Структура слова в англійські мові

                    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

   МІЖНАРОДНИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

                              імені академіка Степана Дем’янчука 

 

 

 

 

 

                       КУРСОВА РОБОТА

                                на тему:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Структура слова в англійські мові.

1. Морфологічна структура слова.

Фундаментальною одиницею мови є слово. Слово, як і кожна мовна одиниця - це явище, що має форму і зміст (значення). Форма існує завдяки фонетичній оболонці і має морфологічні категорії.

Лексикологія, як мовна дисципліна, має власні методи дослідження. Співставлення і опис лексичних фактів проводиться в залежності від мовних і позамовних причин. У своїй сукупності слова складають лексичні підвалини мови, слова змінюються у мовленні за граматичними законами. Визначають слова, як одиниці мови, багато в залежності від критеріїв, підходу, точок зору. У лексичному розумінні воно визначається як одиниця називання, що має лексико-семантичне наповнення і може виражати сформульоване поняття.

Слово - єдність форми і змісту - складається з морфем, найдрібніших двосторонніх одиниць мови. Слово входить до складу словосполучення – найближчої граматичної одиниці, через яку воно реалізується в реченні. Звідси воно має опозиційні характеристики двобічного характеру:

Морфема ← слово → словосполучення (або фразеологічна одиниця).

Морфема входить безпосередньо  до структури слова.

Термін «морфема» був запропонований Бодуеном де Куртене в 1881 році.

Морфема – це сполучення якогось значення і фонетичної форми. Проте морфема, у противагу слову, не автономна одиниця, хоча окремі слова можуть складатись лише з однієї морфеми. Звичайно в англійському слові розрізняємо дві-три (зрідка – більше) морфеми. Так, наприклад, у слові students маємо три морфеми – корінь stud із значення „навчання”, суфікс –ent із значенням активної дії та закінчення –s з граматичним значенням множини. Подальше членування морфем приводить лише до виділення окремих звукових комплексів, що значення не мають.

Морфема на відміну від слова не самостійна синтаксично, тобто в мові може вживатися тільки як компонент слова, і семантично, оскільки не може служити засобом називання денотата. Носіями основного лексичного значення є морфеми кореневі, а значення додаткового - афіксальні, які залежно від позиції в слові іменуються префіксами (що стоять перед коренем ) і суфіксами (займають позицію після кореня). Морфеми тісно пов'язані в слові не тільки структурно, а й семантично, взаємно впливаючи на значення один одного.

З семантичної точки зору всі морфеми поділяють на два великі класи: кореневі морфеми і афіксальні морфеми. Корінь – основний елемент слова, його основна частина яка передає фундаментальне лексичне значення. Наприклад: kind, mix, end, fix, boy. Зокрема, в англійській мові існує така тенденція, коли слово збігається з коренем. Корінь вважається головним складовим елементом, що після вилучення функціональних афіксів не підлягає подальшому словотворчому аналізові. Якщо корінь має більше, ніж три елементи, і елементи можуть наростати, то він перетворюється в іменну основу. Корінь разом з афіксами (префіксами і суфіксами) утворює основу слова. Проста основа – це, найчастіше, той же корінь слова, що може вживатись відокремлено, напр.: awe, change, note, seem. Основа, що охоплює один або більше афіксів, є похідною. У основі слів act, acting, action, actionable, activate, active, activity, actor, actual, actuality, actualize, actually, actuate, спільним є корінь act.

Також, крім кореневих морфем розрізняють  афіксальні морфеми. Афіксальні це – морфеми, які видозмінюють слово і поділяються на словозмінні, ті які модифікують граматичне значення слова і словотворчі, ті які модифікують лексичне значення слова.

Афікси приєднують до основи слова  для того щоб утворити нове слово. У свою чергу, афікси поділяються на префікс і суфікс.

Префікс – афікс в англійській  мові який додається до слова, тим  самим змінюючи його значення. Проте  слово залишається тією ж частиною мови, що і без префікса. Префіксів  в англійській мові досить багато. Зокрема, префікс називають словозмінним, оскільки, він змінює форму слова. Надалі, їх правопис може бути різним. Наприклад, англійці тяжіють до написання префіксів через дефіс, в той час як американці воліють писати слова злито (і це стосується не тільки префіксів ). Крім того, слова, що є самостійними лексичними одиницями часто пишуться разом, а в таких утвореннях префікс може відділятися. Таким чином, в аналогічних текстах різного національного авторства можна зустріти co - operation і cooperation, re - write і rewrite, ultra - violet і ultraviolet. В англійській мові існують заперечні префікси, такі як: un-, in-, а також такі варіанти як il- (перед l), ir- (перед r), im- (перед m i p) всі вони утворюють заперечне значення слів. Частіше за все, вони відповідають українському «не». Наприклад: known – unknown, popular – unpopular, direct – indirect, logical – illogical, regular – irregular, possible – impossible, mortal – immortal. Крім префіксів які виражають заперечення, існують:

dis- префікс може виражати і заперечення і протилежну дію або поняття (like – dislike), non- префікс частіше за все пишеться через дефіс, хоча американці віддають перевагу вживати їх злито (performance – nonperformance), префікс re- виражає значення повтору, повтору дії. Часто відповідає українському префіксу пере- (to sell – to resell), префікс mis- має значення неправильно, невірно (to understand – to misunderstand), префікси over- under-, мають протилежні значення.  Перший означає над, надлишково, інший має значення недостатньо (to change – to overchange – to underchange).

В англійській мові не існує інфлексійних префіксів, а тільки деривативні. Префікс, як і інші афікси є зв’язаною морфемою.

Суфікс є афіксом  який ставиться після основи слова. Типовими прикладами є відмінкові закінчення, що вказують на граматичні утворення іменників або прикметників і закінчень дієслів, які утворюють пари дієслів. Суфікси в англійській мові можуть не тільки поміняти значення слова, але і перевести його в категорію іншої частини мови.

Girls (girl) – суфікс -s утворює множину;

Не works (work) – суфікс -s відзначає третю особу однини теперішнього часу;

It closed (close) – суфікс -ed утворює минулий час;

Суфікси які утворюють  іменники:

Група суфіксів в англійській  мові, що позначають національність, професію, знаряддя дії, дійову особу, приналежність до якої-небудь групи людей:-ician,-ant,-ent,-ary,-eer,-ess,-ist,-ive, – or, -er/or,-ee.

Наприклад: student – студент, engineer – інженер, sailor – моряк, builder – будівник, goddess – богиня.

Також, група суфіксів в англійській мові, що позначає процеси, поняття, дії, науки і предмети:-acy,-age, -ance/ence, -ancy/ency,-ry,-dom,-hood,-tion,-sion,-ism ,-ment,-ness,-ship,-ty,-th,-ing.

Наприклад: heroism – героїзм, boredom – нудьга, readiness – готовність, intelligence – розум, faculty – факультет.

Суфікси в англійській мові, які  утворюють прикметники:

-Able: washable – миється

-Y: dirty – брудний

-Ly: manly – сміливий

-Ful: wonderful – прекрасний

-Less: priceless – безцінний

-Ing: promising – перспективний

-Ic: democratic – демократичний.

Завдяки тому, що за суфіксом зберігається одне лексико-семантичне значення, вживання останнього з основою певних груп слів спонукає до утворення відповідних  частин мови. Звідси суфіксація – важливий вид словотвору в англійській  мові з типами, що склались історично.

Крім афіксів є також і  так звані напівафікси, а саме морфеми, які належать до кореневого типу, але з ослабленим лексичним значенням і з достатньою регулярністю виконують функцію афікса в словотворенні. Найбільш яскравими прикладами напівафіксів є суфікси -man і -boy в словах postman, spaceman, horseman, fisherman, etc. сowboy, newsboy, playboy, etc. У них чітко простежується зв'язок з самостійною кореневої морфемою man, boy, але лексичне значення кожної з них ослаблене, що підкреслено і наголосом, який стоїть тільки на першій морфемі (порівняємо, наприклад, вимову словосполучень old man, young boy зі словами, наведеними вище). Прикладом напівафікса може служити префікс after в словах aftereffect (delayed result), aftermath (fig. consequence) , afterthought (reflection about a past event), afternoon (time between morning and evening).

Афікси, в свою чергу, також класифікуються на продуктивні і непродуктивні  типи. Під продуктивними афіксами ми маємо на увазі ті, які беруть участь у отриманні нових слів в певний період розвитку мови. Зазвичай, продуктивні афікси можна знайти серед неологізмів та так званих оказіоналізмів (мовленнєві одиниці, які утворюються за стандартними та новими словотвірними моделями, з характерним експресивним забарвленням та індивідуальним характером), наприклад слово, яке придумане і використане тільки для конкретного випадку. Останні, як правило, формуються на рівні живої мови і відображаються як найбільш продуктивні і прогресивні моделі в словотворі. Коли літературний критик пише про якусь книгу, що це unputdownable (захоплюючий) трилер, марно шукати цей дивний і вражаючий прикметник в словнику, тому що це слово, утворене тільки для даного випадку і воно придумане в сучасній англійській мові та свідчить про високу продуктивність прикметників, які утворюються за допомогою запозичегоно суфікса –able і природного префікса –un.

Афікси також бувають частково продуктивними, вони є обмеженими у  створені нових слів. Такі афікси є рідкісними. Наприклад, в іменниках -lin, -ese, -ster, -ie,- let. Префікси: be-, mis-, dis-, co-.

Непродуктивні афікси –  це ті, які не беруть участь у створенні  нових слів у сучасній англійській  мові. Наприклад в іменниках -th, -hood, -ship-, dom. В прикметниках -ly, -some, -ous, -ful. В дієсловах -en, -fy. В прислівниках -wards.

Мертві афікси – це ті, що пройшли процес архаїзації в  ході історичного розвитку мови і  тому, вони злилися з коренем і  тепер не можуть бути визнані словотворчими  морфемами.

Зупинимося далі на проблемі афіксальної омонімії. Під афіксами-омонімами слід розуміти ті, що збігаються зі своїм зовнішнім оформленням (звучанням і написанням) словотвірні елементи, які вживаються для утворення слів від основ різних частин мови і висловлюють чинності цього диференційованого значення. Отже, при тлумаченні того чи іншого афікса необхідно виходити не тільки з формальних його ознак, але і брати до уваги, головним чином, характер його вживання, походження і значення.

Афікси-омоніми можуть виникати різними способами:

а) шляхом запозичення  афіксів, які збігаються за своїм  зовнішнім оформленням з наявними вже в мові афіксами (споконвічний суфікс прикметників - ish і запозичений з французької мови дієслівний суфікс - ish);

б) в результаті диференціації  значень того чи іншого афікса при  вживанні його для утворення будь-якої частини мови від основ різних частин мови; внаслідок цього одні й ті ж афікси набувають можливість виражати не тільки різні відтінки одного і того ж значення, але часом і зовсім різні значення, тобто багатозначність афікса може переходити в афіксальних омонімію.

Наприклад, омонімами  стали в сучасній англійській мові суфікси - ish в словах dwarfish - карликовий, недорозвинений, freakish - примхливий, чудернацький.

 в) афікси-омоніми можуть виникати в результаті зміни функцій вже наявного в мові афікса. Суфікс прикметників -ed, який виник і розвинувся з формотворчого суфікса дієслів -ed;

г) часто афікси-омоніми  виникають в результаті того, що різні за походженням афікси, які  спочатку відрізнялися не тільки своїм  значенням, але і самою формою, з плином часу, в силу певних фонетичних та інших причин придбали ідентичне звучання і навіть написання (так, наприклад, виникли афікси-омоніми un - утворює прикметники від основ прикметників, і un -, що виробляє дієслова від дієслівних основ).

Афікси можуть бути деривативними або інфлексійними. Деривативні афікси – це афікси, які служать для утворення нових слів і виражають їх лексико-граматичне значення. Деривативними афіксами можуть бути і префікс і суфікс. Проте префікс в сучасній англійській мові завжди тільки деривативний (do – redo, read – reread). На рахунок суфіксів, то вони можуть бути як дериватив ними, так і інфлексійними. Інфлексійні суфікси не змінюють зміст слова. Вони змінюють форму одного й того самого слова і надають граматичного значення, наприклад: зміна одними на множину (dog – dogs), або зміна теперішнього часу в минулий час (work – worked). На прикладі таких речень: "Every day I walk to school" та "Yesterday I walked to school" слова “walk” та “walked” мають те ж саме основне значення. В реченні "I have one car" та "I have two cars" основне значення слів “car” та “cars” одне й те ж саме. У цьому випадку суфікс додається тільки для граматичної «правильності». Наприклад: ox – oxen, like – likes, work – worked, eat – eaten, sleep – sleeping, big – bigger.

Деривативні суфікси, в  свою чергу, надають нового значення слову і змінюють частини мови: derive (verb) + tion = derivation (noun) + al = derivational (adjective).  Приклади використання найпоширеніших деривативних суфіксів: explore – exploration, divide – division, teach – teacher, music – musician sad – sadness, diction – dictionary, tax – taxable, terror – terrorize.

Частину слова без  інфлекційного суфікса називають  основою. Основа може складатися з однієї і більше морфем і має лексичне і граматичне значення. Наприклад, дієслівна основа може поєднуватися з суфіксами-er (reader; writer) і-ist (escapist; snowboardist). Відмінність основи від слова в англійській мові є суто функціональна, оскільки основа являє собою одиницю структурного і словотвірного плану.

Типи основ виділяються  в залежності від завдань класифікації. Так, для виявлення внутрішньої форми основ прийнято розділяти їх на мотивовані і немотивовані. Вмотивованість основи проявляється так само ,як і вмотивованість слова, про що вже вище подано. Наприклад, основа notify- в слові notification семантично мотивована кореневою морфемою note. До немотивованих основ відносяться, перш за все, прості основи (quick- в quickly; write- в writer) або основи слів типу possibly. Загальний принцип вмотивованості основи і слова не означає, не означає ,що слово з чітким внутрішнім мотивуванням обов’язково містить мотивовану основу. Так, прикметник courageous з основою courage- вмотивовано поєднанням основи і суфікса, при цьому сама основа немотивована.