Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Января 2013 в 19:40, доклад
З нагоди коронації Олександра II (1855 р.) багато політичних в'язнів одержали амністію, але прізвища поета в їхньому списку не значилось. Завдяки клопотанням друзів поета в Петербурзі (найбільше віце-президент Академії мистецтв Ф. П. Толстой) 2 серпня 1857 р. Шевченко одержав офіційне звільнення. Того ж дня на рибальському човні він відбув до Астрахані. Очікуючи пароплава, він змушений був зупинитись у цьому місті на тривалий час. Спочатку йому дав притулок офіцер Новопетровського укріплення Л. О. Бурцев, який квартирував в Астрахані, а потім поет сам зняв невелику комірчину. Шевченко здружився з представниками місцевої інтелігенції, ознайомився з історією міста, відвідував єдину в місті бібліотеку.
Звістка про смерть Шевченка дійшла в Дрезден до родини Толстих, у Лондон — до Герцена, у Париж —до Марка Вовчка та Тургенева.
Ховали Кобзаря на кошти, зібрані його товаришами-художниками. Його друзями було вирішено перевезти прах поета (відповідно до його поетичного заповіту) в Україну; спорудити пам'ятник Кобзареві; заснувати народну школу імені Шевченка, утримувати кількох стипендіатів в Київському та Харківському університетах, в Одеському ліцеї та Академії мистецтв. Було також вирішено здійснити перевидання творів поета, призначити премії за кращу біографію Шевченка українською мовою та за кращий критичний огляд його творів, а також надати допомогу родині поета. Друзі Шевченка вирішили, що один з них щорічно відвідуватиме могилу Кобзаря в Україні.
Повідомлення
на тему:
«Останні роки життя Тараса
Григоровича Шевченко»
Повідомлення підготувала
учениця 9-А класу
НВОК №110
Гнатенко Сніжана
Информация о работе Останні роки життя Тараса Григоровича Шевченко