Культура східних слов’ян дохристиянської доби

1.Культура східних  слов’ян дохристиянської доби.

Культура Київської Русі загалом (IX-XIII ст.) постала на грунті матеріальних і духовних здобутків тих народів, що протягом попередніх тисячоліть заселяли нашу землю. Археологічні розкопки свідчать, що людина на території України з’явилася близько 1 млн років тому.

За визначенням видатного українського діаспорного вченого Омеляна Пріцака, на формування української культури вплинуло дві групи культуротворчих елементів. Першу з них творять ДОІНДОЄВРОПЕЙСЬКІ, індоєвропейські, праслов’янські, балканські, іранські та алтайські народності. Другу групу становлять АНТИЧНІ, давньогерманські, візантійські і західноєвропейські складники. Також на формування української культури вплинули інші чинники, а саме: територія, раса, економічні умови, міграційні рухи.

Сучасна наука розрізняє такі основні етапи розвитку культури давніх слов’ян: мізинський, трипільський, скіфо-сарматський і зарубинецький.

Пам’ятки мистецтва грецьких колоній дійшли до нас у формі  скульптур, надгробних рельєфів на міфологічні  та побутові теми, мармурових різьблених саркофагів, ювелірних виробів. Від античної грецької культури слов’яни запозичили також теракоти та фрески.

Теракоти (від італ. – опалена земля) – неглазуровані керамічні вироби з випаленої кольорової пористої глини, головним чином червоного, брунатного, кремового кольору – архітектурні деталі, облицювальні плити, посуд, вази.Фрески (від італ. – свіжий) – живопис фарбами, водяними або

2.Трипільська  культура.

Виникає у добу НЕОЛІТУ  ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА (с.Трипілля під Києвом). В 90-х рр. 19 ст. український археолог чеського походження В.Хвойко відкрив нову культуру, датовану 4-2 тис. до н.е. і названу трипільською, по місцю перших археологічних знахідок (село Трипілля на Київщині). Спершу її поширювали на територію Дніпровсько-Дністровського межиріччя.

 Виділяють три етапи  її розвитку: 1)ранній - 3500-3000, 2)середній - 3000-2000, 3)пізній - 2000-1700 до н.е. 

Характерні особливості  матеріальної культури трипільців такі: поселення зводилися на відкритих  місцях без оборонних споруд. Палі, обкладені  хмизом. Житло будувалося по колу, одне біля другого, середина кола залишалася незабудованою. Будинки  споруджувалися каркасні, двоповерхові, проміжки між каркасом запліталися  лозою та мастилися ззовні і зсередини товстим шаром глини. Розмір їх сягав 100-140 кв.м. Житло ділилося на кімнати, які опалювалися печами, складеними з глини. В кожному будинку проживало по 20 осіб. В кожній хаті була піч та комора, округлі вікна, двосхилий дах,жертовник, місце для роботи. Все поселення нараховувало по 500-600 чоловік. Центр селища використовувався як загін для худоби.