Ян Амос Коменський (1592—1670)

Ян Амос Коменський (1592—1670) належить до видатних людей минулого, імена яких із вдячністю і глибокою пошаною зберігає в пам'яті все  прогресивне людство. Мислитель  і засновник нової прогресивної педагогічної системи Я. А. Коменський є славою і гордістю не тільки чеського народу, але й великої сім'ї слов'янських народів і всього людства. Він жив у епоху бурхливих історичних подій, коли визрівав новий клас — буржуазія, займав виразно демократичну позицію в складних умовах класової боротьби того часу, відстоював прогресивні ідеї і все своє життя боровся проти соціального і духовного рабства. Коменський високо підніс традиції гуманістичного руху, невичерпного оптимізму і великої любові до людини: "Людина є не що інше, — писав він, — як гармонія як щодо тіла, так і щодо душі". У своїх творах Я. А. Коменський надзвичайно виразно окреслив прогресивні для свого часу вимоги в галузі освіти и виховання, зобразив ідею народоправства та рівності.

Я. А. Коменський вчився в  братській, потім у латинській школах, у двох університетах, став учителем у 22 роки, окрім того, був проповідником, керівником школи. У 1627 р. почав писати "Чеську дидактику", пізніше жив у Польщі, викладав у гімназії, там видав у 1633—1638 рр. "Велику дидактику". Окрім того, писав підручники, видав першу в історії книгу для батьків про сімейне виховання "Материнська школа".

Нові ідеї і практику навчання Я. А. Коменський геніально синтезував, створивши педагогічну систему, яка була новим, вищим етапом у  розвитку педагогічної науки, підсумком і теоретичним обґрунтуванням усього позитивного досвіду свого часу.

Твори великого чеського педагога й досі не втратили свого значення. Правильною є думка про те, що Я. А. Коменський — не лише історія, а значною мірою і сучасність прогресивного людства.

Його перший підручник "Відкриті двері до мов" — енциклопедія" елементарних реальних знань був перекладений на 20 європейських і 4 азіатські мови. У Росії в 1768 р. Московський університет випустив латинською, німецькою і французькою мовами твір Я. А. Коменського "Видимий світ у малюнках" — перший підручник, побудований за принципом наочності. Серед численних творів Я. А. Коменського, які видавалися пізніше, центральне місце займає "Велика дидактика", що належить до першокласних творів світової педагогічної літератури. У цій праці великий педагог виклав нову систему навчання й виховання, піддавши нищівній критиці схоластичну школу, відірвану від потреб життя.

"Велика дидактика"  Коменського — прекрасний твір педагогічної думки як за змістом, так і за структурою, взаємозв'язком її різних частин:

§ у І розділі доводиться, що людина — це дивовижне, прекрасне  і найдосконаліше творіння;

§ у II—IV — що мета людини за межами справжнього життя, що сучасне  життя є лише покликання до майбутнього, що приготування до нього має три  ступені: 1) наукова освіта, 2) доброчесність, або моральність і 3) релігійність, або благочестя;

§ у V—X — що людина від  природи має добрі зерна і  корені цих трьох прагнень, але, щоб  стати хорошою людиною, потрібно отримати виховання; виховувати найкраще всього в юнацькі роки, для цього повинні створюватися школи; у процесі виховання потрібно вивчати все про людину, забезпечити юнацтво мудрістю, різними мистецтвами, доброчиннісгю і благочестям;

§ у XI—ХІХ розділах — сказано, що ще немає шкіл, які б відповідали цим цілям, що форму і зразок порядку в школі потрібно запозичити у природи; дається вказівка, як чинити, щоб вистачало часу на навчання, викладаються правила змістовного, успішного навчання і виховання та поради, як один учитель може навчати відразу і з найменшими витратами сил декількох учнів;

§ у XX—XXV розділах — висвітлюються  спеціальні методи навчання наукам, мистецтвам, мовам, моральності, благочестю; викладається ставлення Коменського до язичницьких книг;

§ у XXVI—XXXII розділах — ідеться про  те, якою повинна  бути шкільна дисципліна, пропонується поділ  шкіл на. чотири ступені, відповідно до віку дітей; дається нарис "Материнської школи", нарис школи  рідної мови, латинської школи, написано про академії і подорожі, про досконалу організацію школи.

В останньому, XXXIII розділі йдеться  про умови, необхідні  для здійснення нового підходу до організації навчання і виховання молоді. "Велика дидактика" має три вступні самостійні розділи: перший — звернення до всіх, хто стоїть на чолі шкіл, церков, закладів, до правителів, батьків, опікунів; другий — привіт читачам; третій — про користь дидактики. Свою педагогіку Я. А. Коменський ставить на службу суспільним завданням: "Якщо ми хочемо, щоб були добре обладнані і процвітали церкви, держави і господарі, перш за все давайте впорядкуємо школи, дамо їм розквітнути, щоб вони стали справжніми і живими майстернями людей і розсадниками для церков, держав, господарств". Керівною основою своєї дидактики він вважав відкриття такого методу, при якому вчителі менше б вчили, а учні більше б вчилися, щоб у школах було більше порядку і менше одурманювання, даремної праці, а більше дозвілля, радості, хороших успіхів. Тоді і в державі було б менше темряви, розгубленості, розладу, а більше світла, порядку, миру і спокою.

Педагогічні погляди Я. А. Коменського

Найбільш цікавим  для сучасної педагогіки є розроблений  Я. А. Коменським принцип  природовідповідності. Цей принцип у  його системі є  методологічним. На необхідність зважати  в процесі виховання  на закони природи  вказували ще філософи стародавнього світу (Демокріт, Арістотель, Квінтиліан). Проте ця ідея не набула розвитку аж до часів Відродження. Я. А. Коменський пропонує нову школу, де навчання й виховання буде узгоджене з природою в цілому і з віковими особливостями дітей зокрема, де виховуватимуться нові люди, які потім побудують нове життя. Він не виділяв людини з природи, а розцінював її як частину природи, підпорядковував загальним законам природи. У розділі "Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи)" автор "Великої дидактики" заявляє, що людина створена доброчесною, і їй від природи властиві прагнення до знань, і тому завдання виховання — всіляко сприяти розвитку цих якостей. Я. А. Коменський стверджував, що освіту людина з найбільшою користю здобуває в ранньому віці, особливо шкідливим він,вважав переобтяженість дітей шкільними заняттями. "Дітям слід займатися тільки тим, що відповідає їх вікові і здібностям". "Навчання не можна довести до ґрунтовності без найчастіше і особливо вміло поставлених повторень і вправ" — ця ідея дуже важлива і займає велике місце в сучасній дидактиці.

Я. А. Коменський на основі власної  педагогічної практики дійшов висновків про необхідність навчати "всіх усього": "Усім, породженим людьми, безумовно, необхідне виховання для того, щоб вони були людьми, а не дикими тваринами, не нерухомими колодами" (Т.І, с.80). Він гостро критикує схоластичну школу за те, що вона задовольняє потреби лише багатих. Я. А. Коменський пропонує єдину систему шкіл. Ця демократична ідея єдиної школи мала велике історичне значення. Для досягнення цієї мети він бере 24 роки і поділяє їх на чотири періоди: до 6 років, від 6 до 12, від 12 до 18 і від 18 до 24 років. Ця періодизація викликає великий подив і пошану до глибини думки великого педагога.

Для кожного вікового періоду Коменський визначив певний тип  єдиної школи: для  дитинства — материнську  школу, для отроцтва — елементарну  школу рідної мови, для юності — латинську  школу або гімназію, для зрілості —  академію й подорожі. Материнську школу  і школу рідної мови він визначає для всього юнацтва, а інші два типи шкіл — для юнаків, у яких прагнення вищі.

Я. А. Коменський про зміст освіти

Зміст освіти в школах середньовіччя, за виразом Я. А. Коменського, був справжнім лабіринтом, у якому учні блукали впродовж довгих років, не маючи надії побачити радісне сяйво життя. Сім вільних мистецтв (так називалися шкільні предмети) не могли задовольнити прогресивних потреб суспільства XVII ст. Вироблення нової системи і методів навчання наук по суті було центральною ідеєю у всій діяльності великого чеського педагога. Систему наук, яка б дала загальну картину світу, учені та філософи назвали пансофією. Відомо, що Коменський багато працював над пансофією, але майже всі його праці з цієї галузі загинули. Зміст освіти, пов'язаний із науками, Я. А. Коменський виклав у таких творах: "Велика дидактика", "Пансофічна школа", "Про користь точного найменування речей", "Промова про номенклатуру речей", "Материнська школа", "Видимий світ у малюнках", "Відкриті двері до мов", "Відкриті двері до речей" та ін. "Ми бажаємо, — говорив Коменський, — щоб умам втілено було всю сукупність кращого з усіх галузей знань". Я. А. Коменський радить: до знань треба приєднати підготовку до діяльності, щоб

зі шкіл виходили юнаки діяльні, на все здатні, вправні, старанні; у процесі  навчання потрібно поєднувати три елементи: речі, розум, мову; навчальний матеріал розташовувати концентрично.

Я. А. Коменський є першим педагогом, який докладно й реалістично  розробив зміст освіти й виховання дітей дошкільного віку у спеціальному фундаментальному творі "Материнська школа". Цікаві поради в цій галузі: дати знання з природознавства, оптики, географії, арифметики, геометрії, музики, мови; місцем материнської школи є сім'я, а вихователем — мати; змалку слід дитину привчати до праці; перший день у школі повинен бути радісною і світлою подією в житті дитини. Другу ланку школи — школу рідної мови він вважає найважливішою, бо вона повинна дати основи для будь-якої подальшої діяльності юнака. Школу рідної мови повинні пройти всі діти обох статей. Запровадити в школі рідну мову як мову викладання й виховання — ця порада надзвичайно актуальна. Пропонуючи третю ланку в системі освіти — латинську школу або гімназію, Коменський дає перелік предметів, вказує, що завдання цієї школи — вичерпати всю енциклопедію наук, до семи "вільних мистецтв" він додає фізику, географію, історію, мораль, причому наповнює їх новим змістом.

Боротьба Я. А. Коменського за науковість змісту освіти, його заклик запровадити  в школі реальну  освіту й особливо його ідея про зв'язок шкільного навчання з життям — усе це дуже співзвучне з нашим завданням щодо вдосконалення змісту освіти в сучасній українській школі.

Останню, вищу ланку  в єдиній системі  шкіл Я. А. Коменський назвав академією  — це великий навчальний заклад типу університету, який повинен готувати вчених мужів і  керівників народу. До академії Я. А. Коменський радить посилати "тільки обраних людей, цвіт людства". Академія — це школа не для аристократів і багатіїв, а вищий навчальний заклад, де здобуватимуть освіту найкращі, найталановитіші юнаки.

Дидактична система Я. А. Коменського

Дидактична система, викладена у "Великій  дидактиці", увійшла  до золотого фонду  класичної педагогічної літератури. Це не тільки науково-педагогічний твір, але й зброя в боротьбі за нову людину, нове, демократичне суспільство. Психологічної науки тоді ще не було, Коменський діяв на підставі власних спостережень над дітьми, але його міркування щодо педагогічного мислення, волі та інших психічних процесів становлять великий інтерес і для сучасної науки.

Я. А. Коменський вимагає: учитель  повинен знати  особливості дітей, не підходити до всіх однаково; потрібно виховувати інтерес і увагу до навчання, збудження уваги до навчання — найперша турбота вчителя; сама школа повинна бути приємним місцем; найбільше значення в навчанні мають досконалі й раціональні методи навчання, вони повинні узгоджуватися з природою дитини. Я. А. Коменський грунтовно розробив такі принципи навчання: наочність, послідовність і систематичність, посильність, міцність, свідоме засвоєння знань. Усі вони прийняті і в сучасній педагогіці, навіть зі збереженням назв.

Я. А. Коменський велику увагу приділив визначенню нових  організаційних форм навчання. Основною формою навчання він  вважав класно-урочні заняття. Схоластична школа не знала такої форми навчання, як урок. Середньовічні заняття відбувалися в одній кімнаті одночасно з усіма учнями, незважаючи на вік і рік навчання. Кожен учень мав свій урок, який окремо він відповідав учителеві. Навчання в таких умовах було довгим і тяжким для учнів і для вчителів. Важко переоцінити велику історичну заслугу Я. А. Коменського як першого теоретика й практика класно-урочної організації навчання. Сучасна педагогічна наука цю теорію значно просунула вперед, але основа вчення Коменського про класно-урочну систему залишилася й досі. Його поради актуальні: обладнання школи повинне відповідати навчальним завданням; чітка регламентація часу; не переобтяжування дитини навчальним матеріалом; точна відповідність домашніх завдань тому, про що йшлося на уроці; скільки класів, стільки й навчальних кімнат; кожна кімната повинна мати кафедру й достатню кількість лав; серйозним заняттям присвячується щодня лише чотири години та ін. Отже, у дидактичній системі великого чеського педагога Я.А.Коменського є значна кількість положень, які при критичному підході до них, з урахуванням особливостей історичної доби, можна використати в сучасній українській школі.

Я. А. Коменський про моральне виховання

Питанням морального виховання присвячено твір "Закони добре організованої школи". У поглядах Я. А. Коменського на моральне виховання відчувається вилив християнської етики, він часто звертається до "святого письма", цитує й переказує "святих отців" церкви. Моральні якості найвиразніше викладено в його творі "Материнська школа": помірність у їжі й питві, охайність, повага до старших, шанобливість, правдивість, справедливість, благодійність, звичка до праці, стриманість, терплячість, делікатність, готовність служити старшим, витонченість манер, гідність, витриманість, скромність — це кодекс гуманіста й поборника загальнолюдського братства і мирної праці. Дисципліну Коменський розцінює як метод, за допомогою якого тільки й можна досягти результатів у вихованні дітей. "Школа без дисципліни є млин без води", — писав Я. А. Коменський, у той же час виступаючи проти жорсткої дисципліни схоластичної школи. Він припускав тілесні покарання не за неуспішність у навчанні, а за погану поведінку учня, за аморальні вчинки, зарозумілість, за вперту непокору, за навмисну злісність, за недоброзичливість і лінощі — і цим він поступився середньовічній школі.

Важливу роль Я. А. Коменський відводить  учителеві, дуже високо оцінює його працю: "... вони поставлені на високо почесному  місці...,їм доручено прекрасну посаду, вищої від якої нічого не може бути під сонцем". Він ставить перед учителем такі вимоги: учителі повинні відзначатися своєю моральністю, захоплювати учнів позитивним прикладом, бути . привітними і ласкавими, не відштовхувати дітей від себе своїм суворим поводженням, ставитися до учнів із любов'ю.