Християнски основи малярського мицевта Тараса Шевчека

УДК [75:23/28] Шевченко

Т. О. Шульга

ХРИСТИЯНСЬКІ ОСНОВИ МАЛЯРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Тарас Шевченко - не тільки поет, а й драматург, прозаїк, мислитель, історик, етнограф, фольклорист, художник (живописець, гравер), який залишив велику образотворчу спадщину - понад тисячу творів. Геній Шевченка надзвичайно широкий, багатогранний. Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів,  прилучила  її  до  кращих  досягнень  світової літератури.

Актуальність теми вимагає особливої уваги до багатогранної творчості Тараса Шевченка, тому що важливою складовою творчості Тараса Шевченка стало малярське мистецтво, головною темою якого стало християнство.

Досліджували творчість Тараса Шевченка – маляра наступні дослідники М. Гаско, Л. Генералюк, З. Тарахан-Береза та інші. Вони відзначають надзвичайно широкий діапазон естетичного сприйняття як домінуючу рису художника: від органічно відкладених у його підсвідомості традиційних фольклорних форм, образів і синкретичних методів творчості – до набутків світової культури, особливо образотворчого мистецтва. «Очевидно, що гострий аналітичний зір митця дав можливість Шевченкові адсорбувати європейську культуру, тонке чуття дало змогу вловити специфіку мистецтва романтичної епохи, котре спиралося на зорове сприйняття, саме тут починаються постійні відповідності літератури й живопису» [2, с.28].

Отже, метою статті є окреслення основних християнських цінностей, що лежали в основі малярського мистецтва Тараса Шевченка. Художня творчість Тараса Шевченка різноманітна. Вже за життя Шевченко мав заслужену славу видатного портретиста. Він виконав також великі серії пейзажів, архітектурних замальовок (в тому числі з українськоі старовини), книжкових ілюстрацій. Він першим з українців опанував техніку офорта і створив у ній ряд видатних композицій, також він малював на релігійну тематику, що передавало на сам перед його  душевний настрій і його загальні почуття.

 Тарас Шевченко з дитинства був знайомий з Псалтирем, учився по ньому читати. Дуже добре знав Біблію, а у роки заслання вона була для нього майже єдиною книгою [5, с 43].

Біблійні, міфологічні та літературні сюжети стали матеріалом для філософських висновків у малярських творах Тараса Шевченка. Серія малюнків «Телемак-Діоген» передувала серії «Притча про блудного сина». Про неї зустрічаємо його роздуми й міркування, висловлювання у листуванні й на сторінках щоденника. Це дає ключ до розуміння як цієї серії, так і інших творів художника на біблійні теми.

У серії малюнків «Притча про блудного сина» з особливою силою виявилась схильність Шевченка до широкого узагальнення. Ведучи глядача від малюнка до малюнка, автор показує моральне падіння людини, в даному випадку купецького сина, який промарнувавши все, що мав, втрачає людську гідність. Люблячі батьки відправляють його, очевидно на виправлення, в солдати. Серія малюнків вражає контрастом побудови. Якщо перші п’ять малюнків викликають осудження поведінки героя, то наступні – глибоке співчуття до його страждань і осуд жорстокості покарань, яким у царській Росії піддавалися не лише негідники, а й люди, які не мирилися з несправедливістю оточуючої дійсності. У трьох останніх малюнках виступає узагальнений образ страждаючих, яким поет глибоко співчував.

Співстраждання митця піднімається іноді до найвищого його вияву – милосердя, яке можна визначити як діяльне прагнення допомогти кожному, хто цього потребує. В основі кожного мистецького витвору лежать любов до мистецтва, кожної зображуваної особистості, життя взагалі. Надзвичайно ємке осмислення почуття любові ми знаходимо у словах апостола Павла: «Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови  не маю, - то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий! І коли я маю дар пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, – то я ніщо! І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, – то пожитку не матиму жодного!»[3, с. 75].

Любов довго терпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає [4, с.56-57].

Всі ці високі й святі властивості любові стають можливими в реальності тому, що любов укорінена у вічності.

Шевченкові-художнику, як і поету, притаманні ознаки зростання любові до людей. І серед них перша – серце, що розширяється: чим більше число людей стає небайдужими, тим більше підстав говорити про зростання любові. Невід’ємна фаза в цьому відношенні – небайдужість до свого народу, а відтак і до всього людства.

Іншою суттєвою й детермінуючою ознакою зростання любові є готовність до служіння. Малярська творчість Тараса Шевченка свідчить про  високий подвиг служіння людям, пошуку істини й любові.

Християнські основи життя і творчості митця стають особливо виразними, якщо розглядати їх крізь призму притчі про сіятеля, що розповів Ісус Христос. Він показав у ній три моральних типи, безплідних за духовними плодами, – дозвільні, безтурботні і пригнічені турботами. Проте люди четвертого типу “з чистим серцем приносять плід у терпінні”. Це значить, що будь-яка людська здібність, будь-яка моральна сила не одразу приносить плід, проте потребує догляду, спостереження і роботи. Таке відбувається й при оволодінні моральною майстер-ністю. Майже завжди випадає долати зовнішні і внутрішні перешкоди, переносити їх спокійно, стражданно. Страждання Тараса Шевченка вимагали такої концентрації моральних й фізичних сил, які може мати лише терпляча людина. Ось чому його малюнки чи живописні твори проникнені таким гарячим почуттям любові й співстраждання.

Особлива виразність і сила виступає в ескізі «Розп’яття», виконаному сепією в 1850 р. Ескіз вражає своєрідністю композиції, колориту і змісту. На передньому плані зображене легке, молоде тіло розп’ятого  Христа, освітлене невидимим світлом; на другому плані, на хрестах висять розбійники – один із скорченим від страждання тілом, а другий – з опущеною головою. Біля ніг Христа сидить скорботна, повна відчаю, його мати, вкрита білим покривалом. Світле зображення Христа контрастує із затемненими тілами розбійників та темною хмарою, що вкрила все небо і кинула тінь на землю. Завдяки такому композиційному вирішенню Христос виглядає не переможеним, а переможцем.

 Таким чином, знання і дотримання християнських моральних основ дозволили митцеві прожити життя, переповнене багатьма трудами й нестатками. І це дозволило художнику не лише створити правдиві яскраві образи, а й збагатити вітчизняну та світову культуру. Любов до ближнього, краса, істина сповнила його життя глибоким гуманним смислом і піднесла нашого геніального співвітчизника до вершин самореалізації.

Література

  1. Гаско М. Про що розповідають малюнки Тараса Шевченка. – К.: Рад. письменник, 1970. – 228 с. 2. Генералюк Л., Цалай-Якименко О. Взаємодія мистецтв у творчості Шевченка // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 1999. – № 1 – С. 69–81. 3. Малахов В. А. Етика: Курс лекцій: Навч. посіб. – 4-те вид. – К.: Либідь, 2002. – 384 с. 4. Свешников В. Почерки христианской этики; Учеб. пособие. – Изд. 2-е. – М.: Псаломник, 2001. – 624 с. 5. Тарахан-Береза З. П. Шевченко – поет і художник. – К.: Наук. думка, 1985. – 184 с.

Т.О. Шульга. Християнські основи малярського мистецтва Т.Г.Шевченка.

У статті йдеться про використання біблійних сюжетів, окреслюються основні християнські цінності у малярській творчості Тараса Шевченка.  

Ключові слова: малярство, Біблія, ескіз, сепія.

Т.А. Шульга. Христианские основы малярного искусства Т.Г. Шевченко.

В статье говорится об использовании библейских сюжетов, очерчиваются основные христианские ценности в малярном творчестве Тараса Шевченко.

Ключевые слова: живопись, Библия, эскиз, сепия.

T.A. Shulga. Christian basis of paint art T.G. Shevchenko.

The article tells about the use of biblical stories delineates the major Christian values in the painting works of Taras Shevchenko.

Keywords: art, Bible, sketch, sepia.