Мій любимий твір О.С. Пушкіна "Руслан і Людмила"

Початок:

Я дуже люблю казки О.С. Пушкіна. Не раз уявляв своїх улюблених  героїв і мандрував з ними світом казок. «Руслан і Людмила» — одна з найулюбленіших моїх казок. Кожний рядок є шматочком чарівного  казкового миру, у якому негайно  хочеться показатися. Я ще й досі вірю, що чорний кіт може розповідати казки, як у вступі до поеми:

Край лукомор'я дуб  зелений,

І золотий ланцюг на нім.

Щодня, щоночі кіт навчань 

На ланцюгу кружляє тім

Написана вона була, як і багато чого іншого, завдяки няньці поета Орині Родіонівні. О.С.Пушкін працював над поемою три роки, і в 1820 році вона була закінчена. Її сюжет став як би однієї з казок чарівного кота. Мандрівка героя в пошуках чудесної нагороди, якої в цьому випадку виступає князівська дочка, викрадена злим чарівником. Сам Руслан схожий на російського богатиря: добрий, вірний у любові, сміливий і відважний. Усюди, де це можливо, він бореться зі злом. І звичайно ж у казці не обходиться без прекрасної дівчини Людмили, заради якої молодець долає всі перешкоди.

У поемі багато казкових персонажів і предметів: злий чарівник Черномор, голова, що говорить, шапка-невидимка, добрий мудрець Фін.

Основа:

У першій пісні Київський  князь Володимир видає заміж  за князя Руслана свою молодшу  дочку Людмилу. Гості п'ють за здоров'я молодих. Але троє запрошені не розділяють загальної радості: Рогдай, Фарлаф і Ратмир, які таємно закохані в дочку Володимира. Рогдай — лютий і похмурий воїн, подвиги якого дозволили розширити границі Київської держави; Фарлаф — хвалько, який віддає перевагу бенкетам, а не битві; Ратмир — молодий хазарський князь, палкий і жагучий юнак.

Нареченого й наречену ведуть у спальню, але раптово  світильники гаснуть, лунає дивний шум, і хтось невидимий викрадає Людмилу. Пушкіна не без іронії дякує богу, що в наш час не уносять наречених, і щодо цього «одруження наші безпечні», але є невидимі чарівники інші - лукавство й підступництво які значно, небезпечніше Черномора.

Руслан відправляється в пошуки. Йому допомагають казкові  персонажі.

Доля приводить  Руслана до печери, у якій його зустрічає чарівник Фін. Він повідав витязеві про те, що Черномор викрав прекрасну Людмилу. Фін пророкує Руслану, що Черномор повинен загинути від його руки.

Руслан просить старця розповісти про себе й довідається  історію любові Фіна до Наїни. Давним-давно, коли обоє вони були молоді, юнак, що був у той час простим пастухом, зустрів красуню Наїну й полюбив її. Але норовлива дівчина байдуже вислухала його визнання, і тоді він, сподіваючись заслужити її любов, відправляється в похід із військом вікінгів. Десять років він воював удалині від будинку, а, повернувшись, приніс до ніг гордої красуні золото, коштовності, свій меч і своє серце. Але Наїна й цього разу холоднокровно відвертає його, і, розчарувавшись, Фін іде в ліс, де стає учнем магів. Він сподівається, що магія допоможе йому підкорити серце Наїни. Через 40 років Фін стає чародієм. Але й він, і Наїна зістарілися. Побачивши перед собою бабу замість прекрасної дівчини. Однак заклинання чарівника здійснило його мрію: баба закохалася. Фін у жаху біжить від неї. Але Наїна теж стала чарівницею, і, розгнівавшись на Фіна, стала шкодити всім його задумам.

Рогдай, один із конкурентів Руслана перш ніж шукати Людмилу, має намір убити її нареченого. Тому він повертається назад у пошуках Руслана. Спочатку він зустрічає Фарлафа, який у жаху біжить від нього й падає в рів. Але отут з'являється Наїна, яка вказує Рогдаю, де слід шукати Руслана. Фарлафу вона радить поки відправитися у свій родовий маєток і перечекати там. Рогдай наздоганяє Руслана. Суперники довго борються, але нарешті, Руслан скидає супротивника в Дніпро.

Руслан зустрічає  самого незвичайного з персонажів - живу величезну голову. Між ними відбувається сутичка, голова від удару  Руслана відкочується убік, і князь знаходить під нею меч. «Голова» просить пощади й розповідає про свою родину, як Черномор – його молодший брат убиває старшого. Ця страшна трагичная історія в поемі говорить про те, що є родини, де все за один одного горою, тобто щасливі родини як родина князя Володимира, і родини без майбутнього, де кожний приречений на страждання, а може, і загибель. Відносини між членами родини Черномора протилежні відносинам у родині князя Володимира.

На шляху в Руслана  зустрілося ще багато казкових героїв: сам Черномор, Русалки, Крилатий змій і кішка - у них перетворювалася Наїна.

У володіннях Черномора з'являється Руслан і викликає чарівника на двобій. Руслан учіплюється за бороду ворога, і Черномор кілька днів літає, сподіваючись скинути або обдурити супротивника, але не витримавши опускається на землю. Руслан відрубує йому бороду чарівним мечем, і карлик втрачає свою магічну силу.

Довгий час  Руслан шукає Людмилу, яка схована  чарівною шапкою. Нарешті він знаходить  її, але не може зруйнувати чари сну, що скували дівчину. Руслан відправляється в шлях зі сплячою нареченою, а переможеного Черномора прив'язує до сідла.

На березі ріки Руслан зустрічає Ратмира, який чукаючи Людмилу, зустрів і полюбив пастушку й став рибалкою. Пушкіна говорить про те, що суперники на поле бою можуть бути у ворожнечі, але якщо трапитися бути суперниками в любові потрібно жити мирно, тому що нерозумно гніватися на вибір долі, тільки смішити народ.

Фарлаф залишившись  у своєму родовому маєтку, замислив убити Руслана й викрасти сплячу Людмилу. Саме в момент повернення нареченого й нареченої в суперника з'являється шанс прихопити Людмилу. Він знаходить їх і наносить своєму суперникові кілька смертельних ударів мечем. Потім він викрадає Людмилу й привозить у Київ, до князя Володимира придумавши брехливу розповідь про те, як він знайшов її.

На допомогу приходить Фін, своїми чарами воскрешає Руслана. А так само вручає князеві кільце, сила якого розбудить Людмилу від довгого сну.

Але скоро приходить  нове горе: на Київ нападають орди печенігів. Поява Руслана приносить киянам вирішальну перемогу над ворогами.

Руслан руйнує накладені на Людмилу чари, і вона пробуджується. Владимир, його родина й дружина радісно пирують у будинку князя.

Закінчення:

Ось такі різноманітні герої цієї казки. Сяйво щастя на боці молодості та кохання. Перемагає добро, покаране зло. Так Рогдай, який пішов проти Руслана, гине. Але в російських народних казках пробачають навіть лиходіїв. Така доля й Фарлафа, і Черномора, якого прийняли в палац.