Лiнгвокогнiтивнi iгреми на основi мовноi гри

 Ірина Панчук

 

ЛІНГВОКОГНІТИВНІ  ІГРЕМИ НА ОСНОВІ  МОВНОЇ ГРИ

 

Постановка проблеми.  Мовна система допускає значну свободу прояву творчого потенціалу в мовній поведінці особистості, включаючи такий аспект мовної особистості, як реалізація можливостей людини створювати нестереотипні форми мови за допомогою виходу за рамки нормативних вживань.

Творчий початок мовної гри  виступає як евристичний фактор, котрий стимулює мовця робити клопітку, свідому роботу над словом. Для когнітивного аналізу творчого аспекту мови притаманна така здатність мовної особистості, як асоціативний розум, асоціюються сила уяви, яка проявляється в різноманітних різновидах мовної гри – грі слів, дотепності, алюзії.

Аналіз останніх джерел та публікацій. Ігрема вивчалася вченими на матеріалі багатьох мов. Такі вчені як:  О. Баранова,  В. Карасик, С. Катречкo,      Л. Лисоченко,  G. Brone, D. Chiaro звертали увагу на необхідність наукового осмислення нестандартних вживань ігрем, що призводять до перерозподілу інформації та навмисного ускладнення протікання комунікації,  при цьому вони запевняли що ігрема допомагає фіксувати увагу на формі мовного вираження. Проте незважаючи на таке різноманіття матеріалу, лінгвокогнітивні ігреми потребують конкретизації.

Мета статті. На основі досвіду сучасних вчених проаналізувати важливість лінгвокогнітивної ігреми у сучасній лінгвістиці.

Виклад основного  матеріалу. Однією з евристик (тез, постулатів) лінгвістичної семантики є евристика про значущість нестандартних вживань, яка визначає використання когнітивних методів як таких, що дозволяють розглядати нестандартні вживання не як помилки, а як «специфічні операції над знаннями» [1, 305].

З когнітивної точки зору гра починається тоді, коли людина, знаючи закон форми і зміст знака, усвідомлює невідповідність нормативного статусу вироблених над знаком операцій. Для якісного мовлення комунікатор насамперед створює  ситуацію, що дозволяє варіювати формально-смисловою структурою знаку. Беручи до уваги те, що вживання мови здійснюється мовцем з різним пізнавальним і емпіричним життєвим досвідом, на тлі різних мотивацій, когнітивна лінгвістика пов'язує поняття контексту, індивідуального когнітивного стану та акту вживання в єдине ціле.

Так як феномен мовної гри перш за все має місце в мовному обігу, де здійснюється мовна діяльність мовця у процесі породження висловлювань, а слухача  – за сприйняттям мови, то одним з найбільш адекватних підходів до дослідження мовної гри, буде підхід, об'єктом вивчення якого є людська мова. На думку про адекватність саме такого підходу до феномена мовної гри наводить висловлювання А.Н. Баранова: «Центральним об'єктом дослідження в такій динамічній лінгвістиці виступають творці «його» автора й реципієнта, а основною проблематикою – денотація: породження і розуміння тексту (і їх передумови  – когнітивні, лінгвальні, мотиваційно-психологічні) [1,  4].

Як відомо, поле в мові може включати елементи як однієї, так  і декількох частин мови, об'єднаних  семами або мають звукову, ритмічну і т.д. подібність. Ж.В. Марфіна, досліджуючи асоціативно-образне поле, що розуміється як складна система мікрополів, побудовану з урахуванням парадигматичних і синтагматичних зв'язків слів, виділяє в його структурі такі асоціативні лінії, створені  взаємопов'язаними компонентами – словом-стимулом (асоціативом) і асоціатом: 1) семантичні, в яких стимул і реакція пов'язані визначеним типом семантичних відносин; 2) граматико-словотворчі, або асоціативно-дериваційні, суть яких  – у зміні граматичних ознак слова-стимулу або його дериваційних відносин; 3) синтагматичний  стимул і асоціат утворюють ланцюжок/з'єднання слів в рамках певного контексту [3, 6].

Ігрове асоціативне поле є сукупністю формально-змістовних ознак мовних одиниць, що викликають її адекватне сприйняття і вживання. Ігрема, яка використовується в мовній грі як засіб включення знаку в контекст, обумовлена ​​можливістю перетворення асоціативного стереотипу сприйняття. Для досягнення ігремою запланованого прагматичного ефекту мовець використовує те чи інше відхилення від норми, мовного коду і сценарію інтерпретації. Вибір мовних засобів зумовлює напрям інтерпретації знаку, що задається цілями мовної гри.

Важливу роль для взаєморозуміння комунікантів та здійснення комунікативних дій відіграють фреймові структури. Когнітивний план комунікативної стратегії пов'язаний з розподіленням інформації відповідно до потреб мовця в конкретній ситуації комунікативним і мовним вибором мовця.

Фрейм є одним із типів структур знання, котрий вживається для подання концептуального образу. Фрейм – сукупність даних, в якій відображені набуті в результаті попереднього досвіду знання про деяку стереотипну ситуацію і про текст, який описує цю ситуацію.

Ігрема як засіб і результат мовної гри будується адресантом як апеляція до пресупозиції  адресата  – лінгвістичної, екзистенційної та операційно-логічної. Так, статичні фрейми в лудичних ситуаціях зумовлюють розуміння сенсу однієї й тієї ж фрази по-різному. Так, "Mind the GAP!" / Напис у метрополітені / розуміється як заклик до обережності, але знання також про GAP як мережі магазинів актуалізує персуазивну функцію рекламного повідомлення, а актуалізація відповідного фрейму дозволяє змінити вираз "Be a lert!" на              "Be a lert  – we need lerts!" та привернути увагу своєю новизною і незвичністю.

У термінах когнітивної лінгвістики апеляція до лінгвістичної й екзистенціальної  пресупозиції  – суть апеляції до статичних знань, або фреймів, а апеляція до операційно-логічної пресупозиції, фактично змушує адресата встановлювати логічні, причинні, зв'язки.

Апеляція до екзистенціальної пресупозиції (екзистенціальних фреймів) – це прагнення адресанта того щоб адресат використовував екстралінгвальні знання: соціальні, історичні, міфологічні, медичні, культурні, філологічні. Апеляція до логічної (або операційної ) пресупозиції  – це спонукання того, хто пише, спрямоване на адресу мовної свідомості  того, хто читає, призводить до встановлення умовиводу як обов'язкової умови сприйняття змісту тексту.

Мовна гра створює ігреми в тому випадку, коли актуалізує у свідомості реципієнта апеляцію до статичних знань [2], і апеляцію до необхідності встановлення тих чи інших видів логічних відносин, котрі супроводжують сприйняття тексту.

Висновки дослідження. Отже, мовна гра є явищем, котре вимагає від мовця високого інтелекту, а не тільки розуміння значення мовних одиниць, оскільки комічне є похідним від раціонального, інтелектуального. Потенційний заряд комічного актуалізується лише за умови наявності у мовця та слухача достатнього рівня ерудиції і фонових знань для адекватного сприйняття тексту із закладеним в ньому комізмом, виділенні основного змісту і знаходження ігрем, котрі змінюють сприйняття почутого.

Особливість лінгвокогнітивної ігреми полягає в тому, що вона впливає на раціональність  адресата, що дозволяє реалізувати пізнавальну стратегію мовної гри.

ЛІТЕРАТУРА

1. Баранов А. Н. Введение в прикладную лингвистику. – М. : УРСС, 2001. – 360 с.
2. Лисоченко Л. В., Лисоченко О. В. Языковая игра на газетной полосе в свете металингвистики и теории коммуникации. Языковая игра как феномен современной русской речи. // www.rusword. com.ua/ articler/ view.php
3. Марфіна Ж. В. Асоціативно-образне поле назвспорідненості в мов і поезії ХХ ст. : Автореф. дис. … канд. філол. наук. – К., 2003. – 21 с.

Ірина Панчук. Лінгвокогнітивні ігреми на основі мовної гри

Стаття присвячена лінгвокогнітивній ігремі, котра є засобом і результатом мовної гри. Мовна гра створила такий концепт, як ігрема, що має значний вплив на лексичну структуру та синтаксис українця та англійця.  Ігрема допомагає активізувати у свідомості людини здатність до  встановлення логічних відносин, які покращують сприйняття тексту.

Ключові слова: мовна гра, ігрема, семантика, лінгвістика, фрейм.

Iryna Panchuk. Linguistic and cognitive ihremy based on language game

The article is devoted to lingual ihrema which is a way and result of language game. The language game gave birth to the concept «ihrema», that has considerable influence on a lexical structure and syntax of Ukrainian and Englishman.

Ihrema helps to activate the ability of creating logical relations in the human conscious which helps to understand a text better.

Key words: language game, ihrema, semantics, linguistics, frame.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заявка-анкета на публікацію статті у збірнику наукових праць  молодих вчених України

 

Прізвище, ім’я по батькові автора статті____________________________________

Освітньо-кваліфікаційний  рівень (бакалавр, спеціаліст, магістр, аспірант)________

Спеціальність________________________________Факультет_________________

Вищий навчальний заклад________________________________________________

Адреса для листування___________________________________________________

Контактні телефони_________________________E-mail_______________________

Сфера наукових захоплень_______________________________________________

Наукові публікації ( при наявності)________________________________________

Прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника_____________________________

Науковий ступінь, учене  звання, посада наукового керівника __________________

Адреса для листування з науковим керівником ______________________________