Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2014 в 21:02, реферат
Важливим чинником генезису освіти в наш час стала рефлексія цілей його розвитку: вдосконалення вітчизняної освіти, інтеграція у світовий освітній простір, обмін знаннями, прийомами і методами різних шкіл, напрямків, формування єдиних поглядів на світ, його збереження і перевлаштування. Тому соціологічний аналіз сучасного освітнього простору, соціальних аспектів освітнього процесу, соціокультурних механізмів трансформації сфери освіти, соціального відношення до нього актуальний на будь-якому етапі розвитку людського суспільства.
Навряд чи хто засумнівається в тому, що за значимістю змін, що сталися з людиною і суспільством, ніякої століття не зрівняється з йдуть. А в ХХI столітті, нам, схоже, доведеться жити в новому - інформаційному - суспільстві. Зумовили цю воістину глобальну зміну два основні чинники - освіта і наука, які напередодні зміни тисячоліть самі помітно змінюються.
1. ВСТУП ................................................. .................................................. ... 3
2. ВЧЕННЯ - СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ДІЯЛЬНІСТЬ ... ... ... ... ... ... ... ... 4-5
3. ОСВІТА І СОЦІАЛІЗАЦІЯ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .5-8
4. СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ, ЦІЛІ ОСВІТИ. ПРОБЛЕМИ ОСВІТИ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ................................. .8-10
5. ВИСНОВОК ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... .11
6. Список використаних джерел ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... .. 12
Переваги соціологічного підходу до трактування якості освіти дозволяють, на наш погляд, здійснити комплексний аналіз соціальних факторів, його обумовлюють, виявити соціальну роль і значення якості освіти з урахуванням рівня соціалізованості випускників, сформованості соціальної компетентності учнів в єдності системи універсальних знань, умінь і навичок та досвіду самостійної діяльності та відповідальності учнів, відповідності його сучасним життєвим потребам розвитку країни.
Для осмислення проблеми якості загальної освіти з позицій успішності соціалізації учнів істотне значення мають розробки проблем соціалізації особистості взагалі, здійснені в різних сферах наукового знання, в першу чергу в філософії, соціології, педагогіці, психології, а також дослідження міждисциплінарного характеру.
Проблема освіти - тема для науки і культури не нова. Вона десятиліттями обговорюється вченими, педагогами, письменниками, батьками, громадськими та державними діячами і з завидною постійністю залишається актуальною. Здавалося б, феномен освіти досліджено вже вздовж і впоперек, а тому знайомство з ним може йти тільки за уторованим доріжках. Проте дійсність переконує у зворотному: кожен новий крок у розвитку культури, соціально-політичної ситуації, наукової методології примушує поглянути на освіту свіжим поглядом і побачити в ньому те, що випадало або було недоступне іншим дослідникам. Той факт, що обсяг реєстрованих знань зростає, в той час як швидкість, з якою ці знання поглинаються і збагачуються однією людиною, залишається постійною, веде до подальшої спеціалізації і дробленню освіти. Чим більше обсяг знань, тим більша потреба в спеціалізації для поглинання цих знань і створення нових. Кожен дослідник прагне сконцентрувати свою енергію на все більш вузьких ділянках знання. Симбіоз між знаннями і спеціалізацією впливає не тільки на освіту, а й на структуру професій і, по суті на саме поняття професії. Зростання знань, особливо в галузях науки і техніки, відбувається за законом геометричної прогресії. За таким же законом розмножується живий організм, не зустрічає штучних перешкод.
Якщо б єдиною метою системи освіти було створення нових спеціалізованих знань, то її досягнення не становило б труднощів. Але прагнення до пошуку нових знань і обумовлена цим фрагментація навчального процесу впливають на інші цілі освіти. У першу чергу це призводить до відповідного дробленню викладацької діяльності та скорочення можливостей застосування освіти для суспільних потреб.
ВИСНОВОК
Освічені, грамотні люди - це основна рушійна сила розвитку людства в XXI столітті. І ми, сьогоднішні студенти, які завтра будуть вченими і менеджерами компаній, повинні це дуже добре розуміти. Тому, хто не розвивається, не йде вперед, доведеться поступитися своїм місцем іншому, більш конкурентоспроможного фахівця.
Дослідження проблем структури освіти пов'язано з вивченням його соціальних функцій: передача накопичених знань, спадкоємність соціального досвіду і духовна спадкоємність поколінь, соціалізація особистості, її саморозвиток і самореалізація, накопичення нею духовного, інтелектуального, соціального потенціалу.
Освіта виступає історико-культурним феноменом менталітету суспільства, його свідомості. В освіті створюються передумови для виявлення та розвитку творчих здібностей суспільства, для послідовної передачі накопичених суспільством знань, умінь, культурної спадщини всіх поколінь.
Соціологія освіти розглядає вплив освіти на всі сторони життя общеста - економічну, соціальну, політичну, духовну.
Підводячи висновки по роботі, хотілося б відзначити що процес утворення взаємодіє з іншими соціальними процесами і є одним з найважливіших механізмів соціалізації людини, триваючим все його життя. Всі проблеми суспільства, як у дзеркалі, відбиваються в системі освіти. Від сьогоднішнього освіти залежить, якою буде людина завтра.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Нечаєв В.Я. Нові підходи в социологий освіти. / / Социс .- 1999. - № 11
2. Філіппов Ф.Р. Соціологія освіти. - М.1990.
3. Соціологія: Наука про суспільство: Навчальний посібник / / За заг. Ред. В.П. Андрущенко, Н.І. Горлач.-Харків, 1996.
4. Тощенко Ж.Т. Соціологія. - М., 1994.
5. А.М. Осипов, В.В. Тумалев. Соціологія освіти »Навчальний посібник / / Ростов-на-Дону: Фенікс, 2005. 320 с.
6. Шукліна В.А. Самоосвіта як галузь соціологічного знання / / Социс. - 1999. - № 4
http://ua-referat.com