Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Февраля 2015 в 22:16, контрольная работа
Зв'язок людини і природи споконвічний і безперервний. Людина у своїй природно-біологічній якості тепер уже є її органічний елемент, який взаємодіє з іншими елементами і впливає на них. Якими б не були цікавими і корисними знання про Всесвіт, проте людей більше турбують ті природні умови, з якими вони мають повсякденні справи.
І Вступ Загальні поняття середовища життєдіяльності людини
ІІ Головна частина
1. Характеристика й структура середовища життєдіяльності людини
1.1. Природне середовище та його складові
1.2. Ноосфера
1.3. Техносфера як одна з умов життєдіяльності людини
1.4. Соціально-політичне середовище
2. Природне середовище як критерій безпеки життєдіяльності
2.1. Негативні фактори навколишнього середовища
2.2. Вплив фізичних факторів навколишнього середовища на здоров’я
людини
IІІ Висновки
Список використаних джерел
Наслідки будь-якої життєдіяльності людини стосовно довкілля можуть бути корисними і мати позитивний характер або шкідливими і мати негативний характер, проте найчастіше вони поєднують водночас обидва характери.
Очевидно, що життєдіяльність - це категорія непостійна, вона безперервно змінюється, тому в розгляді моделі важливим моментом є історичний аспект. Звичайно, на початку розвитку цивілізації людину оточувала тільки природна сфера, яка поряд з тим, що забезпечувала необхідними умовами для життя, негативно впливала на людину такими чинниками, як холод, спека, дощ, сніг, вітер, нестача харчів, хвороби та ін. Щоб уберегтись від цього шкідливого впливу природної сфери, людина освоїла печери, одягла хутро звірів, почала вирощувати рослини та приручати звірів. Це - перші елементи соціально-економічної системи безпеки, що були спрямовані на захист людини від шкідливого впливу природної сфери. Сьогодні вони розвинулися до потужного комунально-житлового господарства, сільського господарства, харчової та легкої промисловості, розвинутої системи охорони здоров'я та освіти.
Для вдосконалення соціально-економічної системи безпеки були необхідні нові матеріали, знаряддя праці, механізми, машини, тому людина починає будувати шахти, заводи, фабрики, дороги, тобто на противагу природній сфері створює техногенну сферу. Сьогодні ця сфера охоплює енергетику, промисловість, транспорт, армію, науку. Вона, на жаль, також характеризується небезпечними та шкідливими чинниками для життя людини. Тому для захисту від них створюється технічна система безпеки, яка складається із охорони праці, радіаційної та пожежної безпеки, безпеки руху, цивільного захисту.
Наведена модель подає поняття життєдіяльності у вузькому розумінні слова - на рівні окремої людини. У широкому ж розумінні тобто - на рівні всього суспільства її можна подати, замінивши на схемі тріаду «людина - діяльність – результат» на її еквівалент «суспільство – економіка — внутрішній валовий продукт (ВВП)».
Не можна гарантувати безпеку окремій особі, не забезпечивши безпеки для всього суспільства, і, навпаки, - не можна гарантувати безпеку людству, не забезпечивши безпеки для окремої особи. Тому проблему безпеки життєдіяльності людини можна розглядати як проблему оптимізації її життя і діяльності у системі: природна сфера - людина - техногенна сфера.
Сьогодні у кожній країні функціонують обидві системи захисту, однак закономірно виникає питання: наскільки їхня діяльність є ефективною, а безпека особи - повною?
Сформулюємо тепер деякі основні
висновки, до яких можна прийти внаслідок
аналізу вищевикладеного матеріалу. Головний
з них полягає в тому, що подолання
існуючих труднощів в принципі можливе.
Воно витікає як з аналізу взаємовідносин
людини і природи, так і з потенцій сучасного
етапу цих взаємовідносин, можливостей
науки, техніки, культури в широкому значенні
цього слова. Однак, для подолання існуючих
екологічних труднощів – необхідні істотні
зміни в напрямках розвитку науки і техніки,
а токож виробництва і управління.
Потрібно пам’ятати, що біосфера існувала
до появи на Землі людини, і може існувати
без неї. Але людина без біосфери існувати
не може – це аксіома. Значить, виконання
принципу спільного розвитку, забезпечення
коеволюції біосфери і суспільства вимагає
від людини певної регламентації в своїх
діях, визначених обмежень.
Чи буде здатне наше суспільство поставити
свій розвиток в певні рамки, підпорядкувати
його тим чи іншим умовам «екологічного
імператива»? Відповідь на це питання
може дати тільки історія.
Список використаних джерел
1. Бакка М.Т., Мельничук А.С., Сівко В.І. Охорона і безпека життєдіяльності людини: Конспект лекцій. – Житомир: Льонок, 1995. – 165 с.
2. Безпека життєдіяльності : Навчальний посібник/ Юрій Скобло, Валентин Цапко, Дмитро Мазоренко, ЛеонідТіщенко,; За ред. В. Г. Цапка. -3-тє вид., стер.. -К.: Знання, 2004. -397 с.
3. Дуднікова І. Безпека життєдіяльності : Навч. посібник/ Ірина Дуднікова,; Європейський ун-т. -2-е вид., доп.. -К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2003,2006. -267 с.
4. Желібо Є. Безпека життєдіяльності : Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів/ Євген Желібо, Нелі Заверуха, Віктор Зацарний; За ред. Євгена Желібо. -4-е вид.. -К.: Каравела, 2005. -341 с.
5. Козинець В. Безпека життєдіяльності у сфері турізму : Навчаль-ний посібник/ Віталій Козинець,; Київський ун-т туризму, економіки і права . -К.: Кондор, 2006. -575 с.
6. Лапін В. Безпека життєдіяльності людини : Навч. посібник/ Віктор Лапін,; М-во освіти України; Нац. банк України; Львів. банківський коледж. -3-тє вид., стереотип.. -Львів: ЛБК НБУ; К.: Знання, 2000. -184 с.
7. Пістун І. Безпека життєдіяльності : Навчальний посібник/ Ігор Пістун,; Худ.: К. І. Мозгова, В. Б. Гайдабрус. -2-ге вид.,стер.. -Суми: Університетська книга, 2003. -300 с.
8. Яремко З. Безпека життєдіяльності : Навч. посібник/ Зіновій Яремко,; М-во освіти і науки України, ЛНУ ім. І. Франка. -К.: Центр навчальної літератури, 2005. -317 с.
9. Ярошевська В. Безпека життєдіяльності : Підручник/ Віра Яро-шевська,; М-во науки та освіти України, Укр. держ. ун-т водного госп-ва та природоко-ристування . -Київ: ВД "Професіонал", 2004. -559 с.
Информация о работе Природне середовище та його роль у життедіяльності людини