Диво калинове

  Книгу Дмитра Білоуса «Диво калинове», видану «Веселкою» в 1988 році. Книга запропонована школярам молодшого і середнього шкільного віку. В ній зібрані вірші українських поетів і перекладачів, лауреатів премії імені Максима Рильського, про любов до рідної української мови.

Вчитуючись у віршовані рядки  поетичних творів, приходиш до висновку, що народ є архітектором  мови, а мова — архітектором народу. Скільки існує людство, стільки існує і мова як засіб спілкування. Дмитро Білоус розмістив у збірці вірші у хронологічній послід «Зорять з граніту вічні солдати, болями їхніми пам’ять живе…» Ціною великих жертв народу була здобута перемога у Великій Вітчизняній війні. Давно відгриміли останні залпи гармат, зарубцювались рани на українській землі, та рокам не стерти в народній пам’яті подвиги героїв.

Він веде нас стежкою від давніх часів до сьогодення. Мандруючи разом  з упорядником, ми гортаємо сторінки нашої історії, нас захоплює волелюбний дух українського народу, ті корені, звідки почала своє безсмертне (незважаючи ні на що!) життя наша мова. Чого тільки не випадало на її долю! її називали «мовою для хатнього вжитку», «мужицькою», її плюндрували, про неї говорили, що такої мови не було, немає і  не може бути. В її душу впивався орел, рвучи тіло, її намагалися знищити  за те, що дона несла світові «мужицьку» правду. Так як не «заборонити дереву рости», «ширяти вольній птиці у блакиті», так і мову народну не знищити.

На особливу увагу заслуговують ті вірші збірника, в яких автори возвеличують мову калинову, яка приходить  у наше життя з материнським молоком, материнською колисанкою, материнською ласкою.

Підсилюють емоційне звучання таких  віршів прекрасні кольорові ілюстрації, намальовані художником Олександром  Кошелем. Мова народу — то душа його. Кожне слово своєї мови треба  шліфувати, не соромлячись заглядати  у словник, який М.Рильський називає  «пишним яром». Також треба пам’ятати  про те, що слова нашої мови мають  вагу. Саме словом можна возвеличити  людину, підняти дух, але словом можна  і скалічити…

На мою думку, автор досить вдало  підібрав вірші до збірки, якій дав  назву «Диво калинове». З погляду  сучасності деякі вірші порушують  історичну правду: по-іншому ми дивимося сьогодні на роль російської мови у  становленні мови рідного народу.