Вивчення мотивації студентів до фізичного самовдосконалення

     Великий інтерес представляє трактування  проблеми навчальної освіти в роботі академіка С. Гончаренка (1997). Вчений описує людино-центристську модель, яка  в центр освітньої мети ставить здібності, інтереси людини як основні рушійні сили її розвитку, надання можливості кожному учню рухатися власною освітньою траєкторією, з максимальною ефективністю і повнотою реалізовувати власні інтереси, розвивати у кожної дитини здібності для створення суспільних й особистих цінностей.

     Одним зі шляхів підвищення ефективності системи  фізкультурної освіти, фізкультурно-оздоровчої діяльності студентів є формування повноцінної мотивації до занять (А.Склад, 1980).

     Загальноприйнятими  проблемами мотивації є положення  про те, що мотивація (у широкому змісті) включає усі види спонукань: мотиви, потреби, інтереси, прагнення, мету, нахил, «як усвідомлене чи малоусвідомлене спонукання до діяльності».

     Навчальна і фізкультурно-оздоровча діяльність спонукається цілим комплексом мотивів, що і визначають зміст занять для студентів (В.Г.Хромін, 2000).

     Мотиваційна сфера мінлива і має вікові і змістово-значеннєві особливості, зумовлені деякими природними і  соціальними факторами.

     Серед мотивів, які лежать в основі процесу  навчання виділяють: внутрішні мотиви, які спонукаються процесом занять, способами дії, прийомами аналізу матеріалу, самим предметом навчання і зовнішніми мотивами, які залежать від факторів, що знаходяться за межами навчальної і фізкультурно-оздоровчої діяльності студентів.

     Активність людини здебільшого визначається метою її діяльності. Специфіка людської мотивованої діяльності полягає в тому, що вона завжди цілеспрямована. Мотиваційна сфера студентів їхнє відношення до різних видів діяльності і прояв загальної активності в заняттях в основному визначається як їхніми потребами, так і відповідними цілями (О.К.Ізвєкова, 1980; Т.К.Капровський, 1979; B.C.Крюченко, 1990; П.М.Левитськкй, В.СЯзловецький, 1969; Н.С.Солопчук, 1991; Н.М.Хоменко, 1992).

     Мотиви  навчання часто розглядаються останнім часом у плані тих факторів, які випливають із приналежності студентів до певного колективу, в якому він здійснює свою діяльність. У багатьох дослідженнях підкреслюються такі фактори мотивації. як усвідомлення приналежності до колективу і пов'язане з цим прагнення домогтися успіху і т.д. (І.Ф.Кононов, ГЛ.Куцекко, 1982; Є.А.Сидоров, 1989; С.Сигнаєвський, 2001). Урок фізичної культури є колективною дією, яка спрямована на фізичне вдосконалення студентів, і для багатьох є майже єдиною формою занять фізичними вправами двічі на тиждень. Тому важливим є питання: Як відносяться молодь до уроків фізкультури?

     Хлопці  і дівчата майже регулярно  відвідують уроки фізкультури, однак з віком їх кількість змінюється .

     У цілому 50%-школярж не відчувають стійкого інтересу до уроків фізкультури.

     Причинами цього є неадекватність фізичних навантажень фізичним можливостям студентів (завищений або занижений рівень),

     незадоволеність методикою проведення занять програмного  змісту та самою організацією навчального  процесу .

     Отже, більшість студентів свідомо ставиться до уроків фізкультури і може досить виразно вказати на їхні недоліки. Незадоволення організацією процесу фізичного виховання у навчальному закладі призводить як до нерегулярного відвідування уроків  фізкультури, так і до зниження мотивації до спортивних занять у позаурочний час.

     Для підвищення ефективності процесу фізичного  виховання викладачам фізичної культури рекомендовано враховувати зауваження, що висловлені студентами:

     - недостатньо реалізується диференційований підхід на уроках ФК, що призводить до неадекватності фізичних навантажень на заняттях (25%);     

     -  не враховуються інтереси студентів  гази виборі фізичних вправ, які включені у програму ФК у навчальному закладі (22-32%), що вимагає перегляду програми з ФК, відвести більше годин варіативного компоненту й адаптувати до інтересів студентів конкретного навчального закладу;

     - при проведенні занять, особливо  в підготовчій частині, необхідно використовувати музичний супровід, що робить заняття фізичними вправами більш емоційними і привабливими як для дівчат, так і для хлопців;

     -  використання змагального методу  на уроці ФК найбільш ефективно  на І–ІV курсах  бажання змагатися знижується, особливо в дівчат. У зв'язку з цим необхідно розробити ряд стимулів, які сприяли б підвищенню мотивації досягнення результату і проведення змагань під девізом «Перемагай себе».

     Виявлені  вікові особливості відношення студентів  до процесу фізичного виховання  у навчальному закладі свідчать про необхідність доопрацювання програм з фізичної культури адекватно віково-статевим потребам, мотивам й інтересам студентів, що буде сприяти підвищенню їх мотивації до занять фізичними вправами як в системі урочних, так і позаурочних форм.

     Вагомими  причинами є відсутність інтересу до самостійних занять фізичними вправами студентів; недосконалість системи педагогічного контролю фізичного стану у процесі фізичного виховання, яка має в своєму арсеналі тільки рухові тести, результати яких залежать від кумулятивного ефекту, і їх зміни починають виявлятися на 3-4 тижні занять, крім того, їх неможливо виконати в домашніх умовах.

     Отже, можна дійти висновку, що:

     - більшість студентів позитивно  ставляться до фізичного виховання і розуміють значимість теоретичних знань для самостійних занять фізичними вправами;                   

     -  у навчальному процесі з фізичного  виховання у навчальному закладі відсутні теоретичні заняття з фізичної культури. У зв'язку з відсутністю часу на уроках ФК, теоретичні знання про самооцінку ФР і ФП, вплив фізичного навантаження на організм людини можна ввести в такі дисципліни, як біологія, анатомія, валеологія. Уроки ФК обов'язково повинні включати теоретичну частину, яка вміщувала б матеріал про дозування фізичних навантажень, критерії ефективності занять фізичними вправами, структуру і зміст індивідуальних програм ФОЗ;

     - домашні завдання з ФК повинні включати складання індивідуальної програми, яку викладачі ФК перевіряє і коректує її виконання. Критерієм ефективності повинен бути приріст власних результатів відповідно до вихідного рівня;

     - інтенсивність мотивації до самовдосконалення  знаходиться на низькому рівні, що вимагає розробки комплексу стимулів як у системі шкільного, так і сімейного виховання.

     3.5. Фактори здорового  способу життя

     Дослідження показало, що студенти мають загальне уявлення про фактори здорового способу життя і досить об'єктивно намагалися відповісти на запитання: «Яких факторів здорового способу життя ви дотримуєтесь?» Анкетування було анонімним, тому вони не боялися засудження за відверті відповіді.

     Дивно, що такий загальноприйнятий фактор як гігієна, яка включає умивання, чищення зубів, миття рук і прийняття душу, чистий одяг, чисте житлове приміщення і місце навчання, виділило всього 34 ± 1,93% хлопців і 61,9 ± 1,99% дівчат. Дівчат, які дотримуються гігієни, майже у 2 рази більше, ніж хлопців. Під час бесіди молоді вказували на причини недотримання гігієни, однією з яких є тривале перебування у навчальному закладі відсутність можливості помити руки з милом, а також неможливість прийняти душ після занять фізкультурою, перебування у класній кімнаті в тому ж одязі, у якому інтенсивно бігав і стрибав. Викладачі відзначають стійкий запах поту від студентів-після уроків фізкультури протягом усього дня, тому що уроки фізкультури в сітці навчальних занять розподіляються від першого до останнього. Несерйозна проблема, яка істотно впливає на стан здоров'я студентів і вимагає кардинальних заходів для її вирішення.

     Режим дня пов'язаний також із правильним харчуванням. Дотримування 3-4 разового харчування, вживання збалансованого раціону удається тільки 22,4% хлопців і 21,1% дівчат. Чим пояснюють студенти недотримування цього фактору? Багато учнів вказують на те, що їм не вдається пообідати у навчальному закладі вони обмежуються булочкою чи пиріжком, а потім пізній обід чи вечеря одночасно вдома. Деякі юнаки скаржилися на одноманітність їжі вдома (картопля, вермішель, каша) через нестачу грошей у батьків. Це пов'язано з матеріальним станом родини, з кількістю працюючих членів родини, кількістю дітей у родині. Те, що харчування погіршилося, підтверджують об'єктивні дані, а саме наявність до 10-15% дітей, які мають недостатню масу тіла; збільшується відсоток молоді, які мають захворювання шлунково-кишкового тракту. Правильне харчування студентів залежить більшою мірою від його організації у навчальному закладі та родині, і меншою мірою від самого юнака.

     Мало  звертається уваги на процедури, які загартовують, це відзначили всього 9% хлопців і 5,8% дівчат. Ігнорування  такого доступного чинника, як підвищення неспецифічної резистентності організму загартовуючи* ми процедурами, часто призводить до гострих респіраторних захворювань (більше 90% студентів). Це більшою мірою залежить від просвітницької роботи в цій галузі, родини, телебачення, преси, які є значним резервом підвищення опірності організму несприятливим факторам навколишнього середовища, підвищення рівня здоров'я дітей і самовдосконалення організму.

     Шкідливі  звички включають паління, вживання алкоголю, наркотичних засобів. Про  вживання їх підліткам не ставилось  прямого запитання, тому що навіть при  анонімному анкетуванні важко очікувати щирої відповіді, адже всі студенти інформовані, що це шкідливо для здоров'я і карно як у моральному, так і правовому аспекті. Тому варіантом відповіді була «відсутність шкідливих звичок». У зв'язку з цим школярі свідомо пропускали цю відповідь, якщо знали, що якась з названих негативних звичок (їм пояснили, що це кількаразове вживання) у них є.

     Наявність спеціально організованої рухової  активності у структурі свого  способу життя відзначали 40,7 ± 2% хлопців і 32,7 ± 1,9% дівчат. Це є ще одним підтвердженням того, що 60-70%) підлітків не займається систематично певним видом рухової активності і має низький рівень мотивації до такого виду діяльності.

     Отже, з усіх доступних чинників здорового  способу життя найчастіше у хлопців  на першому місці - рухова активність -40,7 2%, на другому - відсутність шкідливих звичок - 36,3 ± 1,95%, на третьому - гігієна - 34 ± 1,93%, на четвертому - правильне харчування - 22,4 ± 1,7%, на п'ятому - режим дня - 20,9 ± 1,64% і на шостому - процедури, які загартовують - 9 ± 1,17%>.

     У дівчат на І місці чинник гігієни - 61,9 ± 1,99%, на II - відсутність шкідливих звичок - 44,7 ± 2,02%, на III - рухова активність - 32,7 ± 1,9%, і менше дотримуються правильного харчування -21,1 ±1,67%, режим дня - 18,1 ± 1,55% і процедур, які загартовують - $,8 ± 0,89%.

     Більшість студентів (63,7 ± 1,9% хлопців і 55,3 ± 2,03% дівчат) мають шкідливі звички, що є  наслідком зниження протиборства в  родині, навчальному закладу і  підвищенням впливу мікросередовища (друзів, знайомих). Цей тривожний факт вимагає вживання кардинальних заходів виховного характеру, допомоги з боку  засобів масової інформації, підвищення мотивації до здорового способу життя молоді як засобу порятунку генофонду нації від деградації.

     4. Самооцінка стану  здоров'я студентів

     Студентам властива завищена самооцінка, однак  аналіз" відповідей про те, як вони оцінюють свій стан здоров'я, викликає тривогу. Об'єктивні цифри, які характеризують стан захворюваності дитячого контингенту, рівень їхньої фізичної підготовленості, знайдено в документальних матеріалах. Мінздраву України й у відповідній літературі. Однак у юнацькому віці відчуття здоров'я і нездоров'я з погляду самих студентів завищене у бік першого. Тому їхні відповіді можна оцінювати як самовідчуття фізичного стану щодо норми.

     Існують розходження в оцінці здоров'я  і фізичної підготовленості  міської і сільської місцевості студентів. Найбільші проблеми зі здоров'ям мають школярі м. Києва, що уже відзначалося багатьма дослідниками за оцінкою об'єктивних показників фізичного стану в містах, суб'єктивна оцінка здоров'я дівчат нижча, ніж хлопців. Це є дуже тривожним фактом, тому що його не можна пояснити гіршими чи кращими економічними умовами проживання і харчування, а свідчить про загальне погіршення репродуктивного здоров'я молоді і генофонду нації.

     5. Мотиви та інтереси  студентів до занять  фізичною культурою  і спортом залежно  від особливостей  темпераменту

     До  внутрішніх факторів, які впливають  на прояв мотивації до видів діяльності відносяться властивості нервової системи підлітка. Для їхнього визначення використано методику Т.Ю. Круцевич, засновану на спостереженні поведінкових реакцій студентів у різних ситуаціях. Дослідження проводилося в м. Умані з комплексу проявів різних поведінкових реакцій на невдачі, стійкості уваги, мови, визначалася перевага чи порушення гальмування у поведінці, працездатності, оцінці своїх сил, виконанні фізичних вправ. Ця методика дає можливість одержати інформацію про фенотипові ознаки темпераменту студентів і доступна в масових дослідженнях. Було визначено чотири типологічних групи за характерними проявах їхніх реакцій у житті.