Токсикомания

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН

Вступ

1. Сутність токсикоманії……………………………………………………………………..4

2. Речовини, що використовуються токсикоманами……………………………………….6

3. Дія летких наркотичних речовин………………………………………………………....8

4. Розвиток токсикоманії………………………………………………………...…………10

5. Наслідки зловживання ЛНДР……………………………………………………………12

6. Як боротися та протистояти токсикоманії…………………………………………...…15

Висновки

 

 

ВСТУП

Термін "токсикоманія" з'явився в літературі порівняно  недавно. Токсикоманія - один з найзлоякісніших  видів наркоманії. Викликаючи серйозне порушення організму і сильну залежність, токсикоманія відрізняється від наркоманії лише в юридичному аспекті: вона викликається вживанням речовин, не віднесених Міністерством охорони здоров’я до групи наркотиків, і на неї не поширюються правові і кримінальні акти, що діють відносно наркоманів. За останні двадцять років токсикоманія - вдихання "летких речовин" наркотичної дії (ЛНДР), - набула характеру епідемії. Щорік сотні дітей і підлітків з кульками на голові вирушають в інший світ. Середній вік споживачів продукції хімічної промисловості - 8-15 років. Враховуючи масштаби поширення токсикоманії і ті необоротні руйнування, які вона проводить в дитячому організмі і психіці, можна серйозно говорити про загрозу майбутньому нації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сутність токсикоманії.

Токсикоманія - це нездоланна тяга до вдихання випарів різноманітних  розчинників та інших хімічних сполук, які діють на нервову систему  подібно до алкоголю або наркотиків. Частіше зустрічається серед  дітей та підлітків.

Токсикоманія досить часто стає причиною нещасних випадків, галюцинацій, втрати свідомості, а іноді  й загибелі підлітків. Вдихаючи випари, токсикоман не робить нічого протиправного, але під дією цих сполук виникає  збудження, яке може призвести до тих чи інших правопорушень.

Діти та підлітки іноді  стають токсикоманами, щоб тимчасово  забути про свої проблеми та негаразди  або привернути увагу вічно зайнятих батьків, іноді - з нудьги та байдикування.

Симптомами токсикоманії можуть бути: запах хімічних речовин з рота або від одягу, скарги на біль у ділянці рота та носа, постійний кашель, відсутність апетиту та втрата маси тіла, порушення координації рухів та плутана мова, пропуски уроків та погана поведінка в школі, часті зміни настрою, роздратування та гарячковість, потайливість та брехливість.

З віком, коли дитина стає дорослішою, вона починає розуміти, що вона завдає шкоди своєму здоров'ю, що існує багато інших більш приємних розваг. Проте немало токсикоманів згодом переходить у розряд наркоманів.

До ЛНДР відносяться всі токсичні речовини різних хімічних груп, що вживаються, як інгалянти, шляхом вдихання: ефір, бензин, різні розчинники, лаки, клеї, очисні рідини, аерозолі і інші леткі речовини. Розчинники і засоби від комах зараз вийшли на перше місце серед речовин, що вживалися, не враховуючи лише алкоголю і тютюну. Окрім п'янких властивостей, спільна якість цих речовин розчинність в жирах, що веде до хімічного руйнування тканин і органів. Основою препаратів може служити ацетон, перхлоретілен, чотирихлористий вуглець, толуол, пропав, Бутан і ін.

Діти, що з цікавості  пробують нюхати клей, не знають всієї  небезпеки і масштабів ураження організму ЛНДР. Про це не підозрюють і дорослі.

Багато батьків знаходяться  в глибокій помилці щодо небезпеки  ЛНДР. Помітивши дитину за подібним заняттям, вони можуть розцінити це як хуліганство і обмежитися виховними бесідами або хорошою Токсикоманія в сотні разів небезпечніше і зло якісніше, крім того її важче перебороти. Троє з десяти, що спробували нюхнути, вмирають відразу ж.

В тих, хто нюхає розчинники 1-2 місяці, - руйнуються внутрішні органи, головний мозок, нервова система. Ті, хто нюхає 1-2 року, - стає інвалідом. Багато, кому удається вижити від частих передозувань, стають недоумкуватими. Будь-який засіб з групи ЛНДР викликає руйнування мозку, загибель нервових тканин, цироз печінки, ниркову недостатність. Психічна залежність, що швидко формується, не дає вислизнути від хвороби, що розвивається.

Пройшов час дефіциту, і прилавки магазинів і ринків прагнуть перевершити один одного багатством асортименту лаків, фарб, розчинників, миючих засобів та засобів для чищення тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Речовини, що використовуються токсикоманами

Плямовивідники. Рідиною змочують хустку, будь-яку чи ганчірку внутрішню поверхню шапки, і ними закривають ніс і рот. Бувають смертельні випадки від вдихання суміші плямовивідників з нашатирним спиртом.

Толуол і розчинники нітрофарб. Дихають 1-2 хвилини, наливши толуол у целофановий пакет. Ейфорія з руховим порушенням починається через 10-15 хв. Відчуваються запаморочення, хода робиться хибкою. Потім біля години продовжується зорові та слухові галюцинації.

Рідкий (літаковий) клей на основі чотирьоххлористого вуглецю. Для інгаляції використовують целофанові мішки. В минулі роки, наливши у них клей, підлітки натягали ці мішки на обличчя як протигазну маску. У стані глибокого сп'яніння, не будучи здатними цей мішок із себе стягти, досягали смертельно небезпечного чи сп'янілі гинули від удушення.

- Викликає головний  біль, депресію, втрату апетиту, нудоту... і тільки іноді від нього з'являються галюцинації. Звичайно людина знаходиться в стані, схожому на сп'яніння, але деякі люди стають агресивними.

- Клей часто є причиною  неоперабельних ушкоджень дихальної  системи.

Бензин, рідина для  зняття лаку, миючі засоби. Усе це речовини, що постійно використовуються в побуті, і усі вони містять хімікалії, що, випаровуючи, діють на людський мозок.

- Більшість таких речовин  сповільнює функції організму.  Вдихання висококонцентрованих  пар чи розчинників аерозолів  може викликати порушення серцевої діяльності і миттєву смерть. А подих може сповільнитися настільки, що він попросту припинитися.

Більшість таких речовин  сповільнює функції організму.

Сама розповсюджена  в токсикоманів речовина клей момент .

Він не дорогий, що навіть у будь-якої малозабезпеченої людини знайдуться на нього гроші.

Водночас одурманювальною  дією, здатною викликати звичку і  хворобливу залежність, володіють й  інші лікарські препарати. На чому засновано  застосування лікарських засобів (снодійних  і заспокійливих) з метою отримання токсикоманічного сп'яніння? Якщо в лікувальній терапевтичній дозі вони викликають заспокійливість, розслабленість, сон, то у великій – токсичній (3-5 пігулок і більше) загальмованість, оглушення, тобто токсикоманічне сп'яніння. Ще більша доза – 6-7 пігулок і більше – призводить до тяжкого отруєння, коли можливе порушення серцевої діяльності, зупинка дихання і навіть смертельні наслідки. На жаль, наші домашні аптечки часто нагадують склад медикаментів, нерідко з токсичною дією. Ліки, залишені прозапас, лежать роками, з простроченими термінами дії, але токсичність їх не послаблюється, а може і підвищуватися.

Визначити, чи приймає  людина наркотики, нелегко, але можна. Зміни в ньому видні вже  в перші тижні нового захоплення, поки ще не виникла наркотична залежність. От деякі ознаки:

— агресивний напружений настрій та різка зміна в поводженні;

— одяг його може бути неохайної, серед речей з'являються баночки, склянки, може бути — шприци і таблетки;

— можуть з'явитися  татуювання і малюнки на руках, він може почати потихеньку красти гроші і речі;

• надмірна веселість, почервоніння обличчя, незвичайний апетит;
• вузькі зіниці, млявість, відчуженість — ознаки вживання наркотиків опійної групи;

Треба мати на увазі, що багато ознак можна помітити тільки спочатку, потім організм пристосовується і починає руйнуватися всерйоз, зовнішні ознаки бачить тільки фахівець.

 

 

 

3. Дія летких наркотичних речовин.

Сп'яніння настає після  декількох вдихань. Дозу визначити  практично неможливо залежно  від препарату глибина вдиху, затримка дихання, концентрація пари різні. Обмежувальними реакціями слугують головний біль, стискування голови, тягар дихання, нудота.

В сп'янінні виділяють 3 фази.

Перша фаза схожа на алкогольне сп'яніння: приємний шум в голові, підйом настрою, тілесні відчуття - теплові, розслаблені кінцівки. У цій фазі розбудити сп'янілого дуже легко, хоча свідомість його і звужена, але не. При повторенні вдихання настає друга фаза.

Друга фаза - фаза благодушної  веселості, безпечності і легкості. Багато хто починає сміятися, співати, свідомість втрачає ясність. Реальне оточення сприймається, як ілюзія, предмети міняють свою форму, просторове співвідношення, фарби видаються яскравими, глибокими, звуки спотворюються, стають незвичайними. Відчуття тіла турбується, тіло видається легким, частки його збільшеними або укороченими. Тут ще є потреба в русі, але координація сильно порушена, сп'янілий падає, втрачає рівновагу. У цей момент їм володіє веселий і підведений настрій, багато хто обмежується цією фазою із страху погіршити самопочуття.

Якщо вдихання повторити, настає фаза "мультиків", наплив галюцинацій, в основному зоровних. Галюцинації  яскраві, рухливі, дрібних розмірів, проектуються зовні, як на екрані, і  сп'янілий вже не може їх зупинити. Виникають  такі слухові обмани як шум, дзвін, гудіння, зміна природності звуків, незвичність голосів, гучність далеких звуків і слабкість близьких, голоси набувають луни.

Бувають обмани дотику, коли видається, що по тілу повзають миші і  комахи, зуби крутяться, випадають щелепи. Відбувається відчуження сприйняття себе, свого тіла. Можна бачити з боку частки свого тіла, часто мозок, бачити своє тіло зсередини. Ці галюцинації відкриваються внутрішньому зору. Психосенсорні розлади різноманітні, видається, рухаються стіни, котиться підлога, інколи переживається не лише відчуття польоту, але і падіння. Все довкола видається іншим, зміненим. Інколи сп'янілі відчувають себе в інших світах. Галюцинації наростають, психічні прояви некеровані, відбувається повна деперсоналізація, розпад цілісності особи, відділення душі. Сп'яніння триває до двох годин. При вдиханні бензину сп'яніння бідніше. Але навіть якщо сп'яніння триває декілька хвилин, видається, що пройшло дуже багато часу. При виході із сп'яніння настає послаблення і пригноблення психічних функцій, стомлення, млявість, при високих дозах - нудота, блювота.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Розвиток токсикоманії.

Те, що звикається розвивається не у  всіх. В деяких ейфорія слабка і  ускладнена ознаками отруєння - блювотою, нудотою, головним болем. Але якщо сп'яніння викликало задоволення, починається регулярне вдихання ЛНДР. При цьому виникає і розвивається не переносність алкоголю.

Як і при будь-якій іншій формі  наркоманії, як тільки починається  регулярне вживання речовини, змінюються його ефекти. Зникають захисні реакції - головний біль, нудота. Координація менш порушена, сп'янілий може ходити. Відразу після вдихання настають розлади відчуттів, галюцинації більш усвідомлені і керовані. Для досягнення колишньої ейфорії потрібна подвійна або потрійна доза розчинника.

Настає потяг і постійна залежність. Діти втрачають інтерес до школи  і колишніх занять, ховаючись з  двома-трьома товаришами по нюханню в затишні місця.

Починається і одиночне вживання, підліток заводить власний  запас ЛНДР, арсенал тюбиків і бульбашок. Все приємне в його житті замикається тепер на нім. Потяг, з'явившись, відразу набуває некерованого характеру, дитину неможливо утримати. Одного пацієнта, що спостерігався наркологами, батько приковував ланцюгом до батареї центрального опалювання. Хоча цей потяг носить швидше психічний, чим фізичний характер. Якщо дитину ізолювали або сім'я переїжджала в інше місто, не заражене епідемією ЛНДР, дітям удавалося незабаром забути про нюхання.

Пацієнтам наркодиспансерів з діагнозом "токсикоманія" в  середньому по 12-14 років. У цьому  віці у дітей не сформована свідомість і сила волі. Якщо дитяти позбавити  можливості дихати ЛНДР, його охоплює  злісна депресія, грубий протест, порушується  сон, апетит, дитинята відмовляється від їжі, відмовляється підкорятися дорослим. Цю поведінку не варто розцінювати лише як неслухняність і зіпсованість, вона є ознаками синдрому абстиненту, поки що слабо вираженого.

В токсикоманів в 16-17-річному  віці межі абстиненції визначеніші. Абстинент синдром виникає на 3-6-му місяці вживання хімікатів. Якщо токсикомана позбавити можливості вдихання ЛНДР, до кінця першої доби у нього почнеться тупий важкий головний біль, розширення зіниць, тремтіння рук, спазми, тремтіння вік і мови, набряклість, судорожні потягування м'язів. Все це посилюється депресією і злісною дратівливістю, наростає рухове збудження. На другу добу наростає тривога, хворий не може ні з ким спілкуватися. Напружена м'язова система, пацієнти скаржаться на біль, незручність в м'язах. Може навіть змінюватися відчуття свого тіла: кінцівки і голова видаються більшими, довшими, важчими. Злісність і напруга часто закінчуються самогубством.