Норми радіаційної безпеки НРБУ-97 та ДР-97

Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний  інститут

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

на тему:

«Норми радіаційної  безпеки НРБУ-97 та ДР-97»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студентки V курсу

групи ДФК-51м

денної форми навчання

обліково-фінансового  факультету

Фаренюк Ольги Петрівни

 

 

 

Вінниця 2012

Норми радіаційної безпеки  України (НРБУ-97) охоплюють систему  принципів, критеріїв, нормативів та правил, виконання яких є обов'язковим в політиці держави щодо забезпечення протирадіаційного захисту людини та радіаційної безпеки.

НРБУ-97 є основним державним  документом, що встановлює систему  радіаційно-гігієнічних регламентів  для забезпечення прийнятих рівнів опромінення як для окремої людини, так і для суспільства взагалі і є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами, які проводять практичну діяльність з джерелами іонізуючого випромінювання.

Таблиця 1.

Лімітні дози опромінювання (мЗв-рік^-1)

Найменування		Категорія осіб, які зазнають опромінювання
		А а) б)	Б а)	В а)
ЛДЕ (ліміт ефективної дози)		20 в)	2	1
Ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромінювання	ЛДlens (для кришталика ока)	150	15	15
	ЛДskin (для шкіри)	500	50	50
	ЛДextrim (для кистей та стіп)	500	50	-

Примітки:

^а) - розподіл дози опромінювання протягом календарного року не регламентовано;

^б) - для жінок дітородного віку (до 45 років),які належать до категорії А, середня еквівалентна доза зовнішнього опромінювання (зародку та плоду) за будь які 2 послідовні місяці не повинна перевищувати 1 мЗв. При цьому за весь період вагітності ця доза не повинна перевищувати 2 мЗв, а ліміт річного надходження для вагітних встановлюється на рівні 1/20 ДНЛ, для вагітних жінок на виробництві (категорії А, Б) встановлені ДР в 20 раз нижчі, ніж для відповідних ДР категорії А;

^в) - в середньому за будь-які послідовні 5 років, але не більше 50 мЗв за окремий рік (ЛДтах).

Категорія А (персонал) - особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.

Категорія Б (персонал) - особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінювання.

Категорія В - все населення.

Таблиця 2.

Співвідношення між одиницями  в системі СІ та позасистемними

Величина	Стара одиниця	Нова одиниця	Коефіцієнти переводу
			СІ в позасистемні	Позасистемні в СІ
Активність	Кюрі (Кі)	Бекерель (Бк)	-2,7·10-11	3,7·1010
Питома вага	Кі · год. -1	Бк·кг -1	-2,7·1014	3,7·1011
	Еман	Бк·л -1	-2,7·10-1	3,7
	Махе	Бк·л -1	-7,4·10-2	13,5
	Тритієва одиниця	Бк·л -1	-8,3	-1,2-10-1
Щільність забруднення	Кі · км -2	Бк·м -2	-2,7·10-6	3,7·104
Експозиційна доза	Рентген (Р)	Кулон на кілограм (Кл-кг1)	3,9·101	2,6·10-4
Поглинута доза	Рад	Грей 1Гр = Дж-кг1	1·102	1·102
Еквівалентна доза	Біологічний еквівалент раду (бер)	Зіверт 13 в = Дж·кг-1	1·102	1·102
Ефективна доза	Біологічний еквівалент раду (бер)	Зіверт  13в = Дж·кг-1	1·102	1·102

 

 

Таблиця 3.

Вимоги ДР-97 допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді (Бк/кг, Бк/л)

№ пп. лп.	Найменування продуктів	137С3	90Sг
1	Хліб, хлібопродукти	20	5
2	Картопля	60	20
3	Овочі (листові, коренеплоди, столова зелень)	40	20
4	Фрукти	70	10
5	М'ясо і м'ясні продукти	200	20
6	Риба і рибні продукти	150	35
7	Молоко і молочні  продукти	100	20
8	Яйця (шт.)	6	2
9	Вода	2	2
10	Молоко згущене і  концентроване	300	60
11	Молоко сухе	500	100
12	Свіжі дикоростучі ягоди і гриби	500	50
13	Сушені дикоростучі  ягоди і гриби	2500	250
14	Лікарські рослини	600	200
15	Інші продукти	600	200
16	Спеціальні продукти дитячого харчування	40	5

 

При застосуванні ядерної  зброї або при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах з викидом радіоактивних речовин створюється велике радіоактивне зараження місцевості, в результаті чого виникає загроза ураження людей, порушення виробничої діяльності об'єктів народного господарства.

Порядок вибору і введення в дію режимів захисту

Режими радіаційного захисту населення вводяться  в дію рішенням НЦО міст, районів  та інших населених пунктів.

Режими робітників і  службовців на ОГД вводяться в  дію рішенням НЦО об'єктів.

На території населеного пункту або об'єкту народного господарства режим вибирається:

• за максимальним рівнем радіації;
• за найменшим значенням Кпосл. захисної споруди.

Тривалість додержання режиму радіаційного захисту і час  припинення його дії встановлюється начальником ЦО населеного пункту (СГД) з урахуванням конкретної радіаційної обстановки. Для вибору режиму радіаційного захисту необхідно знати:

• рівні радіації на території населеного пункту (ОГД) на 1 год. після ядерного вибуху (аварії на радіаційна небезпечному об'єкті);
• коефіцієнти послаблення житлових приміщень, в яких проживає населення: дерев'яні одноповерхові будинки, кам'яні (блочні) одноповерхові будинки, багатоповерхові кам'яні (блочні) будинки;
• коефіцієнти послаблення ЗС (ПРУ), підвали одноповерхових дерев'яних кам'яних і блочних будинків, підвали багатоповерхових кам'яних і блочних будинків, сховища.

Режими радіаційного захисту вибираються у наступній  послідовності:

• визначити рівень радіації на території населеного пункту (ОГД) на 1 годину після ядерного вибуху (аварії на радіаційна небезпечному об'єкті);
• вибрати Кпосл. житлових приміщень і захисних споруд;
• вибрати типовий режим радіаційного захисту.

Таблиця 4.

Коефіцієнти Kt для перерахунку  рівнів радіації на 1 год. після вибуху

Час після вибуху, год.	Kt	Час після вибуху, год.	Kt	Час після вибуху, год.	Kt
1	1	5	6,9	24	45
1,5	1,6	6	8,6	48	100
2	2,3	7	10	49	100
2,5	3	8	12
3	3,7	10	16
3,5	4,5	" 12	20
4	5,3	18	32

 

P1 = Pt x Kt;

P1 - рівень радіації на 1 год. після  вибуху;

Pt - рівень радіації на час  t;

Kt - коефіцієнт перерахування рівнів  радіації.

Таблиця 5.

Середні значення Кпосл. дози радіації

Найменування  укриттів та транспортних засобів	Кпосл.	Найменування  укриттів та транспортних засобів	Кпосл.
Автомобілі	2	Житлові кам'яні будинки: багатоповерхові, підвал	20 400
Пасажирські вагони	3
Виробничі одноповерхові будівлі ( цехи)	7	Житлові дерев'яні будинки: одноповерхові, підвал	27
ПРУ	50
Житлові кам'яні будинки: одноповерхові, підвал	10 40	Сховища	400-1000

 

Без вжиття заходів захисту  неминучий вплив радіації на населення, особовий склад формувань, робітників і службовців у дозах, які можуть призвести до їх ураження.

З метою виключення масових радіаційних  втрат і нереопромінсння населення, робітників і службовців, формувань  ІДО понад встановлені дози, їх дії в умовах радіоактивного зараження  суворо регламентуються і підпорядковуються режиму радіаційного захисту.

• Режими радіаційного захисту - це порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в зонах радіоактивного зараження, що передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення.

Додержання режимів  радіаційного захисту виключає радіаційне ураження і опромінення людей  понад встановлені дози опромінення.

На воєнний час:

- одноразове опромінення  протягом перших 4 діб - 50 рад;

- багаторазове опромінення  протягом 30 діб - 100 рад;

- багаторазове опромінення  протягом 3 місяців — 200 рад;

- багаторазове опромінення  протягом року — не більше 300 рад.

На мирний час - згідно з вимогами НРБУ-97.

1. Режими радіаційного  захисту населення охоплюють  три основних етапи:

I етап - укриття населення в захисних спорудах;