Престижність вищої освіти

Міністерство освіти і  науки молоді та спорту України

Національний університет  Львівська політехніка

Кафедра соціології

 

 

 

 

 

Контрольна робота

на тему: «Престижність  вищої освіти»

 

 

 

 

 

 

Виконала :

Студентка групи ФК-34

Різник Ольга

Перевірила:

к.філос.н.,доц..

Климанська  Л.Д.

 

 

 

Львів 2012

Зміст

Розділ І

1. Загальна характеристика проблеми
2. Мета дослідження
3. Завдання дослідження
4. Об’єкт і предмет дослідження
5. Логічний аналіз основних понять
6. Гіпотеза дослідження

Розділ ІІ

2.1.  Методи дослідження

2.2.Розрахунок вибірки

 Розділ ІІI

3.1. Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І

1.1.Загальна характеристика  проблеми

Кілька століть тому наші предки ще не мали можливості отримати вищу освіту в себе вдома, тому їхали  на студії у Краківський та інші європейські університети. Випускники університетів, повертаючись додому, сприяли  формуванню в суспільстві тих  важливих передумов, які в другій половині XVI — першій половині XVII ст. сприяли виникненню перших українських  шкіл середнього і вищого типу. 
         Сьогодні, щоб здобути вищу освіту, не потрібно їхати за кордон і, навпаки, освіта за кордоном стала менш доступна. В Україні існує розвинена мережа вищих державних і приватних навчальних закладів, які надають освітні послуги. Мало не кожна сучасна молода людина здобуває, хоче здобути або ж вже здобула диплом вищого навчального закладу.                                                       Як і в далекому XVI ст., так і сьогодні отримати вищу освіту вважається престижним. Проте ці уявлення про престиж вищої освіти значно відрізняються. Якщо колись практично для кожного вища освіта була можливістю підвищити рівень своєї освіченості, поглибити знання, отримати дорогоцінну інформацію для свого інтелектуального розвитку, то тепер це, насамперед, крок до отримання роботи з перспективою росту. На перший погляд, майже одне й теж, але в основу покладені відмінні засади. У першому випадку – вибір залежав від ініціативи особи, у другому помітний вагомий вплив суспільства.

Великим попитом серед  молоді сьогодні користуються професійні спеціальності такі, як юрист, економіст,програміст,менеджер дещо нижче стоять спеціальності  соціолога, психолога,перекладача і  т. п. Серед більшої частини населення  ходить думка, що дані професії носять, як правило, суто інтелектуальний характер, але при цьому автоматично  забезпечують високий рівень матеріального  доходу, надають певний соціальний статус, дозволяють досягти добробуту. Ось чому на сьогоднішній день у  вузах проводяться значні набори на юридичному,економічному факультетах ,великою популярністю користується факультет міжнародних відносин,через  деякий час дані факультети будуть перевищувати набори на факультети прикладних спеціальностей.

 Проблема у цьому  питанні полягає, по-перше, в  тому що не кожен із тих,  хто закінчив відповідні факультети  зможе бути хорошим економістом,  юристом, дипломатом тощо. Дуже часто такі люди отримують роботу лише завдяки зв'язкам. В результаті такого відбору, коли талановитий молодий спеціаліст не отримує відповідного робочого місця, а пробивається менш здатний до такої роботи, страждає держава. Справа в тому, що така тенденція носить досить значний характер, і це справді гальмує розвиток молодої держави.

По-друге, якщо потік на факультети престижних інтелектуальних професій буде продовжуватися, то скоро ринок  праці буде значно перенасичений  такими спеціалістами. Зрозуміло, що якщо на ринку праці буде така чисельність  менеджерів, яка перевищує попит  на них, то це зумовить проблему працевлаштування для випускників вузів. У виграшному становищі виявляться ті, хто має  певні переваги такі, як досвід роботи, додаткове знання комп'ютера, іноземних  мов, поглиблене знання певної галузі для якої потрібен спеціаліст, друга  спеціальність тощо. Враховуючи всі  вищевказані фактори можна зазначити, що в даній ситуації через кілька років або й раніше можливий другий "професійний бум", коли почнеться  масова перекваліфікація спеціалістів з вищою освітою, тепер вже  на спеціальності прикладного призначення.

1.2.Мета дослідження

Отож, метою даного дослідження є визначення механізму формування престижу деяких професій інтелектуального характеру, умов його формування та пошук практичних рекомендацій для уникнення викладених вище проблем. Доцільно було б використати результати дослідження для проведення необхідних заходів з боку уряду, адже це повинно допомогти уникнути проблеми безробіття серед таких спеціалістів, яка тільки поглибить кризове становище України.

1.3.Предметом дослідження є процес зростання попиту на інтелектуальні професії менеджера, маркетолога, фінансиста, юриста, дипломата та ін. Розвиток тенденцій серед молоді на освоєння таких спеціальностей.

Об'єкт дослідження - населення України. Значну долю дослідження слід відвести опитуванню студентів престижних спеціальностей, як безпосередніх учасників "руху престижу", їх доля повинна складати не менш 20% від загальної кількості респондентів. Також необхідно провести опитування серед абітурієнтів. При цьому інформація буде безпосередньо отримуватися з середовища формування попиту, вибору професій. Одним із сегментів опитуваних може стати певна кількість спеціалістів з області психології, які б конкретніше пояснили механізм формування престижу професій серед молоді - майбутніх державних діячів. До об'єкту дослідження, який покаже динаміку зростання кількості студентів - майбутніх спеціалістів на відповідних факультетах слід віднести певні статистичні дані. Мається на увазі загальна кількість студентів на факультетах престижних спеціальностей у порівнянні з попередніми роками, питома вага таких студентів серед загальної кількості студентів вузів у процентному вираженні, жорсткість конкурсного відбору при вступних іспитах (наприклад: 15 чоловік на 1 місце на спеціальність "менеджмент") і т. п.

1.4. Виділимо такі завдання дослідження:

1. Встановити рейтинг професій. Визначити, які саме професії користуються найбільшою повагою і попитом.
2. Визначити, які фактори впливають на рейтинг професій. Що в першу чергу впливає на вибір бажаної спеціальності, яку роль при цьому відіграє оплачуваність професії, соціальний статус працюючого, матеріальна забезпеченість абітурієнта, його бажання брати участь в державотворчих процесах, природні схильності, умови формування особистості тощо.
3. Встановити як змінюється популярність певних професій (падіння популярності професій льотчика-випробувача; зростання популярності професії адвоката).

Серед методів дослідження доцільно буде використати такі:

1) анкетне опитування  студентів, абітурієнтів, населення;

2) характеристика проблеми  спеціалістами-психологами, діячами  системи вищої освіти;

3) аналіз статистичних  даних.

1.5.Основні гіпотези дослідження:

1. Основним фактором, який впливає на формування престижу професії є рівень її оплачуваності. Буде логічно припустити, що при виборі спеціальності загальна маса людей керується принципом матеріальної забезпеченості, яку дана спеціальність принесе. В основному, лише ті, хто не має можливості оплатити навчання чи іншим способом попасти на факультети престижних спеціальностей, обирають інший шлях. Крім того рівень доходів визначає соціальний статус людини в суспільстві, атрибути високого статусу (дорогий автомобіль, золоті прикраси, дача і т. п.) Дозволяють виділити людину серед інших, віднести її до певного шару населення. Як правило, рівень доходів дозволяє скористатись послугами престижних фірм, сприяє високому життєвому рівню. У наших тяжких економічних умовах більша частина населення може лише мріяти про таке життя, проте кожен прагне його. Дуже часто у сім'ї збираються значні кошти лише для того, щоб дати престижну освіту дітям, забезпечити таким чином їх майбутнє. Отже, рівень доходу, який приносить професія напряму впливає на її популярність та престиж.
2. Користуючись значним попитом на престижні спеціальності більшість вузів просто намагається отримати з цього матеріальну вигоду. Відповідно до законів ринкових відносин попит на спеціальності менеджера, маркетолога, юриста та ін. Викликав значну їх пропозицію, тобто призвів до того, що майже у всіх вищих навчальних закладах відкрилися відповідні платні факультети. Частково це виникає тому, що залишені без державної підтримки державні вузи змушені шукати вихід із скрутного матеріального становища. Досить оперативно на даний попит відгукнулися приватні навчальні заклади, які на цьому просто заробляють гроші. Нерідко від якого-небудь ректора можна почути фразу, що його вуз на 60-80% підтримується за рахунок студентів-контрактників.
3. Підвищення загального життєвого рівня населення незалежно від професії призведе до зниження попиту на вказані спеціальності. Як уже було зазначено, основним фактором формування престижу певних спеціальностей є рівень доходу та пошуки нашим населенням шляхів до покращення своїх умов життя. Якби уявити, що економічні негаразди минули і загальний рівень матеріальної забезпеченості зріс, покращився добробут, то можна розвинути теорію, що більша частина людей задовольнилася б професіями іншого характеру. Багато хто вважає, що зовсім необов'язково отримувати спеціальність із верхньої частини рейтингової таблиці, якщо можна задовольнити свої потреби і забезпечити нормальне існування, працюючи слюсарем, монтером тощо. Тобто для зацікавленості молоді в отриманні професійних знань менш престижного характеру потрібно забезпечити рівень заробітної плати цих професій на рівні, достатньому для нормального життя. В таких умовах значно знизиться рівень розмежування між спеціальностями, і їх поділ на престижні та менш престижні.

Очікувані результати дослідження. Після проведення дослідження і вирішення його завдань буде отримано інформацію, яка дозволить як саме формується престиж окремих професій, і як за допомогою різноманітних факторів можна змінювати громадську думку про такий престиж, посилювати або послаблювати його. Як висновки повинні сформуватися ряд пропозицій практичного значення, які могли б допомогти уникнути проблем, пов'язаних із сучасним напливом енергійної, багатоперспективної молоді на факультети престижних інтелектуальних професій (спеціальностей), в той час як відчувається майбутня потреба в кадрах прикладних спеціальностей. Дані рекомендації потрібно представити органам влади, які через регулювання законодавчого характеру зможуть стабілізувати становище, відреагувати відповідно на проблему і враховувати наслідки, до яких вона може призвести.

 

 

 

 

Розділ ІІ

1. Методи дослідження

Спостереження-фіксація реальних актів поведінки людини. Це досить поширений метод,але спостереження  фіксує поверхневі факти досить вузького кола респондентів. Воно не може проникнути в глибину суб’єкта дії,визначити  причину цієї дії. Аналіз документів-це теж досить поширений метод збору інформації,що найбільш притаманний для теоретичних досліджень,коли синтезуються дані попередніх емпіричних досліджень. Виходячи із завдання планової роботи найбільшу користь на мій погляд може принести метод опитування. За допомогою опитування можна одержати інформацію, яка не завжди відображена в документальних джерелах чи доступна прямому спостереженню. Вербальна (словесна) інформація, одержана завдяки цьому методу, значно багатша, ніж невербальна. Вона легше піддається кількісному опрацюванню та аналізу.

2.2.Розрахунок вибірки

Основні показники:

N = ∞, ∆= 0,07, Р =0,954.

Оскільки N = ∞,то згідно формули n = 1 / ,

Помилка вибірки %	7%
Об’єм вибірки	204
N = ∞, Р =0,954

 

Отже для забезпечення рівня репрезентативності 7%,при  довірчій ймовірності 0,954 потрібно опитати 204 людини,використовуючи нижче наведений  опитувальний лист (анкету).

Анкета.

Шановний абітурієнте!

Просимо Вас взяти участь у соціологічному опитуванні, яке стосується вивчення соціальних проблем молоді при виборі спеціальності. Анкета є анонімною, всі результати дослідження будуть представлені лише в узагальненому вигляді.

Просимо Вас детально ознайомитись з запитаннями і обвести ті відповіді на них, які в найбільшій мірі збігаються з Вашою позицією або дописати свій варіант відповіді (просимо обирати не більше двох варіантів відповіді).

Наперед дякуємо за співпрацю.

1. Яку освіту ви маєте намір отримати?

а.)середню

б.)середню спеціальну

в.)неповну вищу

г.)вищу

2.Наскільки вам важливе  поступлення в навчальний заклад?

а.)життєво важливе

б.)не дуже важливо

в.)не важливо

3.За яким критерієм  ви визначаєте ступінь престижності  закладу?

а.)кількістю професорсько-викладацького  складу

б.)величиною заробітної плати викладача

в.)популярністю закладу

г.)високим знанням студентів

д.)Ваш варіант _____________________________________

4.Як на вашу думку,знання одержані знання після закінчення навчального закладу визначатимуть Ваш дохід,престиж?

а.)матимуть вирішальне значення

б.)робитимуть вагомий вплив

в.)робитимуть слабкий вплив

г.)не робитимуть жодного  впливу

5.Які з нижче наведених чинників впливають на вибір вами того чи іншого навчального закладу?

а.)прохідний конкурс

б.)пропоновані спеціальності

в.)престиж закладу

г.)бажання батьків

д.)поступити в цей заклад легше ніж в інший

6. Чи поступаєте Ви одночасно в декілька вузів,чи сконцентровуєте зусилля на одному?

а.)так

б.)ні

7.Чи вважаєте,що наявність  диплома про вищу  освіту може  вплинути на ваше майбутнє  працевлаштування?

а.)так

б.)ні

8.Чи вважаєте Ви,що  дипломи випускників державної  форми цінуються більше ніж  дипломи платників?

а.)так

б.)ні

9.На завершення просимо  Вас сказати :

Ваш вік______________________________________________

Ваша стать____________________________________________

Місце проживання______________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІI

3.1.Висновок

Результати дослідження  можуть бути використані для:

• Прогнозування кількості вступників у навчальні заклади
• Формування престижу в   навчальних закладах
• Планування роботи навчальних закладів