Научный этикет

 

Вступ

     Етикет є одним з яскраво виражених феноменів культури, що торкається всієї гами почуттів й емоцій людини, збагачує саме людське спілкування. Роль етикету в суспільстві завжди була дуже велика, що підтверджується його тривалою історичною й соціальною еволюцією, функціями в суспільстві, багатоплановою структурою, різноманітними видами й формами.                       

  Етикет - це набір поведінкових стереотипів, що проявляються в тих чи інших ситуаціях.                                                                                                                        Науковий етикет - сукупність правил діяльності та поведінки, які забезпечують дотримання основних принципів наукової етики і сприяють створенню комфортних умов роботи вченого.

   Одне з головних завдань реферату- це доповісти, донести ідеї до аудиторії, мобілізувати її знання  у галузі застосування наукового етикету для формування зразковою мовної особистості високоосвіченого фахівця, мова якого відповідає прийнятим в утвореної середовищі нормам.

   Актуальність данної теми полягає в тому, що студентам важливо правильно викладати свої думки у логічній послідовності, дотримуючись норм і правил написання наукових статей і беручи участь у наукових заходах.

   Метою роботи є розкриття поняття «науковий етикет», «наукова переписка»,

розкриття певних правил поведінки на науковому заході.

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття «науковий етикет»

Дане питання вивчали  різні вчені. Наприклад, Роберт Мертон у своїх роботах створив чотири моральних принципу:

Колективізм - результати дослідження  повинні бути відкриті для наукового  співтовариства.

Універсалізм - оцінка будь-якої наукової ідеї або гіпотези повинна  залежати тільки від її змісту та відповідності  технічним стандартам наукової діяльності, а не від соціальних характеристик  її автора, наприклад, його статусу.

Безкорисність - при опублікуванні  наукових результатів дослідник  не повинен прагнути до отримання  якоїсь особистої вигоди, крім задоволення  від вирішення проблеми.

Організований скептицизм - дослідники повинні критично ставитися  як до власних ідей, так і до ідей, що висувається їх колегами.

Також можна додати, що основна ідея етики науки була висловлена ​​ще Аристотелем - «Платон мені друг, але істина дорожча».

Наукова творчість, як правило, реалізується у написанні наукових робіт, книг, монографій, дисертацій. Вони є часто результатами наукових досягнень, відкриттів, винаходів. Їх написання, оформлення, апробація та захист передбачає певну  методику і етикет, тобто систему  вимог, приписів і заборон, що регламентують  цей вид наукової діяльності. Поняття «науковий етикет» багатозначно.  Під даним поняттям звичайно розуміється прагнення людини спиратися у своїй моральній діяльності на більш глибоке, наукове знання дійсності.  І з таким значенням поняття «наукова етика» можна і потрібно погодитися.  «Науковість» в етиці не приймає строго формалізованої, дедуктивної чи математичної форми, не є і строго обґрунтованої через досвід; індуктивний метод тут також має свої границі.

     Отже, поняття  «науковий етикет» розглядалося і доповнювалося з різних точок зору, але суть поняття залишається такою ж, що «науковий етикет» -це сукупність правил діяльності та поведінки, які забезпечують дотримання основних принципів наукової етики і сприяють створенню комфортних умов роботи вченого, яка, як правило, реалізується у написанні наукових робіт, книг, монографій, дисертацій.

 

2. Наукова переписка

Наукова переписка - окремий  випадок ділового листування

Обов'язкові елементи офіційного листа або листа з із зверненням до незнайомого адресата наступні:

- Шапка-заголовок (ім'я,  прізвище та адресу відправника  у верхній частині

аркуша або фірмовий бланк  організації);

- Дата складання листа;

- Адресу (адресат, до якого  звертаються);

- Звернення;

- Текст;

- Підпис.

У посланнях, здійснюваних по електронній пошті, не всі ці елементи можуть бути реалізовані, проте елементи «звернення», «текст»(незважаючи на наявність будь-якого додатку (!)) і «підпис» залишаються обов'язковими. Специфічні для наукової листування форми повідомлень і послань, як правило, стандартизовані і їх зразки є у вченого секретаря організації або у старших колег. До суто специфічним особливостям наукової листування, що характеризує її зміст, а не форму, відносяться вимоги: 1) обов'язковості відповіді на критику і 2) обов'язковості не затримувати відгуки та інші документи, покликані оцінити наукову або професійну спроможність інших вчених, їх проектів, публікацій тощо.

     Отже наукова переписка - окремий випадок ділового листування, який містить

обов'язкові елементи офіційного листа або листа з із зверненням до незнайомого адресата наступні.

 

3. Спілкування на науковому заході

Участь у наукових заходах - конференціях, школах, семінарах, симпозіумах - важлива складова діяльності вченого. Емоційний розповідь про наукові  факти й гіпотези, жваве обговорення  та дискусії з різних проблем забезпечують ефективне засвоєння нової інформації, розширюють кругозір, нерідко провокують на критичний перегляд власних уявлень  і стимулюють народження нових ідей.

Дотримання певних правил поведінки на науковому заході:

створює комфортні умови  роботи для всіх учасників;

знижує ймовірність виникнення та силу прояву негативних емоцій;

підвищує ефективність прямого спілкування з колегами.

Правил спілкування, специфічних  для наукових заходів, немає - вони загальні майже для будь-якого зібрання:

дотримуйтесь регламент, запропонований організаторами заходу;-поважайте думку співбесідника (опонента, доповідача, запитувача);

будьте доброзичливі;

говорить тільки один (на сесіях усних доповідей, круглих  столах);

намагайтеся відповідати  своїм зовнішнім виглядом рівню  і місця проведення заходу; якщо Вам видали бедж - надягніть його, це спростить для оргкомітету  та учасників Вашу ідентифікацію;

запасіться візитними  картками (їх формат набагато менш важливий, ніж наявність).

Беручи участь у роботі сесій усних доповідей:

намагайтеся не спізнюватися до початку засідання;

запізнившись, не входите  в зал засідань під час доповіді дочекайтеся перерви між доповідями;

відключіть мобільний  телефон (!); в разі гострої необхідності в оперативній зв'язку перемикайтеся  в режим вібровиклику або мінімальної гучності дзвінка;

вислухавши цікавить доповідь, не поспішайте покинути зал засідань, демонструючи присутнім свою зневагу  до наступного докладу; якщо Ви знаєте, що повинні будете вийти до кінця  засідання, вибирайте місце ближче до виходу із залу і в задніх рядах;

будучи доповідачем, перед  початком засідання представтесь Голові;

якщо відомо, що Ви самі не будете керувати презентаційним обладнанням  під час доповіді, підготуйте ще один примірник тексту доповіді із зазначенням місця або часу перемикання слайдів, ілюстрацій і т.п.

Задаючи питання доповідачу на сесії усних доповідей:

підніміть руку і дочекайтеся, коли Голова дасть Вам слово;

питання задавайте стоячи, не дуже пристойно задавати питання  сидячи, адже доповідач стоїть (!);

по можливості, задавайте  питання коротко і ясно;

після відповіді, якщо він  Вас не задовольнив, дочекайтеся  дозволу Голови на уточнююче запитання; якщо відповідь Вас задовольнив, подякуйте доповідача;

власне під час засідання  намагайтеся не висловлювати своє ставлення  до доповіді або доповідачу, для  обговорення доповідей зазвичай виділяється спеціальний час.

 

Участь у роботі сесій  постерних доповідей регламентовано менш жорстко. Будучи доповідачем, не відходьте далеко від постера і майте бедж. Зацікавившись доповіддю, ввійдіть, перш ніж задавати питання.

     Отже участь у наукових заходах - конференціях, школах, семінарах, симпозіумах - важлива складова діяльності вченого. Правил спілкування, специфічних для наукових заходів, немає - вони загальні майже для будь-якого зібрання, яких слід дотримуватися, для успішного виступу перед публікою

 

4. Етика взаємовідносин науки і суспільства

У сучасній суспільній свідомості наука - це двигун прогресу і суддя  вищої категорії, тому дотримання принципів  наукової етики - необхідна умова  для збереження віри суспільства  у надійність наукових результатів. Найбільший суспільний резонанс мають  проблеми, пов'язані:

з принципом свободи наукової творчості, наприклад, етичні проблеми розробки технологій виробництва зброї  масового ураження, клонування живих  організмів, генної інженерії, деякі  питання біомедичної етики;

з принципом організованого скептицизму, наприклад, проблеми достатності  наукових підстав для соціально  значимих заяв, рекомендацій, прогнозів, експертиз, планів, сценаріїв розвитку і т.п.

Загроза лженауки для наукового  співтовариства полягає в тому, що вона підриває довіру до істинно науковим результатам, найчастіше оголошуючи їх застарілими і не відповідають «останнім  досягненням». Для суспільства лженаука найбільше небезпечна своїм устремлінням отримати доступ до фінансування за рахунок  державних коштів і створенням помилкових ілюзій щодо можливості реалізації принципово нездійсненних проектів, таких як «вічний двигун» або «ліки від усіх хвороб».

 

5. Порушення наукової етики

Принципи наукової етики  можуть бути порушені різними способами - від недбалого застосування наукових методів або неуважного документування даних до серйозних наукових злочинів, таких як навмисна фальсифікація  або обман. Порушення наукової етики  має місце, коли в науково значимому  контексті навмисно або внаслідок  крайньої недбалості робиться помилкове  заяву,

у разі порушення авторства  або нанесення іншої шкоди  наукової

роботі інших осіб.

Приклад розгорнутого опису  вчинків, які кваліфікуються як

порушення наукової етики, дають  «Норми наукової етики» Сенату Товариства Макса Планка. Відповідно до них  як істотні порушення наукової етики  можуть розглядатися наступні діяння.

Помилкові заяви

1. Фабрикація даних.

2. Фальсифікація даних,  наприклад:

- Шляхом таємного відбору  даних і відмови від небажаних  результатів;

- Шляхом маніпуляції зображеннями  або ілюстраціями.

3. Некоректні заяви в  листі-заявці або заявці на  отримання

підтримки [заявці на грант].

Порушення авторського права

4. У відношенні робіт  іншого автора, які охороняються  авторським правом, значних наукових  відкриттів, гіпотез, теорій або  методів дослідження:

- Несанкціоноване використання  авторських текстів (плагіат);

- Присвоєння методів дослідження  та ідей (крадіжка ідей);

- Узурпація наукового  авторства або співавторства  (необгрунтоване їх

привласнення);

- Фальсифікація змісту;

- Несанкціонована публікація  або надання третім особам

доступу до ще не опублікованих  робіт, знахідок, гіпотезам, теоріям  або науковим методам.

5. Домагання на співавторство  з іншою особою без його  згоди або

без належних підстав.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Науковий етикет - сукупність правил діяльності та поведінки, які забезпечують дотримання основних принципів наукової етики і сприяють створенню комфортних умов роботи вченого. Студентам важливо правильно викладати свої думки в логічній послідовності, дотримуючись норм і правил написання наукових статей і беручи участь в наукових заходах. Дане питання вивчали різні вчені. Наприклад, Роберт Мертон, який створив чотири моральних принципу:

Колективізм - результати дослідження  повинні бути відкриті для наукового  співтовариства.

Універсалізм - оцінка будь-якої наукової ідеї або гіпотези повинна  залежати тільки від її змісту та відповідності  технічним стандартам наукової діяльності, а не від соціальних характеристик  її автора, наприклад, його статусу.

Безкорисність - при опублікуванні  наукових результатів дослідник  не повинен прагнути до отримання  якоїсь особистої вигоди, крім задоволення  від вирішення проблеми.

Організований скептицизм - дослідники повинні критично ставитися  як до власних ідей, так і до ідей, що висувається їх колегами.

Наукова переписка - окремий  випадок ділового листування, який містить обов'язкові елементи офіційного листа або листа з із зверненням до незнайомого адресата наступні. Також невід'ємною частиною наукового етикету є спілкування на науковому заході. участь у наукових заходах - конференціях, школах, семінарах, симпозіумах - важлива складова діяльності вченого. Правил спілкування, специфічних для наукових заходів, немає - вони загальні майже для будь-якого зібрання, яких слід дотримуватися, для успішного виступу перед публікою. Науковий етикет для студентів служить для підвищення рівня комунікативної компетенції учнів, формування вмінь і навичок культури слововживання, вимови, використання граматичних форм для підвищення якості допрофесійної підготовки.