Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2013 в 20:46, курсовая работа
Мета курсової роботи - розгляд аспектів значення декабризму для соціально-економічного та політичного розвитку Росії.
Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання наступних завдань: - дослідити сукупність передумов та причин появи декабризму, як революційного явища; - з'ясувати значення європейського впливу на формування ідеологічних основ декабристського руху; - визначити рушійний склад руху; - дати послідовний аналіз етапів декабристського руху, як першої організованої опозиції; - з'ясувати прорахунки декабристів, що призвели до поразки на Сенатській площі; - дати оцінку руху декабристів в контексті його наслідків.
Вступ
3
Розділ І. ЗАРОДЖЕННЯ ОПОЗИЦІЙНОГО ДЕКАБРИСТСЬКОГО РУХУ
5
1.1. Передумови та причини появи декабризму, як революційного явища
5
1.2. Формування декабристської ідеології. Союз порятунку та Союз благоденства
10
РОЗДІЛ ІІ. ПОВСТАННЯ ДЕКАБРИСТІВ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ
15
2.1. Розробка повстання декабристами, виступ на Сенатській площі
15
2.2. Значення декабристського руху
18
2.3. Декабристський рух в Україні
21
Висновки
27
Список використаних джерел
30
Рух декабристів зробив великий вплив і на розвиток суспільного і культурного життя Росії; на їх ідеях виховувалося ціле покоління письменників, поетів, художників, вчених та громадських діячів.
Діяльність декабристів показала, що свідомість нації не готова до кардинальних змін, відокремлена побудова нової Росії і України не у політичному, а інтелектуальному плані з домінантом соціальної верхівки є закономірно недостатньою. Потрібне вироблення на рівні об’єктивної реальності адекватної ідеологічної моделі в тих умовах, що їх задає Європа.
Отже, можна вести мову про українську особливість російського декабризму. В Росії інтелектуальні висновки лідерів руху отримали продовження в дискусії західників і слов’янофілів 30–40-х рр. ХІХ ст. Слов’янофільство за державної підтримки стало комплексом ідеологічних мотивацій зовнішньополітичної доктрини Росії у ХІХ ст. і серед еліти переросло у форму імперського націоналізму і шовінізму. Західництво було відкинуто імперським урядом, тому й отримало розвиток, розділившись на лібералів (лінія Грановського) і соціалістів (лінія Герцена). Відповіддю на декабризм стала "теорія офіційної народності", яка сприяла прискореному вичленуванню української культурної ідентичності із загальноруського потоку. В Україні почалося формування національного проекту та ідеології. Початок процесу дало Кирило-Мефодіївське братство, тому в "Книзі буття українського народу" декабристів оголошено прямими попередниками братчиків, а повстання у грудні 1825 р. набуває ознак прояву волі Бога, яка пророкує месіанський шлях України до визволення всіх слов’янських народів з неволі.
Декабристський рух створив позитивний інтелектуальний ґрунт для генези потужного українського руху. Двома основним положеннями, які взяв український рух на озброєння, були нове розуміння ідеології та орієнтація на європейські ідеї, що проявилося в подальшій розробці української ідеї на засадах зіставлення козацької та слов’янської ідей. Розвиток декабристського руху ідейно залучив Україну до західноєвропейського контексту світового історичного процесу в ХІХ ст., футурологічно визначивши тенденції розвитку вітчизняної історії на все ХІХ ст.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Додаток А
Додаток Б
Меморіальна дошка в Києві на будинку по вул. Гусовського 8/10 з надписом: "На цьому місці знаходився будинок, де в 1822 — 1825 рр. відбувалися таємні з'їзди Південного товариства декабристів. Тут була прийнята «Руська Правда»".
(Скульптор М. К. Вронський, архітектор В. Г. Гнєздилов)