Економічна складова концепції сталого розвитку та її місце в системі освіти молоді

Економічна складова концепції сталого розвитку та її місце в системі освіти молоді

 

Рейваховська Ганна  Олександрівна, студентка 417 групи

Науковий керівник: Левицька Надія Сергіївна, асистент кафедри  соціальної роботи

 

Як все загально відомо концепція сталого розвитку з'явилася в результаті об'єднання трьох основних точок зору: економічної, соціальної та екологічної.

Економічний підхід до концепції стійкого розвитку заснований на теорії максимального  потоку сукупного доходу Хікса-Ліндаля. Ця концепція передбачає оптимальне використання обмежених ресурсів і використання екологічних — природо-, енерго- і матеріало-зберігаючих технологій, включаючи видобуток і переробку сировини, створення екологічно прийнятної продукції, мінімізацію, переробку і знищення відходів.

Національна економіка повинна бути ефективною, конкуренто-спроможною і одночасно соціально орієнтованою, ресурсо  та енергозберігаючою. У зв'язку з цим передбачається вдосконалення структур виробництва і споживання з урахуванням наявних ресурсів і оптимального рівня задоволення потреб населення. Економічна система є складовою комплексного сталого соціального, екологічного, економічного розвитку території, для досягнення якого всі його сфери повинні бути збалансовані.

Принципові напрями діяльності та завдання в економічній сфері  такі:

1. Усі плани та програми економічного  розвитку мають підпорядковуватися  досягненню збалансованості економічної  системи із соціальною та екологічною  складовими сталого розвитку, а не бути самоціллю.

2. Жоден проект розміщення, забезпечення  розвитку та ліквідації об’єктів  матеріального виробництва, а  також у цілому територіальної  інфраструктури, не може здійснюватися  без територіальної оцінки техногенного впливу на навколишнє середовище та без урахування екологічної ємності території. Імпорт і міжрегіональне переміщення сировини, продукції та відходів також мають базуватися на цьому положенні і враховувати їхній життєвий цикл.

3. Ефективні економічні засади роз в’язання екологічних проблем в усіх галузях виробництва та послуг формуються на основі впровадження та розвитку більш чистого виробництва.

4. Усі проекти в економічній  сфері не можуть бути здійснені  без проведення екологічної експертизи, яка обов’язково враховує всі чинники сталого розвитку, та обговорення і погодження з громадою.

5. Критерієм економічної доцільності  й екологічної припустимості  застосування промислових технологій  є мінімізація використаних ресурсів  та утворюваних відходів.

6. Виробництво необхідного обсягу товарів і послуг, що забезпечують належну якість життя, здійснюється за умов не перевищення протягом їх повного життєвого циклу екологічного простору території.

7. У сфері розбудови економіки  діють екологічні важелі: підтримується  все, що екологічно доцільне (податкові пільги), а екологічно неприйнятному ставляться перепони (штрафи).

8. Довгострокові прогнози та  планування в економіці відбуваються  етапами, адекватно до діючої  парадигми розвитку, і навіть  за докорінних змін у ресурсній і сировинній базі, переходів на нові види енергоспоживання принципи сталого розвитку не змінюються.

9. Випереджальні темпи економічного  зростання, порівняно з темпами  споживання первинних енергетичних  ресурсів, мають забезпечуватись  як за рахунок технічного (технологічного), так і структурного енергозбереження.

Реалізація цих принципових  положень дасть змогу створити економічні передумови гармонійного розвитку людини, досягнення та підтримання високої  якості життя населення та якості навколишнього середовища.

Узагальнено за етапами переходу до сталого розвитку повинні відбуватися  такі зміни:

— на першому етапі  здійснюється структурна перебудова економіки  інноваційного напряму і забезпечується тотальна економія як сировинних, так і не сировинних ресурсів, впроваджуються першочергові заходи зі зниження енергоємності та матеріалоємності виробництва;

— на другому етапі  здійснюються масштабні екологічні реформи і реструктуризація виробництва, набувають випереджального розвитку традиційні галузі сфери послуг в економіці;

— на третьому етапі завершується перехід до постіндустріального  суспільства на засадах інформатизації та інтелектуалізації, досягаються  макроекономічні показники, характерні для розвинених країн світу, й енергетична незалежність держави.

Така система забезпечує економічну незалежність держави та реалізацію стратегічної мети — входження  України на паритетних умовах до числа  провідних, технологічно розвинених країн  світу. [1, 26-29]

Для розбудови ефективної системи економіки, яка буде спрямована не лише на здобуття прибутку, а й на забезпечення належного рівня життя для усіх верств населення, їх соціальної захищеності та задоволення потреб, необхідно в першу чергу забезпечити доступ підростаючого покоління до інформації, тобто розроблених шляхів покращення сучасної економічної системи, існуючих методів, технологій досягнення вище окресленої мети. Оскільки саме у підростаючому поколінні лежить можливість покращення нинішньої ситуації. Це не тільки збереження все наявного стану змін, але й розробка і впровадження все більше нових способів та методик спрямованих на вирішення проблеми.

З цією метою необхідно  забезпечити формування у підростаючого  покоління знань, навичок і світогляду, необхідних для прийняття рішень у їхній подальшій професійній діяльності згідно з принципами сталого розвитку. При цьому об’єктом вивчення має бути в першу чергу саме концепції та теорії сталого розвитку, практичні методики, технології та інструменти економічної  діяльності в умовах мінливого ринкового середовища та загострення конкурентної боротьби для забезпечення сталого розвитку на мікрорівні  та макрорівні. Предметом вивчення будуть вбачатись загальні закономірності, принципи формування, функціонування та реалізації концепції сталого розвитку.

Завдання, які мають  при цьому вирішуватись пов'язані з вивченням економічних закономірностей функціонування відкритих стаціонарних систем і забезпечення умов їх сталого розвитку. До головних з них належать:

- вивчення змісту процесів розвитку систем та механізмів їх забезпечення;

- дослідження природничо-наукових  і соціально-економічних передумов  прогресивного розвитку систем;

- обґрунтування рішень  щодо цілеспрямованої трансформації  соціально-економічних систем;

- формування економічних механізмів для реалізації рішень щодо забезпечення сталого розвитку соціально-економічних систем. [2]

Отже, як висновок, можна  сказати, що в процесі ознайомлення підростаючого покоління з шляхами  покращення існуючої економічної системи  необхідно намагатись більш повно та просто відповідати на можливі запитання, намагатись забезпечити високу якість та достовірність інформації, що надається. Оскільки діти, молодь – це майбутнє нашого світу і наскільки ми підготуємо їх до життя, наскільки виховаємо у них моральні якості – настільки і покращиться стан екології, економіки та соціальної сфери з часом. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

       1. Концепція  переходу України до сталого  розвитку// Вісник Національної академії наук України. – 2007. - № 1. – С. 26-29.

       2. Економіка сталого розвитку [Електронний ресурс]// Офіційний сайт Київського національного університету імені Тараса Шевченка, економічний факультет. – Режим доступу: http://www.econom.univ.kiev.ua/ index.php?option=com_content&view=article&id=784:2011-10-24-22-50-50& catid=93:2011-01-07-05-53-49&Itemid=285.