Антична література сюжети творів Тіта Макція Плавта "Скарб", "Близнята" та Публія Теренція Афра "Свекруха","Брати"

             Антична література

сюжети творів Тіта Макція Плавта "Скарб", "Близнята" та Публія Теренція Афра "Свекруха","Брати"

                                                              Виконала

                                                 Студентка групи Іна-13

                                                            Дудяк Олена

     "Скарб"(Горщик")

 У комедії розповідається про те як бідний селянин знайшов горщик із золотом.Цим селянином був Евкліон.За його дочку Федру посватався Медагор.Евкліон не вірить Медагору і думає що той зазіхає на його золото та погоджується на шлюб дочки за умови,що посагу за неї ніякого не дасть.Під час підготовки до весільної вечері,раб Ліконіда Стробіл викрадає горщик.До розлюченого крадіжкою бідолахи приходить Ліконід,щоб попросити руки Федри. Починається комічний діалог, в якому юнак говорить про дівчину,а Евкліон -про золото.Урешті,коли все зясовується, старому доводиться погодитись на новий шлюб.Кінець комедії до нас не дійшов,але з переказів відомо,що Стробіл  віддає горщик Ліконіду,а той- Евкліону,який відмовляється від скарбу і віддає молодим.

    "Близнята"("Два Менехми")

Один з близнюків -Сосікла і Менехма- був загублений під час подорожі до Тарента на ярмарок,де Менехм потрапив на інший корабель,яким його вивезли до міста Епідамн. Сосікла його дід на честь загубленого брата називає також Менехмом. Коли він виріс,він вирушає на пошуки брата, і випадково потрапляє до міста Епідамн,де його брат,одружившись, завжди свариться з дружиною.Вся комедія складається із сцен де Менехма плутають із Сосіклом,і навпаки.Тут Сосікла запрошує до себе і пригощає чарівна гетера Еротія,його лає парасит Пенікул,йому докоряють за викрадений плащ і обручку.В кінці два брати зустрічаються і дізнаються що вони рідні брати.

    "Свекруха"

Ця родинна драма має досить складний сюжет. Памфіл закоханий у гетеру Вакхіду, але батько примушує його одружитися з дочкою сусіда Фідіпа Філуменою. Юнак не знає, що вона — жертва його нічного насильства і чекає від нього дитину. Сп'янілий, він до того ж зняв з її пальця перстень і подарував Вакхіді, розповівши їй про все, що трапилося. Розказав про це він і своєму рабу Парменону. Все ще кохаючи Вакхіду, Памфіл не звертає уваги на дружину. Та поступово гетера почала від нього віддалятися, і врешті Памфіл з нею зовсім пориває, а з годом закохується й у Філумену. Але в цей час помирає його родич, і Памфіл на певний час від'їздить у справах спадщини. Щоби приховати від свекрухи свою вагітність, Філумена залишає будинок Памфіла і повертається до матері — Міррини, обвинувативши свекруху Сострату в поганому ставленні до неї.Памфіл приїздить додому, мріючи про примирення з дружиною, але випадково виявляє справжню причину «хворості» Філумени. Глибоко ображений, він уважає себе збезчещеним і рішуче відмовляється повернути Філумену з дитиною у свій дім. Цього вимагають батьки Памфіла — Лахет і Фідіп, які нічого не знають про безчестя дівчини. Міррина благає Памфіла визнати дитину своєю, щоб одвернути сором від доньки, а потім уже з нею розлучитися, і він погоджується. Врешті Лахет з Фідіпом дізнаються про народження дитини, вважаючи Памфіла її батьком. Вони даремно умовляють його повернути дружину і звертаються з проханням до Вакхіди не приймати більше свого колишнього коханця. Гетера вирішує запевнити в цьому і Філумену з її матір'ю. Пізніше, наказавши Парменону негайно відшукати Памфіла, вона короткою фразою розв'язує увесь заплутаний конфлікт комедії.Так з'ясовується, що головний герой є справжнім батьком дитини.

     "Брати"

 Бідний і суворий селянин Демея одного зі своїх синів, Ктесіфона, залишив на   виховання у себе, а другого, Есхіна, усиновив заможний брат Демеї Мікіон, який мешкав у місті. Виховували вони юнаків кожний по-своєму, відповідно до власних поглядів на життя. Демея дотримується патріархально-традиційних методів, що передбачають важку фізичну працю, беззастережне виконання наказів батька. Мікіон віддає перевагу гуманній системі, він намагається прищепити Есхінові почуття незалежності, людської гідності, чесності і доброти. Він поблажливо ставитьсядойого юнацьких захоплень і не приймає засобів виховання Демеї.Але Есхін, зійшовшись із бідною дівчиною Памфілою, котра чекає від нього дитину, нічого про це не говорить Мікіону. Пізніше той дає Есхінові можливість одружитися з Памфілою, оскільки гроші взагалі для нього особливої вартості не мають. У цей самий час Ктесіфон закохується в арфістку, котра належить звіднику Саніону. Заради свого брата Есхін з бійкою звільняє її. Звістка про скандал набуває широкого розголосу. Усі засуджують дії молодих людей, особливо розгніваний Демея, хвилюється й родина нареченої Есхіна. Вважають, що він визволив арфістку для себе.У його вчинку Демея бачить наслідки надто вільного виховання Мікіона. Тим більшим виявляється розчарування Демеї, коли з'ясовується, що арфістка призначена для втіх Ктесіфона, якого він виховував у суворих правилах. Таким чином, Теренцій переконує глядачів у перевазі системи Мікіона, котрий ніби перемагає свого брата. Проте у фіналі автор примушує глядачів прийти до прямо протилежних висновків. Демея, бажаючи завоювати популярність, стає щедрим і поблажливим. Щоправда, робить він це за рахунок брата: пропонує дати волю рабу Сіру з його дружиною, нагородити їх за вірну службу, подарувати ділянку землі бідному родичу. А перед цим він радить самому Мікіону одружитися з матір'ю арфістки і долає його опір з допомогою Есхіна.