Соціальні надзвичайні ситуації, причини їх виникнення та наслідки

Одеський національний університет

ім. І. І. Мечникова

факультет романо-германської філології

 

 

 

 

 

 

 

Соціальні надзвичайні ситуації, причини їх виникнення та наслідки. Війни та революції в історії людства.

 

 

 

 

 

Студентки II курсу

Відділення перекладу

Коваль Ольги Ігорівни

 

 

 

 

2014

Зміст

1. Соціальні надзвичайні ситуації, причини їх виникнення та наслідки.
2. Війни та революції в історії людства.
3. Заходи безпеки в умовах надзвичайних ситуацій соціального характеру.

 

Соціальні надзвичайні ситуації, причини їх виникнення та наслідки.

Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Причини поділяються на природні та антропогенні.

Природні причини

З усього виду небезпек вони належать до розряду найбільш стабільних і становлять стабільну загрозу для людства впродовж всього його існування. Природні явища, які мають надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, його загибелі, руйнування і знищення матеріальних цінностей називаються стихійними лихами. За причиною виникнення вони поділяються на : 1. Тектонічні — пов'язані з процесами, що виникають з процесами Землі. 2. Топологічні — причиною їх є процеси, що виникають на поверхні Землі. 3. Метеорологічні — пов'язані з процесами в атмосфері. Але в більшості випадків основною першопричиною виникнення цих стихійних лих є процеси які відбуваються в Космосі.

Антропогенні причини  діляться на соціальні та економічні.

Соціальні:

• ріст народонаселення;
• урбанізація;
• непідготовленість населення;
• відсутність інформації про обстановку у НС;
• відсутність нормативно-правової бази;
• недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень і т. д.;
• корупція
• тероризм

Економічні:

• недосконалість технічних засобів і технологічних процесів;
• зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення)
• бідність (зношування техніки, недостача коштів на модернізацію, профілактику й т.д.).

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру — це ситуації, пов'язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

До надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру (код 30000) належать:

• збройні напади, захоплення і утримання важливих об'єктів або реальна загроза вчинення таких акцій щодо органів державної влади, дипломатичних та консульських установ, правоохоронних органів, телерадіоцентрів та вузлів зв'язку, військових гарнізонів державних закладів, атомних електростанцій або інших об'єктів атомної енергетики (30100);
• замах на керівників держави та народних депутатів України (30200);
• напад, замах на членів екіпажу повітряного або швидкісного морського (річкового) судна, викрадення або спроба викрадення, знищення або спроба знищення таких суден, захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів (30300);
• встановлення вибухового пристрою в громадському місці, установі, організації, підприємстві, житловому секторі, на транспорті (30400);
• зникнення або викрадення з об'єктів зберігання, використання, переробки та під час транспортування вогнепальної зброї, боєприпасів, артозброєння, вибухових матеріалів, радіоактивних речовин, СДОР, наркотичних речовин, препаратів та сировини (30500);
• виявлення застарілих боєприпасів (30600);
• аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об'єктах військового призначення з викидом уламків, реактивних та звичайних снарядів (30700).

Виникнення соціальних надзвичайних ситуацій, перш за все, пов'язують з поширенням ідей, що часто носять антисоціальний та відверто людиноненависницький характер. До соціальних конфліктів також призводять національні, економічні, псевдорелігійні та політичні причини. Війна в Чечні, Афганістані, Іраку, Палестино-Ізраїльський конфлікт, військові дії в Іраку є наочною ілюстрацією цього з тією різницею, що для кожного конфлікту вагомість причин різна. В ряді випадків причинами соціальних НС, а саме, страйків, забастовок є економіка та політика.

Внаслідок природних та техногенних катастроф теж виникають соціальні НС через порушення у функціонуванні систем життєзабезпечення, величезних матеріальних збитків, значного травматизму населення, психологічних факторів.

Соціальною надзвичайною ситуацією, масштаби проявлення якої останнім часом збільшуються, є тероризм. Причини тероризму криються у жадобі - влади, слави, багатства, використовуючи будь-які методи. Тероризм може експлуатувати будь-яку ідею, для формування якої використовує різноманітні расистські, нацистські, спотворені релігійні, національні, економічні, політичні, соціальні погляди, в т. ч. ідеї національного визволення, соціалізму, комунізму. рівності людей, вищої раси, формування "нового порядку", відвернення планетарної катастрофи, антиглобалізму тощо.

Наслідки надзвичайних ситуацій

Значимість надзвичайної ситуації визначається можливими її наслідками. Залежно від умов одна і та ж подія може не мати ознак надзвичайної ситуації та небезпечних наслідків. Наприклад, землетрус, що відбувається у незаселеному регіоні переважно не призводить до загрози життю людей, порушення господарської діяльності і може не призвести до порушення екологічної рівноваги.

Можливі наслідки надзвичайної ситуації є основою для прийняття рішень щодо реагування на надзвичайні ситуації.

Основними видами наслідків є:

- загибель людей;

- захворювання людей;

- травматизм;

- матеріальні збитки населення;

- руйнування житла;

- знищення запасів продовольства;

- руйнування підприємств, систем зв'язку, транспортних магістралей, енерго- та комунальної систем;

- прямі та непрямі матеріальні  та економічні збитки підприємств;

- витрати з держаного  та регіональних бюджетів;

- радіоактивне забруднення  місцевості;

- хімічне забруднення  місцевості;

- забруднення води, в першу  чергу, питної;

- біологічне зараження, в  тому числі хворобами тварин, рослин, карантинними бур'янами та  шкідниками;

- знищення сільськогосподарських  посівів;

- захворювання чи загибель  сільськогосподарських тварин;

- руйнування грунтів;

- порушення рівноваги  в біоценозах аж до повного  їх руйнування.

Для адекватного реагування на надзвичайну ситуацію необхідно оцінити прямі, непрямі та віддалені її наслідки, спрямувати зусилля на зменшення, перш за все, соціально небезпечних наслідків (загибель і захворювання людей), а вже потім на всі інші.

Економічні збитки від надзвичайних ситуацій поділяються на прямі та непрямі.

Прямі збитки - пошкодження та руйнування будівель, доріг, тимчасова зупинка виробничого циклу на підприємствах, що призводить до значних фінансових втрат.

Непрямі збитки можуть бути пов'язані з простоями підприємств, що не знаходяться безпосередньо в зоні надзвичайної ситуації, проте залежать від підприємств чи транспортних магістралей, які розташовані у зоні дії НС. Таким підприємствам завдаються збитки в зв'язку з недоодержання сировини, комплектуючих, напівфабрикатів та через затримку доставки вантажів тощо. Для виконання умов контрактів це вимагає від підприємства оперативного пошуку інших партнерів.

Соціальні збитки пов'язані з тимчасовим погіршенням забезпечення населення продовольчими та промисловими товарами, погіршенням трудових та житлових умов, стану здоров'я, прямими матеріальними та економічними втратами населення. Більшість соціальних збитків не може бути піддана економічній оцінці.

 

Війни та революції в історії людства.

Останніми десятиліттями міжнародна спільнота зазнає зростаючого тиску тероризму. Здійснюються замахи на життя й здоров'я людей, зростає масштаб терористичних актів, для яких характерні великі людські жертви, посилюється жорстокість дій терористів. Розширюється також інформаційна, тактична, взаємна ресурсна підтримка терористичних груп як в окремо взятій країні, так і в міжнародному масштабі. Відбувається зрощування політичного й кримінального тероризму на тлі злиття й співпраці нелегальних і легальних структур екстремістської спрямованості з націоналістичними, релігійно-сектантськими, фундаменталістськими та іншими угрупуваннями на основі взаємовигідних інтересів. Тероризм поширюється як страшна, невідворотна епідемія XXI століття.

Однак майже в жодній країні світу на державному рівні не вироблено ефективної системи заходів захисту держави, суспільства й особистості від терористичних актів.

Сьогодні немає чіткого визначення тероризму як соціально-правового явища. В якості елементів, що характеризують це явище, виділяють: мету; мотив; зміст дій; передбачувані й реальні наслідки.

Тероризм може бути орієнтований на зміну політичного ладу, скинення керівництва країни (регіону), порушення територіальної цілісності, нав'язування певними соціальними, релігійними, етнічними групами своїх ідеології та стандартів як офіційних, істотна зміна політики держави, звільнення арештованих терористів, «розхитування» стабільності суспільства й залякування окремих груп населення, погіршання міждержавних відносин і провокування бойових дій (війни).

Історія людства – це історія війн. Один вчений підрахував, що за весь час існування суспільства з 3500 р. до н. е. і до нашого часу людство мирно проіснувало лише 292 роки.

Я хочу показати вам список найбільших війн за кількістю людських втрат за зростанням:

10. Наполеонівські війни (1799-1815) – 3,5 млн.

9. Громадянська війна  в Росії (1917-1923) – 5,5-8 млн.

8. Дунганське повстання (1862) в Китаї – від 8 до 12 млн.

7.  Повстання Ай Лушаня – громадянська війна в Китаї (755-763) – 13 млн.

6. Перша світова війна (1914-1918) – 15 млн.

5. Війни Тамерлана (2 пол.14 сторіччя) – від 16 до 20 млн.

4. Повстання тайпінів (1850-1864) – 20-25 млн.

3. Захоплення Китаю  маньчжурською династією (1616-1662) – 25 млн.

2. Війни Монгольської  імперії (13-15 сторіччя) – 30 млн.

1. Перша світова війна (1939-1945) – 40-50 млн.

 

Заходи безпеки в умовах надзвичайних ситуацій соціального характеру.

Організаційні та правові основи захисту громадян України, об'єктів виробничого та соціального призначення, довкілля від НС техногенного і природного характеру визначаються Законом України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», виданий Президентом України 8 червня 2000 року. Згідно з цим Законом, захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру здійснюється на принципах:

• пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я людей і довкілля
• безумовного надання переваги раціональній та превентивній безпеці
• вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру
• особистої відповідальності та піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у НС техногенного та природного характеру
• відповідальність у межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог цього Закону
• обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникненню НС техногенного та природного характеру та мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків
• урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення НС техногенного та природного характеру
• максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, які призначені для запобігання НС техногенного та природного характеру і реагування на них

Основними заходами у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру є:

1. Інформування та оповіщення.
2. Спостереження.
3. Укриття в захисних спорудах.
4. Евакуаційні заходи.
5. Інженерний захист.
6. Медичний захист.
7. Біологічній захист.
8. Радіаційний і хімічний захист.

Евакуація - це організоване виведення чи вивезення населення з небезпечних зон. Безпосередньо евакуацією займається штаб цивільної оборони, усі організаційні питання вирішують евакуаційні комісії. Евакуація розпочинається після прийняття рішення начальником цивільної оборони, надзвичайною комісією або органами влади.