Інфляція, її суть, причини та соціально-економічні наслідки

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 1. Зміст інфляції та її теоретичне пояснення………………………………..6

1.1.Суть та причини прояву інфляції…………………………………………………..6

1.2.Порівняльний аналіз кейнсіанського та монетаристського тлумачення інфляції в ринковій економіці……………………………………………………………………..11

РОЗДІЛ 2. Соціально –  економічні наслідки інфляції……………………………….16

РОЗДІЛ 3. Тенденції інфляційних  процесів в Україні……………………………….24

3.1. Інфляція в Україні  в 1991-2012 рр…………………………………………….......24

3.2.Механізм антиінфляційного  регулювання в Україні…………………………….28

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ………………………………………………………..36 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………38 
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………….41

 

ВСТУП

 

Інфляція є одним із найтяжчих  проявів макроекономічної нестабільності. У світі немає країни, яка б  тією чи іншою мірою не зазнала  б втрат від інфляції. Особливо негативно відбивається інфляція на всіх сторонах соціально-економічного життя в будь-якій країні.

 Інфляція є порушенням процесу суспільного відтворення внаслідок перенасичення сфери обігу грошовими знаками понад реальні потреби господарського комплексу та їх знецінення. Розрізняють інфляцію попиту та інфляцію пропозиції (витрат виробництва). Інфляційні процеси викликають стрімке зростання цін, зниження життєвого рівня населення, позбавлення підприємців стимулів, викривлення економічних орієнтирів, загострення економічних і соціальних суперечностей.

  Інфляції та економічних криз не уникнула жодна країна. Навіть найважчі кризи закінчувалися, як правило, оновленням економіки і її підйомом. Тому більшість дослідників роздивляються кризи як переломний момент в науково-технічному, соціальному, політичному і економічному розвитку. Історичні ситуації не повторюються однозначно,і тому навіть власний досвід потребує переосмислення в умовах сьогодення. Україна пережила одну з найвищих в світовій історії інфляцій. Про її причини та закономірності досі висловлюються судження, які не відповідають дійсності. Сьогодні, Україна також зазнає втрат у економічному, соціальному розвитку від інфляційних процесів, тому на мою думку, проблема інфляції у сьогоденні носить достатньо актуальний характер.

Мета написання курсової роботи – це з’ясування суті такого явища  економіки як інфляція, простежити її вплив на інші сфери економічного життя та дослідження динаміки інфляційних  процесів в Україні за період 1991 – 2012 рр.

Завдання курсової роботи полягає  у відповіді на такі ключові питання:

• суть інфляції;
• механізм формування інфляції, основні причини виникнення і поглиблення;
• пояснюючи моделі інфляції;
• вимірювання інфляції;
• економічні, соціальні і політичні наслідки інфляції;
• основні шляхи подолання інфляції.

Об’єктом написання курсової роботи виступає інфляція, її причини та наслідки. Предметом дослідження є визначення сутності інфляції ат актуальності даної  теми, на сьогоднішній момент, а також  заходи по зменшенню рівня інфляції в нашій країні.

Матеріалами для написання курсової роботи послугували: підручники, навчальні посібники, монографії, періодичні видання, ресурси Інтернет.

         Можна відзначити вчених які  працювали над цією проблемою:  Петрик О.Н., Ніколайчук С.В., Горбанський  А.Б., Марцин В.С.  Скрипник А.В., Варваренко Г.С., Бласкевич Н.І., Калюжний  В. та багато інших.

Основні методи, що були мною застосовані під час написання  курсової роботи– аналіз, синтез, загальнонаукові  методи.

За своїм змістом робота поділена на такі частини:

у першому розділі аналіз зосереджений на суті поняття інфляція та причинах її прояву;

  другий розділ зосереджений на її наслідках як у соціальній, так i в економічній сферах;

в третьому розділі роботи дана характеристика інфляційних процесів в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

Зміст інфляції та її теоретичне пояснення 

1.1.Суть та причини прояву  інфляції

 

Інфляція, як економічне явище  існує вже довгий час. Вважається, що її поява пов’язана навіть із виникненням грошей, із функціонуванням  яких вона нерозривно пов’язана.

Термін інфляція (від латинського  inflatio - розбухання) вперше почав використовуватися в Північній Америці за часи громадянської війни 1861-1865 рр. і означав процес розбухання паперово-грошового обігу. В ХІХ ст. цей термін використовувався також в Англії і у Франції. Широке розповсюдження в економічній літературі поняття інфляція отримало в ХХ столітті одразу після першої світової війни.

Найбільш лаконічне визначення інфляції — зростання загального рівня цін, більш загально — переповнення каналів обігу грошової маси зверх потреби товарообігу, що визначає знецінення грошової одиниці і відповідно зростання товарних цін.

 Однак трактовку інфляції як переповнення грошового обігу знеціненими паперовими грошами  не можна вважати повною. Інфляція хоча вона проявляється тільки в рості товарних цін, не є лише грошовим феноменом. Інфляція є тонке соціально-економічне явище, яке породжене диспропорціями відтворення у різних сферах ринкового господарства.

Одночасно, інфляція — одна із найбільш гострих проблем сучасного  розвитку економіки практично у всіх країнах світу, особливо в нашій державі.

          Суть інфляції заключається в  тому, що національна валюта знецінюється  по відношенню до товарів, послугам  та іноземним валютам, які зберігають  стабільність своїй покупній  спроможності. Деякі вчені-економісти  до цього переліку додають  і золото, надаючи йому роль  загального еквіваленту поряд  із грошима.

 Інфляція - це переповнення фінансових каналів паперовими грошима, що призводить до їх знецінювання. Інфляція - це грошове явище, але вона не обмежується знецінюванням грошей. Вона проникає у всі сфери економічного життя і починає руйнувати ці сфери. Від неї страждає держава, виробництво, фінансовий ринок, але більше за все страждають люди.

Під час інфляції має місце:

         1. Знецінювання грошей по відношенню до золота.

         2. Знецінювання грошей по відношенню до товару.

         3. Знецінювання грошей по відношенню до іноземної валюти.

Ще одне визначення інфляції ми можемо прочитати в сучасних американських  підручниках:

    «Інфляція - це підвищення загального рівня цін. Це, зрозуміло, не означає, що підвищуються обов’язково всі ціни. Навіть в періоди досить швидкого зростання інфляції деякі ціни можуть залишатися відносно стабільними, а інші падати. Одне із головних «хворих» місць - це те, що ціни мають тенденцію підійматися дуже нерівномірно. Перші підстрибують, другі підіймаються понад помірними темпами, а треті зовсім не підіймаються.»

    У вітчизняній літературі слово “інфляція” частіше за все зв'язується зі встановленням нової рівноваги попиту і пропозиції в умовах, що змінюються. Нерідко при визначенні інфляції її ставлять в залежність від таких економічних категорій, як попит,пропозиція, рівновага. Зокрема, інфляцією вважається “дисбаланс попиту і пропозиції, що виявляється в загальному зростанні цін”. Розуміння інфляції у вітчизняній літературі виходячи з дисбалансу попиту і пропозиції з'явилося, мабуть, унаслідок того, що в умовах тоталітарного режиму, в соціалістичній економіці вважалося, що інфляції немає, оскільки кількість грошей в обігу встановлюється планомірно відповідно до потреб роздрібного товарообігу. При цьому не враховувалося, що інфляція може носити і прихований характер, що виявляється в товарному дефіциті.

 Трактування ж інфляції  як “процесу переповнювання каналів  грошового обігу надмірної в  порівнянні з потребою, масою  грошей, що викликає їх знецінення” в нашій науці обумовлена, очевидно, тим, що коли в 1992г. держава вдалася до лібералізації цін і вони різко зросли, зросла і потреба в грошах. Крім того, уряду було потрібно більше грошей для погашення бюджетного дефіциту. Тоді уряд включив друкарський верстат. Саме в цей період спостерігався найрізкіший стрибок цін.

   Не привносять нічого нового в поняття інфляції такі пояснення, як “довготривалий процес падіння купівельної спроможності грошей” або “знецінення грошей”

Для західної економіки формула  “інфляція - зростання цін” виявилася  неприйнятною, тому що “там” інфляція означає зростання цін при  збереженні балансу попиту і пропозиції. Навіть в періоди швидкого зростання  інфляції ціни на деякі товари можуть залишатися відносно стабільними або  навіть знижуватися. Дійсно, одне з  хворих місць інфляції - це те, що ціни мають тенденцію підвищуватися  нерівномірно. Найбільш близьке до цих визначень трактування інфляції у вітчизняній літературі, згідно якої інфляцію можна визначити як “безперервне загальне зростання цін”. Отже, для Заходу головне в цьому  питанні - це ціни, їх загальний рівень. У вітчизняній науці поняття  інфляції також пов'язано з цінами, але в іншому ракурсі: гроші у  населення є, а купити нічого. Поняття  інфляції в нашій країні має власну властивість і не укладається  в рамки класичного уявлення. Інфляційна ситуація, коли попит перевищує пропозицію, розповсюджується не тільки на споживацький ринок, але і на ринок виробів  виробничо-технічного призначення. Звідси популярне визначення інфляції: переповнювання грошового обігу паперовими грошима  і їх знецінення, тобто перевищення  кількості грошових знаків над що знаходиться в обігу кількістю  товарів. Ця точка зору домінує у  вітчизняній літературі.

 Трактування поняття “інфляція” як переповнювання каналів паперово-грошового обігу представляється одностороннім і не розкриває всю палітру причин виникнення цього складного явища. Інфляція - це багатоплановий феномен вбираючий в себе виробничий, грошовий і відтворювальний аспекти. [4, c. 358]

Проте у всіх випадках інфляцію слід розглядати як:

· порушення дій законів  грошового обігу, що викликає розлад державної кредитно-грошової системи;

· явне або приховане зростання  цін;

· натуралізацію процесів обміну;

· зниження життєвого рівня  населення.

Ціни - лише вершина айсберга, що є конгломератом чинників, що виявляються як першопричина такого явища, як інфляція. Взагалі в науці  можна виділити дві групи концепцій  розвитку інфляції: монетарні і немонетарні. Прихильники монетарних концепцій  вважають, що зростання номінальної  кількості грошей, перевищуюче зростання  виробництва при незмінній швидкості  грошового обігу є основною причиною інфляції. Винуватцями інфляції в  цьому випадку є банківська система, що ослабила контроль за грошовою емісією, або населення, збільшуючи використовування своїх боргових зобов'язань як засоби платежу.

Інфляція може виникнути  і при незмінній кількості  грошей в обігу, якщо швидкість їх обігу росте швидше, ніж виробництво. Це може мати місце при скороченні попиту на реальні касові залишки  унаслідок удосконалення техніки  розрахунків, унаслідок недовіри до національної валюти і перемикання  попиту на цінні папери як засоби заощадження.

Коли ж інфляція висока, то вона сама стає причиною скорочення попиту на гроші зважаючи на високу альтернативну вартість тримання реальної каси. Тоді обидві вищеперелічені причини  починають взаємодіяти, ще більше усилюючи інфляцію.

Причиною інфляції окрім  монетарних чинників може бути також  зростання витрат виробництва унаслідок  зростання заробітної платні, що не компенсується зростанням продуктивності праці, або перевищення зростання  податків над зростанням реальних доходів.

Причиною інфляції може послужити  також збільшення сукупного попиту. Якщо при повній зайнятості у підприємців  росте попит на інвестиції унаслідок  оптимістичної оцінки майбутньої конюнктури, то рівень цін підвищуватиметься  доти поки не буде відновлена рівновага  попиту і пропозиції.

До немонетарних чинників розвитку інфляція відносить також  структурні зсуви попиту. Асортимент товарів постійно змінюється і попит  може перемкнутися з традиційних  товарів на нові і престижні, підвищуючи їх ціни. Якби при цьому ціни на традиційні товари знижувалися, то загальний рівень цін залишився незмінним. Але  в сучасній економіці за скороченням  попиту слідує скорочення пропозиції. [8,c. 83]

Джерелом інфляції може виступати  ринкова влада монополій, олігополій і держави, що виражається в підвищенні цін.

Виходячи з того, що інфляція - це багатогранний і багаточинний процес, його не можна розглядати з  погляду якоїсь одній з існуючих теорій. В зв'язка з цей гіпертрофована оцінка одних чинників, що впливають  на інфляцію як би ні була велика їх роль, і недооцінка інших не можуть служити  методологічною основою для вивчення інфляції.