Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Февраля 2013 в 15:29, биография
Олександр Васильович Кірсанов народився 2 литопада 1901р. в Москві в сім'ї інженера-транспортника. Його батько, Василь Ернестович Кірсанов, працював деякий час військовим інженером, а потім перейшов на цивільну роботу на Білорусько-Балтійську залізницю заступником начальника. Мати, Емілія Іванівна, виховувала сімох дітей. Олександр був сьомою дитиною.
В 11 років він вступає до 1 класу Першого Московського кадетьського корпусу. В 14 років Кірсанов виявляє інтерес до хімії, батьки купили йому найновіші на той час книги по хімії. Деякі з них він зберігав до кінця свого життя.
Олександр Васильович Кірсанов
Олександр Васильович Кірсанов народився 2 литопада 1901р. в Москві в сім'ї інженера-транспортника. Його батько, Василь Ернестович Кірсанов, працював деякий час військовим інженером, а потім перейшов на цивільну роботу на Білорусько-Балтійську залізницю заступником начальника. Мати, Емілія Іванівна, виховувала сімох дітей. Олександр був сьомою дитиною. В 11 років
він вступає до 1 класу Першого
Московського кадетьського В 18 років Олександр Васильович не зміг одразу вступити до Московського Вищого технічного училища, оскільки мав непролетарське походження. Проте, через 2 роки, попрацювавши перед цим викладачем курсів підготовки командного складу армій, він таки поступив в МВТУ. Досить скоро його знову відрахували по причині непролетарського походження. Знову поновився. |
Олександр Васильович Кірсанов |
Після смерті батька в 1923р. Кірсанов крім навчання починає працювати лаборантом кафедри органічної хімії..
В 1924р. закінчує навчання й залишається аспірантом на кафедрі, яку на той ча очолював О.Є.Чичибабін. В 1924р. та 1925р. Кірсанов публікує свої перші 2 статті на теми амідування піридину та синтезу оксипіридинкарбонових кислот.
Протягом 20-х років минулого століття Кірсанов опублікував ряд праць з хімії піридинових основ, розшифрував будову складної природної сполуки - бергеніну, а також впровадив у промислове виробництво алкалоїди кокаїн та гідрастинін, спроектував й виготовив апа ратуру для їх синтезу. В 1930р він був змушений залишити МВТУ, через його розформування. З 1930 по 1932р працює старшим редактором хімічногосектору "Держнауктехновидаву" (тепер видавництво "Химия"). Під його редакцією виходять друком "Синтезы органических препаратов". В 1932р вченого висилають до Свердловська за спробу зв'язатися з академіком Чичибабиним, що виїхав до Франції 1930р. На новому місці він спочатку керує хімічною лабораторією й консультує в Інституті механічної обробки руд, викладає в Державному університеті. Згодом завідува лабораторією технології хімічних продуктів і коксування в Східному науково-дослідницькому вуглехімічному інституті. В 1939р вченому присуджено ступінь доктора хімічних наук без захисту дисертації, а в 1941р - професора. В 1940р Кірсанова обирають завідуючим кафедри органічної хімії Свердловського Медичного Інституту. |
Кірсанов в Берліні, 1945р. |
Під час Великої Відчизняної Війни він працює над створенням ефективних лікарських засобів "карбосульфамідів". В березні 1942 провів аналіз рідини манометрів й термометрів деяких німецьких літаків. У 1944р переїжджає до Дніпропетровська завідувати кафедрою органічної хімії. Розпочинає роботи по фосфорорганічній хімії.
У травні - серпні 1945р Кірсанов перебуває в Німеччині за наказом наркома чорної металургії СРСР.
В 1949р він відкрив першу іменну реакцію - синтез амідів, діалкіламідів й феніламідів карбонових кислот прямим амідуванням сульфамідом.
З 1952р займався вивченням фосфазореакцій
X= ClSO2 , AlkSO2 , ArSO2 , Cl2P(O), R2P(O), R2P(S), ArCO, AlK, Ar
В 1953р Кірсанов
відкрив реакцію окисного імінування
похідних тривалентного фосфору N-
В1956р переїхав
до Києва. За короткий час він разом
зі співробітниками виконав
В 1961р стає академіком АН УРСР.
З 1961 Кірсанов став директором ІОХ АН УРСР.
Його наукова діяльність - повчальний приклад поєднання фундаментальних досліджень з інтересами практики. Багато сполук з практично корисними властивостями (антибластичними, пестицидними та ін.) було знайдено серед похідних фосфазосполук, ізоціанатів кислот фосфору, імінопохідних сірки.
|
Кірсанов обговорює проблеми з міністром хімічної промисловості СРСР |
В1983 році він вирішив піти з посади директора інституту, передавши віжки правління Марковському.
2 листопада
1991р в Києві відбулась
Ще за 3 дні до своєї смерті він продовжував ходити на роботу.
1901 |
народивсся 2 листопада в Москві |
1912-1919 |
навчання в першому Московському кадетському корпусі |
1921-1924 |
Студентхімічного факультету Московського вищого технічного училища (МВТУ) |
1924-1930 |
Робота в МВТУ аспірант, ассистент, старший ассистент |
1930 |
премія Держкомітету з хімізації СРСР за роботи з хімії піридинових основ |
1930-1932 |
науковий редактор хімічногосектора "Держнауктехновидаву" ("Химия") |
1932 |
висланий в Свердловськ |
1932-1944 |
робота в нукових й навчальних установах Свердловська |
1941 |
присвоєно звання професора |
1944-1956 |
завкафедри органічної хімії Дніпропетровського металургійного інституту |
1945 |
нагороджегний медаллю "За доблесный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945гг.". |
1945 |
перебування в Німеччині |
1946 |
повна реабілітація (від підозр у зв'язках з "буржуазними силами" , Чичибабиним) |
1948 |
декан хімічного факультету Дніпропетровського металургійного інституту |
1951 |
присуджена премія АН СРСР ім Д.І.Менделєєва за цикл робіт, присвячених дослідженню перетворень сульфамінової кислоти та синтезами на основі сульфаміду |
1951 |
обраний членкором АН УРСР. Призначений завідуючим лаборатарії ІОХ |
1956 |
остаточний переїзд у Київ |
1959 |
призначений замдиректора ІОХ АН УРСР |
1960 |
призначений в.о. директора ІОХ АН УРСР |
1961 |
обраний дійсним членом (академіком) АН УРСР |
1961-1983 |
директор ІОХ АН УРСР |
1968 |
створено дослідне виробництво ІОХ АН УРСР |
1968 |
нагороджений Золотою медаллю ВДНГ СРСР |
1971 |
нагороджений орденом Леніна |
1972-1982 |
нагороджений
великою кількістю |
1983-1992 |
радник при дирекції ІОХ АН УРСР |
1992 |
помер 19 травня в Києві |