МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І
НАУКИУКРАЇНИ
ДВНЗ “КИЇВСЬКИЙ
НАЦОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Вадима Гетьмана”
Реферат на тему:
«Забруднення навколишнього середовища
промисловими підприємствами»
Виконала:
студентка
503 групи, 5 курсу,
заочної форми навчання
Степанська Л.О.
Київ - 2014
ПЛАН
ВСТУП
1.Хімічне забруднення
атмосфери.
2. Хімічне забруднення
природних вод.
3. Забруднення ґрунту.
4. Статистичні данні. Проблеми
утилізації відходів підприємств.
ВИСНОВКИ
Список використаної літератури
ВСТУП
Проблема захисту
середовища існування людини від подальшої
денатурації та виснаження набуває глобального
характеру і стає проблемою віку, від своєчасного
і радикального вирішення якої залежить
життя та здоров'я не тільки нинішнього,
а й майбутніх поколінь.
Характерною рисою
сучасного розвитку суспільства є те,
що зусилля витрачені на забезпечення
економічного розвитку та підвищення
рівня життя спричиняють негативний вплив
на навколишнє середовище. Так зі зростанням
промислових потужностей зростають обсяги
споживання природних ресурсів, збільшується
кількість накопичених токсичних відходів,
зростають обсяги викидів (скидів) шкідливих
речовин.
В індустріально
розвинутих країнах природне середовище
настільки перевантажене відходами промислового
виробництва і побутовими викидами, що
воно не в змозі їх повністю знешкодити.
Багато речовин (пластмаси, метали, скло,
окремі пестицидні сполуки) не розкладаються
або розкладаються дуже повільно, тому
створюється загроза порушення екологічних
зв'язків у природі.
Основними джерелами
забруднення у містах є викиди фабрик
і заводів, побутові відходи, у сільській
місцевості – накопичення гною, хімічні
засоби захисту рослин та добрива. Основними
“постачальниками” екотоксикантів в
Україні були гірничодобувні підприємства,
промислово-територіальні, енергетичні,
аграрно-промислові комплекси, промислово-міські
агломерації. Забруднення токсикантами
довкілля зрештою впливало на біооб'єкти
(при диханні, транскутанному впливові
на шкіру і з питною водою) та продукти
харчування. В “ Національній доповіді
про стан навколишнього природного середовища
” за 1993 р. серед основних чинників антропогенного
впливу називалися феноли, цианіди, хлориди,
сульфати, нітрати і нітрити, пестициди,
радіонукліди, синтетичні поверхнево-активні
речовини, нафтопродукти.
- Хімічне забруднення атмосфери
Спалюючи паливо
або виробляючи продукцію, вони викидають
в атмосферу пил, сажу, різні хімічні сполуки.
Так в атмосфері вони переносяться повітряними
течіями. Ступінь їх розсіювання формується
швидкістю і напрямом переміщення повітряних
мас і залежить від метеорологічних умов.
Забруднене повітря стає загрозою для
всього живого. Воно подразнює очі,
ніс та горло людини, викликає отруєння,
вбиває рослини. Забруднене повітря охоплює
великі райони і безперешкодно надходить
у різні країни, залежно від напрямку вітрів.
Наслідками забруднення атмосферного
повітря стали такі глобальні проблеми,
як потепління клімату, випадання кислотних
дощів і утворення озонових дір.
Про глобальне
потепління клімату нині часто йдеться
на сторінках газет і в теленовинах. Викликане
воно збільшенням кількості вуглекислого
газу і пилу в атмосфері. Забруднене повітря
перешкоджає випромінюванню тепла від
Землі назад у космічний простір. Тепло
нагромаджується і викликає порушення
звичних кліматичних умов. Підвищення
температури повітря на Землі навіть на
1 С, призведе до танення криги в Арктиці
і Антарктиці.
Невдовзі підвищиться
рівень Світового океану. Внаслідок підняття
рівня води в ньому навіть на 1 м будуть
затоплені густонаселені прибережні низовини
материків, а мільйони людей – позбавлені
своїх місць проживання. Через потепління
клімату почастішали стихійні лиха: урагани,
смерчі, зливи, повені.
У забрудненому
повітрі з’явився новий вид атмосферних
опадів – кислотні дощі. Вони виникають
внаслідок сполучення з атмосферною вологою
хімічних речовин, що викидаються з труб
заводів і ТЕС. Кислотні дощі спричиняють
захворювання людей, всихання лісів, отруєння
води озер і ставків, унаслідок чого в
них гине риба. З цієї причини, наприклад,
за останні 50 років зникла форель з численних
озер Норвегії і Швеції.
Гази, що потрапляють
у повітря, руйнують озоновий шар стратосфери.
В результаті виникають озонові діри.
Найбільша з них виявлена над Антарктидою.
Зменшення концентрації озону призводить
до збільшення кількості згубного для
всього живого ультрафіолетового випромінювання,
яке надходить на Землю.
Оцінку забруднення
атмосферного повітря у містах України
здійснено за даними спостережень, що
проводилися у 53 містах. Загалом в атмосферному
повітрі визначився вміст 33 забрудників,
зокрема важких металів і бензапірену.
Середньорічний вміст бензапірену перевищував
ГДК у 34 містах, двооксид азоту - у 26, пилу
- у 23, формальдигіду - у 16, фенолу - у 10.
Обсяги викидів
на підприємствах Донецько-Придніпровського
регіону залишається досить великим і
становить 83,6% від загального обсягу викидів
по країні. Особливо велика кількість
викидів по містах (в % від загального обсягу
викидів по країні): Кривий Ріг - 11,2, Маріуполь
- 8,6, Донецьк - 5,0, Луганськ - 3,6, Запоріжжя
- 3,4, Дніпродзержинськ - 2,5, Макіївка - 2,6,
Дніпропетровськ - 2,5.
Щоб запобігти
забрудненню повітря і екологічним проблемам,
що з цим пов’язані, необхідно встановлювати
очисні споруди на промислових підприємствах,
які б зменшили викиди хімічних речовин.
- Хімічне забруднення природних вод.
Основними джерелами
забруднення води є промислові
підприємства, які скидають у
річки
водойми неочищені стоки. Вода
забруднюється також змитими з полів мінеральними
добривами та отрутохімікатами. До них
додаються побутові стоки. Забруднена
вода стає непридатною для пиття, купання
та поливу рослин. Небезпечно забрудненими
є багато річок та озер на різних материках.
“Стічними канавами” Європи називають
річки Рейн і Дунай. До них можна віднести
й наш Дніпро.
Забруднену воду
річки несуть у моря й океани. Там додається
ще й забруднення нафтою внаслідок аварій
трубопроводів і танкерів, що її транспортують.
Нафта утворює на поверхні води нафтову
плівку, яка перешкоджає надходженню кисню,
а тому небезпечна для всього живого. Нині
значна частина поверхні Світового океану
вкрита нафтовими плямами і перетворена
на безжиттєву пустелю. Сильно забруднені
Північне і Балтійське моря, Мексиканська
і Перська затоки.
В історії є багато
прикладів, які свідчать, що регіональні
екологічні зміни призводили до утворення
пустель, знищення лісів, засолення ґрунтів,
створення мертвого ландшафту. Масове
техногенне знищення лісів на планеті
зумовлює глибокі зміни у водному режимі
в цілому, посилює процеси ерозії ґрунтів,
призводить до замулення річок і озер,
засухи та нехватки прісної води, спричиняє
руйнуючі повені.
Основними заходами
боротьби із забрудненням води є очищення
стоків, що надходять у водойми. Велике
значення має запровадження сучасних
безстічних технологій у промисловому
виробництві.
Тільки 1-2% природних
мінеральних ресурсів використовується
для виробництва продукції, 98% - втрачається,
накопичуючись у природному середовищі
у вигляді відходів, причому кожні 12-15
років кількість відходів подвоюється.
Основні показники
використання та охорони водних ресурсів,
за даними Державної служби статистики
України:
| |
Забрано води
з природних водних об’єктів,
млн.куб.м1 |
Спожито
свіжої води, млн.куб.м1 |
Загальне відведення зворотних
вод, млн.куб.м |
У тому числі |
Потужність
очисних
споруд, млн.куб.м |
забруднених |
нормативно-очищених |
усього |
з них без очищення |
2013 |
14651 |
10086 |
8044 |
1612 |
309 |
1763 |
7687 |
- Забруднення ґрунтів.
Практично всі забруднюючі
речовини, що спочатку потрапили
в повітря, згодом опиняються у ґрунтах.
Крім того, ґрунти забруднюються і при
надмірному внесенні в них отрутохімікатів
та мінеральних добрив. Самоочищення землі
відбувається дуже повільно, тому отруйні
хімічні речовини нагромаджуються там.
Їх поглинають рослини, вживання яких
викликає захворювання людей і тварин.
Щоб запобігти забрудненню ґрунтів, мінеральні
добрива потрібно вносити дуже обережно,
у науково обґрунтованій кількості.
Однією з важливих
ланок у запобіганні забрудненню навколишнього
середовища є санітарна охорона грунту.
Донедавна санітарна охорона грунту зводилась
в основному до заходів зі збирання, вивозу,
утилізації та знешкодження твердих та
рідких нечистот і відходів господарсько-промислової
та побутової природи. Розвиток промисловості,
транспорту, інтенсифікація сільськогосподарського
виробництва зумовили появу інших, якісно
відмінних від попередніх, джерел забруднення
грунту, а також інших об'єктів навколишнього
середовища (атмосферного повітря, водних
джерел тощо). Протягом останніх років
у нашій країні та за її межами деякою
мірою вивчені процеси забруднення ґрунту
пестицидами, промисловими відходами
та викидами, патогенними мікроорганізмами,
отримано чимало важливих даних.
Видобування корисних
копалин призвело до руйнації 226 тис. га
господарських земель України (близько
1% усієї площі республіки), проте щорічно
відбувається відчуження майже 100 тис.
га під нові об'єкти забудови.
Найбільш інтенсивними
забруднювачами сільгоспугідь були хлорорганічні
пестициди, а найвищий рівень забруднення
грунтів спостерігався в Костянтинівці,
Маріуполі та в Алчевську. У житловому
фонді міст та селищ міського типу України
щорічно нагромаджується близько 40 млн.
м3 сміття, яке знешкоджується на 656 міських
сміттєзвалищах та на 4 сміттєспалювальних
заводах, стан яких, на жаль, не відповідає
сучасним вимогам.
Близько 4-5% території
країни втрачено після чорнобильської
аварії внаслідок радіаційного забруднення
земель, більшою частиною наших лісів
користуватися не можна. Радіонуклідами
в Україні забруднено понад 4,0 млн. га земель,
у тому числі 3,1 млн. га ріллі. З використання
вилучено 119 тис. га сільськогосподарських
угідь, у тому числі 65 тис. га ріллі. Унаслідок
аварії на Чорнобильській АЕС від радіоактивного
забруднення постраждали територія і
люди багатьох областей України, але особливо
це відчутно в Київській, Житомирській,
Чернігівській, Черкаській, Рівненській,
Вінницькій, Волинській областях. Усього
було викинуто понад 50 Кі радіоактивності,
що становить приблизно(за оцінками МАГАТЕ)
3,5% кількості радіонуклідів у реакторі
на час аварії. Тепер основний внесок у
радіоактивне забруднення мають цезій-137
і цезій-134. Загальна площа територій України
з рівнем забруднення цезієм-137 від 1 до
5 Кі/км2 перевищує 3316 тис. га, від 5 до 15
Кі/км2 становлять 235 тис. га, від 15 до 40
Кі/км2 – 74 тис. га, понад 40 Кі/км2 – 68 тис.
га.
Крім того, 20% населення
України проживає в зоні функціонування
ЛЕП, тобто санітарно-недопустимого електромагнітного
навантаження (близько 2% території).
4. Статистичні
данні. Проблеми утилізації відходів
підприємств.
Актуальними
заходами згідно з прийнятою
в Україні політикою є впровадження
сучасних технологій збирання
побутового сміття з відбором
цінних компонентів а також
промислових технологій його
утилізації на обладнанні вітчизняного
виробництва. Загальна маса відходів,
що утворюються в Україні, в
розрахунку на одного мешканця,
орієнтовно перевищує середньо європейську
величину у 4-5 разів, головним чином через
багаторічну енергетично-сировинну спеціалізацію
а також низький технологічний рівень
промисловості України.
За даними
Державної служби статистики
України утворення та утилізація
відходів за матеріалами у 2013
році