Вплив техносфери на людину

                             Міністерство освіти і науки України

          Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут

 

Дисципліна "Основи безпеки життєдіяльності"

 

 

Реферат

на тему: «Вплив техносфери на людину»

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка групи  МО-11

                   Шевчук Юлія Сергіївна

Перевірив викладач:

Гринь В.В.

 

 

Вінниця 2014

 

ПЛАН 
1. Поняття техносфери, місце людини в техносфері 
2. Небезпеки техногенного характеру 
3. Антропогенний вплив на навколишнє середовище 
Висновки 
Список використаної літератури 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття техносфери, місце людини в техносфері 
Людина давно живе не в «природі», а мешкає в середовищі, антропогенно зміненому, трансформованому під впливом своєї діяльності. В життєвому циклі людина і навколишнє середовище утворюють по-стійно діючу систему «людина — довкілля». 
Довкілля — навколишнє середовище людини, зумовлене в даний мо-мент сукупністю факторів, здатних чинити пряму або непряму, не-гайну або віддалену дію на людину, її здоров 'я і життя. 
З появою людей на Землі почався вплив їхньої діяльності на круго-обіг речовин та енергетичний обмін у біосфері, почалася трагедія біо-сфери. На шлях, який посилює конфронтацію з біосферою, предки су-часної людини ступили близько 1,5—3 млн років тому, коли підпоряд-ковуючись командам свого розумового апарату — головного мозку, який потребував все більшої кількості енергії для задоволення своїх потреб, вперше запалили вогнище в надрах Африки і Північної Якутії (у селищі Дирин-Юрях). З того моменту шляхи людини і біосфери остаточно розійшлися, почалося їх протистояння, наслідком якого може стати ко-лапс біосфери або зникнення людини. 
Людство, розростаючись чисельно і розповсюджуючись на планеті, автоматично і неминуче відтіснило інших мешканців природи. Та і саму природу воно відкинуло на задвірки біосфери, замінюючи останню вже не ноосферою Вернадського, а техносферою, або біотехносферою. 
Техносфера — це регіон біосфери в минулому, перетворений люди-ною за допомогою прямого або непрямого впливу технічних засобів з метою найкращої відповідності своїм матеріальним і соціально-еко-номічним потребам. 
Створюючи техносферу, людина прагнула до підвищення комфорт-ності довкілля, до зростання комунікабельності, до забезпечення захис-ту від природних негативних впливів. Усе це позитивно вплинуло на умови життя і в сукупності з іншими факторами (поліпшення медично-го обслуговування тощо) на тривалість життя людей. 
Але створення руками і розумом людини техносфери, призначеної максимально задовольняти її потреби в комфорті і безпеці, далеко не виправдувала надії людей. Нераціональна господарська діяльність, бага-торазово підсилена здобутками науково-технічного прогресу, призвела до пошкодження і вичерпання природних ресурсів, зміни регенерацій-них механізмів біосфери, деформації сформованого протягом багатьох мільйонів років природного кругообігу речовин та енергетичних по-токів на планеті, порушення динамічної рівноваги глобальної земної соціоекосистеми. 
У глобальній екосистемі, біосфері, яка є єдиним цілим, ніщо не може бути виграно або втрачено, не може бути об'єктом загального поліпшен-ня. Усе, що добуто з неї людською працею, повинно бути повернене. 
Оплати цього «векселя» неможливо уникнути, він може бути лише від-строчений. 
Техносфера включає в себе регіони міста, промислової зони, вироб-ничого і побутового середовищ. До нових, техносферних, належать умови проживання людини в містах і промислових центрах, вироб-ничі, транспортні і побутові умови життєдіяльності. 
Щоб жити, людина має забезпечити своє життя, насамперед матері-ально. 
Матеріальне виробництво — передусім це діяльність, спрямована на освоєння навколишнього природного середовища. Воно включає в себе промисловість і сільськогосподарську діяльність. Матеріальне виробництво є основою суспільного розвитку, тому що саме воно задовольняє найрізноманітніші людські потреби. Провідну роль у системі матеріального виробництва відіграли: 
1) аграрне виробництво, що домінувало в Європі практично до по-чатку XVIII ст.; 
2) промислове виробництво, яке розпочалося з того моменту, коли пара й машина здійснили революцію в промисловості: 
3) інформаційне виробництво — виробництво знань, що все більше перетворюється на визначальну форму праці. На третьому етапі вироб-ництво ідей, знань, інформації виходить на перший план.

Людство вступає в нову еру — інформаційну. Основним видом економічної діяльності стає виробництво, збереження і розповсюдження інформації. 
Небезпеки техногенного характеру 
П'ять тисячоліть тому, коли з'явились перші міські поселення, поча-ла формуватися і техносфера — сфера, яка містить штучні технічні спо-руди на Землі. Звичайно, тоді це були тільки елементи техносфери. Справжня техносфера з'явилась в епоху промислової революції, коли пара та електрика дозволили багаторазово розширити технічні можли-вості людини, давши їй змогу а) швидко пересуватися по земній по-верхні і створювати світове господарство, б) заглибитись у земну кору та океани, в) піднятися в атмосферу, г) створити багато нових речовин. Виникли процеси, не властиві біосфері: дотримання металів та інших елементів, виробництво енергії на атомних електростанціях, синтез невідомих досі органічних речових. Потужним техногенним процесом є спалювання викопного палива. 
У звязку з використанням все більших енергетичних потужностей люди змушені концентрувати енергію на невеликих ділянках, причому найчастіше в межах міст та інших населених пунктів. Йде просторова концентрація синте-тичних хімічних сполук (їх кількість досягла 400 тисяч), більша частина кот-рих отруйна. Внаслідок цього різко зросло забруднення навколишнього середови-ща, нищення лісів, опустелювання, все більше людей гине внаслідок аварій на виробництві і транспорті. 
Аварії, спричинені порушенням експлуатації технічних об'єктів, за своїми масштабами почали набувати катастрофічного характеру вже в 20-30-х роках XX ст. Вплив цих аварій деколи переходить кордони держав і охоплює цілі регіони. Несприятлива екологічна обстановка, викликана цими аваріями, може зберігатися від декількох днів до багатьох років. Ліквідація наслідків таких аварій потребує великих коштів та залучення багатьох спеціалістів. 
Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що ство-рює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здо-ров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнан-ня і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю. 
Згідно з розмірами та заподіяною шкодою розрізняють легкі, се-редні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань та супроводжуються великими жертвами. 
Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середовище зумовив розподіл їх за видами. 
аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору, сірчаної та азотної кислот, чадного газу, сірчаного газу та інших речовин); 
аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище; 
пожежі та вибухи; 
аварії на транспорті та ін. 
Особливо важкі аварії можуть призвести до катастроф. Катастрофа — це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування. 
Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти, і їх розвиток ставить під загрозу існування усієї біосфери. 
3. Антропогенний вплив на навколишнє середовище 
Найбільший «внесок» в забруднення навколишнього середовища вно-сять теплові електростанції, металургійні й хімічні заводи. На частку теплових електростанцій припадає 35% сумарного забруднення води і 46% повітря. Вони викидають сполуки сірки, вуглецю та азоту, спожи-вають велику кількість води: для отримання однієї кВт-години електро-енергії теплові електростанції витрачають близько 3 л води (атомні – ще більше: 6-8 л). Стічні води теплових електростанцій забруднені й мають високу температуру, що стає причиною не тільки хімічного, а й теплового забруднення. 
Металургійні підприємства відрізняються високим споживанням ре-сурсів і великою кількістю відходів, серед яких пил, оксид вуглецю, сірчаний газ, коксовий газ, фенол, сірководень, вуглеводні (в тому числі бензопірен). Металургійна промисловість споживає багато води, яка заб-руднюється в процесі виробництва. 
Різноманітними видами виробництва характеризується хімічна про-мисловість. Найбільш небезпечними є виробництво аміаку, кислот, анілі-нових фарб, фосфорних добрив, хлору, пестицидів, синтетичного кау-чуку, каустичної соди, ртуті, карбіду кальцію, фтору. 
Сильно забруднюють атмосферу автомобілі. Автомобільний транспорт (у світі налічується більше 600 млн автомобілів) дає 70-90% забруднень у містах. Якщо вра-хувати, що в містах мешкає більше половини населення Землі, то стане зрозумілим вирішальне значення автотранспорту щодо безпосереднього впливу на людей. 
У викидних газах автомобілів переважають оксид вуглецю, діоксид азоту, свинець, токсичні вуглеводні (бензол, толуол, ксилол та ін). Взаємодія вуглеводнів та оксидів азоту при високій температурі призводить до утворення озону (О). Якщо в шарі атмосфери на висоті 25 км достатньо високий вміст озону, необхід-ний для захисту органічного життя від жорсткого ультрафіолетового випромі-нювання, то біля земної поверхні підвищений вміст озону викликає пригнічення рослинності, подразнення дихальних шляхів й ураження легень. 
Значне забруднення дає целюлозно-паперова промисловість. За об'є-мом забруднених стоків вона посідає перше місце (більше 15%). В стічних водах підприємств цієї промисловості налічується більше 500 компо-нентів, причому ГДК визначені лише для 55. Найбільшу небезпеку ста-новлять сполуки сірки та хлору, розчинена органіка. 
Досить значна кількість забруднювальних речовин потрапляє в природне се-редовище в процесі сільськогосподарської діяльності. Найбільших збитків завдає застосування пестицидів — щорічно у світі їх використовують 4 млн т, але врешті-решт лише один їх відсоток досягає мети, тобто впливає безпосередньо на шкідників сільськогосподарських культур. Решта впливає на інші організми, вимивається в грунти та водоймища, розвіюється вітром. Ефективність застосування пести-цидів постійно знижується через звикання до них шкідників, тому, щоб досягнути попередніх результатів, необхідна все більша їх кількість. При розкладанні пести-цидів в грунті, воді, рослинах часто утворюються більш стійкі і токсичні мета-боліти. Щорічно у світі стається 0,5 млн випадків отруєння пестицидами. 
Значне забруднення ґрунтів, а як наслідок — сільськогосподарських культур, пов'язане з використанням мінеральних добрив. Щорічно у світі на поля вносить-ся 400-500млн т мінеральних добрив. 
Великі забруднення дають тваринницькі комплекси: в навколишнє середовище потрапляють гній, залишки силосу і кормових добавок, в яких досить часто містяться сальмонели та яйця гельмінтів. 
Висновки 
Отже, з появою людей на Землі почався вплив їхньої діяльності на кругообіг речовин та енергетичний обмін у біосфері, почалася тра-гедія біосфери. На шлях, який посилює конфронтацію з біосфе-рою, предки сучасної людини ступили близько 1,5—3 млн років тому, коли підпорядковуючись командам свого розумового апара-ту — головного мозку, який потребував все більшої кількості енергії для, задоволення своїх потреб, вперше запалили вогнище в надрах Африки і Північної Якутії (у селищі Дирин-Юрях). З того моменту шляхи людини і біосфери остаточно розійшлися, почалося їх про-тистояння, наслідком якого може стати колапс біосфери або зник-нення людини. 
Людство, розростаючись чисельно і розповсюджуючись на планеті, автоматично і неминуче відтіснило інших мешканців природи. Та і саму природу воно відкинуло на задвірки біосфери, замінюючи остан-ню вже не ноосферою Вернадського, а техносферою, або біотехносферою. 
Техносфера — це регіон біосфери в минулому, перетворений люди-ною За допомогою прямого або непрямого впливу технічних засобів з метою найкращої відповідності своїм матеріальним і соціально-еко-номічним потребам. 
Створюючи техносферу, людина прагнула до підвищення комфорт-ності довкілля, до зростання комунікабельності, до забезпечення захи-сту від природних негативних впливів. Усе це позитивно вплинуло на умови життя і в сукупності з іншими факторами (поліпшення медич-ного обслуговування тощо) на тривалість життя людей. 
Але створення руками і розумом людини техносфери, призначеної мак-симально задовольняти її потреби в комфорті і безпеці, далеко не виправду-вала надії людей. Нераціональна господарська діяльність, багаторазово підси-лена здобутками науково-технічного прогресу, призвела до пошкодження і вичерпання природних ресурсів, зміни регенераційних механізмів біосфе-ри, деформації сформованого протягом багатьох мільйонів років природно-го кругообігу речовин та енергетичних потоків на планеті, порушення дина-мічної рівноваги глобальної земної соціоекосистеми. 
У глобальній екосистемі, біосфері, яка є єдиним цілим, ніщо не може бути виграно або втрачено, не може бути об'єктом загального поліпшення. Усе, що добуто з неї людською працею, повинно бути повернене. 
 
 
Список використаної літератури 
1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів. 3-є видання. –К.:Каравела, 2004. – 328 с. 
2. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. 2-е видання. – Львів: Львівський банківський коледж; К.: Т-во «Знання», КОО, 1999.