Вплив сімї на розвиток дитини

1 група - суперечки (розходження  в судженнях, поглядах, спроби  відстояти власну думку, переконати) - 69,1%;

2  група - сварки (гострі форми  вербальної агресії, яким властива  сильніша емоційна напруга, ніж  суперечок; нерідко сварки супроводжуються  використанням образливих слів, підвищенням тону; відсутність раціональної мотивації конфліктної ситуації) - 25,7%;

3 група - скандали (гострі вербальні  і фізичні форми агресії, які  супроводжуються криком, кривдженням, рукоприкладством тощо) -5,2%.

Тільки у 1,9% досліджених відзначили, що розбіжність з батьками в поглядах і судженнях з деяких питань усувається всебічним обговоренням й дискусіями, які не переходять у конфлікт.

Аналіз анкетування, бесід дав  змогу виявити причини негативних взаємин між підлітками і батьками з погляду самих підлітків. Ці дані свідчать про те, що характер взаємин між підлітками і батьками залежить від багатьох діючих факторів. У досліджені виявлені певні відмінності між дівчатами і хлопцями щодо виділення причин негативних взаємин між ними й батьками. Так дівчата частіше, ніж хлопці, підкреслюють, як основні причини конфліктів риси особистості батьків, обмеження самостійності, незадоволення потреб.

Таблиця 1. Показники взаєморозуміння  підлітків з батьками (в %).

	Взаєморозуміння
	з батьком	з матір’ю	з батьком і матір’ю
Дівчата	25,6	59,0	15,4
Хлопці	16,7	56,7	26,6

Наявність розуміння з боку батьків, на думку підлітків, є найважливішою  умовою добрих стосунків між батьками і дітьми. І, навпаки, нерозуміння  посідає перше місце у виникненні конфліктів між ними.

Про різні позиції батька і матері в очах підлітка засвідчили відповіді на запитання: “Кого з членів родини ви хотіли б наслідувати?” Вказали: матір - 26,9%, батька - 11,5%, обох батьків - 11,6%, старшого брата чи сестру - 3,8%, нікого - 34,6%, відсутня відповідь -11,6%. Тенденція певної автономії в сім’ї виявилась у відповідях підлітків на запитання: “Чи не нудно проводити вільний час з батьками?” (ніколи не нудно - 43,6%, інколи - 30,3%, завжди нудно - 26,1%).

За методикою PARY (автори Шеффер і  Белл) нами отримані результати ставлення батьків до дітей. Дослідження дало змогу виділити три групи батьківського ставлення до своїх дітей.

1 група - батьки, які мають оптимально-емоційний  контакт з дитиною. Це значить,  що в стосунках переважають  партнерські взаємовідносини, спонукання  словесних проявів. Діти в таких сім’ях мають можливість проявити своє “я”, самоствердитися.

2 група - батьки, які мають надлишкову  емоційну дистанцію з дитиною.  В таких сім’ях батьки часто потурають дітям, мало цікавляться їх особистим життям; в сім’ї панує строгість і безліч заборон. Кожний прояв самостійності дитини або подавлюється, або ж має неправильне трактування.

3 група - батьки, які різними  способами подавляють будь-який  прояв активності дітей, нав’язують їм свою думку, проявляють надмірну турботу, втручаючись надмірно у їх внутрішній світ, тим самим руйнуючи вже сформовані зв’язки і приводячи дитину до роздвоєння особистості.

1 групу становлять 50% батьків від  загальної кількості; 2 групу - 12 батьків  (40%); до 3 групи ввійшло 3 батьків  (10%).

Стосунки між батьками і дітьми не можуть не впливати на емоційний стан дитини, формування внутрішнього світу, і, загалом, на соціально-психологічну адаптацію підлітків.

Результати дослідження свідчать, що соціально-психологічна адаптація  підлітків прямо залежить від процесу і характеру міжособової взаємодії в сім’ї, де батьки і діти виступають активними сторонами. Таким чином, в загальному комплексі факторів, які впливають на формування особистості, найвизначнішим є характер взаємин у родині.

 

 

Висновок.

В рефераті розглядається одна з  актуальних проблем соціальної психології - формування соціально-психологічної адаптації у підлітковому віці. На основі результатів досліджень розкривається її пряма залежність  від процесу і характеру міжособової взаємодії в сім’ї.

Звернена увага, що в загальному комплексі факторів, які впливають на формування особистості, найзначимішим є характер взаємин у родині.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури.

Бодалев А.А. Личность и общение. М 

Варга А.Я. Роль родительского отношения  в стабилизации детской невротической реакции.

Капралова Р.М. Влияние семейных отношений  на волевое развитие подростков.

Ковалев С.В. Психологiя сімейних выдносин.

Личко А.Е.Підліткова психіатрія.

Обозов Н.Н. Межличностные отношения..

Титаренко В.Я. Семья и формирование личности..