Служба охорони праці на підприємстві

Служба охорони праці  на підприємстві

Одним із заходів, спрямованих  на гарантування безпеки праці, є  створення на підприємстві служби охорони праці. В яких випадках створюється така служба? Які функції виконує? Яка відповідальність наступає за ігнорування вимог законодавства щодо її створення?

У якому випадку  створюється така служба на підприємстві та хто входить до її складу?

Одним з основних суб’єктів, що здійснюють управління охороною праці  на підприємстві, є служба охорони праці. У якій формі вона створюється та функціонує, залежить від кількості працівників, що працюють на підприємстві.

Створення служби охорони  праці на підприємствах будь-якої форми власності передбачено ст. 15 Закону України «Про охорону праці» і є обов’язком роботодавця, якщо кількість найманих працівників складає 50 і більше осіб. На підприємствах виробничої сфери при кількості працюючих до 50 осіб (невиробничої сфери — до 100 чоловік) функції служби охорони праці можуть виконувати особи з відповідною професійною підготовкою за сумісництвом.

На підприємстві з кількістю працівників менше 50 створення цілої служби не є обов’язковим і доцільним. Її функції можуть виконувати за сумісництвом особи, які мають відповідну підготовку та освіту: фахівці або інженери з охорони праці.

В організаціях з кількістю  працівників менше 20 для виконання  функцій служби охорони праці  можуть залучатися фахівці на договірній основі. При цьому вони повинні  мати стаж роботи не менше 3 років і пройти навчання з охорони праці.

Очевидно, що ставлення власника (керівника) до створення служби охорони  праці віддзеркалює його ставлення  до створення безпечних, здорових умов праці, а власне — до збереження життя та здоров’я підпорядкованих працівників.

Служба охорони праці  підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства. За своїм посадовим положенням та умовами оплати праці керівник та спеціалісти служби прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб підприємства. Діє така служба на підставі Типового положення, затвердженого наказом Держнаглядпраці від 15.11.2004 р. № 255. На основі Типового положення з урахуванням специфіки виробництва, видів діяльності, кількості працівників, умов праці та інших факторів, роботодавець розробляє Положення про службу охорони праці відповідного підприємства, яке затверджується наказом по підприємству. Цей документ визначає структуру служби охорони праці, чисельність, завдання, функції та права її працівників відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Яке ж основне призначення служби охорони праці?

Згідно із Законом України  «Про охорону праці» служба охорони  праці створюється роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці.

Роботу служби охорони  праці спрямовано на створення здорових і безпечних умов праці, на збереження життя та здоров’я працівників у процесі виконання ними трудових обов’язків.

Перш за все слід розуміти, що служба охорони праці на підприємстві повинна забезпечити виконання вимог чинного законодавства України з питань охорони праці, а також забезпечити нормативно-правовими актами з охорони праці, що діють у межах підприємства, посібниками, навчальними матеріалами з цих питань; організовувати роботу кабінету з охорони праці, наради, семінари та інші заходи з цих питань.

Однією з найважливіших  функцій, які покладені на службу охорони праці, є участь у розслідуванні  нещасних випадків, професійних захворювань  і аварій на виробництві. Також фахівці  з охорони праці беруть участь у складанні санітарно-гігієнічної  характеристики робочих місць працівників, які проходять обстеження щодо профзахворювань; у проведенні внутрішнього аудиту охорони праці та атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці; у складанні списків професій і посад, згідно з якими працівники повинні проходити обов’язкові попередні та періодичні медичні огляди; в організації навчання з питань охорони праці та роботи комісії з перевірки знань з цих питань.

Служба охорони праці  на підприємстві покликана також контролювати дотримання роботодавцем вимог законодавства з охорони праці, тому має право видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків і отримувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці.

Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець. Такий припис складається у двох примірниках, один з яких видається керівнику робіт, об’єкта, цеху, другий залишається і реєструється в службі охорони праці і зберігається протягом 5 років. Якщо керівник структурного підрозділу підприємства відмовляється від підпису в отриманні припису, спеціаліст охорони праці направляє відповідне подання на ім’я особи, якій адміністративно підпорядкований цей структурний підрозділ, або роботодавцю.

Організація роботи служби охорони праці. З чого почати?

Розглянемо з практичної точки зору процедуру створення  служби охорони праці на підприємстві.

Отже, для організації роботи служби охорони праці необхідно:

1. Видати комплексний  наказ про створення служби  охорони праці на підприємстві, яким закріпити, зокрема, такі основні моменти:

• створити службу охорони праці на підприємстві;
• затвердити Положення про службу охорони праці (про яке згадувалось вище);
• призначити керівника та працівників служби охорони праці;
• затвердити Положення про проведення навчань з питань охорони праці, Положення про систему охорони праці, інші нормативні акти з питань охорони праці, враховуючи специфіку підприємства;
• закріпити відповідальних працівників служби охорони праці за проведення інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці.

Варто зазначити, що це лише основний (типовий) перелік питань, які потрібно затвердити наказом, їх кількість може бути значно більшою, знову ж таки враховуючи специфіку  та особливості конкретного підприємства.

2. Забезпечити проведення  навчання та перевірку знань  з питань охорони праці (цього  вимагає п. 1.6 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Перелік робіт з підвищеною небезпекою: (наказ Держнаглядпраці від 26.01.2005 р. № 15) «Навчання та перевірка знань з питань охорони праці працівників служби охорони праці проводяться в установленому законодавством порядку під час прийняття на роботу та періодично один раз на три роки»).

Таке навчання проводиться  у спеціальних навчальних закладах, які мають ліцензію і пройшли акредитацію згідно із законодавством. Термін та ціна такого навчання відносно невеликі (приблизно 1–2 робочі тижні, ціна коливається в межах 400–750 грн.).

3. Опрацювати та затвердити  у керівника підприємства посадову інструкцію керівника та працівника служби охорони праці.

4. Забезпечити ведення  нормативної, технічної та іншої  документації з питань охорони  праці на підприємстві, її належне зберігання та контроль.

5. Створити кабінет охорони  праці. Згідно з Рекомендаціями Держгірпромнагляду від 07.02.2008 р. кабінет має відповідати вимогам будівельних норм і правил. Його площа визначається із розрахунку працюючих: до 1000 осіб — 24 м², більше 1000 — додається 6 м². Виходячи із завдань, покладених на кабінет охорони праці, він має бути відповідно оснащений з урахуванням специфіки діяльності підприємства (сьогодні нормативно не закріплено обов’язок суб’єктів господарювання створювати кабінет охорони праці. Вирішення цього питання покладається на розсуд роботодавця. Типове положення про кабінет охорони праці визнано таким, що втратило чинність, згідно з наказом Держгірпромнагляду від 02.10.2007 р. за № 235. Проте у деяких чинних документах згадується про кабінет охорони праці, зокрема в Типовому положенні про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.

Отже, як бачимо, створення  та організація служби охорони праці  на підприємстві є дійсно потрібним не лише для того, щоб виконати вимоги законодавства в цій сфері, але і мінімізувати ризики відповідальності роботодавця за порушення вимог безпеки праці, а також виконувати низку інших важливих функцій: вести документацію з питань охорони праці, проводити інструктажі, перевіряти знання та ін.

!!! Закон України «Про охорону праці» (ст. 15) та Типове положення про службу охорони праці (п. 1.8) забороняють ліквідовувати службу охорони праці. Ліквідація служби охорони праці можлива тільки при ліквідації самого підприємства.

Чи передбачена  відповідальність за порушення вимог  законодавства щодо створення та функціонування служби охорони праці?

Частина 2 ст. 41 КУпАП передбачає, що порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — в сумі від 340 до 680 грн. Також слід зазначити, що ст. 188⁴ КУпАП передбачає більш суворішу відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці і тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємства в сумі до 1700 грн.

Відомо, що працівники служби охорони праці несуть персональну  відповідальність:

• за невідповідність прийнятих ними рішень вимогам чинного законодавства з охорони праці;
• за невиконання своїх функціональних обов’язків;
• за недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з охорони праці;
• за низьку якість проведеного ними розслідування нещасних випадків на виробництві.

Право на працю кожного  громадянина закріплює ст. 43 Конституції України. Абзацом 4 цієї статті встановлено право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці. Належне вирішення поставлених Конституцією та іншими чинними нормативно-правовими актами завдань із створення безпечних і здорових умов праці можливе лише за умови створення на всіх підприємствах служби охорони праці. Залишається надзвичайно важливим, щоб власники (керівники) підприємств всіх рівнів це розуміли й не підходили до вирішення цього важливого питання за залишковим принципом.

Отже, як бачимо, створення  та забезпечення належного функціонування служби охорони праці посідає провідне місце у роботі підприємства та є обов’язком кожного роботодавця, який має виконуватися відповідально.

Створюється на підприємствах, установах і організаціях незалежно  від форми власності та виду діяльності для виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних  і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням  і аваріям в процесі праці. 
Для реалізації перелічених вище цілей служба охорони праці повинна вирішувати такі завдання: 
2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці 43 
а) здійснювати контроль за безпекою виробничих процесів, 
устаткування, будівель і споруд; 
б) забезпечувати працюючих засобами індивідуального та ко 
лективного захисту; 
в) забезпечувати професійну підготовку і підвищення кваліфі 
кації працівників із питань охорони праці, вести пропаганду без 
печних методів праці; 
г) забезпечувати оптимальні режими праці і відпочинку пра 
цюючих; 
д) вимагати професійного добору виконавців для визначених 
видів робіт. 
Служба охорони праці створюється на підприємствах, установах та організаціях із кількістю працюючих 50 і більше осіб. В організаціях із чисельністю до 50 працюючих цю службу може представляти інженер, призначений за сумісництвом. При чисельності до 20 працюючих для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. На підприємстві, де працює 50 осіб і більше, чисельність служби охорони праці визначається згідно Рекомендації щодо структури та чисельності служби охорони праці, що є доповненням до типового положення про службу охорони праці. Працівники служби охорони праці повинні мати вищу спеціальну освіту з охорони праці, а також практичний досвід роботи у відповідній галузі виробництва. По важливості діяльності та оплати праці вони прирівнюються до працівників провідних відділів та служб підприємства або установи. Підпорядковується служба охорони праці безпосередньо власнику. 
Система управління охороною праці підприємства (СУОП) включає службу охорони праці та керівництво підприємства і керується у своїй діяльності законодавством України про охорону праці і про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці і Положенням про службу охорони праці. 
Основними функціями управління охороною праці, що розробляє і втілює служба охорони праці, є: 
1. Створення ефективної системи управління (СУОП), яка б сприяла удосконаленню діяльності кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи. 
2. Здійснення оперативно-методичного керівництва роботою з охорони праці. 
3. Розробка разом із структурними підрозділами заходів по забезпеченню норм безпеки, гігієни праці та виробничого середовища або їх підвищення (якщо вони досягнуті), а також підготовка розділу "Охорона праці" колективного договору 
4. Розробка змісту та методики проведення інструктажу з питань охорони праці. 
5. Забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами. 
6. Проведення паспортизації цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам безпеки. 
7. Здійснення оперативного та поточного контролю за станом охорони праці на підприємстві. 
8. Розслідування, облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також розрахунок шкоди від них. 
9. Участь у підготовці та складанні статистичних звітів підприємства з питань охорони праці. 
10. Розробка перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці. 
11. Планування та контроль витрат коштів на охорону праці. 
12. Пропаганда та агітація безпечних і нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, конкурсів, бесід, лекцій, наочної агітації та методичної роботи кабінету охорони праці. 
13. Організація навчання, підвищення кваліфікації та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб. 
14. Участь у роботі комісії з питань охорони праці підприємства, допомога в опрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій. 
15. Участь у комісіях по введенню в дію цехів, дільниць, нового устаткування або після капітального ремонту. 
16. Забезпечення працюючих колективними та індивідуальними засобами захисту від шкідливих та небезпечних чинників виробництва, лікувально-профілактичним харчуванням, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями, надання передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних із важкими і шкідливими умовами праці. 
17. Контроль за дотриманням вимог трудового законодавства щодо використання праці неповнолітніх, інвалідів та жінок, проходженням попередніх, періодичних, щорічних обов'язкових та інших, передбачених відповідними документами, медичних оглядів працівниками підприємства. 
18. Контроль за дотриманням чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконанням посадових інструкцій, проведенням інструктажів на робочому місці, виконанням приписів органів державного нагляду, наказів, розпоряджень, а також заходів по усуненню причин нещасних випадків і аварій, відзначених в актах розслідувань. 
19. Контроль за відповідністю нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного колективного та індивідуального захисту працюючих, наявністю технологічної документації на робочих місцях. 
Для виконання перелічених вище функцій служба охорони праці повинна мати відповідну інформаційну базу, засоби зв'язку, сучасну оргтехніку, комп'ютерне забезпечення і висококваліфікований інженерний штат працівників. Крім того, служба охорони праці повинна мати засоби впливу на виробничу діяльність підприємства, що передбачається Положенням про службу охорони праці. Так, працівники служби охорони праці мають право видавати роботодавцям, керівним органам підприємств, установ, організацій та їх підрозділам обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків (припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці); вимагати від посадових осіб усунення від роботи працівників, які не пройшли медичний огляд, навчання, інструктаж, перевірку знань з охорони праці, або не мають допуску до відповідних робіт, чи порушують нормативні акти про охорону праці; надсилати керівнику підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, що порушують вимоги з охорони праці. 
Окрім адміністративних заходів, рекомендується принцип матеріального заохочення працівників, які сумлінно ставляться до 
виконання виробничих обов'язків і беруть активну участь у підвищенні безпеки та поліпшенні умов праці. 
Положення про матеріальне заохочення розробляється службою охорони праці, погоджується з профспілкою (колективом найманих працівників) і затверджується власником. 
Працівники служби охорони праці не можуть залучатися до виконання функцій, не передбачених Законом "Про охорону праці" і Типовим положенням про службу охорони праці.

Окрім служби охорони праці  підприємства, можуть створюватися служби охорони праці при корпораціях, концернах та інших об'єднаннях підприємств (надалі - об'єднань), створених за галузевим  принципом, яким частково делегуються  функції служб охорони праці  підприємств. Підпорядковуються ці служби безпосередньо керівнику  об'єднання. Служба охорони праці  об'єднання бере на себе виконання  функцій управління, що викладенні в вищенаведених пунктах (1,2,3,8,10,11,13,18), а також деяких інших функцій  більш широкого аспекту діяльності, ніж ті, що виконують служби охорони  праці підприємства, наприклад: вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду  організації охорони праці і  впровадження його в об'єднанні, координація  роботи міжгалузевих лабораторій охорони  праці, контроль за діяльністю служб  охорони праці підприємств та інші. В апараті обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади створюється служба охорони праці. її основною функцією є опрацювання та внесення на затвердження органів державної виконавчої влади пропозицій щодо забезпечення реалізації державної політики з питань охорони праці в межах відповідної території. Формує за участю підприємств і профспілок регіональну програму заходів із поліпшення безпеки праці, гігієни праці виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення. Надає підприємствам регіону оперативну інформацію про причини великих аварій, групових і смертельних нещасних випадків на виробництві. Здійснює на підприємствах (в першу чергу тих, що не мають вище-стоячої господарської організації) контроль за станом охорони праці, а також виконує інші управлінські і контрольні функції, передбачені Типовим положенням про службу охорони праці.

1. Створення служби охорони праці

Василь ХАРЧЕНКО, 
начальник служби охорони праці 
ТОВ «УкрРадіоТел» (Київ), 
ветеран Держгірпромнагляду України

Згідно із Законом України «Про охорону праці», роботодавець створює службу охорони праці для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці. 
Для цього на основі Типового положення про службу охорони праці з урахуванням видів діяльності та специфіки виробництва, чисельності працівників, умов праці роботодавець розробляє, затверджує своїм наказом і вводить в дію Положення про службу охорони праці підприємства. Цей документ визначає структуру служби охорони праці, чисельність, завдання, функції та права її працівників  відповідно до чинних нормативно-правових актів.  
Центральні органи виконавчої влади в Положенні про структурний підрозділ з охорони праці також враховують вимоги Типового положення про службу охорони праці. Законом України «Про охорону праці» (ст. 34) встановлено порядок створення та організації роботи структурних підрозділів з охорони праці місцевих органів виконавчої влади. 
Об’єднання підприємств розробляють і затверджують Положення про службу охорони праці відповідно до ст. 36 Закону України «Про охорону праці» в межах делегованих їм підприємствами функцій. 
На всіх підприємствах, незалежно від форм власності та видів діяльності, служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю (власнику, керівнику). 
Порядок створення, права, обов’язки, функції служби охорони праці регламентуються Типовим положенням про службу охорони праці.