Анализ урока

                                                                              Підготувала

                                                                                            студентка 34-Р групи

                                                                                          Кулікович Вікторія

Аналіз  уроку

1. Відповідність мети уроку її темі. Темою уроку було : «Висміювання безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизму, інтелігентності, освідченості. Вихований потенціал комедії. «Міщанин - шляхтич»». Мета уроку: 1) з’ясувати сутність образу пана Журдена; 2) поглибити вміння аналізу драматичного твору; 3) розвивати зв'язне мовлення школярів; 4) вдосконалити навички виразного читання драматичних творів. Отже, як ми бачимо, мета уроку відповідає її темі.
2. Типологія уроку. Тип данного уроку – урок засвоєння нових знань. Важливим завданням такого уроку є свідоме оволодіння учнями системою наукових понять, законів чи іншими формами знань, способами виконання дій. Основними критеріями засвоєння знань є сформованість світогляду, уміння формулювати різні визначення, пояснювати їх, наводити приклади, переказувати матеріал своїми словами, застосовувати знання на практиці (за зразком чи у змінених умовах). Урок засвоєння нових знань має таку структуру:

1)  Перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань.

2) Повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності.

3) Сприймання і первинне усвідомлення нового матеріалу, осмислення зв'язків і відношень в об'єктах вивчення.

4) Узагальнення і систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях.

5) Підбиття підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання.

На уроці було використано вище перераховане. Було чітко видно, що діти на уроці засвоїли новий матеріал.

3. Методика проведення. На уроці було використано різноманімні методи, зокрема – метод бесіди, метод проблемного вивчення матеріалу, новаторські прийоми, методика мультимедійних інновацій, знання тексу і робота з текстом, елементи рольової гри, принцип зв'язку з життям був на всіх етапах уроку, гарно були використані міжпредметні зв’язки(живопис, театр, вірш Ліни Костенко). Не звучали елементи поетики, не було елементів Классицизму та потрібно було попрацювати по теорії літератури.
4. Типи активізації мислительської діяльності учнів. На уроці було використано багато запитань, які спонукали мислити ( «Чого, на вашу думку, навчає нас твірМольєра «Міщанин-шляхтич»?», «Чи актуальна п'єса сьогодні?», «Чи варто говорити про ці проблеми у 21 ст.?»), використовувалась рольова гра, дискусія тощо.
5. Зв'язок з різними жанрами мистецтва. На данному уроці був зв’язок з музикою, театром, живописом. Учні розіграли сценку- інсценізацію. Також на проекторі було показано окремі уривки з п’єси. За допомогою цих прийомів учні ознайомились з музикою, живописом, театром та отримали додаткові знання.
6. Теорія літератури. На уроці теорія літератури булла мало висвітлена. Лише на початку уроку вчитель розповіла про події часів Мольєра. Але цей урок був уроком засвоєння нових знань, то це є прийнятним.

Загалом, урок був дуже цікавим та пізнавальним. Сподобався епіграф до уроку «Славу потрібно спочатку придбати, честь потребує того, щоб її не втратити», який був влучно підібраний та відповідав поставленій темі. Зв'язок із життям був на всіх етапах уроку. Структура і тип уроку повністю відповідають меті і завданням уроку. Учбовий матеріал повністю відповідає навчальній програмі.Новий матеріал вчитель викладала послідовно, чітко, доступно. Для підвищення інтересу учнів до навчального матеріалу вона використовувала демонстрацію і показала всі можливі операції.Мова вчителя була чіткою, відчувалась впевненість. На уроці було застосовано диференційовані завдання – ставилися як прості так і складніші запитання, на які викликали учнів з відповідними навчальними можливостями. Учні працювали старанно, зацікавлено. Дидактична мета уроку була виконана. Отже, урок був побудований за всіма вимогами і є зразком для проведення уроків для інших педагогів.