МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
УКРАЇНИ
Національний авіаційний університет
ІЗДН
Контрольна робота
Дисципліна: Цивільний захист
Тема: «Зробити оцінку обстановки
під час надзвичайних ситуацій техногенного
походження»
Підготував:
5 курс
Спец: 6.170102
«Системи технічного захисту
інформації, автоматизація її обробки»
Київ
План
1. Форми і методи
оцінки обстановки
2. Типи надзвичайних
ситуацій.
3. Надзвичайні ситуації
техногенного походження
1. Форми і методи
оцінки обстановки у НС.
Оцінка
обстановки – порядок визначення ступеню
ураженості об’єкта чи території, можливих
об’ємів завданих збитків та вплив вторинних
факторів на проведення рятувальних та
інших невідкладних робіт ( РіНР) в осередку
ураження від надзвичайних ситуацій (НС).
Форми та методи оцінки обстановки
Вони
залежать від конкретних умов виникнення
або загрози виникнення надзвичайних
ситуацій мирного чи воєнного часу.
По
часу оцінка обстановки може бути - завчасна,
планова, термінова
В
мирний час на всій території України
проведений моніторинг наявності потенційно
небезпечних об’єктів чи явищ, що можуть
призвести до виникнення надзвичайних
ситуацій. Оцінку обстановки можна попередньо
проводити по карті місцевості району,
де існує загроза або виникла надзвичайна
ситуація.
На
підставі цих досліджень розроблені плани
дій під час загрози або виникнення НС.
В яких ґрунтовно описані можливі наслідки
тої чи іншої надзвичайної ситуації та
шляхи її подолання - зменшення жертв,
пошкоджень, руйнувань та інше.
Оцінка
обстановки може бути – наземна, надводна,
повітряна, підземна. Наприклад:
Повітряна
оцінка обстановки проводиться при виникненні
НС на великих територіях, коли наземними
засобами це зробити неможливо
Оцінка
обстановки визначає:
·
Характер і об’єм руйнувань і пошкоджень,
нанесені збитки і втрати;
·
Види аварійно-рятувальних робіт та можливий
їх об’єм;
·
Радіаційну, хімічну, інженерну, пожежну
та інші обстановки та їх вплив на виконання
завдань;
·
Найбільш доцільні напрямки висування
в введення сил ЦО в вогнище чи на територію
ураження;
·
Місце розташування, стан і забезпеченість
сил ЦО та їх можливості по виконанню завдань;
·
Вплив вторинних факторів ураження ; погоди,
пори року і доби, характер місцевості
;
За
результатами аналізу оцінки обстановки
приймається рішення про ведення РіНР
в осередках ураження чи на територія,
яка потерпіла від НС.
Рішення
на виконання завдань по локалізації та
ліквідації наслідків НС включає:
·
на що направлення основні зусилля сил
та засобів;
·
порядок ведення рятувальних та інших
невідкладних робіт в осередку ураження
чи події;
·
організація зв’язку та управління підчас
ведення РіНР;
·
порядок взаємодії сил і засобів залучених
на проведення робіт;
·
час проведення РіНР.
Форми
і методи оцінки обстановки при загрозі
або виникненні надзвичайних ситуацій
залежать в першу чергу від виду надзвичайної
ситуації.
Інформацію
про виникнення НС оперативний черговий
управління отримує з НС області з різних
джерел: по телефону ( як правило), по радіо,
по пошті (забруднення територій).
На
місце загрози або виникнення НС терміново
виїжджає ( вилітає ) мобільно-оперативна
група у складі: спеціалістів ( експертів
) з різних галузей.
Метою
роботи цієї групи на місці НС є:
·
обстеження місця виникнення НС, характеру,
об’ємів та пошкоджень НС;
·
надання при необхідності першої медичної
допомоги потерпілим;
·
визначення попередніх обсягів втрат
( площі території, яка постраждала);
·
готує пропозиції щодо першочергових
заходів та обсягів робіт по локалізації
та ліквідації (мінімізації ) наслідків
НС .
·
координує дії служб на місці НС.
В
залежності від виду НС проводиться і
оцінки обстановки в районі виникнення
НС: з повітря – при ураженні великих територій;
на воді – при уражені водних просторів;
під водою і т. ід.
При
цьому використовуються прилади спостереження
та контролю, проводяться відповідні аналізи,
ведеться забір проб для подальшого дослідження
вилучених речовин.
Під
обстановкою розуміють сукупність наслідків
НС, що впливають на нормальну життєдіяльність,
виробництво продукції та дії сил при
локалізації та ліквідації наслідків
НС.
2.Типи надзвичайних
ситуацій.
Надзвичайна
ситуація техногенного характеру – транспортні
аварії й катастрофи, пожежі, вибухи, аварії
з викиданням або загрозою викидання небезпечних
і шкідливих хімічних і радіоактивних
речовин, раптове руйнування споруд, аварії
в електроенергетичних системах, системах
життєзабезпечення, системах зв'язку та
телекомунікацій, на очисних спорудах,
у системах нафтогазового промислового
комплексу, гідродинамічні аварії тощо.
Аварія
– вихід з ладу або пошкодження будь-якого
механізму (машини, технічного пристрою
тощо) під час його роботи (руху, функціонування
та т. ін.).
Зауважимо
також, що в морському праві розрізняють
загальну й часткову аварію. Загальна
морська аварія – збитки, що завдані навмисно
з метою порятунку судна й вантажу від
загальної небезпеки, яка їм загрожує
(розподіляється пропорційно до вартості
судна, фрахту й вантажу). Часткова морська
аварія – збитки, що нанесені судну або
вантажу за умови відсутності загальної
для них небезпеки.
Катастрофа–
руйнівний процес, який розвивається внаслідок
аварії та порушення нормальної взаємодії
технологічних об'єктів і спричиняє загрозу
життю та здоров'ю людей і завдає шкоди
господарчим об'єктам й довкіллю.
Нещасний
випадок – збитки завдані здоров’ю й
життю людей, тварин, іншим об’єктам і
довкіллю в результаті аварії, виходу
з ладу чи пошкодження будь-якого механізму
під час його роботи, що виникло внаслідок
непередбачуваних і контрольованих факторів.
Надзвичайні
ситуації соціально-політичного характеру,
пов'язані з протиправними діями терористичного
й антиконституційного спрямування:
-
збройні напади, захоплення й силове утримання
важливих об'єктів або реальна загроза
здійснення таких акцій;
-
збройні напади, захоплення й силове утримання
атомних електростанцій та інших об'єктів
атомної енергетики або реальна загроза
здійснення таких акцій;
-
замах на життя керівників держави й народних
депутатів України;
-
напад, замах на життя членів екіпажу повітряного
або морського (річкового) судна, викрадення
(спроба викрадення), знищення (спроба
знищення) таких суден;
-
захоплення заручників із числа членів
екіпажу чи пасажирів, встановлення вибухового
пристрою в багатолюдних місцях, установі,
організації, на підприємстві, в житловому
секторі, на транспорті;
-
зникнення або викрадення зброї та небезпечних
речовин з об'єктів їх зберігання, використання,
перероблення та під час транспортування;
-
виявлення застарілих боєприпасів, аварії
на арсеналах, складах боєприпасів та
інших об'єктах військового призначення
з викиданням уламків, реактивних і звичайних
снарядів, нещасні випадки з людьми тощо.
Надзвичайні
ситуації воєнного характеру, пов'язані
з наслідками застосування звичайної
зброї або зброї масового ураження, під
час яких виникають вторинні чинники ураження
населення в результаті руйнування атомних
і гідроелектростанцій, складів і сховищ
радіоактивних й токсичних речовин і відходів,
нафтопродуктів, вибухових, сильнодіючих
ядучих речовин, токсичних відходів, транспортних
та інженерних комунікацій тощо.
Надзвичайні
ситуації природного характеру – небезпечні
геологічні, метеорологічні, гідрологічні
явища, деградація ґрунтів чи надр, пожежі
у природних екологічних системах, зміни
стану повітряного басейну, інфекційна
захворюваність і масове отруєння людей,
інфекційні захворювання свійських сільськогосподарських
тварин, масова загибель диких тварин,
ураження сільськогосподарських рослин
хворобами та шкідниками і т. ін.
Джерелом
надзвичайних ситуацій природного характеру
є небезпечні природні явища або процеси,
які за своєю інтенсивністю, масштабом
поширеності й тривалістю досягають встановлених
критеріїв небезпеки й спричиняють (можуть
спричинити) виникнення стихійного лиха,
природно-техногенної катастрофи.
Уражувальний
чинник природного джерела небезпеки
– складова природного джерела небезпеки,
яка характеризується фізичними, хімічними,
біологічними та іншими діями й виявами.
Уражувальна
дія природного джерела небезпеки – негативний
вплив одного чи сукупності уражувальних
чинників природного джерела небезпеки
на життя та здоров'я людей, тварин і рослин,
господарчо-виробничі об'єкти й довкілля.
Стихійне
лихо – це руйнівне небезпечне природне
явище чи процес значного масштабу, внаслідок
якого виникла або може виникнути загроза
життю й здоров'ю людей і було завдано
шкоди господарчо-виробничим об'єктам
й довкіллю.
Природно-техногенна
катастрофа – руйнівний процес, який розвивається
внаслідок порушення нормальної взаємодії
технологічних об'єктів з компонентами
довкілля, становить загрозу життю та
здоров'ю людей та завдає шкоди господарчо-виробничим
об'єктам й довкіллю.
Підсумовуючи
перелік основних понять і термінів, що
стосуються надзвичайних ситуацій, зазначимо
також, що в сучасній літературі з географії
та туризму поряд з розглянутими вище
паралельно вживається велика кількість
термінів щодо позначення різноманітних
позаштатних й екстремальних ситуацій,
які вносять певну плутанину у висвітлення
цього питання. Тому, щоб запобігти непорозумінням
і неправильним тлумаченням широковживаних
термінів щодо надзвичайних ситуацій,
визначимо ті з них, які будуть детально
розглядатися в наступних розділах.
Екстремальна
ситуація – будь-яка пригода, що спричинює
різку зміну нормальних умов життєдіяльності
людини. Екстремальні ситуації поділяються
на позаштатні, аварії та нещасні випадки.
Позаштатна
ситуація – будь-яка пригода, що загрожує
здоров‘ю, призводить до аварії, значно
ускладнює виконання поставленого завдання.
Інколи застосовується аналогічний за
змістом термін «надзвичайна пригода».
Аварійна
ситуація, аварія – вихід з ладу будь-якого
механізму, пристрою, матеріалу, спорядження
під час роботи, руху, використання.
Нещасний
випадок – подія, під час якої завдано
шкоди здоров’ю людини і яка сталася з
незалежних від неї причин.
Катастрофа
(від грецького – злам, перелом) – подія
природного або техногенного походження,
що призвела до загибелі людей і завдала
збитків в особливо великих масштабах.
3. Надзвичайні ситуації
техногенного походження.
Надзвичайні ситуації техногенного походження
дуже часто виникають внаслідок аварій та катастроф,
повністю пов'язаних з діяльністю людей.
Аварія - це вихід з ладу машин, механізмів, обладнання,
комунікацій, споруд та їх систем внаслідок
порушення технології виробництва, правил
експлуатації, заходів безпеки або в результаті
стихійного лиха.
Катастрофа - раптове лихо, яке має трагічні наслідки:
загибель людей, руйнування у великих
масштабах, знищення матеріальних цінностей.
На території України діє 5 АЕС: Хмельницька,
Рівненська, Південно-українська, Запорізька,
Чорнобильська. Великі аварії на атомних
електростанціях та об'єктах, які використовують
радіоактивні речовини і які при витіканні
або викиді їх можуть забруднювати великі
території, призводять до небезпечних
або катастрофічних наслідків (аварія
на Чорнобильській АЕС).
Радіоактивне забруднення місцевості
у небезпечних для людей розмірах можливе
не тільки в результаті аварії на АЕС,
у народному господарстві, медицині, геології широко застосовуються
радіоактивні речовини, які в разі неправильного
їх використання або зберігання можуть
призвести до забруднення місцевості.
Значно більшу небезпеку для населення
можуть мати хімічно небезпечні об'єкти,
які діють на її території.
Причинами аварій і катастроф на таких
об'єктах є: перевищення нормативних
запасів СДОР, порушення правил транспортування
і зберігання, невиконання вимог техніки безпеки
при використанні СДОР, у виробництві,
вихід з ладу окремих агрегатів, механізмів
трубопроводів.
Залізницею і автомобільними шляхами
в області щоденно перевозиться
120-150 тонн різноманітних СДОР, в тому
числі хлору і аміаку, які у випадку аварії
можуть бути джерелом небезпечного для
населення хімічного зараження. Залізницею
перевозяться різноманітні вибухові речовини,
легкозаймальні рідини і гази, інший небезпечний
вантаж, який у випадку аварії також може
складати велику небезпеку населенню.
Правила поведінки людей в надзвичайних
ситуаціях повинен знати кожний. Впевнено
прийняти виклик природи зможе лише той,
хто знає, як діяти в тій чи іншій ситуації
та обстановці, попередити, наскільки
це можливо, руйнівну дію стихії, врятувати
себе, надати допомогу іншим.
надзвичайна ситуація правило катастрофа
Задача
варіант № 8
У багатоповерховому цегляному будинку
в одній із жилих квартир в закритому кухонному
приміщенні з розмірами ахЬхЬ метрів через пошкоджений шланг стався
витік побутового газу, основну масу якого
складає газ пропан. Внаслідок цього сталося
накопичення газу в повітрі до концентрації Сг при температурі 20°С і з’явилась небезпека
вибуху. Розрахувати надмірний тиск під
час можливого вибуху та визначити ступінь
руйнування вказаного приміщення.
Таблиця 1.1
| |
8 |
а, м |
5 |
Ь, м |
3 |
h, м |
3 |
Сг, кг/м3 |
0,155 |