Три віки людини і Смерть

"Три віки  людини і Смерть"

Дослідники  життєпису Бальдунга Гріна сходяться, що майбутній художник ( про ранні  роки життя якого не збережено  свідоцтв ) народився в Швабіш - Гмунд. Не збережено відомостей і про  день та рік його народження. Умовно за рік народження беруть 1485-й .За припущеннями, перші художні навички Ганс Бальдунг отримав у якогось місцевого майстра або в місцевій майстерні. Еротизм цілої низки творів Ганса свідчить про його молодість,і інтерес в пізнанні людського тіла.  Художник мав походження із шляхетної родини, і не зважаючи на це будучи учнем  Дюрера був чемним і сухняним, адже і прізвисько Грін художнику дісталося від майстра Дюрера, саме тому що Бальдунг був наймолодшим від усіх учнів.

  Ганс Бальдунг Грін - надзвичайно своєрідний майстер, у творчості якого химерно переплітаються ренесансні риси з середньовічною символікою, фантастикою і елементами  маньєризму - художнього напрямку, що одержав у Німеччині розвиток в роки реакції, яка настала після придушення селянських воєн.У картинах Бальдунга роздуми про красу людського тіла майже завжди стикаються з жахливими образами смерті. "Смерть, смерть і знову смерть, як її писав Ганс Бальдунг Грін - білясті потовщення, вузлуваті суглоби, перероблене, похмуре, безсоромність тазостегнових кісток. І на тому, що колись було рукою, висів важкий золотий браслет вишуканого плетіння. Я залишився безмовний і нерухомий перед цими злидарськими останками, перед цим страшним заходом людської плоті ... "  - навіть з останніх слів можна зрозуміти, що художнику ця тема є надзвичайно важливою, в цих словах відчувається відчай і страх перед смертю.

Улюбленою темою  художників різних епох було символічне значення,та зображення віку людини, молодості  і старості, краси і в'ялення людського тіла. Картина "Три віки жінки і Смерть" є підтвердженням цьому.Чотири фігури на картині являють собою співвідношення трьох вікових циклів , трьох етапів людського життя.  Зображені на картині алегоричні жіночі постаті змушують задуматися про швидкоплинність і безжалісність часу: дитинство у вигляді сплячого немовляти, та символу життя, квітуча юність, у вигляді молодої дівчини,  потім виснажена старість і, смерть у вигляді скелета з пісковим годинником, який немов би нагадує про відлік часу того цінного що залишилося - життя. Ганс Бальдунг Грін проявляє інтерес до наготи людського тіла, молодості та краси але на противагу звертається   до теми її згасання, старості та смерті. Цей яскравий контраст дуже чітко прослідковується в даній картині, адже ми споглядаємо на картині два молодих тіла - дитини і дівчини, та дуже не хочеться переводити погляд на поморщену, кістляву, старість та смерть. В цій картині прослідковується моторошність та химерність композиції, також ,завдяки задньому плану на якому зображене дерево та сяйво місяця, оточеного темними хмарами. Основну увагу художник приділяє формам людського тіла. Спляче немовля знаходиться зправа картини на землі, яке поєднане разом із смертю за допомогою переломаного списа на який дитина поклала долоню. Зліва картини зображено молоду дівчину, з опуклими кругловатими формами,які прикриває світла тканина, її голова  прикрашена стрічкою і повернута до жінки, яка зображена у вигляді старості,погляд якої прикутий до молодої дівчини; права рука центральної фігури тримає її за плече, а ліва прикриває частину свого тіла. Цю всю композицію підтримує жінка у вигляді смерті, яка тримає за руку виснажену старість, тієюж рукою тримаючи пісочний годинник, яка немов би тягне зображення всіх фігур за собою. Але, водночас  по погляду молодої дівчини просвічується протистояння і непокора старості, непокора і незгода в тому щоб час відбирав в неї її молодість, форму тіла, і красу.

Також в лівому кутку картини  знахоиться птах, своє знання природи і майстерність рисувальника Бальдунг Грін застосовує  для створення сюжетних малюнків на релігійні, міфологічні та казкові теми, в яких виражена притаманна йому пристрасть до вимислу і фантастики. Сильною стороною цих малюнків є їх динамічність, вміла передача рухів і сміливих ракурсів, майстерність у компонуванні фігурних груп.