Чижевський Дмитро Іванович

Чижевський Дмитро Іванович

• Дмитро́ Іва́нович Чиже́вський  (23 березня (4 квітня) 1894, Олександрія, нині Кіровоградської області — 18 квітня 1977, Гайдельберг, ФРН) — учений-енциклопедист, культуролог, філософ, літературознавець, релігієзнавець, лінгвіст, славіст, дослідник української і слов'янської літератур, історії культури, філософії, релігійної думки й слов'янської духовності.

Біографія

 

• Дмитро Чижевський народився у 1894 році в Олександрії (Кіровоградська область) в дворянській сім’ї відставного офіцера Івана Чижевського, учасника народницьких гуртків, покараного дворічним ув'язненням у Петропавлівській фортеці. Іван Чижевський брав активну участь у земському русі, став членом кадетської партії. Мати Дмитра була педагогом і художницею.

Сім'я Чижевських: батько - Іван Костянтинович, сестра - Марія, мати - Марія Чижевська, Дмитро Чижевський

Будинок, у якому мешкала родина Дмитра Чижевського в місті Олександрія.

• Дмитро Чижевський навчався в Петербурзькому та Київському університетах; в останньому студіював філософію, індоєвропейську і слов'янську філологію. У передреволюційному Києві брав участь у діяльності студентських і робітничих гуртків, був активним членом партії меншовиків та представником цієї партії в Малій Раді українського уряду (1918) і мав перспективу стати міністром праці України. Одночасно викладав філософію в Київському університеті і мовознавство на Вищих жіночих курсах.

• Після того, як Київ зайняли більшовики, молодий Чижевський був заарештований і засуджений до страти. Щаслива випадковість дозволила йому врятуватися, після чого 27-річний молодий вчений залишив свою Вітчизну і став — серед сотень тисяч інших — вічним емігрантом.

 

Д.Чижевський - студент Київського університету.

• З 1924 року викладав у Празі: в Українському педагогічному інституті ім. М. Драгоманова, а з 1929 — в Українському Вільному Університеті.
• Був дійсним членом Слов'янського інституту у Празі. З 1945 року — уже в Мюнхені.
• У 1949—56 роках працює на посаді професора Гарвардського університету (США), завідує філософським відділом Української Вільної Академії наук у Нью-Йорку.
• З 1956 року й до кінця життя обіймає посаду професора, керівника Інституту славістики Гейдельберзького університету (ФРН)

Наукова діяльність  

 

• У багатогранній науковій діяльності Чижевський виявив велику ерудицію і зробив значний внесок у дослідження історії літератури, у критику, філологію, естетику й філософію.
• Д.Чижевський — автор фундаментальних праць «Філософія на Україні», «Нариси з історії філософії на Україні», «Гегель в Росії», «Філософія Сковороди», «Історія української літератури від початків до доби реалізму» та інших. Автор «теорії стилів».

Дослідження бароко  

 

• Чижевський першим відкрив слов'янське і зокрема українське бароко, а історію української літератури намагався побудувати як історію стилів: підкреслюючи початковий зв'язок з візантійською культурною сферою та вказуючи на співзвучну зміну стилів з західними впливами (з 16 ст.).
• Разом з тим феномен українського бароко вчений ставив у загальноєвропейський контекст, не вичленовуючи лише стилістику, а підкреслюючи тотальність барокового мислення у ті часи.

 

Організація українського філософського процесу  

 

• Дмитро Чижевський вперше здійснив систематизацію історико-філософського процесу в Україні. Його загальне бачення становлення й розвитку історії української філософії відзначає реальний початок історико-філософського українознавства як самостійної галузі.