Контрольная работа по дисциплине "Гражданская оборона"

Непрореагована частина ядерного палива, яка випадає на землю, - це ядра атомів урану і плутонію, що розділилися і є альфа-випромінювачами.

Залежно від потужності, висоти вибуху і метеорологічних умов радіоактивні випадання можуть мати різний характер. Розрізняють три їх види:

- місцеві, локальні випадання утворюються  поблизу місця ядерного вибуху  на поверхні землі. Розмір радіоактивних  частинок цих випадань досягає 0,1-2 мм;

- тропосферні випадання мають  розмір частинок 10-100 мк. Вони складаються з аерозолів, викинутих у тропосферу. Тропосферні аерозолі досягають землі через 15-20 днів після їх утворення. Під дією різних метеорологічних факторів вони можуть переміститися на великі відстані від місця появи і навіть обійти земну кулю;

- стратосферні випадання складаються  з радіоактивних аерозолів, викинутих  в атмосферу вище тропосфери, і мають повсюдний (глобальний) характер. Розмір аерозольних частинок  стратосферних випадань не більше 10 мк.

Великий вплив на ступінь і характер забруднення місцевості мають метеорологічні умови. Вітер у верхніх шарах атмосфери сприяє розсіванню радіоактивного пилу на великі території і цим самим знижує ступінь забруднення місцевості. Сильний вітер у приземному шарі атмосфери частину радіоактивного пилу, який випав на поверхню землі, може підняти в повітря і перенести на іншу територію, що призведе до зменшення ступеня забруднення в даному районі, але збільшення території, забрудненої радіоактивними речовинами.

Під час дощу, снігу, туману ступінь забруднення в районі випадання опадів вищий, ніж у суху погоду. За таких умов з дощем або снігом на поверхню землі осідає значно більше радіоактивних речовин. Але сніг ослаблює іонізуючі випромінювання (внаслідок екранізуючої дії) і рівень радіації зменшується. Дощ сприяє перенесенню радіоактивних речовин у ґрунт, а на місцевості також знижується рівень радіації.

Нерівномірне забруднення території радіацією зумовлює і рельєф місцевості. У долинах, ярах, на берегах річок створюється щільне забруднення.

У лісових масивах рівень радіації на ґрунті менший, ніж на відкритій місцевості, тому що радіоактивний пил осідає на кронах дерев і випромінювання частково екранізується деревами. На листі, розміщеному високо і зовні крони дерев нагромаджується менше радіоактивних речовин, ніж на листі, розміщеному в середині крони і внизу. Листя, яке знаходиться в нижній зовнішній частині крони дерев, середньо забруднене радіоактивними речовинами.

Найбільше нагромаджується радіонуклідів у кронах лісових насаджень на узліссях з підвітряного боку і у дерев, які ростуть осторонь, одиничних, особливо на підвищених, відкритих вітрові місцях.

Після випадання радіоактивних речовин починається вертикальна і горизонтальна їх міграція під дією природних факторів.

У випадку Чорнобильської катастрофи, де викиди р/нуклідів зі зруйнованого реактора продовжувались майже 2 тижні (з 27.04.86) на зараженій території носить плямистий характер, лише основних слідів зараження на місцевості нараховується 7.

Тому згідно Закону України „Про статус забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС”, як кількісна характеристика зон зараження прийнято значення щільності забруднення Аs, Бк/м2. На зовнішній межі зони зараження:

Зона №1 (відчудження): 2,02 Бк/м2 ≤ Аs

Зона №2 (обов’язкового відселення): 0,67 Бк/м2 ≤ Аs < 2,02 Бк/м2

Зона №3 (добровільного відселення): 0,191 Бк/м2 ≤ Аs < 0,67 Бк/м2

Зона №4 (посиленого р/е контролю): 0,038 Бк/м2 ≤ Аs < 0,191 Бк/м2

Біологічна зброя

 
   Біологічна (бактеріологічна) зброя — це спеціальні бое припаси і бойові прилади, які заповнені біологічними (бактеріологічними) засобами і засоби їх доставки. Вона призначена для масового ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин, а в деяких випадках для псування військової техніки, зброї, оснащення. 
    Уражаюча дія біологічної зброї базується на використанні в першу чергу хвороботворних властивостей патогенних мікробів і токсичних продуктів їх життєдіяльності. Потрапивши в організм людини або тварини в дуже малій кількості, хвороботворні мікроби і їх токсичні продукти призводять до виникнення дуже важких інфекційних захворювань, які закінчуються при відсутності своєчасного лікування тривалим лікуванням або смертю. Уражаюча дія біологічної зброї проявляється не зразу, а через деякий час (інкубаційний період). Вона залежить від виду і кількості хвороботворних мікробів або токсинів, які потрапили в організм, і від фізичного стану людини Найчастіше інкубаційний період продовжується від 2 до 5 діб. Протягом цього періоду люди зберігають працездатність. Деякі захворювання, що виникли внаслідок ураження (чума натуральна віспа) можу гь потім передаватись від уражених здоровим людям через повітря, укуси кровососних комах і іншими шляхами. Пі захворювання називаються контагіозними. Захворювання, які називаються неконтагіозними (сибірка, туляремія і інші) від хворих людей до здорових практично не передаються. Біологічна зброя має сильну психологічну дію на людин\г. Наявність реальної загрози застосування противником біологічної зброї і виникнення серед людей інфекційних захворювань викликають страх, панічні настрої, понижують боєздатність військ, дезорганізують роботу тилу. 
    Види і основні властивості біологічних засобів 
    В основі уражаючої дії біологічної зброї є засоби, спеціально виготовлені для бойового використання біологічних агентів, які, потрапляючи в організм людей і тварин, призводять до важких інфекційних захворювань. До біологічних агентів відносять: 
    — окремі види хвороботворних мікробів і вірусів, а також продукти їх життє діяльності; 
    — генетичний млтеріал-молекули інфекційних нуклеїнових кислот, одержаний з мікробів (вірусів). Для знищення посівів зернових, технічних і ішних сільськогосподарських культур можуть використовувати мікроби, які призводять до хвороби культу рннх рослин, а також комах – ншнїебезпешшлих шкідників сільськогосподарських рослин. 
    Патогенні мікроорганізми — збудники інфекщйіюх захворювань — надзвичайно малі за розмірами, не мають кольору, смаку і в зв'язку з цим не сприймаються органами людини. В залежності від розмірів, будови і біологічних властивостей вони поділяються на класи, із яких, крім вірусів, найбільше значення мають бактерії, ріккетсії і грибки. Розміри їх від 0,5 до 8-10 мкм. Розмножуються простим поперечним діленням. Через кожні ЗОхв виникають дві самостійні клітини. Під дієто прямих променів сонця, дезинфікуючих речовин і високої температури (більше 60еС) бактерії гинуть. До низьких температур малочутливі і добре витримують температуру до мінус 25°С і більше. Деякі види бактерій для виживання в небезпечних умовах покриваються захисною капсулою або перетворюються в спору, яка має високу стійкість до дії зовнішнього середовища. Патогенні бактерії є причиною інфекційних захворювань людей, сітьськогосподарських тварин чумою, сибіркою, сапом. Однією із груп бактеріолодїбних мікроорганізмів являються ріккетсії. Це маленькі клітини-палички розміром від 0,4 до 1 мкм. Розмножуються поперечним бінарним діленням в клітинах живої тканини. Вони не утворюють спор, достатньо стійкі до висушеїшя, заморожування і дії відносно високих температур (до 50°С). Ріккетсії є причиною тяжких захворювань людей на сипний тиф, плямисту пропасницю Скалистих гір, Ку-пропасницю. Грибки — це одно- або багатоклітинні організм]!, які відрізняються від бактерій складнішою будовою і способом розмноження. Спори грибків стійкі до висушування, дії променів сонця і дгаинфікуючих засобів. Захворювання, які виникають внаслідок дії грибків, характеризуються ураженням внутрішніх органів, важким і затяжним протіканням. Це такі важкі інфеїагійні захворювати людей, як кокцидіодемікоз, гістоплазмоз і інші глибокі мікози. Віруси — це велика група біологічних агентів, які не мають клітинної структури. Розвиваються і розмножуються тільки в живих клітинах, використовуючи для цього їх біосинтс гичний апарат. Розміри вірусів від 0,02 до 0,4 мкм. Більшість із них погано переносять висушування, ультрафіолетове опромінювання, а також температуру вище 60°С і дію дезинфікуючих засобів — формаліну, хлораміну і ішних. Патогенні віруси є причиною багатьох важких і небезпечних захворювань людей, сільськогосподарських тварин і рослин. До таких захворювань відносяться: натуральна віспа, яіпур, пропасниця долини Ріф, тропічні пропасниці і інші. Для ураження сільськогосподарських тварин можуть використовуватись збудники захворювань, які небезпечні як для тварин так і для людей (сибірка, ящур, пропасниця долини Ріф і інші), або уражаючі тільки тварин (чума і інші ешзсютичт захворювання). 
    Для ураження сітьськогосподарських рослин можливе використання збудників лінійної стеблової ржі пшениці, ггірікуляріозу рису, фітофторозу картоплі і інших вірусних і грибкових захворювань культурних рослин. Для псування запасів продовольчих продуктів, нафтопродуктів, оптичних приладів, електронного і іншого військового обладнання передбачене використання бактерій і грибків, які викликають, наприклад, швидке розкладання нафтопродуктів, ІЗОЛЯЦІЙНИХ матеріалів, окислення контактів електричних схем, корозію. Все це призводить до різних порушень і передчасного виходу з ладу електронної і оптичної апаратури, озброєння і військової техніки. 
    Заходи застосування біологічної зброї 
    Заходи бойового застосування біологічної зброї базуються на здатності патогенних мікробів проникати в організм людини наступними шляхами: з повітрям через органи дихання, з водою і продуктами харчування, через ушкоджену шкіру внаслідок укусів зараженими кровососними членистоногими, через слизові оболонки рота, носа, очей, а також через пошкоджені шкірні покриви. 
    Враховуючи шляхи попадання біологічних засобів в організм людини заходами бойового застосування вважають наступні: 
    — аерозольний захід — це розпилення біологічних рецептур для зараження приземного шарзг повітря частинками аерозолю; 
    — трансмісійний захід — це розсіювання у вибраному районі штучно заражених біологічними засобами кровососних переносників; 
    — /інверсійний захід — зараження біологічним засобами повітря і води диверсійним оснащенням. 
    Для застосування біологічної зброї можуть використовуватись авіаційні біологічні бомби, ракети, артилерійські снаряди, міни і інше озброєння. Використання біологічної зброї передбачає масове ураження людей, дезорпигізаїцю роботи важливих об'єктів економіки тилу в цілому. 
    Використання противником біологічної зброї визначається візуально і аналізом проб, які беруть в місцях, підозрюваних у зараженні біологічними засобами. Для проб використовують заражений грунт, рослини, повітря, уламки боєприпасів, а також комах, кліщів. Проби надсилають для дослідження в лабораторії медичної і ветеринарної служби або в лабораторії санеігідемсташпй. Внаслідок застосування біологічної зброї виникають зони І осередки біологічного ураження. 
    Зона біологічного зараження — це район, який заражений біологічними засобами в кількості, небезпечній для населення. 
    Осередком біологічного ураження називається територія, на якій внаслідок застосування противником біологічної зброї наступили масові ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин. Він може виникати як в зоні зараження, так і внаслідок розповсюдження інфекційних захворювань за межами зони зараження. 
    Для припинення розповсюдження інфекційних захворювань, локалізації і ліквідації зон і осередків біологічного ураження керівництвом цивільної оборони (держави, області, району) встановлюється карантин або обсервація. 
    Карантин — це система протиепідемічних і режимних заходів, які спрямовані на повну ізоляцію осередку ураження і ліквідацію в ньому інфекційних захворювань. На зовнішніх кордонах району встановлюється озброєна охорона, організовується комендантська служба і патрулювання, регулюється рух. Забороняється вихід людей, вивіз речей, продуктів харчування. Вхід в район карантину дозволяється спеціальним формуванням цивільної оборони і медичному персоналу для надання допомога в ліквідації наслідків застосування біологічної зброї. У випадку, коли встановлений вид збудника захворювань не відноситься до групи особливо небезпечних інфекційних захворювань і відсутня загроза масових захворювань, карантин замінюється обсервацією. 
    Обсервація передбачає проведення лікувально-профілактичних ізоляційних заходів, спрямованих на припинення розповсюдження інфекційних захворювань. До режимних заходів в районі обсервації відносяться: 
    — максимальне обмеження в'їзду і виїзду, 
    — заборона вивозу речей, які не пройшли знезаражування, 
    — підсилення медичного контролю за продуктами харчування і водою, зменшення руху по зараженій території і інші заходи. 
    В зонах біологічного зараження і осередках біологічного ураження з самого початку їх виникнення проводяться заходи по знезаражуванню (дезинфекція), а також знищенню комах і гризунів (дезинсекція і дератизація).