків: 1) наслідки у вигляді фізичної  шкоди (смерть, ушкодження здоров'я  статті 115-119, 121-125); 2) у вигляді майнової  шкоди (статті 185-190); 3) порушення нормальної  роботи транспорту або зв'язку (статті 277, 360, 283); 4) у вигляді іншої шкоди – дезорганізації нормальної діяльності установ (ч. 2 ст.357).

М.Й. Коржанський вважає, що є такі види суспільно небезпечної шкоди: 1) фізична – вбивство, тілесні ушкодження, проведення аборту;  2) майнова – зменшення майна, заподіяння майнових збитків; 3) моральна – приниження гідності, честі, глум над могилою, над державним прапором, приниження авторитету представника влади і т. ін.; 4) політична – підрив державної самостійності, незалежності, економічної та політичної системи тощо.

 Крім видів суспільно  небезпечних наслідків Мальцев  В.В. виділяє такі форми наслідків (в залежності від механізму  спричинення шкоди об’єкту): 1) пов’язані  з прямим посяганням на соціальну  можливість (державна зрада); 2) пов’язані з посяганням на соціальну можливість через вплив на предмет злочину (крадіжка); 3) пов’язані з посяганням на соціальну можливість через вплив на суб’єкта суспільних відносин (посягання на працівника правоохоронного органу, суддю).

Характерна особливість злочинних наслідків в тому, що вони майже не зустрічаються в чистому вигляді – фізична шкода часто поєднується з майновою шкодою (наприклад, при розбійному нападі), а майнова шкода – з моральною (наприклад, при зґвалтуванні).

Оскільки злочин завжди аморальний і протидіє державній волі, то він завжди чинить також моральну та політичну шкоду – порушує моральні засади співжиття суспільства, шкодить державному авторитету та управлінню.

          Актуальність даної роботи полягає  в тому, щоб проаналізувати поняття суспільно небезпечних наслідків як ознаки об’єктивної сторони злочину та з’ясувати їх значення для конструювання об’єктивної сторони злочину.

         Об’єктом даної роботи є суспільно  небезпечні наслідки як ознака  об’єктивної сторони злочину.

Предметом дослідження  будуть виступати перш за все критерії визначення суспільно небезпечних наслідківїх види та значення.

Метою роботи є аналіз змісту суспільно небезпечних наслідків як ознаки об’єктивної сторони злочину.

Виходячи з мети під час розгляду даної тематики постають певні завдання, вирішення яких веде до більш чіткого розуміння суспільно небезпечних наслідків як ознаки об’єктивної сторони злочину, а саме:

-злочин з матеріальними  та формальними складами.

-причинний зв"язок між суспільно небезпечними наслідками та суспільно небезпечними діяннями.

-кримінально-правове значення  суспільно небезпечних наслідків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1.Поняття суспільно небезпечних наслідків.

Найважливіша соціальна властивість злочину — його суспільна небезпечність — об'єктивна сторона злочину полягає в тому, що діяння (дія або бездіяльність) посягає на суспільні відносини, охоронювані кримінальним законом, викликає в них певні негативні зміни (шкода, збиток).

Суспільно небезпечні наслідки – шкода (збиток) заподіюваний у результаті вчинення злочину або створення для об’єкта реальної погрози заподіяння  такої шкоди.

Механізм порушення об'єкта (суспільних відносин) і заподіяння йому шкоди може бути різним: в одних випадках негативному, руйнівному впливу піддається суб'єкт суспільних відносин (наприклад, при вбивстві — статті 115-119, тілесних ушкодженнях — статті 121-125); в інших — благо, що охороняється правом і в зв'язку з яким існують дані відносини (це насамперед майнові злочини — крадіжка, шахрайство й ін.); по третє— розривається соціальний зв'язок між суб'єктами відносин (ухилення від призову за мобілізацією — ст. 336, ухилення від сплати аліментів на утримання дітей — ст. 164) тощо. В усіх цих випадках об'єкту кримінально-правової охорони завдається шкода, що і є наслідком злочину. Суспільно небезпечні наслідки, залежно від характеру і обсягу шкоди, заподіяної діянням об'єкту, можуть бути поділені на наслідки у вигляді реальної шкоди і наслідки у виді створення загрози (небезпеки) заподіяння шкоди. Більшість злочинів заподіюють реальну шкоду. Це типова ситуація. Вбивство, крадіжка, грабіж, хуліганство своїм наслідком мають конкретну і реальну шкоду, що заподіюється відповідному об'єкту кримінально-правової охорони.

Розглянемо на прикладі злочин з суспільно небезпечним наслідком у вигляді реальної шкоди. 18 жовтня 2002 р. Ш. у своєму будинку під час вживання разом з Ж. і К. спиртних напоїв умисно вдарив останнього рукою в обличчя. У відповідь К. вдарив Ш., а коли той упав на підлогу, з метою вбивства почав завдавати йому руками й ногами удари в життєво важливі органи, потім кухонним ножем заподіяв чотири різані рани в область шиї та щелепи і при цьому відрізав вухо. Ж., також з метою позбавлення Ш. життя завдав йому декілька ударів руками й ногами в ділянки розташування життєво важливих органів, а потім стрибнув на його грудну клітку, чим заподіяв численні переломи ребер справа і зліва, розриви капсули та паренхіми печінки. Внаслідок травматичного шоку від одержаних тілесних пошкоджень Ш. помер на місці вчинення злочину.

Дані дії кваліфікуються як умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю, коли винний усвідомлював, що завдає потерпілому особливих мук і страждань шляхом глумління, тортур, мордування, мучення, у т. ч. з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю тощо. До особливо жорстокого способу умисного вбивства належить також заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, які завідомо для винного завдавали потерпілому особливих страждань.

Вироком Апеляційного суду Чернівецької області від 24.03.2003 р. засуджено: К. за ч. 1 ст. 115 КК — на 11 років позбавлення волі; Ж. за цією ж статтею на 10 років позбавлення волі.

Згідно з вироком К. і Ж. визнано винними у вчиненні злочину з особливою жорстокістю. [Практика судів України з кримінальних справ (2001—2005). / За ред. В. Т. Маляренка. № 11, 2005. — ст. 204]. В даному випадку наявні суспільно небезпечні матеріальні наслідки особистого характеру — вбивство особи.

Разом з тим чинне законодавство в деяких випадках встановлює відповідальність за діяння, що не заподіюють реальної шкоди конкретному об'єкту, однак ставлять його при цьому в небезпеку заподіяння шкоди. Так, порушення працівником залізничного, водного або повітряного транспорту правил безпеки руху або експлуатації транспорту, а також недоброякісний ремонт транспортних засобів, залізничних колій, засобів сигналізації та зв'язку тягне за собою кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 276 у разі створення такими діями небезпеки для життя людей, настання інших тяжких наслідків. Так само в ч. 1 ст. 135 встановлена відповідальність за завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Причому тут не потрібно настання смерті особи, яку залишили без допомоги, чи настання інших тяжких наслідків (ч. З ст. 135). Подібні злочини отримали в літературі назву «делікти небезпеки» («делікти створення небезпеки»). Тут створення небезпеки («загроза заподіяння шкоди») зовсім не означає, що в об'єкті посягання не відбувається негативних змін. При загрозі порушується стан захищеності, безпеки суспільних відносин, поставлених під охорону кримінального закону, порушуються безпечні умови 115 Розділ VIII їх функціонування. От чому в деліктах небезпеки реальність створення такої небезпеки протиправною дією чи бездіяльністю, тобто загроза заподіяння шкоди об'єктові, повинна бути встановлена як факт об'єктивної дійсності. Таким чином, суспільно небезпечні наслідки можна визначити як шкоду (збиток), що заподіюється злочинним діянням суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом, або як реальну небезпеку (загрозу) заподіяння такої шкоди.

 Наслідки злочину різноманітні  і можуть мати місце в різних  сферах: економіки, виробництва, прав  людини, екології тощо. Усі вони  можуть бути поділені на дві великі групи: наслідки матеріального характеру і наслідки нематеріального характеру. До матеріальних наслідків належить шкода, що має особистий (фізичний) характер, наприклад, смерть людини при вбивстві, тілесні ушкодження (статті 115-119, 121-125), а також майнова шкода, наприклад, у злочинах проти власності (розділ VI Особливої частини КК). У свою чергу, злочинні наслідки майнового характеру можуть виражатися у так званій позитивній шкоді чи в упущеній вигоді (неодержані доходи). Позитивна майнова шкода полягає в тому, що майно, яке перебувало у власності чи володінні потерпілого, протиправно вилучається чи знищується або ж пошкоджується. У разі ж упущеної вигоди потерпілий не отримує тієї майнової вигоди, яку він має право отримати за законом, угодою, на іншій правовій підставі. Таким наслідком буде, наприклад, несплата в повному обсязі обов'язкових платежів шляхом заниження вартості будинку, що продається. Тут внаслідок обманних дій продавця і покупця держава не отримує тих грошових сум, які вона повинна була отримати при сплаті платежів у повному обсязі. Нематеріальні наслідки являють собою такі негативні зміни в об'єкті посягання, що поєднані з порушенням тих або інших інтересів учасників суспільних відносин, охоронюваних кримінальним законом, і, як правило, не пов'язані з фізичним впливом на людину як суб'єкта суспільних відносин чи впливом на матеріальні предмети зовнішнього світу (блага), з приводу яких існують суспільні відносини. Тут може бути виділена шкода інтересам політичним (злочини проти основ національної безпеки України), організаційним (злочини службові, злочини проти правосудця, суспільної безпеки, суспільного порядку і моральності), соціальний (злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина).

 Залежно від виду безпосереднього об'єкта, якому суспільно небезпечне діяння заподіює шкоду, наслідки можуть бути поділені на основні і додаткові. Так, шкода, що заподіюється службовою особою нормальній діяльності державного апарату при перевищенні влади або службових повноважень (ст. 365), є основною, а шкода, що заподіюється особі, якщо перевищення супроводжується насильством або болісними або такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями (ч. 2 ст. 365), — додатковим наслідком. У той же час додаткові наслідки можуть бути поділені на обов 'язкові (додатково обов'язкові), тобто такі, які мають місце завжди, у всіх випадках при вчиненні даного злочину, наприклад, шкода, що заподіюється здоров'ю потерпілого при кваліфікованому грабежі (ч. 2 ст. 186), і факультативні (додатково факультативні), що можуть мати місце, але можуть бути і відсутніми при вчиненні даного злочину, наприклад, шкода особі чи власності при вчиненні хуліганства (ст. 296).