Історичні традиції моєї Батьківщини

Мені здається, що ось  таке невірне уявлення склалося саме через нестачу інформації, недостатню обізнаність сучасної молоді. Звичайно, і в народній українській творчості, і в підручника, енциклопедіях  чи хоча б просто – у бібліотеці, інформації більш ніж достатньо, але хто ж нею цікавиться! Ось звідси і дезінформація.

 

Але це як варіант. Цей стереотип  міг скластися ще й через неправильне  трактування прочитаного. Тобто  хлопці могли прочитати якийсь твір з особистою оцінкою автора, чи зі своєрідно описаним

 

10

святом, і виділили для сама чомусь найпоганіше. Ось чому дуже важливо  читати багато різної літератури та цікавитися своєю історією, традиціями та культурою  свого народу.

І, нарешті останнє,  на рахунок чого я хотіла б висловитися, це протиріччя в українському менталітеті, що досить часто заважали і заважають об’єктивно сприймати дійсність і від яких більше шкоди, аніж користі.

 

Знаходячись на межі двох світів і не захищена ніякими природними кордонами, Україна постійно відчувала  на собі вплив інших культур, які  прагнули поглинути її собі на користь.

Положення буфера між державами  виробило, за висловом                  В. Короленка ”особливий національний характер українця – волелюбний та войовничий, а також особливу політику, що кидала Україну поперемінно під заступництво то одного, то іншого з ворогуючих між собою сусідів”. [4]

 

Ця обставина зумовила появу в національному менталітеті  такої риси як адаптивність, пристосування. Українець пристосується скрізь, куди його тільки закине доля, навіть якщо для цього прийдеться відмовитися  від своєї культури, від своєї  національності. Та незважаючи на все, в душі українець буде українцем. [4]

 

Інтровертованість українця, його самобутня та неповторна культура стали своєрідним захисним механізмом, що не дозволила йому розчинитися в народах загарбниках. [4]

 

Але той факт, що українці підсвідомо налаштовані підкорюватися  комусь залишається фактом, і це дуже шкодить сучасній державі, заважає  її розвитку.

Дуже мало людей, які насправді  вірять в те, що в цій країні можна  жити на нормальному рівні, дуже мало хто замислюється, що він може зробити  для того щоб змінити цю ситуацію. Дуже мало кого це взагалі турбує. Тому й понині, вже у вільній країні люди не живуть, а пристосовуються.

 

 

 

 

 

 

 

11

Висновки.

 

Таким чином можна зробити  висновок, що історичні традиції є  дуже важливим аспектом нашої сучасності, вони потрібні нам, щоб краще розуміти нашу культуру, що б підтримувати її. Традиції є невід’ємна частина нашого життя, бо це наша історія.

 

На мою думку, якщо наш  український люд буде більше замислюватися  над питаннями свого менталітету, якщо будуть приділяти цьому хоч  трішечки більше уваги, то основна більшість, що є більш-менш свідомими людьми, почне переосмислювати те що ми маємо  на сьогоднішній день. І коли вони зрозуміють у якому не вигідному становищі  ми є зараз, звісна річ, їм захочеться щось змінити. А коли буде бажання  – буде і прогрес.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

Посилання.

 

1)[1] http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F

2) [2]

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE

3) [3]

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96#.D0.96.D0.B8.D1.82.D0.BB.D0.BE

4) [4]

http://h.ua/story/46458/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13