Кваліфікаційні комісії нотаріату. Посвідчення довіреностей

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Марта 2013 в 16:06, реферат

Описание работы

Після проходження стажування особи, які мають намір зайнятися нотаріальною діяльністю, повинні скласти кваліфікаційний іспит. Для цього створюються кваліфікаційні комісії при Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київському та Севастопольському міських управліннях юстиції.
Головним завданням кваліфікаційних комісій є визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір зайнятися нотаріальною практикою.

Содержание работы

Вступ
Кваліфікаційні комісії нотаріату
Посвідчення довіреностей
Просте письмове посвідчення довіреностей
Нотаріальне посвідчення довіреностей
Висновок
Використана література

Файлы: 1 файл

НОТАРІАТ!!!.docx

— 39.94 Кб (Скачать файл)

                                              План

    Вступ

  1. Кваліфікаційні комісії нотаріату
  2. Посвідчення довіреностей
    1. Просте письмове посвідчення довіреностей
    2. Нотаріальне посвідчення довіреностей

Висновок

    Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                    

 

 

                                   Вступ

   Після проходження стажування особи, які мають намір зайнятися нотаріальною діяльністю, повинні скласти кваліфікаційний іспит. Для цього створюються кваліфікаційні комісії при Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київському та Севастопольському міських управліннях юстиції.

   Головним завданням кваліфікаційних комісій є визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір зайнятися нотаріальною практикою.

  Кваліфікаційні комісії діють на підставі Положення про кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.12.1993 p., зі змінами й доповненнями, внесеними наказом міністра юстиції України від 25.12.1997 р. "Про внесення змін та доповнень до Положення про кваліфікаційну комісію нотаріату".

  Строк повноважень кваліфікаційної комісії становить три роки. Діє вона у складі семи осіб: чотирьох нотаріусів, двох представників від управління юстиції та одного представника відділення Української нотаріальної палати або іншого об'єднання нотаріусів. Члени кваліфікаційної комісії на час її роботи звільняються від виконання їхніх службових обов'язків зі збереженням середнього заробітку.

   Довіреності різних форм досить давно і міцно увійшли в наше життя. Всі довіреності можна поділити на види:

  • довіреності, які можуть існувати в простій письмовій формі;
  • довіреності, що прирівнюються до нотаріально посвідчених;
  • довіреності, які потребують обов'язкової нотаріальної форми.

  З розширенням комерційного і загальногромадянського обороту її використання стало ще більш інтенсивним, внаслідок чого виникає необхідність їх нотаріального посвідчення.

  Доручення - це особливий вид юридичної угоди. Нотаріальна форма надає операції достовірність, вносить ясність у взаємини сторін з питання її змісту і факту її вчинення. Нотаріальне посвідчення угоди забезпечує можливість доведення певних фактів у суді.

   Роль нотаріату по відношенню до цивільно-правовими угодами полягає у сприянні їх вчиненню, а також закріплення їх у належній юридичній формі, внаслідок чого є гарантія їх законності і високого ступеня достовірності; у разі втрати документів, в яких ці операції виражені, вони можуть бути легко відновлені.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  Кваліфікаційні комісії нотаріату

 

  Повноваженнями кваліфікаційної  комісії є:

* розгляд заяв і проведення  конкурсного відбору для визначення  професійного рівня осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю;

* зарахування до резерву на заміщення посади стажиста;

* призначення керівника  стажування;

* допуск осіб до складання кваліфікаційного іспиту;

* прийняття кваліфікаційного  іспиту;

* прийняття рішення про можливість чи неможливість допуску особи до нотаріальної діяльності.

   Таким чином, для вдосконалення порядку стажування осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, сьогодні на кваліфікаційні комісії, крім прийняття кваліфікаційного іспиту, покладено обов'язки щодо проведення конкурсного відбору осіб із метою зарахування до резерву на за-міщення посади стажиста нотаріуса.

  Учасників конкурсу повідомляють за десять днів про час і місце засідання кваліфікаційної комісії. За рішенням комісії до участі в конкурсі допускаються особи, які відповідають умовам конкурсу. Не беруть участі в конкурсі особи, які досягли пенсійного віку, та особи, звільнені з державної служби за порушення вимог Законів України "Про державну службу", "Про боротьбу з корупцією та організованою злочинністю".

  При конкурсному відборі враховується наявність знань із питань нотаріату та стажу роботи за спеціальністю юриста. Береться до уваги робота помічником приватного нотаріуса, секретаря або консультанта в державній нотаріальній конторі впродовж щонайменше двох років, а також позитивна характеристика з останнього місця роботи. Крім того, враховується і те положення ст. З Закону України "Про нотаріат", що стажист не може перебувати у штаті інших державних, приватних і громадських організацій, підприємств, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької та наукової.

  На підставі аналізу поданих документів, підготовлених заінтересованою особою рефератів, а також співбесід кваліфікаційна комісія голосуванням приймає рішення стосовно кожного учасника конкурсу.

   Рішення комісії за результатами проведеного конкурсу є остаточним.

  Для допуску до складання кваліфікаційного іспиту особа, яка має намір займатися нотаріальною діяльністю, подає особисто або надсилає поштою до кваліфікаційної комісії заяву, засвідчену в установленому порядку копію диплома про вищу освіту і висновок про результати проходження стажування.

  Кваліфікаційна комісія зобов'язана розглянути одержані документи і прийняти кваліфікаційний іспит протягом міся-ця від дня надходження документів.

  На засіданні кваліфікаційної комісії розглядаються заяви осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та приймається рішення про допуск їх до складання кваліфікаційного іспиту або відмову в цьому.

  На засіданні, в разі необхідності, можуть бути присутніми: особа, яка подала документи на заняття нотаріальною діяльністю; представники підприємств, установ, організацій, які заінтересовані в розгляді заяви. Звичайно запрошується керівник стажування, щоб перевірити стан виконання індивідуального плану стажиста.

  Розгляд заяв починається з доповіді голови комісії, його заступника або секретаря, які попередньо вивчали подані до комісії документи. Після аналізу поданих документів заслуховуються особи, які є присутніми на засіданні комісії. Далі кваліфікаційна комісія приймає рішення про допуск до кваліфікаційного іспиту або відмову в цьому. Рішення про відмову в допуску до кваліфікаційного іспиту обов'язково треба мотивувати, бо таку відмову можна оскаржити.

  У практиці прийняття кваліфікаційного іспиту вже склалися певні критерії та вимоги. Під час іспиту в середньому використовуються від 10 до 20 білетів, в кожному з яких міститься від 6 до 10 запитань та одне практичне завдання.

  Аналіз практики складання кваліфікаційних іспитів указує на доцільність прийняття кваліфікаційного іспиту в письмовій формі з обов'язковим долученням до протоколу засідання комісії чернеток відповідей. Усі додаткові запитання і відповіді до них повинні фіксуватись у протоколі засідання. Це, за можливого оскарження рішення комісії, полегшує роботу Вищої кваліфікаційної комісії та дає їй можливість правильно розглянути скаргу.

  Рішення кваліфікаційної комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Засідання комісії є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як 2/3 членів комісії.

  Про наслідки складання іспитів кваліфікаційні комісії оголошують заінтересованим особам у день складання ними іспитів.

   На підставі складеного іспиту кваліфікаційна комісія виносить рішення про можливість допуску особи до нотаріальної діяльності.

  Якщо за рішенням комісії особа не склала іспиту, то вона має право на повторний іспит не раніше як через один рік.

   Якщо заінтересована особа не погоджується з рішенням кваліфікаційної комісії, вона може оскаржити його у Вищу кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України в місячний строк від дня вручення заінтересованій особі копії цього рішення.

  Вища кваліфікаційна комісія утворюється при Міністерстві юстиції України та діє на підставі Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 р.

   Термін повноважень комісії становить три роки. До її складу входять чотири нотаріуси, три представники від Міністерства юстиції, два представники від Української нотаріальної палати. Члени Вищої кваліфікаційної комісії звільняються від виконання їхніх службових обов'язків на час її роботи зі збереженням середнього заробітку.

   Повноваженнями Вищої кваліфікаційної комісії є:

  • розгляд скарг на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату про відмову в допущенні особи до нотаріальної діяльності;
  • вирішення питання про можливість складання повторного кваліфікаційного іспиту особою, яка подала скаргу, Вищій кваліфікаційній комісії;
  • розроблення та затвердження програми й порядку складання кваліфікаційних іспитів особами, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  посвідчення довіреностей

2.1. Просте письмове посвідчення довіреностей

   Доручення - це письмове повноваження, яке видається однією людиною іншій особі для представництва перед третіми особами. У правовій літературі той, хто видає довіреність, є довірителем (особа, яку представляють в подальшому, здійснюючи від її імені певні дії), а той, на чиє ім'я видається довіреність, є повіреною особою (представником). Як довірителем, так і повіреним особою може бути як фізична особа, так і юридична.

  Не вимагають обов'язкового нотаріального посвідчення відповідно до п.4 ст.185 ГК РФ наступні види довіреностей на отримання:

  • заробітної плати та інших платежів, пов'язаних з трудовими відносинами;
  • винагороди авторів і винахідників;
  • пенсій, допомог і стипендій;
  • вкладів громадян в банках;
  • кореспонденції, у тому числі грошової і посилкової.

   Такі доручення можуть бути посвідчені організацією, в якій довіритель працює або навчається, житлово-експлуатаційною організацією за місцем його проживання та адміністрацією стаціонарного лікувального закладу, в якому він перебуває на лікуванні.

   Доручення на отримання представником громадянина його вкладу в банку, грошових коштів з його банківського рахунку, адресованої йому кореспонденції в організаціях зв'язку, а також на вчинення від імені громадянина угод, зазначених у п.4 ст.185 ГК РФ, можуть бути засвідчені відповідним банком ( іншою кредитною організацією) або організацією зв'язку за підписом уповноваженої посадової особи і з прикладенням печатки цього банку (іншої кредитної організації), а доручення на отримання в організаціях зв'язку адресованої довірителю кореспонденції, в тому числі грошової і посилкової, - відповідною організацією зв'язку за підписом уповноваженої посадової особи цієї організації зв'язку. При цьому слід звернути особливу увагу, що такі довіреності повинні засвідчуватися безкоштовно.

  Довіреність від імені юридичної особи видається нею представнику за підписом керівника або іншої особи, уповноваженої на це установчими документами цієї організації, з додатком її друку. Довіреність на отримання або видачу грошей та інших майнових цінностей, що видається від імені юридичної особи, яке засноване на державній або муніципальній власності, повинна бути підписана, крім того, головним (старшим) бухгалтером цієї організації.

   Однак, якщо довіритель або його представник виявлять намір нотаріально засвідчити перераховані вище види довіреностей, то вони мають право звернутися до нотаріуса, а нотаріус зобов'язаний засвідчити довіреність, попередньо роз'яснивши звернулися особам зміст п.4 ст.185 ГК РФ і отримавши згоду на вчинення нотаріальної дії, за яке стягується встановлена ​​законом державне мито.

   У тексті доручення повинні бути зазначені місце і дата її складання (підписання), термін її дії, прізвища, імена, по батькові (повне найменування юридичної особи) та місце проживання (місце знаходження юридичної особи) представника і подається, а в належних випадках і зайнята ними посаду. У дорученнях на ім'я адвокатів зазначається місце роботи адвокатів (юридична консультація).  Довіреність, в якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною, тобто довіреність, як одностороння угода, є недійсною з моменту її вчинення незалежно від визнання її такою судом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    1. Нотаріальне посвідчення довіреностей

   До компетенції нотаріусів ст.59 Основ відносить посвідчення довіреностей від імені однієї чи кількох осіб на ім'я однієї або кількох осіб.  Поняття та основні правила складання довіреностей визначені нормами глави 10 ЦК РФ, якими і слід керуватися нотаріусам при скоєнні даного нотаріальної дії. У відповідності зі ст.185 Г К РФ довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Оскільки видача довіреності є односторонньою угодою, то для її здійснення відповідно до законодавства або угодою сторін необхідно і достатньо вираження волі однієї боку - довірителя (ст.154 ЦК України). Слід мати на увазі, що під терміном особи розуміються як фізичні, так і юридичні особи: довіреність може бути видана фізичною особою іншій фізичній або юридичній особі, а від імені юридичної особи - іншій юридичній або фізичній особі.

Информация о работе Кваліфікаційні комісії нотаріату. Посвідчення довіреностей