Русская троица

«Руська трійця»

 На початку 30-х років XIX ст. центром національного життя та національного руху в Галичині стає Львів. Саме тут виникає напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання "Руська трійця". Таку назву воно отримало тому, що його засновниками були троє друзів-студентів Львівського університету і водночас вихованців греко-католицької духовної семінарії: М. Шашкевич (1811—1843), І. Вагилевич (1811—1866) та Я. Головацький (1814—1888), які активно виступили на захист рідної української мови (термін "руська" для галичан означав українська).

 «Руська трійця» (1833—1837 рр.) — галицьке літературне угруповання, очолюване М. Шашкевичем,  
Я. Головацьким та І. Вагилевичем, що з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження.

 

 До складу "Руської трійці" входили Маркіян Шашкевич

 ( Руслан ), Іван Вагилевич( Далибор ), Яків Головацький

 ( Ярослав ). На той час всі вони були студентами-семінаристами.

 Навколо «Р. т.» об'єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу. Деякі її члени (М. Ількевич, М. Кульчицький та ін.) були зв'язані з польським революційним підпіллям. Збираючи усну народну творчість, вивчаючи Історію рідного народу, перекладаючи твори слов'янських будителів та пишучи власні літературні  
й наукові твори, учасники угрупування твердили, що «русини» Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову й культуру.

 Діяльність «Р. т.» викликана як соціально-національним поневоленням українців в Австрійській Імперії, так і пробудженням інших слов'янських народів переступила межі вузького культурництва. Особливою пошаною членів  
«Р. т.» користувалася «Енеїда»  
І. Котляревського, фольклорні збірки  
М. Максимовича й І. Срезневського, граматика О. Павловського, а також твори харківських романтиків.

 Головним девізом “Руської Трійці” було:”Йти в народ … вчитися в нього його  
мудрості”. 

 Істотною заслугою «Р. т.» було видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р. у Будапешті), що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Вступне слово М. Шашкевича до альманаху було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель .Ідея слов'янської взаємності, що нею пройнята «Русалка Дністрова», споріднює її з Колларовою поемою «Slavy dcera» (1824), яка в значній мірі інспірувала діяльність «Р. т.». Вплив на постання «Р. т.» мав між іншими і чеський славіст Ян Ковбек. 
 
«Русалку Дністровую» царський уряд заборонив. Лише 250 із 1000 примірників упорядники встигли продати, подарувати друзям і зберегти для себе, решту було конфісковано.

Маркіян Шашкевич

 

Яків Головацький

 

Іваном Вагилевичем

Альманах « Русалка Дністровая»вміщав «Передслів’я» , чотири розділи – «Пісні народні», «Складання», «Переводи»і «Старина»- та рецензію на книжку «Руськоє весілля» Й.Лозинського,що була своєрідним додатком.

                 Значення видання  
               "Русалки Дністрової".  
Вихід альманаху "Русалка Дністровая" започаткував літературне й загальнокультурне відродження Західної України. "Русалка Дністровая" підносила дух народу, зміцнювала віру, кликала до єднання українців.

Могила  М.Шашкевича на Личаківському цвинтарі

 

Гурток «Р. т.» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті  
М. Шашкевича.

 Діяльність "Руської трійці" в оцінці видатних людей. (Діяльність "Руської трійці", на думку академіка  
О. Білецького, була першою спробою народу Західної України заявити про своє існування, про свою національну гідність. Із симпатією і теплом писав про цей гурток І. Франко, а Дмитро Павличко такими словами завершив розповідь про заслуги "Руської трійці":  
 
         І випливає наша мова Русалкою з глибин Дністра!)