Радянсько-німецький договір про ненапад 1939 р. погляд через роки

                      Міністерство науки і освіти  України

           Львівський національний університет  імені Івана Франка

                            Кафедра новітньої історії України

 

 

 

 

 

 

 

                                                   

                                                                 Домашня письмова робота

 студентки І курсу  групи ФФП-12

                                                                    філософського факультету

                                                                       спеціальність «Психологія»

                                                               денна форма навчання

                                                          Гук Анна Василівна

 

                                                        Перевірила доцент

                                                                      Боднар Галина Анатолівна

 

 

                                                   Львів-2010

                                                       План

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

       Розмірковуючи про саму кровопролитну в історії людства війну, ми мимоволі повертаємося до передвоєнного часу, запам’ятавшимся в історії як передвоєнна політична криза, із тим щоб зрозуміти ту міжнародну обстановку в який війна готувалася і була развязана.  У результаті підготування і часткового здійснення Німеччиною агресивних планів по завоювання світового панування при попуску з боку Англії і Франції, продемонстрованому в Мюнхені.

Я вирішила вибрати  дану тему для мого реферату, тому що мені було цікаво дізнатися правду про Радянську зовнішню політику, ким і чим вона визначалася, як впливала на положення Радянського Союзу в міжнародній ситуації.  У наші дні можна по-новому глянути на різні сторони зовнішньої політики СРСР, її зв'язок із внутрішньою політикою, дати на основі дослідження раніше закритих документів оцінки і висновки, що дозволяють відновити реальну картину того що діялось.

У перші роки так називаного мирного існування  СРСР боровся за встановлення більш-менш прийнятних дипломатичних відносин із капіталістичними країнами.  Протягом 20-их і  30-их років зовнішній торгівлі придавалось не тільки економічне, але і політичне значення.

У 30-их роках  радянський уряд активно розвивав відношення з фашистською Німеччиною, що переростили  в активну діяльність по організації  колективного опору агресивним фашистським державам.  Ідея створення системи колективної безпеки і практичної роботи радянської дипломатії одержали високу оцінку і визнання прогресивної світової громадськості.  Готовність зробити військову поміч за договором Чехословаччини проти фашистської Німеччини в 1938 р., нарешті, щире прагнення виробити спільні міри опори агресії напередодні другої світової війни - така стисла літопись послідовної боротьби Радянського Союзу за світ і безпеку.

Жодний народ, навіть німецький, не відчував нічого схожого на та наснагу, що у 1941 р. охопила всі народи Європи.  Усього лише двадцять років пройшло з часу першої катастрофи в Європі, і ще ніхто не забував перенесених страждань і жертв.  Усі прийняли війну як удар долі.  Навіть оголошення війни західними державами не змогло поколебати у німецькому народі віру в Гітлера: він був занадто сильно одурманений брехливою пропагандою, щоб могли тверезо оцінити що відбувається.  Гітлер хотів війни, і це є документально підтвердженим фактом.  Але він не домігся б так легко цієї цілі, якби не знайшов необхідних союзників і супротивників в особі Радянського Союзу, Польщі й Англії.  Вирішальне значення мала позиція СРСР.

У даній роботі я спробую освітити основні аспекти  відношень СРСР із значними світовими  державами і чинникі, що впливають на цю політику, внутрішнє положення СРСР, що визначає взаємовідносини з іншими країнами перед вступом нашої країни в другу світову війну.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Радянсько-німецький пакт про ненапад і секретний протокол

 

Радянський  уряд робив у літку 1939 р. усе можливе, щоб домовитися з Англією і Францією з метою запобігання німецької агресії, зберігання світу.  На жаль, ці зусилля не увінчалися успіхом.

Провал  переговорів  із західними країнами остаточно  переконав Сталіна в необхідності зближення з Німеччиною.

 Німеччина, у міру  жорстокості політики Заходу, зі  свого боку почала шукати досягнення  домовленостей із СРСР. Якби СРСР  продовжував анти німецьку політику, рейх зіткнувся б з імовірністю  ведення війни на два фронти, тому що до цього часу майбутнє вторгнення в Польщу для Гітлера вже було вирішенним питанням.

У серпні 1939 року Німеччина завершила підготування до війни в Європі.  Не бажаючи  воювати на два фронти, Гітлер запропонував підписати радянсько-німецький договір  про ненапад.  Договір обіцяв Радянському Союзу не тільки світ, але і розширення західних меж.

СРСР фактично продовжувала залишатися в положенні  міжнародної ізоляції, у якому  він виявився в результаті мюнхенського договору.  У цій обстановці Сталін і Молотов прийняли рішення погодитися з пропозицією Німеччини про висновок договору про взаємний ненапад.

12 серпня 1939 р.  німецький уряд був сповіщенний  про те, що СРСР готовий обговорити  з Німеччиною характер нових  відносин. Ця заявка була відповіддю  на німецьку пропозицію, зроблену ще на початку серпня міністром закордонних справ Німеччини Ріббентропом.

Контакти між  Берліном і Москвою набули інтенсивного характеру.

18 серпня в  столиці Німеччини була підписана  радянсько-німецька торгово-кредитна  угода про надання СРСР позики  в 200 млн. марок терміном на 7 років і закупівлі Німеччиною радянських товарів на суму 180 млн. марок.

Гітлер явно поспішав. 20 серпня він звернувся  до Сталіна з особистим посланням, у якому наполягав на приїзді  Ріббентропа до Москви 22 або, найпізніше, 23 серпня, на що була отримана згода. Переговори з Ріббентропом 23-24 серпня вели Сталін і Молотов.

 2. Підписання договору

 

Договір про ненапад  між Німеччиною і СРСР був підписаний 23 серпня 1939 р. На церемонії його підписання був присутній Сталін, який підняв тост за здоровя фюрера.

Договір, підписаний на 10 років, передбачав, що СРСР і Німеччина  зобов’язуються утримуватися від усякого  насильства, від будь-якого агресивного  впливу стосовно один одного як окремо, так і разом  з іншими країнами.

Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом  /23 серпня 1939 року/

Уряд СРСР і Уряд Німеччини, керовані бажанням зміцнювати справу миру між СРСР і  Німеччиною, і виходячи з основних положень договору про нейтралітет, укладений між СРСР і Німеччиною, в квітні 1936 року, прийшли до наступної угоди:

Стаття 1. Обидві Договірні Сторони зобов’язуються утримуватися від усякого насильства, віб будь-якої агресивної дії і всякого нападу стосовно один одного як окремо, так і разом з іншими державами.

Стаття 2.  У випадку, якщо одна з Договірних Сторін стане об’єктом воєнних дій з боку третьої держави, інша Договірна Сторона не буде ні в якій формі підтримувати цю державу.

Стаття 3. Уряди обох Договірних Сторін залишаються в майбутньому в контакті один з одним для консультації, щоб інформувати один одного про питання, які стосуються їхніх спільних інтересів.

Стаття 4. Жодна з Договірних Сторін не буде брати участь у будь-якому угрупування держав, які прямо чи побічно спрямовані  проти іншої сторони.

Стаття 5. У випадку виникнення суперечок або конфліктів між Договірними Сторонами з питань того чи іншого роду, обидві сторони будуть вирішувати ці суперечки чи конфлікти винятково мирним шляхом, у порядку дружнього обміну думками або в належних випадках шляхом створення комісії врегулювання конфлікту.

Стаття 6. Даний договір укладається терміном на 10 років з тим, що, якщо одна з Договірних сторін не виконує його за рік до закінчення терміну, термін дії договору буде вважатися автоматично продовженням на наступні п’ять років.

Стаття 7. Даний договір підлягає ратифікації в можливо короткий термін. Обмін ратифікаційними грамотами повинен відбутися в Берліні. Договір набирає сили негайно після його підписання. Складався у двох оригіналах, німецькою і російською мовою, у Москві. [ Бердичевський  Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. серед. Загальноосвітніх шк. – Запоріжжя: Прем’єр, 2002. – с.481-482.]

 

Москва, 23 серпня 1939 рік.

За уповноваженням Уряду  СРСР В.Молотов.

За Уряд Німеччини  І. Ріббентроп.

 

  Разом із договором був підписаний і секретний додатковий протокол, який відображував злочинну сутність цього документа.  Він не обговорювався ні в Політбюро, ні у Верховній Раді СРСР, ні в уряді.

Документ

Витяг з «Секретного  додаткового протоколу» до договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом. 23 серпня 1939 року.

1. В случае торриториально-политического переустройства входящих в состав Прибалтийских государств (Финляндия, Эстония, Латвія, Литва), северная граница Литвы одновременно являэтся границей интересов Германии и СССР.(…)
2. В случае территориально-политического переустройства областей, входящих в состав Польського государства, граница интересов Германии и  СССР будет приблизительно проходить по линии рек Нарева, Вислы и Сяна…
3. Касательно юго-восток Европы с советской стороны подчеркивается интерес СССР к Бессарабии. С германской стороны заявляется о ее полной политической незаинтересованности в этих областях.
4. Этот прокол будет сохраняться обеими сторонами в строгом секрете.[Международная жизнь. – 1989. - №9. – с.91-92]

 

Відразу ж, після  того як договір був підписаний, припинилася антифашистська кампанія в радянській пресі.  Зато Англію і Францію тепер називали «підпалювачами війни».

Проводячи політику нейтралітету, Радянський Союз точно  виконував укладені їм із Німеччиною угоди.  Радянський уряд всемерно намагався уникати терть із Німеччиною і старанно стежило за тим, щоб не дати їй якогось привода до порушення радянсько-німецьких угод.  Такими принципами керувалися не тільки дипломатичні, військові, господарські й інші радянські відомства, що відповідали за стан відношень із Німеччиною, але також преса і радіо.

3. Вплив радянсько-німецького договору на подальший розвиток подій у Європі

 

Через декілька днів договір  почав реалізовуватись на практиці. 1 вересня 1939 р. німецькі війська вторглись у Польщу.

Початок Другої світової війни

  3 вересня Велика Британія і Франція відповідно до даних Польщі гарантій оголосили війну Німеччині. Радянсько-німецький договір від 23 серпня мав пряме відношення до цієї трагедії, тому що саме після підписання договору в Москві Гітлер прийняв остаточне рішення про вторгнення в Польщу.

Вторгнення Червоної Армії в Польщу

 Поки  польські війська боролися проти німецьких військ на заході своєї країни, Червона армія 17 вересня у відповідності до статей секретного додаткового протоколу перейшла польський кордон.

Весь світ з тривогою й осудом зустрів звістку про  вторгнення радянських військ. Сталів стверджував, що він направив війська  в Польщу для відновлення там  миру та порядку і захисту українського та білоруського населення.

Невдовзі все стало на свої місця. Червона Армія окупувала «зону своєї відповідальності» у Польщі, інтернувала понад 15 тис. польських офіцерів і направила їх у свої концентраційні табори. Українські і білоруські землі були приєднані до УРСР і БРСР.

Тут почала проводитись  насильницька радянізація, а на тих, хто опирався сталінському режиму, а також просто «неблагонадійних», з погляду нової влади, чекали Крайня Північ, Сибір і Далекий  Схід.

                           Новий договір з Німеччиною

 28 вересня 1939 р. Німеччина і СРСР підписали договір «Про дружбу і державний кордон». Він уточнив розмежування сфер впливу в Східній Європі. СРСР уступив Німеччині деякі польські території й обмежився рубежем, який збігався з «лінією Керзона». Як компенсація за це в сферу впливу СРСР повністю переходила Литва.

Реалізація  договорів

 Хід подій у 1939-1940 рр. показав, що СРСР і Німеччина здійснювали свої зовнішньополітичні акції в чіткій відповідності до підписаних договорів у серпні і вересні 1939 р. З роками стало очевидно, що СРСР, поряд з іншими країнами, був винен у розпалюванні пожежі Другої світової війни.

Політико-правова  оцінка договорів керівництвом СРСР

  Правова і політична оцінка радянсько-німецького договору про ненапад 1939 р. була дана в спеціальній Постанові З’їзду народних депутатів СРСР від 24 грудня 1989 р.

У документі підкреслювалося, що «З’їзд народних депутатів СРСР засуджує акт підписання Секретного Додаткового Протоколу від 23 серпня 1939 р. та інших секретних домовленостей з Німеччиною. З’їзд визначає секретні протоколи юридично неспроможними і недійсними з моменту їхнього підписання. Ці документи були використані Сталіним і його оточенням для пред’явлення ультиматумів і силового тиску на інші країни, порушуючи взяті перед ними правові зобов’язання».