Особливості правового статусу юридичної служби організацій публічного права

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Октября 2013 в 00:56, доклад

Описание работы

Юридична служба – це підрозділ апарату управління,який займається безпосередньо правовою роботою, керує нею, спрямовує та організовує. Юридична служба організацій публічного права у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, функціональними (посадовими) обов’язками конкретної форми організації , а також іншими нормативно-правовими актами. Також, з питань організації та проведення правової роботи юридична служба повинна керуватися актами Міністерства юстиції України та відповідних органів центральної виконавчої влади. Але, найбільш регламентованим джерелом можна відзначити це Постанову КМУ: «Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації» від 26.11.2008 № 1040 .

Файлы: 1 файл

Особливості правового статусу юридичної служби організацій публічного права.docx

— 37.89 Кб (Скачать файл)

ЮД-  042 Приймак АО.

Особливості правового статусу юридичної служби  організацій публічного права

  При  здійсненні міністерством, органами  виконавчої влади, а також державним підприємством своєї професійної діяльності завжди існує робота, яку має виконувати спеціальний структурний підрозділ це – юридична служба. Незалежно від профілю діяльності функції юридичної служби різних організаційних форм мають багато спільного. [3] 

Юридична служба – це підрозділ апарату управління,який займається безпосередньо правовою роботою, керує нею, спрямовує та організовує.  Юридична служба організацій публічного права у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, функціональними (посадовими) обов’язками конкретної форми організації , а також іншими нормативно-правовими актами.  Також, з питань організації та проведення правової роботи юридична служба повинна керуватися актами Міністерства юстиції України та відповідних органів центральної виконавчої влади. Але, найбільш регламентованим джерелом можна відзначити це Постанову КМУ: «Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації» від 26.11.2008 № 1040 .

Основним завданням юридичної служби є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів органом виконавчої влади, підприємством, їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків, а також представлення інтересів органу виконавчої влади, підприємства в судах. [7]

Термін "організація правової роботи" дає підстави говорити про організуючу  та координуючу діяльність юридичної  служби, пов'язану із застосуванням  норм права та спрямовану на правове  забезпечення діяльності  органу виконавчої влади, підприємства, установи, організації. [7]

    Це основне завдання юридичної служби визначене п. 4 чинного Загального положення про юридичну службу, міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р. № 1040).  Термін "організація правової роботи" дає підстави говорити про організуючу та координуючу діяльність юридичної служби, пов'язану із застосуванням норм права та спрямовану на правове забезпечення діяльності органу виконавчої влади, підприємства, установи, організації. 
Загальне положення про юридичну службу регулює діяльність юридичних служб (юрисконсультів) органів виконавчої влади, у тому числі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих державних адміністрацій, а також державних підприємств, установ, організацій. [6]

Чинним Загальним положенням про  юридичну службу передбачено, що юридична служба організації публічного права,тобто  це  органу виконавчої влади, підприємства утворюється як самостійний структурний  підрозділ, вид якого залежить від  обсягу, характеру та складності правової роботи (департамент, управління, відділ, сектор). На підприємстві функції юридичної  служби може виконувати юрисконсульт відповідної категорії. 
 Діюче Загальне положення про юридичну службу визначає чотири види такого самостійного структурного підрозділу: департамент, управління, відділ, сектор. Цей перелік є вичерпним і не передбачає створення юридичної служби в іншому вигляді, на відміну від попереднього Загального положення про юридичну службу, в якому наводився невичерпний перелік: “відділ, сектор, бюро, група тощо”. [5]

Також у чинному Загальному положенні про юридичну службу немає  норми попереднього Положення про  те, що надання правової допомоги підприємству може здійснюватися на підставі договору, укладеного з юридичною чи фізичною особою суб'єктом підприємницької  діяльності, або з адвокатом, адвокатським бюро, фірмою, конторою чи іншим адвокатським об'єднанням. 

До особливостей правового  положення можна віднести що: юридична служба   організацій публічного правава відповідно до покладених на неї завдань забезпечує:

1) організовує та бере участь у забезпеченні реалізації державної правової політики у відповідній сфері, правильного застосування законодавства в органі виконавчої влади, на підприємстві, що належить до сфери його управління, у представленні інтересів органу виконавчої влади в судах;

2) розробляє та бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань, що належать до компетенції органу виконавчої влади;

3) перевіряє відповідність законодавству і міжнародним договорам України проектів наказів та інших актів, що подаються на підпис керівника органу виконавчої влади, погоджує (візує) їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів;

4) проводить юридичну експертизу проектів нормативно-правових актів, підготовлених структурними підрозділами органу виконавчої влади, за результатами якої готує висновки за формою, що затверджується Мін'юстом, погоджує (візує) їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів;

5) переглядає разом із структурними підрозділами органу виконавчої влади нормативно-правові акти та інші документи з питань, що належать до його компетенції, з метою приведення їх у відповідність із законодавством;

6) інформує керівника органу виконавчої влади про необхідність вжиття заходів для внесення змін до нормативно-правових актів та інших документів, визнання їх такими, що втратили чинність, або скасування;

7) вносить керівникові органу виконавчої влади пропозиції щодо подання нормативно-правового акта на державну реєстрацію в порядку, визначеному Мін'юстом;

8) разом із заінтересованими структурними підрозділами органу виконавчої влади узагальнює практику застосування законодавства у відповідній сфері, готує пропозиції щодо його вдосконалення, подає їх на розгляд керівника органу виконавчої влади для вирішення питання щодо підготовки проектів нормативно-правових актів та інших документів, внесення їх в установленому порядку до державного органу, уповноваженого приймати такі акти;

9) розглядає проекти нормативно-правових актів та інших документів, які надійшли для погодження, з питань, що належать до компетенції органу виконавчої влади, та готує пропозиції до них;

10) здійснює у межах своєї компетенції заходи щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу; [1]

 Виконання відповідних функцій  є обов’язком юридичної служби та повинно буту передбачено в посадових інструкціях її працівників. Слід пам’ятати, що статтею 117 Конституції України  встановлено:  «Кабінет   Міністрів   України  в  межах  своєї компетенції видає постанови і розпорядження,  які є  обов’язковими до виконання». Тобто, ухилення від цієї роботи є порушенням вимог чинного законодавства. [2]

 Як видно, з-поміж переліку, що можна виділити питання, які стосуються видання локальних актів – наказів як з основної діяльності, так і з особового складу. Зазначене Положення передбачає роботу юридичної служби з перевірки відповідності законодавству проектів наказів, їх візування та участь у їх підготовці. Прийняття актів правового характеру, зокрема наказів, без попередньої перевірки юридичною службою не допускається.

Щодо роботи юрисконсульта з цього приводу, то треба зазначити, що майже всі тексти наказів юрисконсульт не тільки перевіряє на відповідність законодавству, а й сам складає їх відповідно до законодавства. І тут знадобляться не тільки правові знання, а й знання українського діловодства і правил оформлення документів. Причому це стосується як наказів з основної діяльності, так і з особового складу. Щоправда, інколи кадрові накази може складати секретар, але він виконує суто роботу з кадрового діловодства. Юрисконсульт у зв’язку з відсутністю відділу кадрів займається кадровими питаннями, так би мовити, з правового погляду. [6]

Зазначене Положення одним із напрямів діяльності юридичної служби визначає і роботу, пов’язану із підвищенням  рівня правових знань, інформуванням  про законодавство, роз’ясненням існуючої практики його застосування. Особливу увагу тут слід надавати інформуванню про законодавство керівництва. Причому це стосується як інформування про законодавчу базу, що регулює різноманітні галузі до якої відноситься підприємство, так і інформування про новини законодавства за певний період. 

Важлива ділянка її роботи – заходи з адаптації законодавства України до законодавства Євросоюзу в рамках компетентності, до якої юридичний підрозділ належить. Положення про юридичну службу містить також імперативну норму про недопущення покладення на юридичну службу обов’язків, які не належать до її компетенції, або виходять за її межі. [5]

   Положення про юридичну службу ст..14 вказує про диспозитивну норму зокрема про права,які має на законній підставі юридична служба зокрема:

1) перевіряти дотримання законності структурними підрозділами підприємства;

2) одержувати у встановленому порядку від посадових осіб підприємства необхідні для виконання покладених на неї завдань документи, інформацію, довідки, розрахунки, інші матеріали;

3) залучати за згодою керівника підприємства спеціалістів з метою підготовки проектів актів, інших документів, а також розроблення та здійснення заходів, які проводяться юридичною службою відповідно до покладених на неї завдань;

4) інформувати керівника підприємства про покладення на юридичну службу обов'язків, що виходять за межі її компетенції, а також про випадки ненадання або несвоєчасного надання посадовими особами підприємства матеріалів на вимогу юридичної служби.

 Орган публічного заснування зобов'язаний створювати умови для належної роботи і підвищення кваліфікації працівників юридичної служби, забезпечувати їх окремим приміщенням, телефонним та електронним зв'язком, сучасними комп'ютерами та оргтехнікою, транспортом для виконання службових обов'язків, нормативно-правовими актами і довідковими матеріалами, іншими посібниками та літературою з правових питань, електронною системою інформаційно-правового забезпечення, а також доступом до інформаційних баз. Підвищення кваліфікації працівників юридичних служб органів виконавчої влади, підприємств організовує Мін'юст та його територіальні органи.

Особливість  своєрідності юридичної  служби можна прослідкувати у  її взаємодії з органами митниці. Її значення відображається в наступному:

    • Проект будь-якого договору,який має бути укладено від імені митного органу, в обов’язковому порядку опрацьовується юридичним відділом  і за відсутності заперечень до нього підписується начальником юридичного відділу.
    • У разі відхилення від норм договору чи його невідповідності надаються письмові рекомендації та пропозиції.
    • Строк узгодження  проекту договору  не повинно перевищувати трьох робочих днів з дня його отримання.
    • Підписується вищестоящим керівництвом  потім реєструється.
    • Юридична служба  може супроводжувати виконання умов договорів  та контроль.
    • Направляють документи до відповідного підрозділу митної служби  уразі невиконання договору відповідним виконавцем.  [4]

Підсумовуючи, зазначимо, що обсяг  роботи юридичної служби будь-якої форми заснування  досить значний  і різноплановий. У кожній категорії  де є значення юридичної служби (юрисконсульта) набуває особливого характеру, пов’язаному, по-перше, з тим, що всією правовою роботою відає одна людина, а по-друге, з певною універсальністю її роботи і відсутністю спеціалізації  за окремими ділянками роботи. 

 

Використана література:

  1. Постанова КМУ: Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, від 26.11.2008 № 1040. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1040-2008-%D0%BF. 
  2. Домбровський С.Ф.,Тараненко Л.С  До питання правового регулювання діяльності юридичних служб державних підприємств, установ, організацій та господарських об'єднань //[Електронний ресурс]Режим доступу:  http://vuzlib.com/content/view/2504/27/
  3. Костенко О. Особливості роботи юридичної служби малого підприємства,О.Костенко//[Електронний ресурс]Режим доступу:  http://www.yur-gazeta.com/ru/oarticle/2018/.
  4. Крючков М. Організація договірної роботи  митних органів та участь у ній юридичних служб//[Електронний ресурс]Режим доступу: http://uchil.net/?cm=65214
  5. Ніколаєвич Т. Юридична служба сьогодні //[Електронний ресурс]Режим доступу:http://versii.cv.ua/yurydychni/yurydychna-sluzhba-sohodni/8641.html
  6. Правовий тиждень(інформаційно - правова газета), Новели в юридичній службі//[Електронний ресурс]Режим доступу: http://legalweekly.com.ua/index.php?id=16061&show=news&&newsid=121019
  7. Тимчук Л. Юридична служба — основний організатор правової роботи в органах виконавчої влади //[Електронний ресурс]Режим доступу:http://ua-reporter.com.ua/ua/Community/juridichna-sluzhba-osnovnij-organizator-pravovoji-roboti-v-organah-vikonavchoji-vladi__23530

 


Информация о работе Особливості правового статусу юридичної служби організацій публічного права