Детермінанти матеріального статусу: результати багаторівневого моделювання зі змішаними ефектами

Рецензія на статтю Ю. Середи «Детермінанти матеріального  статусу: результати багаторівневого  моделювання зі змішаними ефектами»

            Ю. Середа починає свою роботу  аналізуючи глобальні нерівності,  також авторка пише, що відбувається  активна реструктуризація та  плюралізація окремих чинників  диференціації. 

Також Середа у свої статті «Детермінанти матеріального статусу: результати багаторівневого моделювання зі змішаними ефектами» досліджує зв’язок між матеріальним статусом індивіда та його рівнем освіти, наявними капіталами, цінностями і визначається, як на це впливає рівень економічного розвитку у країні. На соціальну нерівність впливають не лише економічні, а й соціальні фактори, що спричинюється змінами у сучасній економічній науці. У соціології аналіз нерівності передбачає аналіз доходів та активів у їх взаємозв’язку з соціальними, демографічними, релігійними та іншими факторами.

Метою автора є визначити детермінант матеріального статусу індивіда та оцінка їх впливу в залежності від окремих контекстів.

Соціально-економічна нерівність має об’єктивний та суб’єктивний виміри. До об’єктивного належить матеріальний статус, до суб’єктивного – цінності, стратегії поведінки, компетенції, очікування та шляхи легітимації нерівностей. З іншого боку, існують детермінанти впливу, такі як культурний і соціальний капітали, вікові і соціокультурні відмінності, сімейний статус тощо. Всі ці чинники впливають на розшарування на макро-, мезо- та макрорівні. Визначені вектори впливу не претендують на усю сукупність детермінант матеріального статусу, але є ключовими.

За результатами досліджень на прикладі європейських країн знаходить підтвердження гіпотеза про наявність впливу даних детермінант у залежності від соціально-економічного макроконтексту. Наприклад, медіанні доходи збільшуються з кожним наступним рівнем освіти. А більший дохід спричинює зростання соціальних мереж та соціальної підтримки. Для регресійних моделей було обрано 20 країн, 10 з яких є членами Євросоюзу. Вибіркова сукупність – понад 25000 осіб, з них близько 17000 – економічно активні. Методом багатомірної лінійної регресії зі змішаними ефектами було оцінено вплив постійних та випадкових ефектів на мікро-, мезо- та макрорівнях, а також ступінь варіації цих ефектів.

Для дослідження детермінант  майнового статусу було побудовано три моделі, що зображують вплив  постійних та випадкових ефектів  у межах країн колишнього СРСР, Євросоюзу та змішаного масиву даних, дві з яких дозволили оцінити вплив та відмінності всередині просторів, що склалися історично, а третя – демонструє відмінності між пострадянськими та країнами Євросоюзу.

Загалом, до ефектів взаємодії  включили вплив освітньої та професійної  детермінант на матеріальний статус у залежності від середнього для  країни освітнього та професійного статусів; вплив освітньо-професійних характеристик, складових капіталів та ціннісних  орієнтацій в залежності від рівня  економічного розвитку країни та наявної  поляризації за доходами; визначення напрямів постійних ефектів у  межах пострадянського простору, включаючи демографічні детермінанти.

Дослідження виявило різний вплив детермінант матеріального  статусу в залежності від макроконтексту. Роль освіти у формуванні доходів є вищою в економічно розвинутих країнах, в умовах невеликої поляризації за доходами, а також у країнах з меншою часткою осіб з вищою освітою. Ціннісні детермінанти матеріального статусу підтверджують зв’язок між більш високим рівнем виправдання не правових соціально-економічних практик та більш високим доходом (цей тренд проявляється переважно в пострадянському просторі та у країнах з високою поляризацією за доходами). При цьому, не виявлено зв’язку між рівнем пост матеріалізму індивідів та їх матеріальним статусом. Оскільки згадані детермінанти є каналами мобільності, розуміння того, які чинники в яких контекстах впливають, надає інформацію щодо функціонування або не функціонування тих чи інших механізмів соціальної мобільності.