Мікроклімат виробничих приміщень, дія його параметрів на організм людини. Гігієнічне нормування параметрів мікроклімату системами конди

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

Реферат

З дисципліни «Охорона праці»

На тему:

 «Мікроклімат виробничих приміщень, дія його параметрів на організм  людини. Гігієнічне нормування параметрів  мікроклімату системами кондиціонування та опалення. Засоби захисту працівників від несприятливих метеоумов.»

 

 

 

Виконав

Курсант групи М10-2

Дубова А.М.

Перевівив

Вішнікіна

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ

2014

 

Вступ

Життєдіяльність людини завжди протікає в певних метеорологічних умовах. На підприємствах на самопочуття, стан здоров’я людини впливає мікроклімат виробничих приміщень, який визначається дією на організм людини температури, вологості, рухомості повітря і теплового випромінювання. Виробничий мікроклімат, як правило, відрізняється значною мінливістю, нерівномірністю по горизонталі та вертикалі, різноманітністю сполучень температури, вологості, рухомості повітря, інтенсивності випромінювання залежно від особливостей технології виробництва, кліматичних особливостей місцевості, конструкцій споруд, організації повітрообміну із зовнішнім середовищем.

 

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність чинить мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розуміють умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури поверхонь, що оточують людину, та інтенсивності теплового (інфрачервоного) опромінення.

Основними нормативними документами, що регламентують параметри мікроклімату виробничих приміщень, є ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88. Ці параметри нормуються для робочої зони - визначеного простору, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладено диференційну оцінку оптимальних та допустимих метеорологічних умов у робочій зоні в залежності від категорії робіт, періоду року та виду робочих місць.

Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони створюють відчуття теплового комфорту та передумови для високого рівня працездатності.

Допустимі мікрокліматичні умови - це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть спричинювати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатись дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.

 

Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату в робочій зоні виробничих приміщень для різних категорій робіт у теплий та холодний періоди року наведені в табл. 1.1. Період року визначається за середньодобовою температурою зовнішнього середовища. Коли протягом десяти днів £сд< +10 °С - холодний період, а якщо ігя > +10 °С - теплий період року.

Таблиця 1.1

Допустимі величини параметрів мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальних умов мікроклімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обґрунтованою недоцільністю.

Інтенсивність теплового опромінення працюючих від нагрітих поверхонь технологічного устаткування, освітлювальних приладів, інсоляція від засклених, огороджень не повинна перевищувати:

- 35 Вт/ма при опроміненні 50 % і  більше поверхні тіла;

- 70 Вт/м2 при опроміненні від 25 % до 50 % поверхні тіла;

- 100 Вт/м2 при опроміненні не більше 25 % поверхні тіла.

Незважаючи на те, що параметри мікроклімату виробничих приміщень можуть змінюватись, іноді навіть значно, температура тіла людини залишається сталою (36,6 °С). Це досягається завдяки терморегуляції - властивості організму людини підтримувати тепловий баланс із навколишнім середовищем.

Нормальний перебіг фізіологічних процесів, а отже, і хороше самопочуття можливе лише тоді, коли тепло, що виділяється організмом людини, постійно відводиться в навколишнє середовище. Мікрокліматичні умови, які забезпечують цей процес, вважаються найкращими. У разі незадовільних мікрокліматичних умов у організмі людини для підтримання сталої температури тіла починають відбуватися різні процеси, спрямовані на регулювання теплоутворення і тепловіддачі. При температурі повітря в межах 15-25 °С теплоутворення організму майже не змінюється (зона байдужості). Зі зниженням температури повітря теплоутворення підвищується, головним чином, унаслідок м'язової активності (з'являється тремтіння) та підсилення обміну речовин. З підвищенням температури повітря посилюються процеси тепловіддачі. Кількість тепла, що утворюється в організмі людини, залежить в основному від фізичних навантажень, а рівень тепловіддачі - від мікрокліматичних умов, головним чином, температури повітря (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Кількість тепла та вологи, що виділяється однією людиною

Чим нижча температура повітря і швидкість його руху, тим більше тепла віддається випромінюванням. При високій температурі значна частина тепла втрачається випаровуванням поту (рис. 1.1, б). Разом з потом організм втрачає воду, вітаміни, мінеральні солі, внаслідок чого він зневоднюється, порушується обмін речовин. Тому працівники "гарячих" цехів забезпечуються газованою підсоленою водою.

Рис. 1.1. Вплив температури повітря на продуктивність праці (а) та тепловіддачу організму людини (б): І - випромінюванням і конвекцією; ІІ- випаровуванням.

Вологість повітря істотно впливає на віддачу тепла випаровуванням. Через високу вологість випаровування утруднюється і віддача тепла зменшується. Зниження вологості покращує процес тепловіддачі випаровуванням. Однак надто низька вологість спричинює висихання слизових оболонок дихальних шляхів.

Рухомість повітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні шкіри конвекцією і випаровуванням. У жарких виробничих приміщеннях при температурі рухомого повітря до 35 °С рух повітря сприяє збільшенню віддачі тепла організмом. З підвищенням температури рухоме гаряче повітря саме буде віддавати своє тепло тілу людини, нагріваючи його.

Рухоме повітря при низькій температурі зумовлює переохолодження організму. Різкі коливання температури в приміщенні, яке продувається холодним повітрям (протяг), значно порушують терморегуляцію організму і можуть спричинити простудні захворювання.

Нормування параметрів мікроклімату здійснюється згідно ДСТ 12.1.005-88. Верхньою межею терморегуляції людини, що перебуває в стані спокою, прийнято вважати 30-31 °С за відносної вологості 86% або 40 °С за відносної вологості 30%. При виконанні фізичної праці ця межа значно нижча. Так, при виконанні важкої роботи теплова рівновага ще зберігається завдяки терморегуляторній функції організму при ї - 25-26 °С (відносна вологість 40-60 %).

Параметри мікроклімату певним чином взаємопов'язані. Наприклад, вищій температурі повітря відповідає більша швидкість руху повітря, а вищій відносній вологості - нижча температура повітря. Так, на людину чинять однаковий тепловий вплив наступні співвідношення температури та відносної вологості повітря (у разі відсутності руху повітря): 17,7 °С - 100 %; 18,3 °С - 90%; 20,7°С - 50%; 22,3°С - 30%.

У самому загальному виді дія метеоумов на організм людини можна охарактеризувати в такий спосіб:

 • температура повітря дуже  впливає на самопочуття людини  й продуктивність праці.

 • висока температура повітря (30 - 35 0С) у виробничих приміщеннях  при збереженні інших параметрів викликає швидку стомлюваність працюючого, перегрівши організму й велике потовиділення.

 У важких випадках наступає  тепловий, а при роботі на відкритім  повітрі - сонячний удар. Можлива  судорожна хвороба, що є наслідком  порушення водно-сольового балансу, що й характеризується слабістю, головним болем, різкими судорогами переважно в кінцівках.

 Інтенсивне потовиділення ( до 6 - 10 л за зміну) при роботі в  умовах впливу високої температури  повітря (гарячі цехи) приводить  до зневоднювання організму, втраті мінеральних солей і водорозчинних вітамінів (С, В1, В2). При важкій роботі в умовах високої температури може виділитися з потім до 50 - 60 г солі - NaСl замість 10 г у нормальних умовах (усього в організмі близько 140 г NaСl).

 Тривалий і сильний вплив  низьких температур може викликати  різні несприятливі зміни в  організмі людини. Місцеве й загальне  охолодження організму є причиною  багатьох захворювань: міозитів, невритів, радикулітів і ін., а також простудних  захворювань. Будь-який ступінь охолодження характеризується зниженням частоти серцевих скорочень і розвитком процесів гальмування в корі головного мозку, що веде до зниження працездатності. При переохолодженні тіла до +24 0С наступає смерть.

 Вологість дуже впливає на  організм людини, на терморегуляцію.

 Надлишкова вологість (більш 80 %) утрудняє випар вологи з поверхні  шкіри. Це може привести до  погіршення стану й зниженню  працездатності людину. Підвищена  вологість повітря (більш 75...85 %) у  комбінації з низькими температурами виявляє значна охолодна дія, а в комбінації з високими - сприяє перегріванню організму.

 Знижена відносна вологість  менш 18 % (20 %) також несприятлива для  людини, тому що приводить до  висихання слизуватих оболонок  і зниженню захисної діяльності  верхніх дихальних шляхів.

 Швидкість (рухливість) повітря  на робочих місцях у виробничих  приміщеннях має велике значення  для створення сприятливих умов  праці. Треба відзначити, що організм  людини починає відчувати повітряні  потоки при швидкості близько 0,15 м/с. Причому, якщо ці повітряні потоки мають температуру до 36 0С, організм людини відчуває освіжаюча дія, а при температурах вище 40 0С вони діють угнітаюче.

 У зимовий час швидкість  руху повітря не повинна перевищувати 0,2...0,5 м/с, а влітку - 0,2...1,0 м/с.

Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомогою комплексу заходів та засобів колективного захисту, які включають будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, санітарно-гігієнічні, технічні та ін. Для профілактики перегрівань та переохолоджень робітників використовують засоби індивідуального захисту.

 

До основних заходів та засобів нормалізації параметрів мікроклімату, які використовуються на виробництві відносяться:

1. Удосконалення технологічних процесів та устаткування.
2. Раціональне розміщення технологічного устаткування.

3. Автоматизація та дистанційне керування технологічними процесами.

4. Раціональна вентиляція, опалення та кондиціонування повітря.

Вони є найбільш поширеними способами нормалізації мікроклімату у виробничих приміщеннях. Так зване повітряне та водоповітряне душування широко використовується для запобігання перегріванню робітників у гарячих цехах.

Забезпечити нормальні теплові умови в холодний період року в надто габаритних та полегшених промислових будівлях дуже важко і економічно недоцільно. Найбільш раціональним варіантом у цьому випадку є застосування променистого нагрівання постійних робочих місць та окремих дільниць. Захист від протягів досягається шляхом щільного закривання вікон, дверей та інших отворів, а також влаштування повітряних і повітряно-теплових завіс на дверях і воротах.

5. Раціоналізація режимів праці та відпочинку

6. Застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів.

          7. Використання засобів індивідуального захисту.

Створення оптимальних метеорологічних умов і безпеки життєдіяльності працюючих у виробничих приміщеннях є складним завданням, рішення якої йде в наступних напрямках.

• Планувальні заходи(розміщення цехів).

 Гарячі цехи розміщають по  можливості в одне- і двопрогінних  будинках. При наявності більш двох прольотів гарячі прольоти чергуються з холодними. Внутрішні двори будинків П и Ш - образної форми розташовують паралельно або під кутом від 0 до 45 0 до напрямку пануючих вітрів, причому відкрита частина двору повинна бути звернена на подвітряну сторону.

• Конструктивні заходи

 У якості конструктивних  заходів застосовують: теплову ізоляцію, екрани, герметизацію встаткування.

 Захисні екрани й термоізоляція  знижують інтенсивність теплової  радіації від джерела тепла. Теплова  ізоляція дає можливість не тільки поліпшити умови праці й зменшити втрати тепла, але й підвищити продуктивність печей, заощадити паливо, збільшити термін служби агрегатів, інтенсифікувати технологічний процес і т.д.