Волонтерство як перспектива самореалiзацii та розвитку студента

ВОЛОНТЕРСТВО  ЯК ПЕРСПЕКТИВА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ТА РОЗВИТКУ СТУДЕНТА

Гриневич Тетяна Миколаївна

Національний педагогічний університет

ім. М. П. Драгоманова,

Інститут соціальної роботи та управління,

група 44 СРМ, спеціальність  «Соціальна робота. Менеджмент соціальної роботи»

Науковий керівник: ст.викл. Голубенко Тетяна Олександрівна

На сьогоднішній день молодь, а саме, студентська, є активним соціальним ядром населення України, тому, на нашу думку, кожен суспільний інститут нашої держави повинен створювати всі необхідні умови для розвитку молодіжного потенціалу та все можливо надавати підтримку в процесі його реалізації.

Волонтерська діяльність студентського молодіжного осередку – це можливість реалізувати себе в суспільстві, розкрити в собі нові можливості; це значний досвід, який набувається не лише шляхом різноманітної  цікавої діяльності, а й за рахунок  активної комунікації між волонтерами, адже кожен учасник володіє неповторним багажем знань, умінь та навичок. Саме ця категорія становить понад 80% українських волонтерів. Відповідаючи на запитання, що спонукало молодих людей долучитися до волонтерського руху, 85% респондентів вказали суто альтруїстичні мотиви: бажання допомогти іншим, а також потреба зробити щось корисне для суспільства. Серед видів діяльності, що представляють найбільший інтерес, пріоритетними є надання соціальної допомоги дітям та молоді, просвітницька робота та організація культурних заходів.

Організація об’єднаних націй  характеризує волонтерство як добровільну  діяльність, від здійснення якої волонтер не отримує ніякої особистої прямої вигоди, натомість діяльність здійснюється з власної волі і приносить  користь іншій особі або особам. Закон України про волонтерську діяльність визначає останню як добровільну, безкорисливу, соціально спрямовану, неприбуткову діяльність, що здійснюється волонтерами та волонтерськими організаціями шляхом надання волонтерської допомоги. Серйозним поштовхом у розвитку волонтерського руху став 2001 рік, коли Україна долучилася до ухваленого Організацією Об‘єднаних Націй святкування Міжнародного року волонтерів. З тих пір сфера волонтерства зацікавила не лише громадські організації, які безпосередньо працюють з волонтерами, а й стала популярною у засобах масової інформації. На урядовому рівні було прийняте розпорядження розвивати волонтерський рух в Україні і всіляко підтримувати його [8]. Однак більш масове залучення третього сектору до волонтерського руху, особливо у світовому масштабі, вимагало відповідного законодавчого регулювання цього питання в Україні. Це стало поштовхом до створення відповідних робочих груп, метою діяльності яких була легалізація та легітимація явища «волонтерства» в українському суспільстві. Цей процес завершився ухваленням низки Законів України: «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» (2001р.), «Про соціальні послуги» (2003 р.), «Про волонтерську діяльність» (2011), проект Закону України «Про волонтерство» (затверджений Верховною Радою у 2006 р., ветований Президентом, не прийнятий досі).

Точну кількість волонтерських  організацій, які діють в Україні, назвати важко, адже згідно із Законом  України «Про волонтерську діяльність»  повноваження та обов’язки такої  організації чітко регламентовані та обмежені. У зв’язку з цим робота із волонтерами може бути лише однією із галузей роботи різноманітних недержавних організацій в Україні.

Закордонний досвід свідчить, що різновікове суспільство  активно  вступає до лав волонтерів і вважає це обов′язком кожного свідомого  громадянина, тому доцільно буде звернути увагу на те, як організована студентська волонтерська діяльність за межами нашої країни. Результати дослідження таких країн, як Англії, Австралії, Німеччини, Нідерландів, Канади та Швеції  показали, що:

• 49% студентів взяли участь у волонтерстві протягом 2009/2010; 
• 38% молоді вступають до лав волонтерів при університеті чи студентському об′єднанні;            
• некомерційні благодійні організації віддають більшу перевагу у співпраці для студентів із ВНЗ;       
• 95% студентів добровільно виявляють бажання покращити матеріальне становище нужденних;  
• студенти, які отримують підтримку у волонтерській діяльності від своїх університетів, більше задоволені досвідом  роботи і отримали більше можливостей для особистісного розвитку; 
• співробітники університетів прихильні до благодійництва, однак такого роду послуги не завжди можуть мати спонсорську допомогу та будуть відносно низькопрофільними;
• студенти відзначають вагомий  позитивний вплив волонтерства на їх особистісний розвиток, здобуття нових навичок та працевлаштування;  
• волонтерство  відіграє важливу роль у розвитку соціальних знань студентів;
• приклади добровільної діяльності серед молоді спонукають більше студентів до волонтерства;
• основною перешкодою для такої діяльності є велика навантаженість навчального процесу.

Аналіз історії розвитку і сучасного стану волонтерства у різних країнах доводить, що основною галуззю діяльності добровольців є  соціальна, тобто та важлива сфера  діяльності, у якій участь держави  визнається недостатньо ефективною. Дуже важливе значення має волонтерська діяльність як ресурс соціальної роботи, ефективне використання якого можливе на основі вивчення накопиченого розвинутими країнами досвіду, урахування тенденцій розвитку, творчого використання для побудови його вітчизняної моделі.

У багатьох європейських країнах  робота волонтером є професійною  діяльністю, заноситься в трудову  книжку і вважається при визначенні розміру пенсії. Звичайно, в Україні ще не досягнуті такі висоти, але, тим не менше, перспективи розвитку у волонтерства є.

Розглянемо, чим організація  та розвиток волонтерської діяльності студента може бути приваблива як для  нього самого, так і для суспільства  в цілому. По-перше, волонтерська діяльність студентів сприяє отриманню додаткових соціально-особистісних компетенцій  майбутнього молодого фахівця, особливо  в гуманітарній сфері.

По – друге, це можливість отримання трудового досвіду. В  процесі волонтерської діяльності студент вступає в соціально-трудові  відносини і отримує певний соціально-трудовий досвід (спілкування з начальником, вибудовування відносин в колективі, адаптація до трудового режиму). Даний досвід є безцінним і  після здобуття вищої освіти та працевлаштування колишній студент-волонтер легше адаптується  до нових умов праці.

По – третє, це спілкування  з людьми , це нові цікаві знайомства, досвід роботи в групах,  що слугує виробленню тахих особистих якостей, як лідерство, комунікабельність, пунктуальність, емпатійність.

З власного тривалого досвіду  волонтерської діяльності в Товаристві Червоного Хреста України хочеться добавити, що ця діяльність, безперечно, є сферою реалізації себе як  особистості, джерело саморозвитку, пізнання, формування гуманності та життєвих цінностей. В Україні кількість молоді, залученої до лав добровольців Товариства, сягає в межах 80 тис. осіб, в тому числі в м. Києві – 1500тис., тому, виходячи з цього, організацією були запроваджені Програма розвитку волонтерського руху на 2013 – 2017 р.р., Молодіжна програма на 2011 – 2016 р.р., постійно піднімаються питання волонтерського менеджменту, тим більше, організація пішла назустріч студентській молоді, і починаючи з 2013 року впроваджується практика з підписання довгострокових угод з ВНЗ, не виключаючи НПУ ім. М.П.Драгоманова, зокрема про створення клубів волонтерів на базах навчальних закладів та залучення до членства ТЧХУ.

В свою чергу, робота по розвитку та створенню волонтерських осередків  повинна інтенсивніше проводитись  і зі сторони ВНЗ, які окрім навчального процесу слугують фундаментальною основою для всіх починань, для визначення з напрямком трудової діяльності та соціальної активності, формування життєвої позиції і, врешті – решт, сприяють соціалізації молодої особистості. Робота клубу волонтерів на базі закладу освіти свідчить не лише про соціальну активність молодих людей та їх бажання до доброчинності, а й  те, що налагоджена тісна взаємодія  між викладацьким колективом та студентами щодо попередження виникнення негативних явищ серед студентства шляхом залучення до активної просвітницької, громадської, благодійної роботи і розвитку молодіжних ініціатив.

Волонтерство дає більше можливостей та яскравих вражень, ніж ви можете собі уявити. Однією з них є шанс подорожувати за кордоном як член волонтерського табору, де 4-6 годин на день відведенні для роботи, а весь інший час – це отримання незабутніх вражень від екскурсій по вибраній вами країні, від спілкування з іншими членами – представниками різних культур та націй, це багато нових друзів, практичне освоєння іноземної мови та багато інших приємних моментів.

Чи варто Україні запозичувати глобальний досвід з-за кордону щодо волонтерської діяльності, та чи приносить, все таки, вона користь? Ми вважаємо, що, безперечно, варто. По-перше, це ефективний спосіб вирішувати проблеми різного роду складності. По-друге, волонтерство приносить у соціальну сферу нові творчі та сміливі ідеї щодо вирішення найгостріших і найскладніших проблем. По-третє, волонтерство – це доступний спосіб для молоді відчути свою корисність, самореалізуватись та брати участь у покращенні дозвілля та якості життя громадян всіх вікових груп . По-четверте, волонтерство об’єднує людей заради спільної мети, стирає межі між соціальними статусами, віком та професіями.

Сьогодні, особливо у студентському  середовищі, волонтерство стає модним. Тому що ця форма роботи дозволяє бути несхожим на інших. Це дає право стати лідером, де не тільки можеш себе реалізувати, а й показати іншим приклад того, що можна робити у суспільстві корисного. Це дає право стати взірцем.