Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Апреля 2013 в 00:47, статья
Стаття робить аналіз співвідношення функціонально-семантичної сутності фразеологізмів, які використовують кольоронайменування, висвітлює соціокультурні особливості фразеологізмів такого типу. У статті з’ясовується вплив семантичного значення колороніма на загальне значення фразеологічної одиниці. Досліджено типологію фразеологічних одиниць виявлені основні джерела асоціативних зв’язків, які формують основу переосмислення та перетворення змістової структури колоронайменувань та набуття ним соціокультурного навантаження.
Аналіз ФО за типами переосмислення дозволив виявити певні закономірності семантики колоронімів в межах одного типу. Вони полягають у наступному:
1) до переважної більшості фразем з лексемами на позначення кольорів, дані лексеми увійшли в своєму первинному значенні, позначаючи колір;
2) певний відсоток становлять такі ФО, які містять назви кольорів, що мають психологічне навантаження (але в деяких випадках психологічне тлумачення зовсім не береться до уваги, колоронім може мати не буквальне, а переносне значення);
3) в залежності від типу переосмислення лексеми на позначення кольору мають різний ступінь деактуалізації (у фразеологізмах-порівняннях колороніми обов’язково позначають колір, в метоніміях цей компонент також має кольорову ознаку, а ось у метафорах, де найвищий рівень переосмислення, ступінь деактуалізації слова найвищий);
4) назви кольорів не
лише впливають на загальне
значення ФО, що цілком закономірно,
а й в деяких випадках
Отже, колорономінація фіксує у своїй семантиці фрагмент концептуальної картини світу і являє собою суб’єктивну, експресивно-образну форму інтерпретації світу і буття людини в цьому світі через колірні концепти. Визначальними у формуванні колірного фрагменту мовної картини світу є позамовні фактори, що забезпечують входження до нього з паралельних немовних картин світу, символічних систем [9, 44-45].
Хоча судження про колір
мають значною мірою
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ