Допоміжні підрозділи професійної аварійно-рятувальної служби

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національна академія наук України

Київський університет  права

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

з дисципліни: «Цивільний захист»

на тему: «Допоміжні підрозділи професійної аварійно-рятувальної служби»

 

 

 

 

 

Виконала: студентка 6 курсу

заочної форми навчання

групи ПСГЗ-68

Здоровець Ольга Вікторівна

Викладач: Борисов Б.І.

 

 

 

 

 

Київ-2013

 

Зміст:

Вступ……………………………………………………………………………….3

Поняття допоміжних підрозділів професійної аварійно-рятувальної служби..4

Висновок………………………………………………………………………….12

Список використаних джерел…………………………………………………...13

 

Вступ

 

Науково-технологічний  прогрес не тільки значно покращив умови життя та розвитку людського  суспільства, але й приніс з собою  нову загрозу для його існування. Складність технологій та можливість виникнення надзвичайно небезпечних ситуацій постійно супроводжують впровадження нових елементів техногенного середовища.

Внаслідок багатьох причин (людський фактор, несприятливі погодні  умови, природні катаклізми, несправність обладнання та багато інших) виникають природні та техногенні надзвичайні ситуації – надзвичайні ситуації функціонування техногенних, тобто створених або контрольованих виключно людиною, систем, вихід з ладу яких здатен завдати шкоди набагато більше, ніж будь-який відомий природний катаклізм, або природних, що утворилися внаслідок дій несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Законодавством України  передбачено умови та принципи роботи спеціальних підрозділів - аварійно-рятувальних  служб, головним завданням яких є  проведення аварійно-рятувальних робіт, тобто ліквідація наслідків природних та техногенних надзвичайних ситуацій.

В Україні щороку виникають  тисячі надзвичайно складних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість  людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень. Сьогоднішня ситуація в Україні щодо небезпечних природних явищ, аварій і катастроф характеризується як дуже складна. Тому робота аварійно-рятувальних служб, які проводять аварійні та рятувальні роботи, залишається важкою та відповідальною працею, яка потребує чіткої системи організації та контролю виконання для запобігання виникнення ускладнень техногенних чи природних надзвичайних ситуацій. Дана робота має за мету аналіз системи організації та проведення дій допоміжних підрозділів професійної аварійно-рятувальної служби в Україні в сучасних складних умовах техногенного та природного середовища.

 

4

Поняття допоміжних підрозділів професійної аварійно-рятувальної  служби

Аварійно-рятувальна служба – це сукупність організаційно об'єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для вирішення завдань щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та окремих їх наслідків, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Професійна  аварійно-рятувальна служба - аварійно-рятувальна служба, особовий склад якої працює на постійній, а рятувальники цього складу - також на професійній основі, яка передбачає спеціальну фізичну та психологічну підготовку особового складу.

До складу аварійно-рятувальних  служб і формувань входять  органи управління, аварійно-рятувальні формування (підрозділи) та допоміжні  підрозділи.

Допоміжний  підрозділ аварійно-рятувальної  служби - структурний підрозділ аварійно-рятувальної служби, призначений для забезпечення діяльності з виконання покладених на неї завдань.

Особовий склад професійних  аварійно-рятувальних служб комплектується на контрактній основі і поділяється  на основний та допоміжний.

До основного особового  складу професійної аварійно-рятувальної служби належать працівники, які організують і виконують аварійно-рятувальні роботи та забезпечують готовність аварійно-рятувальних служб до їх проведення.

До допоміжного особового  складу професійної аварійно-рятувальної  служби належать працівники, які забезпечують її діяльність, пов'язану з виконанням покладених на аварійно-рятувальну службу завдань та професійну і медико-психологічну підготовку рятувальників, та прикріплені до цих служб.

5

Забезпечення дій сил  та засобів в районах ведення робіт організовується з метою створення умов для успішного виконання поставлених завдань. Безпосереднє керівництво забезпеченням дій формувань (підрозділів) здійснюють начальники відповідних служб та посадові особи органу управління відповідно до їх обов'язків.

Основними видами забезпечення є розвідка, інженерне, радіаційне, хімічне, біологічне, гідрометеорологічне, матеріально-технічне та медичне забезпечення.

При організації розвідки вказуються мета її проведення, райони (об'єкти, ділянки) та час ведення розвідки, порядок спостереження і контролю за станом навколишнього середовища та змінами обстановки у місцях проведення робіт, порядок подачі сигналів та надання донесень.

Інженерне забезпечення вирішує завдання щодо виконання  спеціальних інженерних робіт, використання засобів механізації робіт, обладнання пунктів водопостачання.

Радіаційне, хімічне і  біологічне забезпечення здійснюється з метою створення аварійно-рятувальним  підрозділам умов для виконання  поставлених завдань в обстановці радіаційного і хімічного забруднення та біологічного зараження, захисту населення в зоні забруднення шляхом евакуації, укриття у захисних спорудах та проведення спеціальної обробки.

Гідрометеорологічне забезпечення включає передачу органам управління та керівникам підрозділів (формувань) інформації про гідрометеорологічні умови у районі проведення робіт, а також термінової інформації щодо небезпечних метеорологічних і гідрологічних явищ та прогнозу їх розвитку.

Технічне забезпечення передбачає організацію роботи спеціальних підрозділів щодо своєчасного проведення технічного обслуговування і ремонту машин та механізмів, евакуацію несправної техніки до ремонтних підрозділів (підприємств), її використання після ремонту, а також порядок

6

забезпечення запасними  частинами та агрегатами.

Матеріальне забезпечення передбачає забезпечення залучених  до проведення аварійно-рятувальних  та інших невідкладних робіт формувань (підрозділів) продовольством, питною водою, технічними засобами, майном протирадіаційного  та протихімічного захисту, медичним майном, спеціальним одягом, будівельними і пально-мастильними матеріалами, а також обладнання місць (пунктів) прийому їжі, відпочинку та спеціальної обробки.

Медичне забезпечення передбачає проведення заходів щодо збереження здоров’я та працездатності особового складу формувань (підрозділів) та органів управління, своєчасного надання екстреної медичної допомоги постраждалим та хворим, їх евакуацію у лікарні та спеціалізовані заклади охорони здоров’я, а також заходи щодо попередження інфекційних захворювань серед особового складу аварійно-рятувальних підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та населення, яке постраждало внаслідок виникнення надзвичайної ситуації.

Завчасна підготовка аварійно-рятувальних підрозділів до дій здійснюється в умовах їх повсякденної діяльності. У разі виникнення надзвичайної ситуації проводиться безпосередня підготовка до дій.

Завчасна підготовка передбачає:

визначення можливих об’єктів проведення аварійно-рятувальних  та інших невідкладних робіт і уточнення факторів їх потенційної небезпеки;

проведення рекогносцировки  в районі визначених об’єктів;

розроблення планів дій  з визначенням основних видів  робіт, розрахунку сил і засобів, маршрутів їх висування, порядку  дій, організації взаємодії, забезпечення і управління.

Безпосередня підготовка розпочинається після отримання завдання на залучення  підрозділів (формувань) до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і здійснюється в максимально стислий строк.

7

Керівник органу управління (підрозділу) уточнює своє рішення в процесі пересування в район аварії, катастрофи чи стихійного лиха. Уточнені завдання доводяться до всіх начальників, включаючи начальників відділень.

У разі залучення до виконання  робіт спеціальних і спеціалізованих підрозділів керівник при постановці завдань додатково визначає:

інженерним підрозділам - завдання, об’єкти, місця і види робіт, які  виконуються силами підрозділу, кількість  особового складу і техніки, що виділяється  для посилення інших формувань;

підрозділам радіаційно-хімічного та біологічного захисту - порядок ведення радіаційної, хімічної та біологічної розвідки і контролю, ділянки місцевості та об’єкти, що підлягають дезактивації, дегазації або дезінфекції, строки проведення робіт, час і місце розташування пунктів (ділянок) спеціальної обробки, район зосередження після виконання завдання;

пожежно-рятувальним підрозділам - ділянки (об’єкти) проведення пожежно-рятувальних  робіт, порядок протипожежних дій  на маршрутах і в районі надзвичайної ситуації;

піротехнічним підрозділам - межі ділянок  місцевості, які підлягають обстеженню, шляхи підходу до них та вихідне  положення, способи обстеження, порядок  знешкодження виявлених вибухонебезпечних  предметів та взаємодії з іншими підрозділами;

підрозділам водолазно-рятувальних робіт - ділянки акваторії та об’єкти проведення пошуково-рятувальних робіт, засоби та оснащення, порядок проведення пошуку та взаємодії;

кінологічним підрозділам - об’єкти  та ділянки проведення пошукових  робіт із використанням службових  собак, місця з найбільшою ймовірністю знаходження постраждалих, найбільш зручні шляхи підходу груп, порядок проведення пошуку та взаємодії;

медичним мобільним  формуванням - завдання, місце і час  розгортання медичних мобільних  формувань Державної служби медицини катастроф,

8

обсяги надання медичної допомоги згідно з протоколами, затвердженими  центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, шляхи евакуації постраждалих до медичних закладів;

підрозділам матеріально-технічного забезпечення - порядок матеріально-технічного забезпечення робіт, розгортання пунктів обслуговування, ремонту та заправки техніки пально-мастильними матеріалами, життєзабезпечення та харчування особового складу;

підрозділам зв’язку - час  і місце розгортання засобів  зв’язку в районі надзвичайної ситуації, встановлення та підтримання зв’язку між органами управління, підрозділами та взаємодіючими формуваннями.

Організація проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт включає в себе:

• Прийом і обробка викликів здійснюються оперативним черговим (черговим диспетчером, радіотелефоністом) аварійно-рятувального, пожежно-рятувального підрозділу і містять у собі:

прийом від заявника і фіксування у журналі обліку викликів інформації про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації;

оцінку отриманої інформації і ухвалення рішення про направлення  до місця виклику сил і засобів, передбачених розкладом виїзду (планом залучення сил і засобів);

подачу сигналу "Збір - аварія";

передачу наявної інформації про надзвичайну ситуацію та направлення сил і засобів до місця виклику.

• Виїзд і рух до місця виклику (надзвичайної ситуації) містять у собі збір особового складу за сигналом "Збір - аварія" і його доставку на автомобілях та інших спеціальних транспортних засобах на місце виклику (надзвичайної ситуації).

Виїзд і рух до місця  виклику (надзвичайної ситуації) повинні  здійснюватися у найкоротший  час, що досягається:

9

швидким збором і виїздом  особового складу підрозділу, уповноваженого на проведення аварійно-рятувальних  та інших невідкладних робіт;

рухом спеціальних автомобілів  по найкоротшому маршруту із гранично можливою швидкістю, що забезпечує безпеку, у тому числі з використанням  спеціальних сигналів і відступом  при необхідності;

знанням особливостей району виїзду.

• При пересуванні до місця виклику (надзвичайної ситуації) залізничним, водним або повітряним транспортом старший начальник на шляху проходження зобов'язаний:

забезпечити збереження спеціальної техніки і устаткування;

організувати розміщення, харчування та відпочинок особового складу;

при наявності часу організувати вивчення особовим складом обстановки в зоні надзвичайної ситуації і уточнити його дії при проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Розгортання сил і  засобів, призначених для ліквідації надзвичайної ситуації, розміщення особового складу, спеціальної техніки та устаткування у зоні надзвичайної ситуації здійснюються відповідно до плану ліквідації надзвичайної ситуації або за рішенням керівника з ліквідації надзвичайної ситуації на проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і ліквідацію надзвичайної ситуації.