Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2013 в 18:17, реферат
Колективні та індивідуальні засоби захисту в електроустановках Для забезпечення електробезпеки використовуються окремо або в поєднанні один з одним такі технічні способи та засоби: • захисне заземлення: • занулення; • вирівнювання потенціалів; • мала напруга; • захисне відімкнення; • ізоляція струмопроводів; • огороджувальні пристрої; • попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки; • засоби захисту та запобіжні пристрої. Для захисту людей від ураження електрострумом внаслідок пошкодження ізоляції і переході напруги на струмопровідні частини машин, механізмів, інструментів тощо застосовують захисне заземлення чи занулення.
Колективні та індивідуальні засоби захисту в електроустановках Для забезпечення електробезпеки використовуються окремо або в поєднанні один з одним такі технічні способи та засоби: • захисне заземлення: • занулення; • вирівнювання потенціалів; • мала напруга; • захисне відімкнення; • ізоляція струмопроводів; • огороджувальні пристрої; • попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки; • засоби захисту та запобіжні пристрої. Для захисту людей від ураження електрострумом внаслідок пошкодження ізоляції і переході напруги на струмопровідні частини машин, механізмів, інструментів тощо застосовують захисне заземлення чи занулення. Захисне заземлення — навмисне електричне з’єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою. Заземлення здійснюється за допомогою природних, штучних або змішаних заземлювачів. Занулення — це навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо). Метою занулення є усунення небезпеки ураження людини під час пробою на корпус обладнання однієї фази мережі електричного струму. Ця мета досягається внаслідок швидкого відімкнення максимальним струмовим захистом частини мережі, на якій трапилося замикання на корпус. Завдяки підключенню до нейтральної точки джерела всіх не-струмопровідних частин обладнання, однофазне замикання на корпус перетворюється в однофазне коротке замикання, яке призводить до спрацьовування максимального струмового захисту. Захисне заземлення і занулення виконують з метою: • забезпечення нормальних режимів роботи установки; • забезпечення безпеки людей при порушенні ізоляції мережі струмопровідних частин; • захисту електроустаткування від перенапруги; • захисту людей від статичної електрики. Малу напругу (не більше 42 В) застосовують для живлення електроприймачів невеликої потужності: ручного електрофікованого інструменту, переносних ламп, ламп місцевого освітлення, сигналізації. У приміщеннях без підвищеної і особливої небезпеки використовують переносні світильники з напругою 42 В, а для роботи у приміщеннях з підвищеною і особливою небезпекою, в тісноті, незручному положенні, коли є небезпека дотику працюючого до металевих, добре заземлених частин, застосовують переносні світильники місцевого освітлення напругою 12 В. У приміщеннях, на робочих місцях, де за умовами безпеки праці електроприймачі не можуть живитися безпосередньо від мережі напругою до 1000 В, треба застосовувати розподільні або знижувальні трансформатори із вторинною напругою 42 В і нижче. Захисне відімкненим ~ захист швидкої дії, що забезпечує автоматичне відімкнення електроустановки під час виникнення в ній небезпеки ураження людини струмом. Така небезпека може виникнути при замиканні фази на корпус, зниженні опору ізоляції мережі нижче відповідного рівня, а також у випадку дотику людини безпосередньо до струмопровідної частини, що знаходиться під напругою. Захисне відімкнення використовується у тих випадках, коли інші захисні заходи (заземлення, занулення) ненадійні, їх важко здійснити (в умовах вічної мерзлоти), дорого коштують або у випадках, коли до безпеки обслуговування висуваються підвищені вимоги (в шахтах, кар’єрах), а також у пересувних електроустановках. Найбільше розповсюджене обладнання захисного відімкнення у мережах до 1000 В. Захисне відімкнення обов’язкове для ручних електроінструментів. Основні вимоги, яким має відповідати обладнання захисного відімкнення: висока чутливість, малий час відімкнення, селективність дії, здатність здійснювати самоконтроль справності, надійність. Для захисту від дотику до частин, що перебувають під напругою, використовується також подвійна ізоляція — електрична ізоляція, що складається з робочої та додаткової ізоляції. Робоча ізоляція — ізоляція струмопровідних частин електроустановки. Додаткова ізоляція простіше досягається виготовленням корпусу з ізоляційного матеріалу (електропобутові прилади). Огороджувальні переносні засоби призначені для тимчасового огородження струмопровідних частин і запобігання помилкових операцій з комутаційною апаратурою. До них належать ізоляційні накладки, ковпаки, переносні заземлення (заземлювачі), щити, клітки, плакати. Часто використовується звукова та світлова сигналізація, написи, плакати та інші засоби інформації, що попереджують про небезпеку. Огороджувальні пристрої бувають як суцільні, так і сітчасті. Суцільні Огороджувальні пристрої у вигляді кожухів та кришок використовують в електроустановках напругою до 1000 В. Сітчасті Огороджувальні пристрої — в електроустановках напругою до 1000 В та вище. Щоб запобігти попаданню людини під напругу внаслідок помилкових дій під час роботи, застосовуються спеціальні пристрої — пристрої блокування безпеки. Механічне блокування виконується за допомогою замків, стопорів, защепок та інших механічних пристроїв, які стопорять поворотну частину механізму у відімкненому стані. За допомогою блокувальних контактів електричне блокування здійснює відімкнення напруги під час відчинення дверей огород-жувальних пристроїв. Електричне блокування має забезпечувати відімкнення напруги за такого розчинення дверей, щоб людина не змогла потрапити за огородження до струмопровідних частин безпосередньо сама або за допомогою інструмента. Електромагнітне блокування здійснюється за допомогою спеціальних електромагнітних замків (запорів). Блокування застосовується в електроустановках напругою понад 220 В, в яких часто ведуться роботи на струмопровідних частинах, що огороджуються. Блокування забезпечує зняття напруги зі струмопровідної частини електроустановки під час проникнення до неї. За принципом дії блокування буває механічне, електричне та електромагнітне. Механічне блокування використовують в електричних апаратах (рубильниках, автоматах). Електричне блокування здійснює розрив мережі контактами, що встановлені на дверях огороджувальних пристроїв, кришках і дверцятах кожухів. В апаратурі автоматики, обчислювальних машинах використовують блочні схеми: коли блок видаляється зі свого місця, штепсельний роз’єм розмикається. Запобіжні написи, плакати та пристрої призначені для привернення уваги працюючих до безпосередньої небезпеки, наказу й дозволу певних дій з метою забезпечення безпеки, а також отримання необхідної інформації. Всі знаки безпеки встановлюють у місцях, перебування в яких пов’язано з можливою небезпекою для працюючих, а також на виробничому устаткуванні, що є джерелом такої небезпеки. Запобіжні написи, плакати поділяються на чотири групи: • попереджуючі; • забороняючі; • наказуючі; • вказувальні. Попереджуючі знаки призначені для попередження працюючих про підвищену небезпеку. Вивішують такі знаки у вигляді плакатів, на захисних засобах, на переносних щитах. Зміст написів, наприклад: «Стій — висока напруга!», «Не залазь — уб’є!» Забороняючі знаки призначені для заборони певних дій. Вивішують їх на рубильниках, ключах управління тощо. Зміст написів, наприклад: «Не вмикати — працюють люди» Наказуючі знаки призначені для дозволу певних дій працюючих тільки під час виконання конкретних вимог безпеки праці (наприклад, обов’язкове застосування спеціальних засобів індивідуального захисту працюючих, вжиття заходів щодо забезпечення безпеки праці), вимог пожежної безпеки і для показу евакуаційних шляхів. Вказувальні знаки вказують місцезнаходження різних об’єктів і пристроїв, пунктів медичної допомоги, складів, майстерень, вогнегасників тощо. Електрозахисні засоби призначені для захисту персоналу, який обслуговує електроустановки. За призначенням електрозахисні засоби поділяються на ізолювальні (діелектричні рукавиці, боти, калоші, інструмент з ізолюючими ручками тощо), огороджувальні (переносні огородження, заземлення тощо) та запобіжні (пояси, захисні окуляри тощо). Ізолювальні засоби під час експлуатації періодично випробовують. При експлуатації для запобігання виникнення електротравматизму використовують спеціальні засоби індивідуального захисту, які поділяються на основні й додаткові. До основних електрозахисних засобів відносяться засоби захисту, ізоляція яких довготривалий час витримує робочу напругу І які дозволяють доторкатися до струмопровідних частин, що перебувають під напругою. Ці засоби надійно ізолюють та витримують напругу мережі, обладнання, дають можливість працювати з ними. В електроустановках напругою до 1000 В до основних електрозахисних засобів належать: • ізолюючі штанги; • ізолюючі та електровимірювальні обценьки; • покажчики напруги; • діелектричні рукавиці; • інструмент з ізольованими ручками. До додаткових засобів електрозахисту в електроустановках до 1000 В належать: • діелектричні калоші, килимки; • переносне заземлення; • огороджувальні пристрої; • плакати та знаки безпеки. Діелектричні калоші та боти захищають працюючих від напруги кроку і використовуються під час роботи зі штангою, обценьками
Информация о работе Колективні та індивідуальні засоби захисту в електроустановках