Піраміда Маслоу

Виконала студентка групи ТХ-41

Ткаченко Вікторія

 

 

 

 

Полтава 2014р.

«Піраміда Маслоу» – неофіційна назва теорії мотивації, що розроблена в 1950-і роки ХХ століття відомим американським психологом   Абрахамом

Харольдом 

Маслоу

 

 

   Життя людини визначається її потребами. Потребами, як фізіологічними, низинними, так і духовними, піднесеними.

   Вихідним пунктом теорії Маслоу виступає перегляд поняття інстинкту. Маслоу заміняє поняття інстинкту поняттям базових потреб (basic needs). Він виділяє п'ять груп потреб:

1) фізіологічні (голод, спрага, сексуальний потяг, сон тощо);

2) потреби в безпеці (впевненість, захищеність, порядок і ін.);

3) потреби в контактах і любові;

4) потреби у визнанні, оцінці, повазі (в тому числі самоповагу)

5) потреба в самоактуалізації [1, с.152].

   Згідно Маслоу, «людські потреби розташовуються у вигляді ієрархії. Іншими словами, появі однієї потреби звичайно передує задоволення іншої, більш нагальної. Людина - це тварина, постійно відчуває ті чи інші бажання ». Маслоу визначає п'ять наборів цілей, які він іменує базовими потребами. Ієрархічна природа цих потреб або цілей означає, що «домінантна мета монополізує свідомість і певним чином стимулює і організує різні здатності організму, потрібні для її досягнення. Менш насущні потреби мінімізуються, або навіть забуваються, або заперечуються »[2, с.394-395]

    Фізіологічні потреби. До них відносять: потреби в їжі, воді, укритті, статевому задоволенні, сні та кисні. Маслоу пише:

     «Фізіологічні потреби безпосередньо стосуються біологічного виживання людини і повинні бути задоволені на якомусь мінімальному рівні перш, ніж будь-які потреби більш високого рівня стануть актуальними, тобто людина, якій не вдається задовольнити ці основні потреби, достатньо довго не буде зацікавлена у потребах, що займають вищі рівні ієрархії, оскільки вона дуже швидко стає настільки домінуючою, що всі інші потреби зникають або відходять на задній план.

     Для людини, яка сильно голодна, не існує інших інтересів, окрім їжі. Вона йому сниться, він її згадує, про неї думає, їй присвячені його почуття: тільки її він сприймає і тільки її хоче ... Про таку людину справді можна сказати, але він живий хлібом єдиним ». [2, с.370]

Потреби безпеки та захисту.  Сюди включені наступні потреби: потреби в організації, стабільності, в законі і порядку, у передбачуваності подій і у свободі від таких загрозливих сил, як хвороба, страх і хаос. Ці потреби відображають зацікавленість в довготривалому виживанні. Інший прояв потреби в безпеці та захисті можна бачити, коли люди стикаються з реальними надзвичайними обставинами - такими, як війна, повінь, землетрус, повстання, громадські заворушення і т.д.

Під потребою в безпеці ми повинні розуміти потребу збереження і продовження стійкого задоволення нижчих потреб. Інакше кажучи, якщо людина сита і в теплі в поточний момент, але не має нікого поруч і, ні гривні в кишені, ні знайомого в місті, або перебуває на безлюдному острові з шматком хліба і відром води, то вона, перш за все, подумає, чим буде забезпечениа завтра. Вона почне шукати воду, їжу, дах на ніч і т.п. І її тривога не зникне, поки всі проблеми, включаючи захист від диких звірів або небезпечних людей, не будуть вирішені на найближче майбутнє.  [3, ст.26]

Потреби приналежності і любові. Коли фізіологічні потреби і потреби в безпеці задоволені, основне місце займають потреби в любові, прихильності і залежності. Як зазначає Маслоу, тепер суб'єкт ".. буде мати потребу в емоційних стосунках з людьми, в занятті гідного місця у своїй групі, і він буде інтенсивно домагатися досягнення цієї мети. Він буде бажати цього більше всього на світі і може навіть забути, що, коли був голодний, сміявся над любов'ю як чимось нереальним, необов'язковим або неважливим ". [4, с.257]. Любов, згідно Маслоу, передбачає відносини між двома людьми, які включають взаємну довіру.

На цьому рівні люди прагнуть встановити відносини прихильності з іншими у своїй родині або в групі:

• дитина хоче жити в атмосфері любові і турботи, в якій всі її потреби задовольняються і вона отримує багато ласки.
• підлітки, які прагнуть знайти любов у формі поваги і визнанні своєї незалежності та самостійності, тягнуться до участі в релігійних, музичних, спортивних та інших згуртованих групах.
• молоді люди відчувають потребу в любові у формі сексуальної близькості, тобто незвичайних переживань з особою протилежної статі.

 

Маслоу визначив два види любові у дорослих: дефіцітарна або Д-любов, і буттєва або Б-любов. Д-любов заснована на дефіцітарних потреби - це любов, яка виходить з прагнення отримати те, чого нам не вистачає, скажімо, самоповаги, сексу чи  когось, з ким ми не відчуваємо себе самотніми. Це егоїстична любов, яка бере, а не дає. Б-любов, навпаки, заснована на усвідомленні людської цінності іншого, без будь-якого бажання змінити або використовувати його. Ця любов, на думку Маслоу, дає можливість людині зростати. [5, с 54]

 

    Потреби в повазі.Коли наша потреба любити інших і бути ними улюбленими досить задоволена, ступінь її впливу на поведінку зменшується, відкриваючи дорогу потребам у повазі.

    Маслоу виділив дві категорії наявних у людини потреб в оцінці: потреба в самоповазі і в оцінці з боку інших. Перша категорія охоплює такі потреби, як бажання впевненості в собі, компетентності, майстерності, адекватності, досягнень, незалежності і свободи. Повага з боку інших включає такі поняття, як престиж, визнання, прийняття, прояв уваги, статус, репутація і власне оцінка. Суб'єкт з адекватною самооцінкою більш упевнений в собі і завдяки цьому більш продуктивний. При заниженій самооцінці індивід відчуває почуття приниженості і безпорадності, що може бентежити його. [4, с.237]

 

Потреби самоактуалізації. Маслоу охарактеризував самоактуалізацію як бажання людини стати тим, ким він може бути.  Людина, яка досягла цього вищого рівня, домагається повного використання своїх талантів, здібностей і потенціалу особистості, тобто самоактуалізуватися - означає стати тією людиною, яким ми можемо стати, досягти вершини нашого потенціалу. Але, на думку Маслоу самоактуалізація дуже рідкісна, тому що багато людей просто не бачать свого потенціалу, або не знають про його існування, або не розуміють користі самовдосконалення. Вони схильні сумніватися і навіть боятися своїх здібностей, тим самим зменшуючи шанси для самоактуалізації. Це явище Маслоу назвав комплексом Іони. Він характеризується страхом успіху, який заважає людині прагнути до величі і самовдосконалення.

Висновки.

Піраміда Маслоу не ідеальна за своєю суттю. Вона часто піддається критиці, але і сам Маслоу визнавав всі погрішності. На сьогоднішній день, вона, на мою думку, є найбільш логічною з класифікацій.

По даній роботі можна зробити наступні висновки:

1. За Маслоу існують такі базові потреби: фізіологічні, потреба в безпеці, потреба в любові (приналежності), потреба у визнанні і потреба в самоактуалізації. вони розташовані в ієрархічному порядку (вершиною є потреба в самоактуалізації, а основою є фізіологічні потреби.

2. Потреби не виникають лише після 100% задоволення попередньої. В справжньому житті у людини постійно існує декілька потреб, але якась з них домінує і сильніше впливає на мотиви поведінки людини.

3. Чим нижче розташована потреба в цій ієрархії, тим більший її відсоток повинен задовольнятися.

4. Самоактуалізація є найвищою в ієрархії потреб Маслоу. Потреба в її реалізації виникає далеко не у всіх людей. Люди сумніваються у своїх здібностях і своїх силах, тим самим зменшують шанси на самореалізацію. Близько 1% людей нашого суспільства стають самоактуалізованою особистістю.

Список використаної літератури

1.  Леонтьєв Д.А.  Розвиток ідеї самоактуалізації в роботах А. Маслоу / Д.А. Леонтьєв / / Питання психології. - 1987. - № 3. - С. 151-158.

2. Маслоу А. Мотивація і особистість / А. Маслоу. - СПб., 2002. - 480 с.

3. Четвертаків С.А. Ієрархія потреб по Маслоу - загальна теорія мотивації для соціології. – 2004. – С.26

4. Маслоу А. Дальні межі людської психіки / А. Маслоу. - СПб., 2003. - 432 с.

5. Вахромов Є.Є.  Психологічні концепції розвитку людини: теорія самоактуалізації [Текст] / О.Є. Вахромов. - М.: Міжнародна педагогічна академія, 2001. - 162 с