Бюджетний процес

Перше читання проекту  Закону про Державний бюджет України  починається з доповіді Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо Висновків та пропозицій до проекту Закону про Державний бюджет України. В обговоренні питання беруть участь народні депутати, представники Уряду та Рахункової палати. Висновки та пропозиції до проекту Закону про Державний бюджет голосуються в цілому. Постатейне голосування відбувається тоді, коли не приймається позитивне рішення.

Прийняття рішення щодо Висновків  та пропозицій до проекту Закону про  Державний бюджет за Бюджетним кодексом (ст. 41) вважається прийняттям проекту Закону про Державний бюджет України в першому читанні. Схвалені Верховною Радою України Висновки та пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань бюджету набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради України. Верховна Рада приймає проект Закону про Державний бюджет України в першому читані не пізніше 20 жовтня року, що передує плановому, після чого Уряд у двотижневий термін готує і подає до 3 листопада проект Закону, доопрацьований відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України, і порівняльну таблицю щодо врахування з вмотивованими поясненнями щодо неврахованих пропозицій

Основним у розгляді проекту  Закону «Про Державний бюджет України» є друге його читання. Уряд у двотижневий термін готує і подає проект Закону «Про Державний бюджет України» не пізніше 3 листопада. Проект Закону до другого читання подається у вигляді таблиці, яка містить проект Закону, прийнятий у першому читанні за основу, в якому вміщені текстові статті та показники, що пропонувалися Урядом в першому читанні, або схвалені Бюджетними висновками Верховної Ради України. Якщо КМУ пропонує нові текстові статті, до них додається детальне обґрунтування їх доцільності та необхідності.

Друге читання починається  з доповіді Міністра фінансів щодо доопрацьованого з урахуванням  Бюджетних висновків Верховної  Ради України проекту Закону про  Державний бюджет України. Голова Комітету Верховної Ради доповідає висновки Комітету, який він очолює, щодо врахування Урядом Бюджетних висновків Верховної Ради України при підготовці проекту Закону про Державний бюджет України до другого читання. Друге читання законопроекту про Державний бюджет України передбачає, в першу чергу: а) затвердження загального обсягу дефіциту (профіциту); б) доходів і видатків Державного бюджету з подальшим постатейним голосуванням проекту Закону про Державний бюджет, поданого КМУ на друге читання.

Під час другого читання, яке повинно завершитися не пізніше 20 листопада, необхідно обов'язково затвердити, крім вказаних, обсяг міжбюджетних трансфертів та інші положення, необхідні для формування місцевих бюджетів. Ці обсяги не розглядаються при третьому читанні. Виконавчі органи місцевого самоврядування після цього мають можливість затверджувати свої бюджети, не чекаючи третього читання проекту Закону про Державний бюджет. Статті проекту Закону про Державний бюджет, не прийняті у другому читанні, переносяться на третє читання.

Не пізніше 25 листопада  року, що передує плановому, проект Закону про Державний бюджет проходить третє читання Верховною Радою України. На засіданні з доповіддю виступає Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, і з співдоповіддю - Міністр фінансів. Після цього відбувається голосування щодо статей проекту Закону про Державний бюджет, що не були прийняті на другому читанні, та по проекту Закону в цілому.

Закон про Державний бюджет повинен прийматися Верховною Радою  України до 1 грудня року, що передує  плановому. Однак, на жаль, практика затвердження Закону про Державний бюджет України  свідчить про інше. Через неузгодженість дій законодавчої та виконавчої гілок  державної влади всі строки, встановлені  Бюджетним кодексом, не витримуються. У ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено  порядок визначення терміну перебування  законопроекту про Державний  бюджет у Верховній Раді України. Враховується тільки термін перебування  законопроекту у Верховній Раді України, а термін, на який Верховна Рада кожного разу після подання його на розгляд Урядом, повертає знов Уряду не враховується.¹⁹

3. Виконання бюджету.

Згідно зі ст. 116 Конституції  України забезпечення виконання затвердженого бюджету покладено на Кабінет Міністрів України. Виконання бюджету — це та стадія бюджетного процесу, яка забезпечується діяльністю законодавчих та виконавчих органів, які виробили і затвердили багато нормативних актів з планування доходів і видатків. Виконання бюджету повинно починатися з 1 січня бюджетного періоду, на який затверджено Закон про Державний бюджет. Під час виконання бюджету найважливіше — це забезпечити повне і своєчасне надходження обов'язкових (податкових та інших) платежів і доходів за всіма джерелами фінансування заходів у межах затверджених у бюджетах сум протягом усього бюджетного періоду. Необхідно правильно і економічно обґрунтовано розподілити всі надходження й асигнування, які провадитимуться за бюджетним розписом. Згідно зі ст. 47 Бюджетного кодексу загальна організація та управління виконанням Державного бюджету України покладені на Міністерство фінансів України.

Державний бюджет України  виконується за розписом, який затверджується Міністром фінансів України відповідно до бюджетних призначень у місячний термін після набрання чинності законом  про Державний бюджет України. До затвердження розпису Міністром  фінансів України затверджується тимчасовий розпис на відповідний період. Міністр фінансів України протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису Державного бюджету України встановленим бюджетним призначенням.

При виконанні бюджету  за доходами застосовується казначейська система виконання, що полягає у тому, що головні розпорядники бюджетів можуть тільки розподіляти кошти, які їм виділяються, між підпорядкованими органами, а безпосередні одержувачі бюджетних коштів можуть їх витрачати тільки за цільовим призначенням. Виконання Державного бюджету здійснюється на єдиному казначейському рахунку тільки в уповноважених банках. Між уповноваженим банком і Державною казначейською службою укладається договір на обслуговування рахунку.

При виконанні видаткової частини бюджетні кошти перераховуються  тільки на фінансування заходів, передбачених затвердженим бюджетом. Для фінансування видатків кошти із бюджетів надаються  розпорядникам бюджетних коштів. Вони мають право розпоряджатися затвердженими для них асигнуваннями. Головні розпорядники коштів Державного бюджету України затверджуються Законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

Функціонування органів  держави та органів місцевого  самоврядування може здійснюватися  тільки при фінансовому забезпеченні. Оскільки кошти держави обмежені, бо видатки зростають скоріше, ніж є можливість їх задовольнити, кожний із них може розраховувати тільки на ту суму, яку визначив відповідний орган влади при затвердженні державного. Розмір цієї суми залежить від економічної можливості, важливості витрати і коштів, які запрошувалися цим органом при складенні проекту бюджету. Виходячи з можливостей поточного періоду, орган влади, затверджуючи відповідний бюджет, визначає суму витрат цього органу на конкретний захід тощо. Суми, які має право витратити з бюджету керівник, у Бюджетному кодексі одержали назву бюджетних призначень. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.  Після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України.²⁰

4. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Звітність про виконання  Державного бюджету є оперативною, місячною, квартальною та річною. Зведення, складання та надання звітності  про виконання Державного бюджету  України здійснюється Державною казначейською службою.

Річний звіт про виконання  Закону про Державний бюджет України  подається Кабінетом Міністрів  України Верховній Раді не пізніше 1 травня року, наступного за звітним. Бюджетний кодекс у ст. 61 встановлює і зміст річного звіту про виконання Державного бюджету. Річний звіт повинен включати такі частини:

1. звіт  про  фінансовий  стан  (баланс  Державного  бюджету України);
2. звіт про виконання Державного бюджету;
3. звіт про рух коштів;
4. інформацію про виконання захищених статей видатків Державного бюджету України;
5. звіт про бюджетну заборгованість;
6. звіт про використання коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів;
7. інформацію про стан державного боргу;
8. звіт про кредити та операції, що стосуються державних гарантійних зобов'язань;
9. зведені показники звітів про виконання бюджетів;
10. Інформацію про виконання місцевих бюджетів;
11. іншу інформацію, визнану Кабінетом Міністрів необхідною для пояснення звіту.

Звіт про виконання  Закону про Державний бюджет, поданий Кабінетом Міністрів України, у двотижневий строк розглядає Рахункова палата і готує висновки щодо використання коштів Державного бюджету.

Верховна Рада України  розглядає звіт про виконання  Закону про Державний бюджет у двотижневий термін з дня отримання висновків Рахункової палати щодо використання коштів Державного бюджету України.

Звіт Кабінету Міністрів  України перед Верховною Радою  про виконання Закону про Державний  бюджет представляє Міністр фінансів, із співдоповідями — Голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету та Голова Рахункової палата.

Верховна Рада за результатами розгляду ухвалює рішення щодо звіту  про виконання Закону про Державний  бюджет України.

На всіх стадіях бюджетного процесу органи, уповноважені державою, здійснюють контроль за дотриманням  бюджетного законодавства. Повноваження органів держави по здійсненню контролю за дотриманням бюджетного законодавства  встановлені ст.ст. 109-115 Бюджетного кодексу України.²¹

4. Сучасні проблеми бюджетного процесу та шляхи їх вирішення.

Ефективне та стабільне функціонування кожної країни неможливе без прозорого  та реалістичного бюджету і бюджетного процесу, від яких залежить реалізація та виконання покладених на державу  функцій і завдань.

Використання бюджету  як інструменту регулювання економіки  ускладнене впливом на діяльність учасників  бюджетних відносин багатьох як об'єктивних, так і суб'єктивних чинників, що визначаються соціально-економічним середовищем  в країні та в світі. Одним із завдань  бюджетного процесу є забезпечення керованого і передбачуваного впливу на зміст бюджету цих чинників, в результаті якого співвідношення бюджетних доходів і видатків відповідає фінансовій політиці держави.

Організація бюджетного процесу  потребує вибору раціональних схем взаємодії  його учасників, удосконалення методів  складання та виконання бюджету  і здійснення бюджетного контролю.²²

Дослідженням проблем  бюджетного процесу присвячені праці  Д.Василика, Л.Воронова, М.Гурвіна, І.Кіма, Н.Куфакова, М.Піскотіна, К.Павлюк, Ю.Ровінського, С.Ципкіна, Н.Хімічева та ін.

Згідно Бюджетного кодексу  України від бюджетний процес – визначається, як регламентований  бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання  бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням  бюджетного законодавства.

Бюджетно-процесуальні правовідносини законодавчо визначені в Конституції  України, Бюджетному кодексі України, законах про Державний бюджет України, «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про регламент Верховної Ради України», рішеннях відповідних місцевих рад про місцевий бюджет, регламентах відповідних рад та інших нормативно-правових актах.

Органи місцевого самоврядування через систему місцевих фінансових інститутів безпосередньо і за участю місцевих органів державної виконавчої влади, здійснюють безпосереднє управління своїми ресурсами. Окремо слід розглядати організацію бюджетного процесу  на рівні територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення, районних і обласних бюджетів та бюджетів міст обласного значення, що обумовлено відмінностями структури органів  виконавчої влади.²³

Територіальні громади сіл, селищ, міст районного значення мають  у своєму складі виконавчі органи, тоді як переважну більшість повноважень  по бюджетному процесу районних і  обласних бюджетів виконують місцеві  державні адміністрації та їх структурні підрозділи. У структурі виконавчих органів міст обласного значення функціонують фінансові управління, які забезпечують бюджетний процес.