Чоловічі імена у ролі прізвищ

Ще відвіку люди помічали, що ім'я людини впливає на її долю і грає важливу роль в становленні характеру людини. Дізнавшись ім'я людини, можна дізнатися багато деталей її життя, наприклад походження, національність і яка у неї віра. Тому досить цікаво спостерігати за явищем переходу імен у прізвища. Для дослідження були обрані українські чоловічі імена, а також чоловічі імена у німецькомовних країнах, що згодом стали прізвищами.

Німецькі чоловічі імена у ролі прізвищ

Формування прізвищ розпочалося у німецькомовних країнах приблизно з кінця 11 століття. З цього часу все частіше траплялося, що для ближчого позначення особи до її кличного імені додавали іще одне ім’я. Це друге ім’я було часто позначенням професійної діяльності носія імені, якого це стосувалося, тобто його ремесла, духовних або моральних властивостей чи звичок. Такі доповнення переходили з часом також на дитину і ставали зрештою спадковими. Кількість прізвищ, яка виникла таким чином і сьогодні дуже велика (Gläser(скляр), Ziegler( цегляр), Weber(ткач), Schreiber (Писаренко), Schuster(швець), Langer(Довгань), Kleiner-Mager (Худий, Худенко), Zorn(лють, гнів,( Лютенко-футболіст), Kluge(Розуменко), Ohnesorge(не хвилюйтесь).   Але були також інші шляхи розвитку для сьогоднішніх прізвищ. Надалі розглядатиметься так звана наука «Patronymika», що вивчає прізвища, які виникли з батьківських імен.  На ранній стадії зародження німецьких племен часто траплялося, що для ближчого позначення дитини та його імені додавали ім’я батька. Якщо мова йшла про хлопця, то при цьому як правило додавали ще й «Sohn»(син). Отже приблизно так: Heinrich, Peters Sohn.       Пізніше цей додаток зазвичай  обмежували відомостями про батькове ім’я з Genitiv (родовий відмінок), наприклад Heinrich Peters. З часом у багатьох таких іменах опускалося закінчення також родового відмінка. Таким чином із старих кличних імен виникло багато прізвищ, кількість яких донині досить велика. Наприклад, Paul, Otto, Werner, Heinz, Günther, Bernhard.   Оскільки в німецькій мові як правило ім’я ставиться перед прізвищем, то здебільшого зрозуміло однозначно чи мова тут іде про ім’я, чи про прізвище. У газетах та журналах прізвища часом виділяються набиранням у розбивку. Наприклад, Reinhard Michael, Werner Heinrich, Heinrich Werner.   Багато «Patronymika» до сьогодні зберігають свою первинну форму з додатком «Sohn» чи запозиченням з Genitiv, -s, наприклад, Jakobsons, Peters, Dietrichs. Кінцевий член «Sohn» послабився до – sen (Paulsen, Petersen, Heinrichsen).           Також багато українських прізвищ як відомо є за своїм походженням пов’язаними з наукою «Patronimika»  (наприклад, Петренко, Прохоренко, Іваненко). Сполучення імені дитини з іменем батька призвело в українській мові з іншого для утворення ввічливої форми звертання з іменем батька (Іван Петрович, Михайло Іванович), які в Середньовіччя дозволялося вживати лише відносно представників вищого дворянства.  У наш час як відомо ім’я батька є обов’язковою складовою частиною офіційного імені кожного громадянина нашої країни і звертання ним із певних ситуацій спілкування не можна опускати. У німецькому звертанні вживання імені батька не є загальноприйнятим.            Щодо українських прізвищ, які раніше були іменами, ми обрали для дослідження саме прізвища багатьох відомих закарпатців.    Нещодавно в  Ужгородському прес-клубі доктор філологічних наук, професор Павло Чучка презентував свій історико-етимологічний словник «Слов’янські особові імена українців». На цю подію багато хто чекав уже давно, особливо після виходу попередньої книги науковця «Прізвища закарпатських українців». Адже це якраз той рідкісний випадок, коли серйозна наукова робота змогла зацікавити не лише філологічні кола, але й пересічного українця.         Тому багато хто несподівано відкрив для себе не лише рідкісні (а почасти і призабуті слов’янські імена), але й зустрів безліч знайомих прізвищ, які, в минулому, виявляється, слугували єдиним йменням для людини. Нижче подано прізвища закарпатців, які раніше, згідно із презентованим словником, були іменами, а також словникові статті із книги (текст у скороченому вигляді; усіх зацікавлених у більш широкій інформації закликаємо вивчати першоджерело).

Любомир Белей, директор Ужгородського інституту україністики, відомий мовознавець, доктор філологічних наук

Белей – давнє слов’янське чоловіче ім’я, яке ще перед татарською навалою фіксується на південних схилах Українських Карпат. У болгар чоловіче ім’я Белей (у зах.варіанті Беле), що пов’язується з прикметником б(ять)лый уживається понині. У XVII-XVIII ст.ст. антропонім Белей на українських теренах уже не виступає особовим іменем, а вживається тільки в ролі прізвиськ, прізвищ та кличок свійських тварин, характеризуючи їх за білим кольором шкіри чи волосяного покриву.

Лариса Білак, народна артистка України 

Білак – українське чоловіче ім’я від прикметникової основи біл- «білий», як і в іменах Мудрак, Новак, Шестак. Отже, це давній спосіб називати осіб за їх зовнішнім виглядом. Перші фіксації цього імені походять із західної Галичини та Закарпаття, хоча тоді ці записи вже репрезентують не імена, а  - прізвищеві назви.

Володимир Гиря – політолог, викладач кафедри політології УжНУ 

Гиря – перші записи імені Гиря/Гира та записи його похідних в Україні сягають XVI-XVII ст. Якщо ім’яГиря/Гира справді слов’янського походження, то воно пішло, напевно, від співзвучного українського апелятива гиря/гира у значенні «чуприна»; «вагова міра», «коротко обстрижена людина» чи ж навіть «гуля, набряк» (закарпатські говори). 

Степан Добош – засновник і перший ректор Ужгородського університету 

Добош – в  українського антропоніма Добош можливі щонайменше дві етимологічні інтерпретації: а) імовірно, це утворення від давнього слов’янського імені Доб’єслав; б) у слов’янських народів, що межують упродовж тривалого часу з угорцями, під впливом угорської фонетики чи за аналогією до угорського апелятива dobos «барабанщик», ім’я зазнало змін і нині часто передається як Добош, Добыш чи Довбуш. 

Дмитро Кремінь – поет, перекладач, публіцист, лауреат Шевченківської премії 

Кремінь – ім’я походить від назви мінералу кремінь, яка у болгар, подібно до імені Оціль, дотепер виконує функцію побажального імені, виражаючи волю батьків «хай буде твердий характером!». Перші українські фіксації датуються XV ст. Пізніше антропонім Кремінь почав виконувати також функцію прізвища. 

Галина Малик – найвідоміша дитяча письменниця Закарпаття 

Малик – ім’я Малик утворено від усіченого імені Мал- або безпосередньо від нечленованого прикметника малий за допомогою суфікса здрібнілості –ик. Лексема Малик як особове ім’я в Україні фіксується з XVI ст. Кульмінація використання цього особового імені припадає на XVII ст. Так, у реєстрі війська запорозького 1649 р. під іменем Малик у різних полках служило 10 козаків. У Причорномор’ї  XVI ст. поряд із українським іменем Малик подибується також ім’я мусульманського походження Малык, апелятивне значення якого «володар, господар».

Степан Рак – всесвітньо відомий гітарист-віртуоз із закарпатським корінням            Рак – ім’я могло постати на базі назви тваринки рак «прісноводна членистонога тварина», але воно могло піти так само від слов’янського імені Радослав. Писемні пам’ятки кінця  XVI ст. залишили нам свідчення, за якими назва Рак уже однозначно виступає як особове ім’я поряд із календарним іменемІван. Упродовж останніх століть ім’я Рак дало десятки дериватів, як Рачко, Раченя, Рачик, Раченко і т.п. А закарпатське село Раківчик та Раковець у окрузі Свидник згадуються вже 1572 р. У чехів ім’я Rak та похідне від нього Raček уживалося ще в старочеський період.